Аудіозапис програми:
Київ, 6 грудня 2004 року.
Павло Вольвач
Вітаю Вас, шановні радіослухачі! Як завжди в цей час, в ефірі радіожурнал “Віта Нова”.
Як видається, сьогодні живемо в той час, коли новини старіють за пару годин. Між подіями дня вчорашнього і дня нинішнього пролягають цілі геологічні епохи. Йдеться не лише про зміну імен, персоналій, чиїсь відставки та призначення, а про щось зовсім інше. Про щось невловне, розлите в повітрі і, водночас, містке, щільне і пружне.
“Коли Господові стає сумно, він відкриває віконечко і дивиться на паризькі бульвари,” - кажуть гоноровиті французи. Але сьогодні вони можуть відпочивати. Сьогодні увага Європи, світу, та, мабуть, і Вседержителя звернена саме до київських вулиць.
Як Бог-Отець за 7 днів створив світ, так і помаранчева революція за тиждень витворила якусь нову якість. Отож, нові люди в передддень нового життя.
Ви відчуваєте, що починається нова доба чи ні?
Мітингуючий
Звичайно відчуваємо. Ми українці. Приїхали з Праги. Влада нас змусила покинути тут сім’ї, виїхати і заробляти собі на життя в Україні.
Ми приїхали сюди підтримати цей рух, цю ідею.
Звичайно, нація відроджується, нація має право на життя. Мільйони людей зараз їдуть до Києва. Більше мільйона людей знаходиться в Києві.
Ця нація буде жити, це велика нація. Перемога буде за народом, за нами.
Павло Вольвач
Якщо буде перемога, відбудеться щось якісно нове в житті і України, і конкретно у Вашому?
Мітингуючий
Звичайно, відбудеться, тому що нова влада прийде, нові люди, будуть зміни, буде будуватися нове.
Як на мене особисто, то я планую ще рік попрацювати в Чехії і повернутися до своєї сім’ї, заснувати маленький бізнес.
Я планую відкрити Україну від світу, зайнятися туристичним бізнесом. В нас є що показувати, в нас велика, багата історія, потрібно розвивати все це.
Змінити податкову систему. Наприклад, щоб людина могла взяти в банку позику і розвивати свій маленький бізнес.
Мітингуючий
А я думаю, що відбудуться зміни: буде більше роботи людям, буде якесь піднесення духовне.
При цій революції об’єдналася ціла Україна, бо нас ділили на Захід і Схід. Ми ж такі люди, як і вони, ми лише українською говоримо, а вони російською. Нехай вони собі російською розмовляють, ми ж з того не робимо ніякої проблеми.
Павло Вольвач
А ви, такі колоритні люди, звідки?
Мітингуючий
Ворохта. Карпати.
Павло Вольвач
Сім днів триває “помаранчева революція”. А що вона для вас у вашому житті, як вона відбилася? Як ви дивитися на своє майбутнє і українського суспільства в цілому?
Мітингуючий
Чекаємо ще сьогодні, як відіб’ється, але фінал буде добрим. Історія вже є.
Павло Вольвач
А що б Ви хотіли поміняти у своєму житті?
Мітингуючий
Це наше життя і майбутнє життя наших дітей, щоб вони робили на державу нашу і на себе.
Мітингуючий
Ми вже не можемо дивитися на цю несправедливість, яка відбувається. Найперше, що відбулися вибори, яких ми чекали, але вони пройшли з таким результатом, якого ми зовсім не очікували в нашій державі незалежній.
Фальсифікацію всі бачать, тому весь народ прийшов показати, що це зовсім не так. Інакше ми не приїжджали, я не лишав би дворічну дитину вдома саму на бабусю, я був би з нею.
Павло Вольвач
Але що зміниться в житті суспільства, України?
Мітингуюча
Демократія, а не тільки писана на папері, котру нам уряд Кучми вже вісім років пропагує.
Мітингуючий
Демократія по зразку Німеччини, Швейцарії, Австрії. Європа – це є зразок демократії. Таку демократію ми побудуємо у своїй державі разом, всім народом.
