Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:35

“Інтернет-майдан”: З’їзд в Северодонецьку; Російський спецназ на території України?


Ірина Халупа

Аудіозапис програми:

Київ, 29 листопада 2004 року.

Ірина Халупа

Здоровенькі були, дорогі слухачі! В ефірі “Інтернет-майдан”. перед мікрофоном Ірина Халупа.

Кияни увага! Потрібні великі приміщення для розміщення та відпочинку людей, які прибули і прибувають до Києва на підтримку вимог народу.

Штабу опозиції у Будинку профспілок терміново потрібні помічники, молоді люди для охорони і жінки для допомоги у їдальнях!

На прохання читачів подаємо розклад мітингів по містах України та закордоном.

Потрібні добровольці, які мають досвід та відповідну підготовку для роботи в штабі самооборони.

Полтава. Новий тиск на студентів.

У Луганську на вулицях скажені звірі.

В Абхазії рвуть російські паспорти та відмовляються від пенсій.

Тигіпко: “Мені соромно, що ми своєю кампанією розділили Україну”. І тут же у фірмовому стилі додав, що в цьому винні обидві сторони.

Так виглядає незначна частка заголовків та підзаголовків на першій сторінці сайту “Майдан орг”. Вони відтворюють динаміку подій та ще раз нагадують нам про великі комунікативні можливості Інтернету.

Хто зна, чи динаміка революції була б такою, як зараз, якби не організуюча роль Павутини.

Якщо офіційні медіа займалися висвітленням перебігу подій, владці державні спітніло хапалися за законодавчий ґрунт, який не надто прислуговувався їхній ситуації. Інтернет, тим часом, перейшов у виснажливий режим координації дій, моментального аналізу та дискусії з опонентами.

Сервери настільки перевантажені, що форуми не завантажуються, сторінки не відкриваються, багато чого хакнули, а деякі форуми повідкривали на окремих серверах.

Натомість так званий “Живий Журнал” аж вібрує від дискусій та повідомлень.

Такий собі відсторонений мудрагель Євген Липкович з Білорусі відзначає: “В Росії також є розумні люди”. І дає посилання на сайт Єкатеринбургзької букмекерської контори: “Приймаються одиночні ставки на президентство в Україні. На Ющенка ставлять 2, 667, на Януковича – менше півтора”.

Українські ж відвідувачі, ясна річ, з головою та ногами варяться в українському котлі. Тому повідомлення місткі, короткі та подібні до античних афоризмів.

Загальну тональність дискусій можна спізнати через запитання якоїсь Козачки: “Цікаво, чи може Янукович з народом заспівати гімн України?”

Тема, якраз для “Палати номер шість” з її конкретним санітаром на чолі.

Віктор Недоступ

Відвідувач «Живого журналу» на ім’я Працюючий Інвалід написав у своєму журналі: «На Майдані темно від людей і вдень, і вночі. А наших російських друзів вхопила куряча сліпота». І дав посилання на «Ленту.Ру», де була фотографія мертво-безлюдного Майдану Незалежності з підписом: «Опозиція покинула Київ”.

«Що за дурня!» - обурено заволали не в тім’я биті користувачі. Виявилося, що не дурня. Цього ж дня офіційні канали Росії, а за ними провладні українські телеканали почали масовано показувати подібні картинки з, так би мовити, «раньшого часу»: порожній Майдан, півтори каліки збирає пляшки з під пива і жодної помаранчевої цяточки.

Така собі Лені з Сімферополя захвилювалася: «Ви знаєте, мені мабуть пора прописувати окуляри. Сьогодні побачила по “НТВ”, що в нас мітинг на підтримку Януковича. Весь день сьогодні там мотлялася, а багатотисячного натовпу з плакатами «Долой бандерівщину» та і не побачила. Дивно, правда?»

«Їх домалювали, – пояснює така собі Почкина Сестра. – Насправді їх було багато, але такі мацюпусінькі… П’ять сантиметрів на зріст».

«Довкола одні врагі, - пробурчав користувач на ім’я Лідер. - Великий телевізор справляє гнітючу дію на несформовану психіку несформованих особистостей».

Втім, такі інформаційні фокуси послужили погану службу. Журналістів ведучих українських каналів врешті решт знудило, і вони бунтонули. Інформаційну монополію було зламано.

