Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:06

“Сюжети”


Надія Степула

Аудіозапис програми:

Київ, 26 листопада 2004 року.

Надія Степула

Звучить фрагмент пісні Марії Бурмаки “Ми йдемо”

....Хитнулася в тумані далечінь. Сліди, що перед нами, стали пилом. Тут не було нікого – тільки тінь Дорогу нам імлою заступила.... ....Ми йдемо – за нами гаснуть ліхтарі. Ми йдемо – попереду вогонь. Ми йдемо – і ні про що не говори. Ми йдемо, ми все одно йдемо.


Ця мелодія стала “хітом”, а останні кілька днів звучала на майдані Незалежності у Києві, її підспівували всі, хто підняв свій голос на захист народного вибору, за нове буття оновленої демократичної України. Разом із політиками це нове буття творять і провідники духовності, культури в країні.

Пригадується відомий вислів філософа Миколи Бердяєва про те, що “Революції значною мірою є розплатою за гріхи минулого, є знаком того, що не було творчих духовних сил для реформування суспільства”. І хочеться думати, що “творчі духовні сили” для такого реформування в Україні є. І що сили такі можуть таїтися навіть у простих, земних, людських словах: Колиска там, гойдаючись, скрипить, І спогади у небуття стирає. Стихає вітер, немовлятко спить. Вже вороття назад для нас немає. ....Ми йдемо – за нами гаснуть ліхтарі. Ми йдемо – попереду вогонь... Ми йдемо – і ні про що не говори. Ми йдемо, ми все одно йдемо.

Cпіває Марійка Бурмака, співають із нею мільйони.

Цей сюжет, шановні радіослухачі, відкриває новий випуск радіожурналу “Сюжети” на хвилях радіо “Свобода”.

З вами – автор і ведуча – я, Надія Степула.

“Останній місяць, крім усього іншого, був ознаменований своєрідним воскресінням екологічного руху” – вважає кандидат філософських наук, заступник головного реадактора журналу “Сучасність” Сергій Грабовський”, зазначаючи, що “Одночасно з активізацією “зелених”, але незалежно від неї київське видавництва “Лібра” надрукувало книгу сучасного німецького філософа Клауса Міхаеля Маєр-Абіха “Повстання на захист природи – від довкілля до спільносвіту”.

Надія Степула

Сергій Грабовський продовжує.

Сергій Грабовський

Як пише сам автор у передмові до українського видання книги, сучасна цивілізація, попри її чесноти, має дуже істотну ваду, а саме: (цитата) “ми поводимося як орди міжпланетних загарбників, які хотіли б якомога довше і якомога комфортніше жити на цій землі, не вважаючи при цьому її своєю батьківщиною, а поводячись так, начебто збираються податися до наступної планети, споживши тут геть усе або зробивши його непридатним для споживання. В основі такого поводження лежить хибне саморозуміння людини в цілості природи”.

Що ж може запропонувати німецький філософ зеленим України? Найперше – цілісний і виважений практичний світогляд, базований на ідеї повернення до природи через розум і культуру. Остання, за Маєр-Абіхом, “є тим, завдяки чому природа продовжується нами, тим, що завдяки людям приходить у світ і що природний спільносвіт сам створити не може.

При цьому поняттям “спільносвіт” філософ позначає те, що не можна використовувати як засіб, а простір, де людина живе разом із іншими Божими творіннями, які разом із нею належать до цілісності природи, а тому мають свою власну цінність і власну гідність.

Маєр-Абіх пропонує читачеві як восьмирівневу етичну систему, цілком придатну для практичного застосування, так і конкретні заходи із, так би мовити, культурної меліорації природного спільносвіту, досить прості для втілення. Одночасно він розглядає і складні перспективні питання правової, економічної та політичної трансформації розвинених країн.

Звісна річ, Україна – ще не Європа. Чи не вповні Європа. Але шлях туди йде через засвоєння передових європейських ідей, а не ідейного секунд-хенду. Отож, якщо українські зелені прагнуть створити дієву оригінальну ідеологію, вони мусять засвоїти краще з досвіду Заходу. В тому числі – й ідеї книги “Повстання на захист природи”.

Звучить фрагмент пісні “несе Галя воду”.

Несе Галя воду, короммисло гнеться, а за нею Йванко, як барвінок в”ється. - Галю молодая, Дай води напиться....

Надія Степула

Чи насмілився б нині який-небудь Іванко попросити у Галі “води напиться” просто з відерця – води, набраної у Дніпрі чи Дністрі, у Полтаві чи Десні, або ж – у криниченьці “край битого шляху”?...