Україну неможливо розділити і не можна цього робити. А втручання Росії – це є великий злочин... Державу не можна ділити, як кусок паперу. Хто би там не говорив в Харкові, в Донецьку, в Луганську – все ж там більша частина людей думають про те, щоб держава була спільна для всіх українців.
Мітингуючий
Я вірю в те, що життя України зміниться, і воно повинно змінитися, ми не повинні Україну розділити ні на Схід, ні на Захід, ні на Південь, ні на Північ.
Я думаю, що незабаром це все зміниться – до влади прийде Віктор Ющенко, наш президент.
Павло Вольвач
Групка людей перед одним із наметів, розбитих на Хрещатику, нагадує напівзабуті картини про так званий Великий Жовтень.
Засніжені, розчервонілі на морозі, сидять купкою, гріються. У великій залізній бочці горить полум’я.
“Шпола – географічний центр України” - читаю на аркуші ватману, закріпленому на наметі.
Шпола – це ж Черкаська область, а от кажуть, що тільки західняки приїхали.
Мітингуючий
Схід і Захід разом! Нас багато і нас не подолати! Ющенко буде президентом!
Павло Вольвач
Хлопці, а що вас вивело на майдани, на площі, яка основна мета?
Мітингуючий
Основна мета: перемогти, демократія і свобода слова.
Мітингуючий
Ми за правду, щоб не було брехні, щоб влада сиділа в тюрмі.
Мітингуючий
Зробили злочин – повинні відповідати. Я один із тих, про кого один із депутатів на засіданні сказав, що звезли пацанів.
Мені 55, я сивий чоловік. Я схожий на того, кого можна посадити і привезти? Я приїхав зі Шполи, приїхав сам рейсовим автобусом, покинув хату (не знаю, що там буде), покинув під гаражем машину, але я тут, тому що тут мої діти, і я повинен бути з ними.
Влада хотіла у нас вкрасти право вибору. Ми не дозволимо цього їй зробити. Вони це відчули – вони розбіглися, як щурі. Вони назвали Ющенка “котом Леопольдом”, то вони нижче: одна - сіра і велика, інша - мала і руда.
Павло Вольвач
Як Ви вважаєте, чи зміниться життя Ваше і України після цих семи днів?
Мітингуючий
Зміниться. Не зразу, але ми його змінимо і будемо стояти стільки, скільки треба.
Павло Вольвач
А цей поділ на східняків і на західняків і створення на базі трьох південно-східних областей так званої Південно-Східної республіки, як Ви на це дивитися?
Мітингуючий
Це дурниця. Це сценарій більшовиків 17-го року. Хто пам’ятає історію, то це вже було. Тут була проголошена УНР, більшовики зібралися в Харкові і проголосили соціалістичну і запросили Москву в Україну. Пройшло.
Але історія, кажуть, повторюється двічі: один раз, як трагедія, інший, як фарс. Те, що вони роблять – це фарс. Народ їх ніколи не підтримає.
Схід і Захід... Це ж абсурд. Подивіться, тут всі: тут і Схід, і Захід, тут весь народ. Вони вже не спинять.
Провладні структури висувають кандидатуру з кримінальним минулим як єдиного кандидата. Невже вони думали, що народ підтримає? Влада це все робила тільки для того, щоб продовжити термін президента Кучми, але не пройде цей номер.
Павло Вольвач
До речі, про Схід і Захід, про українсько і російськомовних. Аби відповідати загальній атмосфері єдності, що панує на вулицях і площах Києва, ми сьогодні вирішили зробити виняток і давати будь-які промови без перекладу.
Скажіть, будь ласка, що Вас привело на площу, у Київ на мітинг?
Мітингуючий (переклад)
Правда, правда і ще раз правда.
Мітингуючий (переклад)
Ми шукаємо свободи, ми шукаємо своє рідне, ми шукаємо те, що є наше, українське.
Я сам з Кривбасу, Олександр Базарний.
Все, що тут відбувається, - це перша подія, яка говорить про те, що тут всі об’єдналися разом: тут і Тернопіль, і Західна Україна, і Донбас, і Донецьк, і Черкаси – всі ми тут разом.
Мітингуючий (переклад)
Що стосується автономної республіки – це спроба бандитів сховатися за спинами чесних робочих, вони бачать, що вже програли, а відповідати перед судом за те, що вони накоїли в Україні, не хочеться, тому вони “колотять” ці з’їзди, суто партійні, які нагадують з’їзди 70-х років, де випускають малоумну бабусю, яка розповідає, що в 91-му році Ющенко забрав гроші в Нацбанку СРСР і присвоїв собі, обкравши тим самим український народ.
У кого є очі, прекрасно бачить, що це агонія бандитів.
Буде краще чи ні – ніхто з нас не знає. Все залежить від того, чи дамо, чи не дамо ми злодіям в чергове перефарбуватися, як з комуністів в демократи, а зараз в націонал-патріоти. Все залежить від народу.
Мітингуюча
Я студентка. Я навчаюся в Києві, але родом із Донецької області.
Я хочу сказати, що в Донецькій області дуже багато студентів теж підтримують Ющенка, підтримують прагнення до свободи.
Ми не хочемо, щоб в нас вкрали нашу перемогу. Народ довів, що переміг, але в нього перемогу намагаються вкрасти.
Павло Вольвач
А Ви звідки? Що Вас вивело на Майдан?
Мітингуючий
Я з Києва. А вивела мене мета про світле майбутнє.
Павло Вольвач
До речі, про світле майбутнє. Ви вірите, що щось зміниться після цього посполитого рушення?
Мітингуючий
Вірю я чи не вірю, а воно мусить так бути, бо інакше не може бути.
Мітингуючий
Обов’язково зміниться. Так, як було, ніколи не буде. Народ пізнав свою силу. Якщо народ зламають, але я в це не вірю, то буде набагато гірше, буде, як в 33-му.
Павло Вольвач
Але з того боку теж стоять люди (я розумію, що значно менше) і теж кажуть, що вони народ.
Мітингуючий
Кожен має право на висловлювання своєї думки. Ми бачили їх – вони нормальні люди, але не володіють інформацією. Я певен, що зараз найкращий час для народної дипломатії.
Павло Вольвач
За ці дні, що Ви тут, яке найяскравіше враження Ваше, Ваших товаришів?
Мітингуючий
Я ніколи не думав, що народ може бути настільки єдиним. У нас тут фактично територія вільна від грошей – комунізм.
Мітингуючий
По-перше, революція – це весело.
Мітингуючий
У нас революція, а не насильницький рух.
Мені дуже боляче, що в перші дні тут не було російських прапорів. Я сам народився у Києві, сам вдома розмовляю російською і мені боляче, що коли був 91-ий (росіяни повинні пам’ятати це), росіяни проголошували свою незалежність, і разом з російським прапором був український жовто-блакитний, українці, які були в Росії, підтримали устремління російського народу до незалежності, свободи, ідеалам нормальним.
Мітингуючий
В таких буддистських кольорах має бути кожна революція.
Кілька днів тому брали інтерв’ю ваші німецькі колег, і вони сказали, що якби у них були хоча б мінімальні порушення, то все горіло б. Може такі революції більш корисні.
Мітингуючий
Ми самі не знали, що ми такі виховані.
Павло Вольвач
Траплялися нам на вулиці і митці. Це критичне і, водночас, схильне до пафосу плем’я бачить все під дещо іншим кутом зору. І норовить до узагальнень та історичних ремінісценцій.
Нехай говорять. Як мовиться, це ж “не мішки тягати”.
Пане Василю, образно кажучи, Ви вчора йшли по цій вулиці. Вона були зовсім не такою. Іншим були і Ви, інші були і думки, інше бачення, інше мистецьке світосприйняття. Що змінилося в середині Вашого єства?
Василь Рубан
З часу проголошення незалежності ми весь час чекали другої хвилі. Вона весь час губилася. То була акція “Україна без Кучми”, яка не набула такого розмаху. А тепер я бачу, що ця друга хвиля таки почалася.
Те, що зараз відбувається на Хрещатику, на Майдані Незалежності – це вариться українська нація, це той котел, який ніколи вже із ментальності української не зникне, це, можливо, грає та нова кров, яку спустили в 33-му році, і ми скільки до народу не зверталися, він не міг почути нас, а от саме зараз він нас почув. Спасибі!
Павло Вольвач
А підсумував усе бачене й чуте ще один митець, культуролог і поет Олександр Хоменко. Він чергував уночі біля Адміністрації Президента, але, попри недоспану ніч, виглядав бадьоренько.
Олександр Хоменко
Це мені якось нагадує великого довженківського трикнижжя: “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”. Це фільми про минуле, сучасне і майбутнє України. Вони завжди були розірваними, шматками були, ми бралися за щось, а воно соталося, як гнила матерія. Тепер вперше, можливо за багато років, воно набуло пружності, набуло сенсу.
Для чого це все творилося, для чого Стус писав? Є спільноти, які на це запитання відповісти не можуть, скажімо, вони помирають, наприклад білоруська спільнота. Це дуже сумно, жаль, але вона помирає.
От до цієї “помаранчевої революції” було дуже сумно, але українська спільнота помирала, а тепер ми можемо сказати, що вона не помирає, в неї є такий імпульс пасіонарності, який знищити неможливо за допомогою жодних стратегій, технологій, маніпуляцій.
Всі метафори, всі синтагми, весь синтаксис національного письма наповнюється живою пульсуючою кров’ю.
Стикнемося з драмою власного вибору. Там будуть і провалля, і вершини. Це драма нашого вибору, нашого, а не чийогось іншого, і без цього не буде спільноти. А зараз можна безсумнівно сказати, що так, ця спільнота є.
Павло Вольвач
Що ж, приєднуюся, що оптимістичного Хоменка, хоча можу бути звинувачений у суб’єктивізмі, але, дивлячись на те, що твориться навкруги, не можна бути песимістичним чи зневіреним.
На разі все. Це була “Віта Нова”. Її підготував і провів Павло Вольвач. Допомагав мені звукооператор Михайло Петренко.
Хай щастить!
Говорить радіо “Свобода”.
Київ, 6 грудня 2004 року.
Павло Вольвач
Вітаю Вас, шановні радіослухачі! Як завжди в цей час, в ефірі радіожурнал “Віта Нова”.
Як видається, сьогодні живемо в той час, коли новини старіють за пару годин. Між подіями дня вчорашнього і дня нинішнього пролягають цілі геологічні епохи. Йдеться не лише про зміну імен, персоналій, чиїсь відставки та призначення, а про щось зовсім інше. Про щось невловне, розлите в повітрі і, водночас, містке, щільне і пружне.
“Коли Господові стає сумно, він відкриває віконечко і дивиться на паризькі бульвари,” - кажуть гоноровиті французи. Але сьогодні вони можуть відпочивати. Сьогодні увага Європи, світу, та, мабуть, і Вседержителя звернена саме до київських вулиць.
Як Бог-Отець за 7 днів створив світ, так і помаранчева революція за тиждень витворила якусь нову якість. Отож, нові люди в передддень нового життя.
Ви відчуваєте, що починається нова доба чи ні?
Мітингуючий
Звичайно відчуваємо. Ми українці. Приїхали з Праги. Влада нас змусила покинути тут сім’ї, виїхати і заробляти собі на життя в Україні.
Ми приїхали сюди підтримати цей рух, цю ідею.
Звичайно, нація відроджується, нація має право на життя. Мільйони людей зараз їдуть до Києва. Більше мільйона людей знаходиться в Києві.
Ця нація буде жити, це велика нація. Перемога буде за народом, за нами.
Павло Вольвач
Якщо буде перемога, відбудеться щось якісно нове в житті і України, і конкретно у Вашому?
Мітингуючий
Звичайно, відбудеться, тому що нова влада прийде, нові люди, будуть зміни, буде будуватися нове.
Як на мене особисто, то я планую ще рік попрацювати в Чехії і повернутися до своєї сім’ї, заснувати маленький бізнес.
Я планую відкрити Україну від світу, зайнятися туристичним бізнесом. В нас є що показувати, в нас велика, багата історія, потрібно розвивати все це.
Змінити податкову систему. Наприклад, щоб людина могла взяти в банку позику і розвивати свій маленький бізнес.
Мітингуючий
А я думаю, що відбудуться зміни: буде більше роботи людям, буде якесь піднесення духовне.
При цій революції об’єдналася ціла Україна, бо нас ділили на Захід і Схід. Ми ж такі люди, як і вони, ми лише українською говоримо, а вони російською. Нехай вони собі російською розмовляють, ми ж з того не робимо ніякої проблеми.
Павло Вольвач
А ви, такі колоритні люди, звідки?
Мітингуючий
Ворохта. Карпати.
Павло Вольвач
Сім днів триває “помаранчева революція”. А що вона для вас у вашому житті, як вона відбилася? Як ви дивитися на своє майбутнє і українського суспільства в цілому?
Мітингуючий
Чекаємо ще сьогодні, як відіб’ється, але фінал буде добрим. Історія вже є.
Павло Вольвач
А що б Ви хотіли поміняти у своєму житті?
Мітингуючий
Це наше життя і майбутнє життя наших дітей, щоб вони робили на державу нашу і на себе.
Мітингуючий
Ми вже не можемо дивитися на цю несправедливість, яка відбувається. Найперше, що відбулися вибори, яких ми чекали, але вони пройшли з таким результатом, якого ми зовсім не очікували в нашій державі незалежній.
Фальсифікацію всі бачать, тому весь народ прийшов показати, що це зовсім не так. Інакше ми не приїжджали, я не лишав би дворічну дитину вдома саму на бабусю, я був би з нею.
Павло Вольвач
Але що зміниться в житті суспільства, України?
Мітингуюча
Демократія, а не тільки писана на папері, котру нам уряд Кучми вже вісім років пропагує.
Мітингуючий
Демократія по зразку Німеччини, Швейцарії, Австрії. Європа – це є зразок демократії. Таку демократію ми побудуємо у своїй державі разом, всім народом.
Україну неможливо розділити і не можна цього робити. А втручання Росії – це є великий злочин... Державу не можна ділити, як кусок паперу. Хто би там не говорив в Харкові, в Донецьку, в Луганську – все ж там більша частина людей думають про те, щоб держава була спільна для всіх українців.
Мітингуючий
Я вірю в те, що життя України зміниться, і воно повинно змінитися, ми не повинні Україну розділити ні на Схід, ні на Захід, ні на Південь, ні на Північ.
Я думаю, що незабаром це все зміниться – до влади прийде Віктор Ющенко, наш президент.
Павло Вольвач
Групка людей перед одним із наметів, розбитих на Хрещатику, нагадує напівзабуті картини про так званий Великий Жовтень.
Засніжені, розчервонілі на морозі, сидять купкою, гріються. У великій залізній бочці горить полум’я.
“Шпола – географічний центр України” - читаю на аркуші ватману, закріпленому на наметі.
Шпола – це ж Черкаська область, а от кажуть, що тільки західняки приїхали.
Мітингуючий
Схід і Захід разом! Нас багато і нас не подолати! Ющенко буде президентом!
Павло Вольвач
Хлопці, а що вас вивело на майдани, на площі, яка основна мета?
Мітингуючий
Основна мета: перемогти, демократія і свобода слова.
Мітингуючий
Ми за правду, щоб не було брехні, щоб влада сиділа в тюрмі.
Мітингуючий
Зробили злочин – повинні відповідати. Я один із тих, про кого один із депутатів на засіданні сказав, що звезли пацанів.
Мені 55, я сивий чоловік. Я схожий на того, кого можна посадити і привезти? Я приїхав зі Шполи, приїхав сам рейсовим автобусом, покинув хату (не знаю, що там буде), покинув під гаражем машину, але я тут, тому що тут мої діти, і я повинен бути з ними.
Влада хотіла у нас вкрасти право вибору. Ми не дозволимо цього їй зробити. Вони це відчули – вони розбіглися, як щурі. Вони назвали Ющенка “котом Леопольдом”, то вони нижче: одна - сіра і велика, інша - мала і руда.
Павло Вольвач
Як Ви вважаєте, чи зміниться життя Ваше і України після цих семи днів?
Мітингуючий
Зміниться. Не зразу, але ми його змінимо і будемо стояти стільки, скільки треба.
Павло Вольвач
А цей поділ на східняків і на західняків і створення на базі трьох південно-східних областей так званої Південно-Східної республіки, як Ви на це дивитися?
Мітингуючий
Це дурниця. Це сценарій більшовиків 17-го року. Хто пам’ятає історію, то це вже було. Тут була проголошена УНР, більшовики зібралися в Харкові і проголосили соціалістичну і запросили Москву в Україну. Пройшло.
Але історія, кажуть, повторюється двічі: один раз, як трагедія, інший, як фарс. Те, що вони роблять – це фарс. Народ їх ніколи не підтримає.
Схід і Захід... Це ж абсурд. Подивіться, тут всі: тут і Схід, і Захід, тут весь народ. Вони вже не спинять.
Провладні структури висувають кандидатуру з кримінальним минулим як єдиного кандидата. Невже вони думали, що народ підтримає? Влада це все робила тільки для того, щоб продовжити термін президента Кучми, але не пройде цей номер.
Павло Вольвач
До речі, про Схід і Захід, про українсько і російськомовних. Аби відповідати загальній атмосфері єдності, що панує на вулицях і площах Києва, ми сьогодні вирішили зробити виняток і давати будь-які промови без перекладу.
Скажіть, будь ласка, що Вас привело на площу, у Київ на мітинг?
Мітингуючий (переклад)
Правда, правда і ще раз правда.
Мітингуючий (переклад)
Ми шукаємо свободи, ми шукаємо своє рідне, ми шукаємо те, що є наше, українське.
Я сам з Кривбасу, Олександр Базарний.
Все, що тут відбувається, - це перша подія, яка говорить про те, що тут всі об’єдналися разом: тут і Тернопіль, і Західна Україна, і Донбас, і Донецьк, і Черкаси – всі ми тут разом.
Мітингуючий (переклад)
Що стосується автономної республіки – це спроба бандитів сховатися за спинами чесних робочих, вони бачать, що вже програли, а відповідати перед судом за те, що вони накоїли в Україні, не хочеться, тому вони “колотять” ці з’їзди, суто партійні, які нагадують з’їзди 70-х років, де випускають малоумну бабусю, яка розповідає, що в 91-му році Ющенко забрав гроші в Нацбанку СРСР і присвоїв собі, обкравши тим самим український народ.
У кого є очі, прекрасно бачить, що це агонія бандитів.
Буде краще чи ні – ніхто з нас не знає. Все залежить від того, чи дамо, чи не дамо ми злодіям в чергове перефарбуватися, як з комуністів в демократи, а зараз в націонал-патріоти. Все залежить від народу.
Мітингуюча
Я студентка. Я навчаюся в Києві, але родом із Донецької області.
Я хочу сказати, що в Донецькій області дуже багато студентів теж підтримують Ющенка, підтримують прагнення до свободи.
Ми не хочемо, щоб в нас вкрали нашу перемогу. Народ довів, що переміг, але в нього перемогу намагаються вкрасти.
Павло Вольвач
А Ви звідки? Що Вас вивело на Майдан?
Мітингуючий
Я з Києва. А вивела мене мета про світле майбутнє.
Павло Вольвач
До речі, про світле майбутнє. Ви вірите, що щось зміниться після цього посполитого рушення?
Мітингуючий
Вірю я чи не вірю, а воно мусить так бути, бо інакше не може бути.
Мітингуючий
Обов’язково зміниться. Так, як було, ніколи не буде. Народ пізнав свою силу. Якщо народ зламають, але я в це не вірю, то буде набагато гірше, буде, як в 33-му.
Павло Вольвач
Але з того боку теж стоять люди (я розумію, що значно менше) і теж кажуть, що вони народ.
Мітингуючий
Кожен має право на висловлювання своєї думки. Ми бачили їх – вони нормальні люди, але не володіють інформацією. Я певен, що зараз найкращий час для народної дипломатії.
Павло Вольвач
За ці дні, що Ви тут, яке найяскравіше враження Ваше, Ваших товаришів?
Мітингуючий
Я ніколи не думав, що народ може бути настільки єдиним. У нас тут фактично територія вільна від грошей – комунізм.
Мітингуючий
По-перше, революція – це весело.
Мітингуючий
У нас революція, а не насильницький рух.
Мені дуже боляче, що в перші дні тут не було російських прапорів. Я сам народився у Києві, сам вдома розмовляю російською і мені боляче, що коли був 91-ий (росіяни повинні пам’ятати це), росіяни проголошували свою незалежність, і разом з російським прапором був український жовто-блакитний, українці, які були в Росії, підтримали устремління російського народу до незалежності, свободи, ідеалам нормальним.
Мітингуючий
В таких буддистських кольорах має бути кожна революція.
Кілька днів тому брали інтерв’ю ваші німецькі колег, і вони сказали, що якби у них були хоча б мінімальні порушення, то все горіло б. Може такі революції більш корисні.
Мітингуючий
Ми самі не знали, що ми такі виховані.
Павло Вольвач
Траплялися нам на вулиці і митці. Це критичне і, водночас, схильне до пафосу плем’я бачить все під дещо іншим кутом зору. І норовить до узагальнень та історичних ремінісценцій.
Нехай говорять. Як мовиться, це ж “не мішки тягати”.
Пане Василю, образно кажучи, Ви вчора йшли по цій вулиці. Вона були зовсім не такою. Іншим були і Ви, інші були і думки, інше бачення, інше мистецьке світосприйняття. Що змінилося в середині Вашого єства?
Василь Рубан
З часу проголошення незалежності ми весь час чекали другої хвилі. Вона весь час губилася. То була акція “Україна без Кучми”, яка не набула такого розмаху. А тепер я бачу, що ця друга хвиля таки почалася.
Те, що зараз відбувається на Хрещатику, на Майдані Незалежності – це вариться українська нація, це той котел, який ніколи вже із ментальності української не зникне, це, можливо, грає та нова кров, яку спустили в 33-му році, і ми скільки до народу не зверталися, він не міг почути нас, а от саме зараз він нас почув. Спасибі!
Павло Вольвач
А підсумував усе бачене й чуте ще один митець, культуролог і поет Олександр Хоменко. Він чергував уночі біля Адміністрації Президента, але, попри недоспану ніч, виглядав бадьоренько.
Олександр Хоменко
Це мені якось нагадує великого довженківського трикнижжя: “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”. Це фільми про минуле, сучасне і майбутнє України. Вони завжди були розірваними, шматками були, ми бралися за щось, а воно соталося, як гнила матерія. Тепер вперше, можливо за багато років, воно набуло пружності, набуло сенсу.
Для чого це все творилося, для чого Стус писав? Є спільноти, які на це запитання відповісти не можуть, скажімо, вони помирають, наприклад білоруська спільнота. Це дуже сумно, жаль, але вона помирає.
От до цієї “помаранчевої революції” було дуже сумно, але українська спільнота помирала, а тепер ми можемо сказати, що вона не помирає, в неї є такий імпульс пасіонарності, який знищити неможливо за допомогою жодних стратегій, технологій, маніпуляцій.
Всі метафори, всі синтагми, весь синтаксис національного письма наповнюється живою пульсуючою кров’ю.
Стикнемося з драмою власного вибору. Там будуть і провалля, і вершини. Це драма нашого вибору, нашого, а не чийогось іншого, і без цього не буде спільноти. А зараз можна безсумнівно сказати, що так, ця спільнота є.
Павло Вольвач
Що ж, приєднуюся, що оптимістичного Хоменка, хоча можу бути звинувачений у суб’єктивізмі, але, дивлячись на те, що твориться навкруги, не можна бути песимістичним чи зневіреним.
На разі все. Це була “Віта Нова”. Її підготував і провів Павло Вольвач. Допомагав мені звукооператор Михайло Петренко.
Хай щастить!
Говорить радіо “Свобода”.
