Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:22

Вже другий тиждень у наметовому містечку та на Майдані в Києві працює група психологічної підтримки. Її члени відзначають напрочуд добрий психологічний стан учасників акції.


Інна Набока

Київ, 7 грудня 2004 року.

„Попри надзвичайно складні умови, учасники помаранчевої революції практично не потребують, або потребують мінімальної допомоги психологів і психотерапевтів”, - вважають фахівці, які працюють у групі психологічної підтримки в наметовому містечку і на столичному майдані Незалежності.

Такі висновки спеціалістів вселяють оптимізм. Сила духу, віра в перемогу справді здатні творити чудеса. Але все ж не варто забувати, що дуже велика кількість наших співгромадян перебуває у тривалому стані стресу, викликаного усім перебігом політичних подій в країні. Соціальні психологи навіть називають цей стрес загальнонаціональним. Про способи виходу з нього, а також про його наслідки для національного організму своє слово мають сказати соціологи, політики, філософи. Мені ж хотілося б зосередитися на тому, що цей стрес несе кожній окремій людині.

По-перше, зовсім не слід боятися цього „страшного” слова. Адже стрес – це лише сукупність фізіологічних і психічних реакцій організму у відповідь на дію різноманітних зовнішніх чи внутрішніх чинників. Причому, ці чинники можуть бути і негативними, і позитивними, стрес можуть викликати і сумні, і радісні події. Цікаво, наприклад, що розлучення і весілля має майже однаковий стресогенний ефект. А от сам стрес – явище цілком позитивне. Він мобілізує захисні сили організму, допомагає йому пристосуватися до складних та мінливих умов існування.

У своєму розвитку стрес проходить три стадії: тривоги – коли на горизонті з’являється подразник; опору – коли організм чинить опір, мобілізує захисні сили, напружує всі системи; і виснаження або дистресу – коли опірність падає, сили вичерпуються. Дуже важливо зупинити ситуацію на стадії опору, коли посилено працюють всі захисні сили організму, і не допустити його надмірної напруги, перевтоми, виснаження, переходу до дистресу. Звичайно, це зовсім не просто за нинішніх екстремальних умов. Ми збуджені, піднесені, а тому не завжди можемо адекватно оцінити свої сили. І все ж варто зважати на свій фізичний і психічний стан, обов”язково намагатися розпружуватися, переключати увагу, просто відпочивати. Не варто забувати про нормальне харчування, вітаміни, профілактичні ліки. Все це підвищить опірність організму і він успішно справиться зі стресом, зможе повернутися до звичайного стану без шкідливих наслідків.

„Стрес – це життя”, - стверджував засновник теорії стресів видатний канадійський вчений Ганс Сельє. В цьому ми особливо переконуємося у ці напружені дні помаранчевої революції. Та всеж дуже хочеться сподіватися, що політичне життя в країні не буде причиною нових стресів для її громадян.

А поки – тримаймося!
XS
SM
MD
LG