Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:55

Сербськi полiтичнi дiячi та публiцисти часто говорять про незавершену оксамитову революцiю, як називають змiну влади в Сербії восени 2000 року. Вони зазначаюють, що демократичнi сили скинули Слободана Милошевича, але не змiнили політичної системи і не були спроможнi усунути з полiтичної арени бiльшiсть кадрiв колишнього режиму.


Михайло Рамач

Белград, 3 грудня 2004 – Революцiя вiдбулася 5 жовтня двохтисячного року. Наступного дня був звичайний робочий день. Так кажуть тi, хто невдоволений компромiсом, якого тодi досягли переможцi й переможенi. Ворожi табори сформували тимчасовий уряд, який правив країною упродовж наступних трьох мiсяцiв, до надзвичайних парламентських виборiв.

Переможцям були конче потрiбнi досвiдченi кадри. Люди з колишнього апарату поспiхом вступали в партiї демократичної коалiцiї й таким чином залишалися на впливових посадах в мiнiстерствах, пiдприємствах, банках та iнших iнституцiях. Це, зокрема, стосувалося судочинства, полiцiї та служби державної безпеки. Їхнi працiвники заявили про лояльнiсть новому урядовi. Натомiсть, влада пообiцяла їм, що не буде переглядати їхню дiяльнiсть у минулому. Через це вони були в змозi знищити значну частину полiцейських архiвiв, а також документiв щодо порушення законiв у ланцi економiки та щодо приватизацiї.

Через три місяці був сформований новий уряд, і деякі заходи втратили сенс. Численнi судовi справи були призупиненi через нестачу доказiв або застарiли через процедурнi затягування. Майже нiхто не вiдповiдав за розкрадання державного майна в так званiй дикiй приватизацiї. Не судили власникiв телевiзiйних каналiв, котрi свого часу розбурхували мiжетнiчну ненависть і манiпулювали громадською думкою. Згодом урядовцi забули й свої обiцянки щодо боротьби проти корупцiї.

Революцiонери стали прагматиками. Виступаючи проти революцiйної помсти та масових чисток, вони гальмували правду, зауважують деякі сербські спостерігачі. Вони кажуть, що революція зупинилася напiвдорозi. На їхню думку, досі немає нової конституцiї, а колишні так звані нові багачі ще більше розбагатіли та що, наприклад, колишнiй міністр інформації став керівником державного телебачення. А останнiй прем’єр-міністр Мирко Мар’янович минулого тижня в скляно-мармуровому палаці своєї компанiї в центрi Белграда презентував свою книжку – тисячу сторiнок спогадiв про важкi часи, якi йому довелося прожити. В нього хотiли вiдiбрати екстра прибуток, але вiн довiв, що чесно здобув як перший, так i усi iншi мільйони.
XS
SM
MD
LG