Сьогодні це звучить, мов казка: іще недавно вода в ріках України була такою чистою, що можна було її пити, не кип’ятивши. Тепер найчастіше лише бювети дарують людям склянку води, позначену пам’яттю древніх часів земних. У столиці України таку воду кияни називають “живою”.

Бюветів стає все більше. Як і “водних” проблем. Про це – сюжет від Володимира Ляшка.

Володимир Ляшко

Що пити, і як пити... Здається, це вічні питання. Сьогодні ж вони набули помимо гастрономічного, ще й санітарно-лікарняного ухилу. Як казав класик, проблема загострюється, вода бруднішає, ризиків більшає. Причому, у глобальному масштабі. Хоча, в цьому світі все - відносне! Наприклад, американців їхня співвітчизниця письменниця Марло Морган прямо-таки шокувала своєю містичною книгою “Послання з того краю Землі”. 50-річна лікарка чотири місяці провела з племенем австралійських аборигенів, спостерігала за їхнім життям і звичаями. Побачене у безводній і випаленій сонцем пустелі перевернуло все її життя, і стало справжнім посланням всьому людству. Життя аборигенів, зазначила письменниця, лише переконало в тому, що головні радощі на цій планеті абсолютно безплатні, а все, що потрібне людині, щоб до старості залишатися здоровою, радісною і сильною, знаходиться не далі, ніж на відстані простягнутої руки. Марло Морган пише, як аборигени добувають воду, лікуються травами, виживають в пустелі, передають з покоління в покоління таємниці телепатії...

Та годі про екзотику... Днями і в Голосієвому відкрили новий бювет столиці. І радощів тут було не менше, аніж у безводній пустелі Австралії. Бутильована вода дорожчає, а та, що тече з-під крану , нагадує якийсь ерзац.

Тетяна Строкач

Це-продовження програми, яка діє в місті і кожному районі. Ми запланували в цьому році 2 бювети - по вулиці Заболотного і на Деміївці. На слідуючий рік знову 2 бювети. Ми будемо відкривати їх і йти назустріч мешканцям до того часу, поки буде необхідність”.

Володимир Ляшко Так сказала, виступаючи перед жителями Голосієвого керівник райдержадміністрації Тетяна Строкач. Вартість спорудження одного бювета , а їх в Києві вже понад 180,-досить солідна - до 450 тисяч гривень. Однак столична влада йде на це, бо така вода не містить небезпечних для здоров’я алюмінію, хлору та інших токсичних речовин, що з’являються в процесі очищення і знезаражування річкової води. А вміст біологічно активних фтору, йоду, брому у ній вищий. Вчені кажуть, що Києву повезло. Вода до столиці надходить з кількох джерел - Дніпра, Десни і артезіанських свердловин - з Сеноманського і Юрського водоносних горизонтів, що залягають на глибинах від 90 до 340 метрів.

Підземні води тут чисті. А ось у Харкові та Одесі навіть бюветна вода тепер для пиття непридатна. Лише 10 мільйонів жителів країни вживають порівняно чисту воду – у Полтаві, Чернігові, Львові, Тернополі, Івано-Франківську і Києві.

Така ціна господарської діяльності людини. І розплачуємося ми за це своїм здоров’ям, каже керівник регіонального відділення Всеукраїнської екологічної організації “Мама-86” з Харкова Ольга Цигальова. Нещодавно в Києві з цієї проблематики вони організували “круглий стіл”. На жаль, проблема питної води для багатьох країн світу набула ознак фактору нестабільності і політичної напруженості. 80 відсотків усіх хвороб, серед них і смертельно небезпечні, обумовлені вживанням саме забрудненої питної води. Актуальним це питання є і для багатьох регіонів України.

Надія Степула

Світова література грунтовно освоїла тему піратства. Згадаймо “Острів скарбів”, твори Жюль Верна, Олеся Бердника. У пошуках скарбів, захованих у різні часи земними і зоряними корсарами, беруть участь нові ентузіасти, археологи, дослідники архівів та – фантасти і фантазери.

Ще з античних часів можна було шукати сліди таких експедицій у різного роду “хроніках”.

Про корсарів розповідає київський дослідник Олександр Хруцький.

Олександр Хруцький

Історія піратства налічує стільки часу, скільки й історія людства. Мабуть, першими справжніми піратами були фінікійці. Це початки приблизно 700-х років до нашої ери.

Наступною віхою в історії піратства були вікінги – їх називають у Європі “норманнами”, а на нашій території – “варягами”. Десь років 300 наводили вони жах на всі прибережні міста, на Францію, Італію, на іспанські поселення.

Карибські пірати – це ті, про яких написана “Одіссея капітана Блада” Сабатіні. Чому утворилася “берегова організація” і чому саме в Карибському морі був такий розквіт піратства? – Коли почалась колонізація Амеркии, Іспанія була найсильнішою державою на морі. І тому майже всі території – вивіз золота з Америки – почала контролювати Іспанія. Щодо “берегового братерства”. – Пірати захопили острів “Черепаха” (в перекладі з іспанської” і – як іспанці не старалися, вони не могли оточити його, щоб припинити зв’язок піратів із зовнішнім світом...

Надія Степула

Послухати ранні твори Моцарта щастить рідко навіть фаховим музикантам: на сьогодні є лише кілька їх записів, у тому числі в Німеччині та Росії. Тепер музика маленького Моцарта звучатиме і в Україні.

В Київ ноти першої збірки Моцарта потрапили з Кьольнської бібліотеки на замовлення відомих українських музикантів – флейтиста Олега Кудряшова та клавесиністки Світлани Шабалтіної, які здійснили запис компакт-диску в приміщенні Андрііївської церкви.

Послухаймо - далі сюжет від Лесі Олійник.

Леся Олійник

Цей граціозний тендітний менует написаний 240 років тому восьмирічним хлопчиком, ім’я якого Вольфганг Амадей Моцарт. Свої перші опуси Вольфганг створив, коли йому було всього п’ять. Роком пізніше почалися тріумфальні гастролі маленького генія та його старшої сестри – талановитої піаністки, по країнах Європи.

При всій своїй унікальності Вольфганг залишався звичайною дитиною. Англійський вчений Деніс Берінгтон, який вивчав і досліджував феномен Моцарта-малюка, був вражений його здатністю до нестями захопитися виконанням рукописної складної оперної партитури, імітуючи всі музичні інструменти, співаючи арії і ансамблі, і при цьому кидатися до кошеняти, яке забігло до кімнати та гарцювати верхи на паличці.

Під час гастролей в Англії, Моцарт-старший, який супроводжував дітей, тяжко захворів, і концерти довелося призупинити. Залишаючись біля хворого батька, Вольфганг знаходить собі заняття – покладаючись лише на внутрішній слух, без інструменту він створює музику.

Леопольд Моцарт, який став першим вчителем Вольфганга писав про сина: “Мій хлопчик у своєму 8-річному віці вміє все, чого можна вимагати від людини в 40 років.” Ось так в Лондоні, осінню 1764 року виникли 43 п’єси восьмирічного Моцарта. З них – шість симфоній для клавесину та скрипки (або флейти) він присвятив королеві Англії Софії Шарлотті. Ці шість сонат та окремі твори для клавіру і увійшли до компакт-диску, записаного українськими музикантами Олегом Кудряшовим і Світланою Шабалтіною.

Вони не тільки відтворили текст юного Моцарта, а й внесли певну редакцію. Справа в тому, що маленький композитор написав свої сонати для клавіру та флейти у незвичному співвідношенні. Ось що сказав з приводу цього Олег Кудряшов.

Олег Кудряшов

Коли грати ці сонати в оригіналі, не змінюючи жодної ноти, тоді немає того ефекту, бо буває часто, що мелодія – протяжна, яку клавесин просто не витримує. І ми поставили своєю метою зробити невеличку редакцію, щоб в мелодичних частинах ми змогли почути тембр флейти в усій її красі.”

Леся Олійник

А на моє запитання, чи можна почути в цих дитячих творах майбутнього геніального композитора, пан Олег відповів.

Олег Кудряшов

Безумовно. Іноді просто не має слів, щоб висловити враження від цієї музики. Як могла восьмирічна дитина знайти ті образи і так їх втілити в своїй музиці! Це щось неймовірне!”

Леся Олійник

Дійсно, коли слухаєш цю музику, насамперед, вона вражає своїм, не дитячим ліричним висловом, який провіщає майбутні щемні, проникливі сторінки моцартівських шедеврів.

Надія Степула

“Музика – наче свічка – виганяючи із душі темряву та освітлюючи серце, вона відкриває глибини духу” – сказав якось Халіль Джебран, ліванський письменник і художник.

Дорогі слухачі, радіожурнал “Сюжети” відзвучав.

З вами були автор і ведуча – Надія Степула та звукорежисер – Наталя Антоненко.

Дякуємо за увагу.

Хай не згасають свічки, які освітлюють ваші серця і душі!

До нових зустрічей на хвилях радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG