Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:00

Угорські екологісти взяли участь у бухарестській акції “Ґрінпісу”.


Василь Плоскіна

Угорщина, 18 листопада 2004 – Бухарестська поліція розігнала днями акцію протесту членів міжнародної організації Ґрінпіс”. Кілька десятків активістів з різних країн Західної та Центральної Європи, у тому числі й Угорщини, намагалися привернути увагу румунських властей на порушення екологічних норм у золотовидобувній галузі цієї країни. Нагадаємо, що наприкінці 1990-х років внаслідок виливу ціанідів у річку Тису було завдано на десятки мільйонів доларів екологічних збитків Україні, Угорщині та країнам колишньої Югославії.

Акція екологістів “Ґрінпісу” тривала, може, якихось 4-5 хвилин. Незважаючи на те, що захід готувався потай від преси й мерії Бухареста, активістів швидко помітили столичні стражі порядку й розігнали демонстрацію. Вже після затримання демонстрантів Ґабор Вайнбреннер, угорський учасник акції, повідомив угорському інформаційному агенству МТІ, що разом з ним під символікою “Ґрінпісу” протестували румуни, німці, австрійці й громадяни Угорщини – всього 21 особа. Вони не встигли передати представникам румунської влади петицію, під якою стоять підписи понад 150 тис. мешканців кількох повітів Трансильванії. Серед інших підписи поставили майже всі дорослі мешканці села Вереш Патак (Червоний Потік), де планується розгорнути виробництво з видобування золота за допомогою однієї канадської компанії. Екологістам стало відомо, що іноземні фахівці мають намір вдатися до так званого ціанування, тобто хімічного процесу отримання золота з місцевих руд і концентратів. Назагал ціан є дуже отруйною речовиною і навіть у невеликих кількостях може завдати шкоди довкіллю. Власне, наприкінці 90-х років так і сталося на одному з румунсько-австралійських гірничовидобувних підприємств у Трансильванії. Того року на угорській ділянці річки Тиси загинула майже вся риба, не кажучи про інші екологічні втрати. Великої шкоди зазнало також довкілля в руслі цієї річки в Україні та колишній Югославії. За оцінками фахівців, це була одна з найбільших рукотворних природних катастроф у Центральній Європі.

Деякі угорські й румунські видання пишуть про те, що уряд Румунії офіційно не підтримує ідеї видобутку золота в районі села Вереш Патак. Водночас іноземні інвестори, за різними джерелами, обіцяють вкласти у виробництво жовтого металу від півтора до трьох мільярдів дол. США. При цьому вони планують отримати до 300 тонн золота. Румунська сторона при цьому зекономить до чверті мільярда доларів. Такі перспективи ставлять нинішній уряд у Бухаресті в доволі складне становище напередодні парламентських виборів у Румунії, зазначають оглядачі. Ну а жителі села, де заплановано розгорнути гірниче виробництво, переконані, що у цій справі не обійшлося без корупції. Упродовж усього літа вони допомагали активістам “Ґрінпісу” збирати підписи місцевих мешканців під петицією протесту. Але спроба передати її центральній владі у Бухаресті наразі була невдалою.
XS
SM
MD
LG