Тим часом у частини біло-голубого десанту, як повідомили на форумі “Майдан.Орг”, почали здавати нерви, закінчилася горілка, а люди в Києві виявилися нормальними і поставилися до людей по людські: розмовляли і годували голодних. Дехто своїм ходом почав втікати додому, інші мерзнуть і не знають, чого сюди приїхали.

Однак це витіснила інша, як її назвали офіційні ЗМІ, драматична колізія – з’їзд сепаратистів у Северодонецьку. Ідея Автономії від України декого здеорієнтувала.

Однак від територій Я (за означенням одного з відвідувачів “Живого журналу”) одразу почали відколупуватись шматки.

Користувачка Валасемія пише у спільноті Дніпропетровська: “Ми відстояли Дніпропетровськ! Ура! Правлячі дурники у Луганську та Донецьку навряд чи розуміють, у яке лайно вв’язалися. Самі собі справу шиють. “Запоріжсталь” та завод Ілліча вже оголосили ідею автономії повним абсурдом. Зрозуміло, без української економіки підтиратися тонким сталевим листом чи що… Харків жалко… Кушнарьов ще гірше нашого Яцуби”.

Тим часом користувач Галлов Полесс звертає увагу: “Начебто друга частина починається. Лужков сидить у Северодонецьку, допомагає ГКЧП організовувати”.

“Приїхав на свою дупу пригод шукати, - роз’яснює такий собі Валентинов. - В Аджарії вже був. Тепер Донецьк”.

“Ну, Кепка – ще той організатор, - скептично зазначає грузинський відвідувач за підписом Сом. – Він, швидше, Архангел Гавриїл, вісник смерті”.

А користувач за підписом з трьох нецензурних літер резюмував: “Друзі, Україна не розколюється. Якщо хтось і забув, лужковці робили це скільки то років тому назад у Криму. Смерділи-смерділи і ні чорта не висмерділи. Влада в паніці. Вони не знають що робити. Коли ви вже заспокоїтесь великодержавні шовіністи? Імперія вже давно накрилася тазом, а ви все сіпаєтесь”.

Ірина Халупа

Далі інформація з “Майдан.орг” під заголовком “Російський спецназ тиждень перебуває на території України”.

“Перші загони російського спецназу, були перекинуті до України ще 23-го листопада,” - пише російська газета “Комерсант” з посиланням на свої джерела.

Диспетчери одного з аеропортів Києва на умовах анонімності повідомили “Комерсанту”, що перший літак з російськими військовими на борту запросив дозвіл на транзитний проліт над Києвом 23 листопада о 1-й годині 32 хвилини. Це був, нібито військовий транспортник Ан-26 з бортовим номером RA-26410.

Віктор Недоступ

Через дві години, о 03.17, над Києвом пройшов ще один літак. Цього разу це був український Іл-76. Обидва літаки приземлились на аеродромі Гостомель поблизу міста Ірпінь.

Місцеві фахівці стверджують, що ними були доставлені бійці спецназу МВС Росії “Вітязь”, яких розмістили на Ірпінській базі загону “Барс” МВС України, переодягли у форму української міліції і близько 22 години автобусами повезли у бік Києва.

24-го листопада сліди російських військових виявились в аеропорті Бориспіль.

Заступник командира авіабригади по тилу полковник Ляшенко заявив, що там також приземлились літаки з російськими військовими, але він відмовляється їх обслуговувати і подав рапорт про звільнення.

Ірина Халупа

На запит депутатів СБУ повідомила: рапорт полковник Ляшенко подав, однак “слідів іноземного спецназу не виявлено”. Водночас сліди було виявлено на розташованому поруч з Києвом військовому аеродромі Васильків.

За інформацією співробітників СБУ, які співчувають опозиції, там приземлилось два борти на кожному з яких перебувало по 30 бійців російського спецназу, вони повинні були евакуювати до Росії архіви адміністрації президента України, СБУ та головного розвідуправління.

Однак, непомітно вивезти документи з оточеної демонстрантами Адміністрації Президента не вдалося. Колону помітили мешканці найближчих будинків і подзвонили в штаб опозиції.

Віктор Недоступ

Спроба заблокувати колону ледь не закінчилась трагедією - автобуси, не зупиняючись, проїхали крізь демонстрантів. Одного з них з важкими переломами забрала швидка допомога.

