Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:44

Інтерпол почав полювати на Юлію Тимошенко й відразу ж перестав.


Мар’яна Драч


Прага, 7 грудня 2004 року – У вівторок вранці на сайті Інтерполу в інтернеті у списку осіб, оголошених у міжнародний розшук, можна було побачити одного з лідерів помаранчевої революції - Юлію Тимошенко. Але вже під вечір ця інформація зникла.

Передісторія тут така. На початку осені головна військова прокуратура Росії звинуватила Тимошенко в організації дачі хабарів російським офіцерам. Йдеться про події, які нібито мали місце близько 10 років тому. Тоді Тимошенко керувала корпорацією "Єдині енергетичні системи України." Опозиція в Києві називає цю справу політичним замовленням. Група народних депутатів України у вересні закликала генерального секретаря Інтерполу не виконувати вимогу російської прокуратури. У цьому зверненні мовиться, що авторитетна міжнародна організація не повинна втягуватися у "брудну політичну інтригу" української і російської влади проти опозиції.

Що ж саме вирішив Інтерпол? Спершу про процедуру. Як Тимошенко могла потрапити в міжнародний розшук? Наш експерт - Павло Скала, майор міліції, який донедавна працював в українському бюро Інтерполу у Києві.

Павло Скала

Основна стадія - це формування так званої червоної картки, тобто англійською мовою - red notice. Це офіційна назва картки про міжнародний розшук. Ініціатор, тобто національне центральне бюро (у даному випадку Росії), повинен надіслати запит до генерального секретаря в Ліон.

Мар`яна Драч

І скільки часу це все може тривати?

Павло Скала

На мій досвід, це триває від двох тижнів до півтора місяця. Два місяці - це вже максимальний термін. А звичайний термін - близько місяця. Є ще коротший шлях для оголошення людини у розшук: у невідкладних випадках національне бюро може повідомити про розшук через генеральний секретаріат у формі телеграми. Тобто, це не є червона картка, а це така телеграма, яка надсилається на 182 країни, які є членами Інтерполу. Але таке повідомлення є лише першим етапом.

Мар`яна Драч

А що цього разу робила Росія?

Павло Скала

Росія розіслала приблизно два місяці тому такий лист на 182 країни і надіслала матеріали, як зазначено в статуті Інтерполу, до Ліоону. У Ліоні є структура, яка називається спеціальний відділ управління зовнішніх зв''язків та оперативної інформації при генсекретаріаті. Вони узагальнюють таку картку і виставляють її на сайт.

Мар`яна Драч

Ввечері інформація про Тимошенко з сайту Інтерполу зникла. Там уже немає ні фотографії Тимошенко, ні посилань на справу, яку їй інкримінують. Все це сталося дуже швидко – ми наразі не маємо реакції з Ліона. Ви знаєте Інтерпол зсередини. Як це можна пояснити?

Павло Скала

Я можу висловити тільки своє припущення. Генсекретаріат - це така трохи бюрократична структура. Вони там приймають документи, може, не звертаючи уваги на прізвища, на імена. Оці документи вони отримали до цих подій, які мають місце в Україні. Але один з пунктів процедури - це перевірка відповідності запиту до статті третьої статуту міжнародної організації кримінальної поліції. Стаття третя - це буквальне одне речення: організація категорично заперечує здійснювати будь-які втручання у діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру.

Картка була опублікована, тобто вона пройшла цей кліринг за статтею третьою. Але зараз, я так гадаю, що після того, як окремі, може, політичні діячі, громадські організації, журналісти стали бомбардувати Ліон своїми запитами і проханнями прокоментувати цю ситуацію... А також я розумію, що всі вони дивляться там телебачення - Бі-Бі-Сі, Євроньюз, СNN - і вони бачать цю людину, яка закликає у парламенті до певних дій і вона є одним з лідерів цього руху в Україні. Тому вони , я так гадаю, терміново зняли оцю червону картку зі свого сайту. Вони розуміють, що це має певний політичний характер.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG