Варшава, 29 листопада 2004 – Мешканці польської столиці не пригадують, щоб за останні понад десять років чогось не вистачало в крамницях. Однак через кілька днів після другого туру виборів президента в Україні у Варшаві почало бракувати товарів помаранчевого кольору. Натомість різних відтінків “оранжу” стає все більше на вулицях польських міст: стрічки, прапори і повітряні кульки, а також шарфики, шапочки, рукавички тощо. Жовтогарячий колір став популярним серед поляків ще й тому, що він асоціюється з мирною революцією і великою людською солідарністю.
А почалося все з Варшави, де напередодні другого туру українських виборів у суботу група польських студентів організувала мітинг під посольством України – “за вільні і чесні вибори в Україні”. Мітинг був виразно жовтогарячим, а учасникам роздавали мандаринки і гарячий чай. Тоді у ньому взяло участь понад сто осіб.
Вдруге під українське посольство варшавські студенти прийшли вже в понеділок – цього разу, щоб виявити солідарність із українцями, котрі стали на захист свого виборчого права. Тепер маніфестантів на тому ж місці було вже понад 300.
Акції стали щоденними, до студентів почали прилучатися пересічні громадяни, політичні та профспілкові організації, органи місцевого самоврядування та керівництво вищих навчальних закладів Польщі. Внаслідок цього жовтогарячі стрічки на піджаках політиків, на куртках студентів, на наплічниках школярів стали невід’ємною частиною міських пейзажів у Польщі.
Крім своєї підтримки для захисників демократії і свободи в Україні, багато поляків висловлюють також здивування політичною культурою і солідарністю, яку виявляють люди на київських вулицях. Про це, зокрема, говорив на одному з мітингів прем’єр першого некомуністичного уряду Польщі Тадеуш Мазовецький:
«Ми висловлюємо захоплення цією мирною боротьбою, під час якої не було вибито жодної шибки, не вдалася жодна провокація. Ваша боротьба повинна допровадити до перемоги, до вільної України».
Багато старших поляків говорять: завдяки українській революції вони змогли повернутися у свою молодість – період початків “Солідарності”, боротьби з комуністичним режимом. Молоді поляки висловлюються так само: завдяки українцям вони відчули те, про що їм розповідали батьки, але самі вони цього вже не застали. А саме те, що, як сказав Тадеуш Мазовецький, у світі ще існує велика солідарність між людьми, які готові до великих жертв для захисту своєї людської гідності і громадянських прав.
А почалося все з Варшави, де напередодні другого туру українських виборів у суботу група польських студентів організувала мітинг під посольством України – “за вільні і чесні вибори в Україні”. Мітинг був виразно жовтогарячим, а учасникам роздавали мандаринки і гарячий чай. Тоді у ньому взяло участь понад сто осіб.
Вдруге під українське посольство варшавські студенти прийшли вже в понеділок – цього разу, щоб виявити солідарність із українцями, котрі стали на захист свого виборчого права. Тепер маніфестантів на тому ж місці було вже понад 300.
Акції стали щоденними, до студентів почали прилучатися пересічні громадяни, політичні та профспілкові організації, органи місцевого самоврядування та керівництво вищих навчальних закладів Польщі. Внаслідок цього жовтогарячі стрічки на піджаках політиків, на куртках студентів, на наплічниках школярів стали невід’ємною частиною міських пейзажів у Польщі.
Крім своєї підтримки для захисників демократії і свободи в Україні, багато поляків висловлюють також здивування політичною культурою і солідарністю, яку виявляють люди на київських вулицях. Про це, зокрема, говорив на одному з мітингів прем’єр першого некомуністичного уряду Польщі Тадеуш Мазовецький:
«Ми висловлюємо захоплення цією мирною боротьбою, під час якої не було вибито жодної шибки, не вдалася жодна провокація. Ваша боротьба повинна допровадити до перемоги, до вільної України».
Багато старших поляків говорять: завдяки українській революції вони змогли повернутися у свою молодість – період початків “Солідарності”, боротьби з комуністичним режимом. Молоді поляки висловлюються так само: завдяки українцям вони відчули те, про що їм розповідали батьки, але самі вони цього вже не застали. А саме те, що, як сказав Тадеуш Мазовецький, у світі ще існує велика солідарність між людьми, які готові до великих жертв для захисту своєї людської гідності і громадянських прав.