26-го листопада персонал Василькова відмовився забезпечити виліт кількох військово-транспортних літаків, на яких, за твердженням співробітників аеродрому, повинні були повернутись на батьківщину 800 російських спецназівців.

Як повідомив “Комерсанту” депутат Олег Рибачук, бійці, переодягнуті уже в російську форму, очікували на виліт в казармах Васильківського авіаційного коледжу.

Ірина Халупа

На аеродром терміново виїхали журналісти і прихильники опозиції, однак на територію охорона їх не пустила. Місцеві жителі розповіли, що за годину до того з території коледжу виїхало два десятки критих армійських машин, заповнених якимись людьми.

Російські силові відомства тим часом продовжують заперечувати цю інформацію. Так, начальник прес-служби військово повітряних сил Росії, полковник Олександр Дробишевський заявив “Комерсанту”, що минулого тижня жоден літак ВПС Росії взагалі не робив польотів над територією України”.

Віктор Недоступ

Так виглядає виклад фактів, про які над бушуючим Майданом прошелестіло стільки чуток.

Стилістично, все це нагадує післявоєнну практику спецслужб колишнього Союзу.

У другій половині 1940-х років ці “органи” широко практикували створення фальшивих боївок УПА. Формували ті загони теж на базі радянського спецназу. Часи наче змінилися, а “компетентні органи” ні. Їх прийоми лишились тими самими.

Тему розвиває наш колега Сергій Грабовський.

Сергій Грабовський

“Центр політичного прогнозування імені Георгія Гонгадзе” – така структура чекає на вас за віртуальною адресою www.ua-pravda.com. Ще й під гаслом, що це, мовляв, перший в Україні абсолютно вільний від цензури сайт. Ще й з тлом викладених на ньому статей та повідомлень жовтогарячого та оранжевого кольору. А от далі починається щось до болю знайоме із совєтського минулого.

Наведу назви тільки деяких статей на сайті: “Оранжева чума”, “Революціонер Вітя Буш...щенко”, “Порятуйте народ України від зарази Ющенка”, “Український фашизм! Звичайний нашизм!” і, нарешті, справжній шедевр: “Гонгадзе був убитий владою Ющенка”.

З цього сайту ви дізнаєтесь, що вибори президента України визнані легітимними народом, міжнародними спостерігачами та світовим співтовариством, що теперішня “революція політичних бомжів” затіяна американцями, що Віктор Янукович став президентом України, оскільки взяв курс на збереження всього хорошого і доброго, що було в минулій історії країни, що вибори 2004 року були сфальсифіковані виключно на Західній Україні. І таке інше.

Але найбільше шедеврів на сайті зібрано в персональній рубриці керівника Центру імені Гонгадзе Олександра Божка, - людини, котра у недавньому житті була членом керівних структур Соцпартії та одним із активних організаторів акції “Україна без Кучми”. Тоді він називав людей, котрі вийшли на акції протесту, героями та гідними синами українського народу.

Тепер Олександр Божко розповідає, що на Майдан Незалежності зібралися з усіх кінців як Києва, так й України бомжі. Котрими керує американський імперіалізм.

А тепер – кілька закономірних запитань. Чи не тому акція “Україна без Кучми” зазнала поразки, що в ній вистачало людей на кшталт Олександра Божка? Чи не нагадують інвективи пана Божка на адресу американського імперіалізму вислови його попередників – Геббельса та Суслова? І чи питав пан Божко у близьких і рідних Гонгадзе дозвіл на використання імені Георгія в назві свого центру?

Ірина Халупа

І на завершення трошки поезії від Василя Симоненка.

“Тремтіть небіжчика не змусиш від морозу, Та й від жари він пітувать не стане, Як не народить думку хоч погану, Муштрований, убогий розум. Він буде завжди вірити прогнозам, на все життя складать наївні плани, Вмивати морду заспану з-під крана – Він побоїться поклонитись грозам. Він, може, нишком буде навіть злитись, Та побоїться, грішник, помилитись І буде тихо та спокійно жить. І тільки той, хто чхає на погоду, Той, хто не служить череву в догоду, Зуміє правді й розуму служить”.

На цьому все. Цей випуск “Інтернет-майдану” модерувала Ірина Халупа. Допомагав їй Віктор Недоступ. Звукооператор Михайло Петренко. Автор Андрій Охрімович.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Говорить радіо “Свобода”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG