Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:07

Що виборола і що втратила опозиція в боротьбі з владою.


Ірина Халупа Гості: Євген Золотарьов, політолог, координатор громадянської кампанії “ПОРА” (телефоном); Валерій Івасюк, експерт Української правничої фундації; Олексій Козаченко, народний депутат України, член Комітету з питань промислової політики і підприємства, група “Центр”.











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 9 грудня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі.

Вас вітає “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема: “Що виборола і що втратила опозиція в боротьбі з владою”.

Гості: Євген Золотарьов, політолог, координатор громадянської кампанії “ПОРА” (телефоном); Валерій Івасюк, експерт Української правничої фундації; Олексій Козаченко, народний депутат України, член Комітету з питань промислової політики і підприємства, група “Центр”.

Вітаю дорогих гостей і дякую за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Вчорашнє компромісне рішення про зміни до конституції та закону про вибори президента дехто, вважає, перемогою, а інший поразкою. Ймовірно такі тлумачення та дискусії ще довго триватимуть, як і триватимуть зусилля щодо удосконалення українського основного закону.

Юлія Тимошенко заявила, що буде оскаржувати через Конституційний суд вчорашнє ухвалення політреформи, оскільки, на її думку, воно відбулося з порушенням Конституції.

Вчорашнє рішення пані Тимошенко назвала “вражаючою перемогою Леоніда Кучми”. Таку думку, до речі, поділяє відомий політолог, шеф-редактор журналу “Політична Думка” Володимир Полохало.

Сьогодні соратники Віктора Ющенка провели аж дві прес-конференції, щоб пояснити в чому саме полягає перемога “Нашої України” та Віктора Ющенка і яку ціну заплачено за політичну реформу.

Керівник штабу Ющенка Олександр Зінченко на своїй прес-конференції сказав, що політика - це мистецтво компромісу. Той, хто звик лише перемагати і перемагати будь-якою ціною – приречений, як політик. В політиці не буває безкомпромісних доріг не буває.

Олександр Зінченко

Я абсолютно переконаний, що вчорашня подія це не здача будь-яких позицій, це перемога. Ющенко – це перемога українського народу, це перемога здорового глузду, це перемога України, яка дала саме найважливішу виняткову ознаку нашої кампанії, вона завершується мирним шляхом.

Безумовно, можливість його іншого розвитку була і в стимулювалася діючою владою, і ми були буквально в одному кроці від реалізації іншого сценарію подій. Але те, що ми утримались для цього потрібно завжди іти на компроміси.

Якщо, хтось думає, що це можна зробити тільки військовим шляхом, то я думаю, я особисто займаю радикальну іншу позицію.

Ірина Халупа

Проте, Олександр Зінченко погоджується з деякими критиками політичної реформи щодо відновлення прокурорського нагляду.

До 121-ої статті Конституції України про Прокуратуру додається один пункт “нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими і службовими особами.

“Наша Україна” планує це положення змінити в майбутньому, Олександр Зінченко.

Олександр Зінченко

Залишається одна річ на, які б я погодився зі всіма учасниками вчорашньої дискусії. Ця річ, яку потрібно буде змінювати конституційно найближчим часом – це умови загального нагляду Генеральної Прокуратури.

Це не демократична норма, це норма, яка відсутня в правовій системі будь-якої сучасної європейської країни в конструкції правової системи. Вона не відповідає сучасності і загальний нагляд Генеральної Прокуратури – це атавізм, який має бути усунутий. Яким чином? Будемо радитися.

Я думаю, що ми найближчим часом будемо утворювати конституційну комісію. Конституційна комісія – це поєднання експертів, політиків, які б могли зайнятися системним не просто радируванням діючої Конституції, що значною мірою відбувалася поза законопроектом 4180, а прогностичним формуванням нової якості Конституції.

Ірина Халупа

Отже, шановні гості, хто виграв вчора найбільше чия була найбільша перемога чи виграв Віктор Ющенко, чи виграв Леонід Кучма? Як це стверджує і політолог Володимир Полохало, і Юля Тимошенко.

Почнемо з гостя, який по телефону, бо телефони не надійні в Україні, вони можуть зриватися. Пане Золотарьов, на думку “ПОРИ”, хто виграв найбільше вчора?

Євген Золотарьов

Поза як громадянська кампанія “ПОРА” була проти самого факту переговорів опозиції державними злочинцями. Звичайно, можна констатувати, що більше від того виграла опозиція, бо вчорашні події не можна абсолютизувати, як політичну перемогу опозиції, але, як певну психологічну перемогу це можна розцінювати.

Тобто, як би це не сталося вчора, то взагалі весь процес переговорів було б дуже важко пояснювати. А так можна говорити, що все ж таки переговорна лінія дала свої результати, хоча б такі.

Ірина Халупа

Але Президент і його оточення отримали політичну реформу, яку вони дуже довго хотіли, і за яку боролися завзято?

Євген Золотарьов

Так, крім того, Президент не виконав таку ключову вимогу, як відставка уряду тому, власне, можна констатувати це, як перемогу Кучми. Але більше все ж таки це психологічна перемога опозиції, тому що той тупиковий варіант переговорів, які обрала команда Ющенко, власне, без цієї маленької перемоги став би просто катастрофою.

Ірина Халупа

Пане Козаченко, Ви член групи “Центр” і сама назва мабуть є певним таким дороговказом, як Ви дивитися на вчорашнє рішення, було воно для когось поразкою, було воно для когось перемогою?

Олексій Козаченко

Ви знаєте, я не стаю на позиції, коли це виграв або Кучма, або виграла опозиція. Насамперед виграла суспільство, виграв здоровий глузд. Насамперед, я хотів би сказати, що в таких складних умовах, в яких опинилась наше суспільство після 21-го листопада вихід простим бути не може.

Не може бути, хтось абсолютно задоволений чи, хтось абсолютно не задоволений. Компроміс – це коли всі трохи не задоволені. Тому те, що відбулося вже відбулося і, я вважаю, що це позитивно. Ми знову відновлюємо злагоду в суспільстві.

Я хочу зробити акцент на тому, що Кучма не отримав ту політичну реформу, якої він так хотів. Я нагадаю, що 8-го квітня була провалена одна з редакцій абсолютно алогічних тієї, якою була на початку №4180.

Після важких, двотижневих переговорів опозиції з владою вдалося з ганебного закону №4180 зробити майже прийнятне. І на цьому робили акценти всі експерти, які коментували сутність змін до Конституції.

З нього були вилучено дуже багато позицій, я нагадаю, ідеологія влади була наступна. Абсолютну владу, яку на сьогоднішній день має Інститут Президента передати через політреформу прем’єрою через парламент.

Сьогодні вдалося зробити того, що ця влада фактично поділена і збалансована, тобто частина влади передана дійсно прем’єр-міністру через парламент, друга частина влади залишилась в руках Президента.

Я не хочу втомлювати слухачів, але просто скажу для не зрозумілої речі. Сьогодні вертикаль виконавчої влади є Президент, який призначає прем’єра, який призначає всю виконуючу вертикаль, тобто голів Адміністрації починаючи з обласних до районних самостійно. На сьогоднішній день призначення з змінами до Конституції призначення прем’єр-міністру передану парламенту, а вертикаль Адміністрації залишилась за Президентом. Це вже один з показових балансів.

Те, що стосується тієї поганої річчі за яку всі говорили, а саме: загальний нагляд прокурорського... Я можу сказати, що група “Центр” послідовно до останньої крапки, до останньої хвилини стояла категорично проти цієї позиції.

Ірина Халупа

Пане Козаченко, оскільки Ви єдиний депутат у нашій дискусії сьогодні , хто пропхав цей момент?

Олексій Козаченко

Ви знаєте, я не хочу сказати, що туди хтось пропхав, його епіцентр був на всіх погоджувальних радах на яких вироблялось компромісне рішення. Ще раз кажу, ми стояли до останнього не тому, щоб це не проходило, але виходячи з того, що ми сказали компроміс це є компроміс, то врешті-решт погодилися з такою ситуацією.

Щоби зрозуміло було, я скажу наступну річ. Перехідні положення Конституції, яка була прийнята на самому початку передбачають, фактично сьогодні існування цього самого прокурорського нагляду до моменту, коли буде законодавчу відрегульована структура судоустрою.

Тобто, коли буде прийнято декілька законів, скажімо таких, щоб зрозуміли про досудове слідство закону. Ще декілька законів, коли ці закони будуть прийняті, коли структура судоустрою буде завершена автоматично втрачають силу положення про загальний нагляд Прокуратури.

Крім того, нічого власне важкого не має для того, щоб цю позицію на протязі півроку вилучити, як врешті-решт дійсно ганебно для Європи, ганебно для нас, як європейського складового світа.

Ірина Халупа

Пане Івасюк, Ви тут, аж три аркуші написали різних ваших заяв і ідей щодо вчорашнього рішення. Як Ви його бачите чи виграла в цьому Україна, як стверджують всі?

Валерій Івасюк

Ви знаєте, я от їдучи сюди слухав “Європу FM” . Так от, в зв’язку з тим, що сталося вчора дуже доречним буде остання їхня реприза. Ющенко дуже радів і “Наша Україна” раділа, він вийшов на площу, на Майдан, і каже – це є наша перемога.

То в зв’язку із цим, як говорили по радіо, що іде один дуже такий радий, веселий чоловік, а другий його запитує, а чому ти такий веселий? Ти знаєш я класну коханку знайшов, пішли. Куди? Ділитися.

От, що я хочу сказати, Ви знаєте, Конституція не повіє і не можна її мати щодня. Конституція має бути цнотлива, Конституція має бути недоторкана впродовж часу, коли суспільство і парламент доростуть до тих норм, що були закладені в Конституції, яка визнана усією Європою, як краща з усіх Конституцій, що була прийнята в новітній історії Європи.

У зв’язку з тим, що сталося, я би хотів сказати таке: оцей загальний прокурорський нагляд та імперативний мандат, які були введені, як два нові інститути до діючої конституції. Вони абсолютно були заперечені в венеціанську комісію, яка є найвищим інститутом експертизи у Європі відповідності конституцій країн членів РЄ, ЄС тим загальноєвропейським нормам права.

У зв’язку з тим, що сталося таке риторичне запитання після змін до Конституцій, хто начальник України на сьогоднішній день: Президент, парламент, уряд?

Ні! Генеральний прокурор разом з усією прокуратурою. Через те, що саме прокуратура, здійснюючи цей нагляд прокурорський у зв’язку з можливим порушенням прав людини, а можна будь-який нормативний акт Кабміну чи місцевої влади, чи суду навіть, згідно діючої Конституції, розцінювати як порушення прав людини – прокурор може його відмінити, зупинити, скасувати і так далі...

Ірина Халупа

Пане Івасюк, чи Ви, може, не панікуєте завчасно? Дуже багато буде залежати від особи прокурора. Ні?

Валерій Івасюк

Я можу сказати, що Конституція і право як таке є об’єктивною категорією. Якщо ми будемо говорити хороший прокурор чи поганий, хороший президент чи поганий, то ми з вами доживемо до ситуації “пєрвобитного строя”.

Який є лідер цієї первісної общини? Чи він буде бити, чи не буде, чи він буде давати хліб, чи не буде.

Отже, Конституція в нормальних країнах і приймається для того, щоби унеможливити ситуацію, коли все буде залежати від хорошого чи поганого начальника країни.

І ще одне стосовно Вашого першого запитання. Ви знаєте, у зв’язку з прийнятим рішенням ВСУ, що вибори мають бути повторені в другому турі і має відбутися переголосування, – це означало народження де-факто третьої найвищої, найповажнішої в усьому світі влади – судової.

У зв’язку з прийняттям вчора за допомогою “НУ” змін до Конституції введення прокурорського нагляду, яким може бути скасоване рішення будь-якого суду, ця судова влада похована, вона жила всього кілька днів.

Отже, на сьогоднішній день ми повертаємося до ситуації, у якій буде відігравати роль в будь-якому рішенні: від найнижчого до найвищого значення в нашій країні особа, тобто суб’єктивний фактор. І це є погано.

Ірина Халупа

Час покаже, чи погано це, чи добре, бо запевняють нас, що зловживання не повинні бути у зв’язку з цим новим введенням.

Шановні гості, дуже багато людей вийшли на вулиці не лише Києва, але і на центральні площі майже всіх великих міст України, щоб захищати свої права, щоб довести, що вони, як це всі говорили, не бидло і не козли.

Ця велика потужна сила – це попередження не лише існуючій владі, але це, ймовірно, певний сигнал усім майбутнім владам.

Пане Золотарьов, як Ви думаєте, хто отримав найбільший шок від цієї народної демократії, яка існувала на майданах впродовж останніх двох з половиною тижнів?

Євген Золотарьов

Мені важко локалізувати шокованих, тому що...

Ірина Халупа

Для кого це було найбільшою несподіванкою?

Євген Золотарьов

Найбільшою несподіванкою, боюся, що це було для самих громадян, тобто відчути в собі певні інтенції, і несподівано для себе вони опинилися на цих майданах.

Ці всі події є епохальними не з точки зору політичного моменту, виборів президентських, а це є те, що називається формуванням політичної нації, при чому в Україні це відбулося унікальним шляхом - без громадянських воєн і справжніх революцій. Бо те, що ми називаємо “помаранчевою революцією” – це все ж таке метафора.

В Україні формування української політичної нації відбулося шляхом банальних виборів і в цьому є наша унікальність. Ця унікальність шокувала не тільки нас самих, не тільки українську владу, яка психологічно не була готова до цього, так само як до цього не була готова і опозиція, також шокованою була Європа і цілий світ.

Це добре. Я думаю, що це був позитивний шок для них.

Ірина Халупа

Як Ви думаєте, пане Євгене, громадянське пробудження, яке пережили українці, - це річ, яку можна втримати, чи раз воно прокинулося, то воно завжди не спатиме?

Євген Золотарьов

Я думаю, що механізм вже запущений, і процеси є незворотними, тобто ці зародки громадянського суспільства дуже важко буде законсервувати до того рівня, як це було, скажімо, рік тому і всі останніх 10 років.

Ірина Халупа

Чи рахуватимуться політики з цією новою свідомістю?

Євген Золотарьов

Звичайно, що змушені будуть рахуватися, але є легкий осад невдоволення, розчарування. Він пов’язаний з тим, що якби всі ці події відбулися не шляхом переговорів, а шляхом безпосередньої активності мітингуючи, то...

Ірина Халупа

Що Ви маєте на увазі? Що таке шлях безпосередньої активності?

Євген Золотарьов

Мається на увазі, що ця революція, яку я окреслюю, як метафоричну, щоб вона відбулася в реальності, тоді В.Ющенко як майбутній президент (слава Богу, що в цьому вже ні в кого, мабуть, немає сумнівів) відчував би глибше відповідальність перед цим народом, який його привів до влади, не конкретні переговорщики або посередники, які долучилися до його цієї перемоги...

Ірина Халупа

Так що Ви себе почуваєте трішечки розчарованим?

Євген Золотарьов

Трошки розчарованим. Я думаю, зрештою, це зараз може бути просто від того, що події дуже близько, і ми їх оцінюємо не зовсім адекватно. Може це є певна психологічна інерція, яку можна подолати тільки протягом якогось часу.

Ірина Халупа

Пане Козаченко, така велика кількість народу і такі високопарні слова, що це формування нації, що це формування громадянського суспільства, що це формування громадянської позиції, що український народ є не лише народом, а й нацією, яка гідно може відстоювати свої права і зробити це без того, щоб пролити краплину крові.

Ось ми чули, що пан Зінченко вважає це високим досягненням. Чи це справді так, а чи це був якийсь моментальний вибух, чи пробудилося щось таке, що завжди буде?

Олексій Козаченко

Коли відбуваються речі, які в нас ніколи не відбувалися, то кожен із нас виходить з власного досвіду, з власної філософії.

Я за фахом фізик, тому дивлюся іноді на суспільні речі з точки зору певних законів.

Те, що відбулося в суспільстві, мені нагадує квантовий перехід з одного рівня на інший, коли елементарні частинки знаходяться на одній орбіті дуже довго, вони накопичують певну енергію і не можуть перейти на більшу орбіту, допоки не відбудеться якийсь вибух.

Як тільки відбувається якийсь вибух, елементарна частинка виходить на зовсім іншу, вищу, орбіту.

Щось подібне відбулося в нашому суспільстві. Нас 10 років гнобили, нам 10 років прибивали, що ми є бидло, що від нас абсолютно нічого не залежить. І це свободолюбивому українському народу.

Ми терпіли це, тому що ми стриманий народ, тобто ми десь на генному рівні розуміли, що революційний шлях – це не наш шлях.

Коли прийшов час виборів, коли прийшов той самий час, коли ми на рівні підкорковому відчували, що це є той, який ми не повинні пропустити, який має принести в наше суспільство переміни, і коли вкрали наш вибір, то відбувся цей вибух, і відбулося дійсно народження нації, відбулося народження національної ідеї, тобто вона промальовується, тобто ще немає її, вона ще не сформована, але ідея вже зрозуміла – ми хочемо мати цивілізоване сучасне суспільство. І це початок того, чого нам не вистачало для повноцінного будівництва держави.

Щодо оцінок, то, безумовно, оцінку всьому цьому в розкладі дасть історія, тобто про що наш співрозмовник говорить, що за короткий термін часу ми не здатні переварити це все і розкласти, і осмислити, то це є правда.

Ми живемо в дуже бурхливий час і в дуже напружений час. Але безумовно одне – це є абсолютний позитив для майбутнього нашого народу.

Ірина Халупа

А що Ви скажете, пане Івасюк?

Валерій Івасюк

Знову ж таки, користуючись певними аналогіями стосовно професії. Ви – фізик, я – лікар. Стосовно того, що сталося з тим явищем, яке багато хто називає “помаранчевою революцією”.

Я чую не вперше про те, що говорять: “Народилася нація, політична нація, народилася національна нація”.

Ви знаєте, ця нація українська народилася тисячу років тому назад. Проблема в тому, що досі не можуть народитися політики і дорости до цієї нації, вони позастрягали (це я як лікар говорю, в мене така асоціація як у лікаря виникає), даруйте, в родових шляхом і ніяк не можуть народитися, треба брати або вакуум-екстрактер, або брати скальпель і робити кесеровий розтин.

Справа полягає в тому, що у зв’язку з цими подіями сьогоднішніми, в мене виникає запитання: “Коли Кучма був сильний, де були помаранчеві?”

Коли Україна повстала в 2000 - 2002 році через відтяту Гонгадзе голову, чому Ющенка просили на колінах Юля Тимошенко, Олександр Мороз і всі ті, що склали форум національного порятунку, який Ющенком у заяві трьох: Кучми, Плюща і Ющенка були названі фашистами. Чому тоді, коли Кучма був сильний, чому тоді не вистачило чи сміливості, чи політичної волі, або чогось іншого, можливо, я б сказав, якоїсь внутрішньої правди і віри в цей народ.

Олексій Козаченко

Можна я відповім, бо це запитання стосується мене... Я розумію, що це особисті речі...

Валерій Івасюк

Це запитання не в Вас, це запитання є риторичне...

Олексій Козаченко

Риторичне, але...

Ірина Халупа

Пан Козаченко хоче відповісти...

Валерій Івасюк

Немає проблем, чекайте... І в зв’язку з цим, Ви знаєте, абсолютно однозначно, що Ющенко не має більшості в нинішньому парламенті.

У зв’язку зі змінами, що відбулися у Конституції, правда з першого вересня, наступають повноваження парламенту, або з першого січня, залишиться самий гострий період до формування політичної атмосфери в Україні перед виборами 2006 року.

Кому ж він віддав владу? Не своєму парламенту? Для чого він це зробив?

Олексій Козаченко

Ви знаєте, я крок за кроком буду аргументувати. Якщо говорити мовою лікаря, проводити порівняння нації з людиною, то безумовно кесаревий розтин, який не дозволяє народитись політику, можливо, з Вашої точки зору, не дозволяє суспільству самоосмислити себе.

Але свідомість народжується не від кесаревого розтину, а від історичного процесу, в якому відбувається і формується людина. Так само це стосується і нації.

Те, що стосується подій, за які Ви говорили, подій після Ґонґадзе, то я можу на це сказати, що політика – це мистецтво можливого. І не треба дорікати тим політикам, які можливо були мудріші...

Валерій Івасюк

Але головне, щоб вона не доходила до межі зради...

Олексій Козаченко

Вибачте, зрада – це трохи інша річ, політика – це не той інструментарій, який використовується при владі, який використовується владою і проти влади. І тому тут треба дивитися не радикально, треба дивитися не через революцію, тому що заклики того часу були революційні заклики...

Валерій Івасюк

“Кучму геть!”, хіба це революція?

Олексій Козаченко

“Кучму геть” кричали і цього разу, але...

Валерій Івасюк

Якось дуже тихо...

Олексій Козаченко

Не тихо. Дуже голосно, якщо мільйон голосів на Майдані – це тихо, то я не знаю, що голосніше.

Валерій Івасюк

Ні, тихо з боку “Нашої України”.

Олексій Козаченко

Я б не переходив на “Нашу Україну” чи на інші якісь фракційні угрупування в парламенті, я сказав, що сьогодні, по-перше, визріли політики, які здатні взяти на себе відповідальність за зміну в нашому суспільстві.

Валерій Івасюк

Слава Богу...

Олексій Козаченко

І саме головне – визріла нація, бо без цього будь-який політик, самий радикальний, самий “умудрьонний” не здатний зробити зміни в суспільстві, якщо народ до цього не визрів.

Ірина Халупа

Дорогі гості, все ж таки ті мільйони, які вийшли на майдани міст, майдан столиці, це були люди з усієї України, але здебільшого це були люди з центральної і з західної України.

Багато оглядачів, багато політиків Європи, США захопилися цією ідеєю і далі про неї говорять далі, що Україна все ж таки була поділена, що східна Україна тяжіє до Росії. Ми бачили протягом тих двох тижнів різні сепаратистські настрої, чи це було реальним, чи було дійсним, чи це було справжнім, чи це було розіграним деякими людьми...

Важко мені сказати. Це питання дослідникам, історикам, це питання врешті решт і політикам.

Але наступний президент мусить якось сконсолідувати Україну. Попри все те, що ми чули із сцени на Майдані, що Україна одна, що український народ – єдиний народ, схід і захід разом, все ж таки певні розбіжності існують.

Пане Золотарьов, з точки зору громадянської кампанії, що треба зробити, власне, щоб все це об’єднати

Євген Золотарьов

Насамперед я б не став абсолютизувати цей поділ, бо в моєму рідному Харкові щодня на помаранчеві мітинги виходило 40-50 тисяч людей, скажімо. Я не думаю, що у Львові їх було більше.

Тому це залежить не так від якихось від географічних речей, а від рівня поінформованості, який, скажімо, в Харкові є на порядок вищий, ніж у Донецьку. Тому ми досягнемо тої самої ситуації, якщо інформаційні канали будуть однаково доступними для всіх жителів України, не залежно від місця проживання.

Дійсно, існують два політичних типи Українця. Якийсь більш європейський і той, що можна умовно охарактеризувати, як євразійський. Але проживають ці два типи не обов’язково один на сході, а інший на заході країни. Я думаю, що якийсь змішаний тип можливий...

Ірина Халупа

Якийсь український гібрид?

Євген Золотарьов

Так, гібрид... Можливий вже в найближчі роки.

Ірина Халупа

Дякую. Пане Козаченко, Україна одна чи одна у своїй різноманітності?

Олексій Козаченко

Знаєте, Ви ставите питання, які є відповіддю. Але я хотів би зробити акцент на тому, що точно так же, як не можливо робити ідеологічні провокації, робити на ідеологічній основі розкол, розтин держави, як це робила влада, і робила це свідомо. Ми не будемо на цю тему повторюватись, було дуже багато сказано... Це було завдання влади - розколоти державу, тому що “розділяй і володій” – термін знайомий...

Ірина Халупа

Легше панувати.

Олексій Козаченко

Легше панувати, легше на розколі провести свої, тобто владні завдання. Але так само небезпечно, я б хотів на цьому зробити акцент, можливо не зараз, але пізніше поговорити більш детально. Пізніше, я маю на увазі після закінчення виборів.

Так само небезпечно, виходячи просто з відчуття впевненості своєї позиції, нехтувати настроєм дуже значної частини України. Я маю на увазі російськомовне населення. Це не тільки проблема російської мови, не тільки російська орієнтованість певної частини населення. Ну вона так традиційно склалася. І дійсно, за браком інформації вона не могла перекомпонувати свої погляди.

Це і проблема стосунків насамперед з Росією, те саме подвійне громадянство, яке використовувалось владою провокаційно для того, що не нагнітати стосунки між громадянами нашої держави, які є дійсно єдині, тому що у нас єдина держава, у нас унітарна держава.

Так, люди скрізь різні, та у одній сім’ї різні люди. Але ж від того мусить бути суспільний розум, суспільна філософія, яка унеможливлює...

Ірина Халупа

Україна – не єдина держава, де живуть люди різних національностей, але вони в тих інших державах знаходять шлях один до одного під яким загальним знаменником.

Олексій Козаченко

Вибачте, якщо ми рівняємося під європейські культури, то треба при цьому завжди згадувати, що сотні років в демократичному вареві формувалися сьогоднішні європейські розвинені країни.

Ми знаходилися то в імперії одній, то в імперії іншій... І взагалі, унікальний український народ, унікальність його в тому, що він при відсутності держави зміг залишитися єдиним народом, єдиною нацією.

І сьогоднішнє завдання влади, як це неодноразово було сказано Віктором Андрійовичем, що влада має бути мудра, вона повинна відноситися до проблем, не до як пустого місця, або як не до того, чим треба користуватися задля власних досягнень. А саме мудро робити такі умови, при яких ці проблеми перестають існувати. Прикладів тому безкінечна кількість, повторюватись не буду.

Якщо живе компактно російське населення, то абсолютно абсурдно закривати вимушено всі школи і позбавляти людей можливості вчитися на рідній мові.

Ірина Халупа

Дякую, пане Козаченко. Які поради Ви можете пропонувати наступному президенту щодо єдиної України, щодо національної злагоди?

Валерій Івасюк

Рецептура не є простою, але я б хотів порадити і Януковичу, і Ющенку в разі, якщо вони буду президентами, усунути від себе провокаторів. Таких, наприклад, як той, що хотів законом ввести російську мову для адміністративного вжитку, це Порошенко.

Якщо Янукович говорив, що треба ввести двомовність через зміни до Конституції, а на це 300 голосів не набереться. То Порошенко зробив проект закону, яким хотів ввести російську мову для адміністративного вжитку, тобто поховати українську мову. Отже, це є перше.

І друге – моя порада і Януковичу, і Ющенку повернути на терени України синьо-жовтий і відмовитись від синьо-білого, а тим більше - помаранчевого. Тому що це подразнює, бо це викликає спочатку великий приплив сил, а потім втому та депресію.

А синьо-жовтий – це той, який завжди примиряв, який завжди є символом української нації. Повторю, яка народилася давно, дай Боже, щоб до цього доросли і Янукович, і Ющенко.

Ірина Халупа

Дякую. На цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”. Гостями сьогодні були народний депутат від групи Центр, член питань з промислової політики і підприємства Олексій Козаченко, експерт української правничої фундації Валерій Івасюк, політолог, координатор громадянської компанії "Пора" Євген Золотарьов.

Ще раз дякую нашим гостям.

Слухайте “Свободу”, дорогі слухачі, та шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG