Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:51

“Економічний журнал”: Інфляція вповільнюється.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Київ, 12 грудня 2004

Прага, 6 грудня 2004 – Пророцтва про те, що країна скоро впаде в економічний хаос, виявилися значно перебільшеними. Принаймні інфляція протягом останнього місяця почала уповільнюватися. Прогнози закордонних аналітиків залишаються чинними – Україні нічого не загрожує, якщо політики зуміють домовитися чимшвидше.

Побоювання щодо того, що інфляція може вийти з-під контролю не реалізувалися. За даними державного комітету зі статистики, у листопаді споживчі ціни зросли на 1,6%, що на пів-відсотка менше, ніж у жовтні. Таким чином, з початку року інфляція сягнула 9,7%.

Як зауважує оглядач міжнародної аналітичної компанії Global Insight Ральф Віґарт, те, що інфляція пішла на спад, безумовно позитивний знак того, що ситуація залишається під контролем, хоча присутні і деякі ознаки дестабілізації, зокрема різниця у курсі валют на офіційному та вуличному ринку. Та на думку експерта, Національний банк докладає необхідних зусиль для того, щоб подолати і цю проблему: «Національний Банк робить усе від нього залежне для того, щоб утримати монетарну стабільність. Крім того, він спроможний продати достатньо доларів для того, щоб загасити паніку та стабілізувати ситуацію на валютному ринку».

Про це у понеділок говорили і речники самого Національного Банку, які закликали споживачів не панікувати і не купувати долари за завищеним курсом.

На відміну від провладних українських політиків, німецький оглядач не вважає, що нинішній неспокій на фінансових ринках України породжений безвладдям, чи неспроможністю уряду працювати. Він звертає увагу на те, що українці очікували інфляції ще тоді, коли уряд почав виплачувати доплати до пенсій та інші соціальні виплати. Тоді ж, для того, щоб зберегти вартість додаткових грошей, споживачі почали переводити їх у долари.

Оглядачі звертають увагу на дещо дивну поведінку цін протягом останніх кількох місяців. Якщо ціни на продукти харчування підскочили на майже 2%, то інші ціни зросли у листопаді на менш, ніж пів-відсотка. Найбільшу несподіванку приготували аналітикам ціни на пальне, які замість того, щоб зрости, як у решті світу, навпаки дещо впали., незважаючи на домовленості з урядом, нафтові компанії піднімали ціни впродовж серпня та вересня, а після виборів очікувалося, що вони підскочать ще сильніше. Проте, компанії вирішили зачекати з підняттям цін, ймовірно, беручи до уваги, що з початку року вони і так зросли на понад 60%.

Через політичне протистояння в Україні почали нервувати і польські ринки. Із занепокоєнням дивляться у майбутнє ті бізнесмени, діяльність котрих тісно пов''язана з українським ринком. Таких бізнесменів у Польщі чимало, адже на потреби українського ринку нині працює 600 польських фірм, а товарообіг між обома державами минулого року сягнув майже півтора мільярда доларів.

Повідомляє Володимир Павлів:

Вже через кілька днів так званої “оранжевої революції” в Україні на варшавській біржі цінних паперів виявилися перші ознаки занепокоєння. Акції кількох польських фірм, що працюють на українському ринку, почали тратити вартість. Тривожні настрої охопили й менші фірми, акції котрих на біржі не продаються. Представник невеликого підприємства, яке експортує сантехніку в Україну зізнається, що співпраця з українським партнером практично заморожена:

Говорить виробник сантехніки: Ці контакти зараз ускладнені. Замовлення чи безпосередні стосунки в даний момент загальмувалися, бо вони там зайняті зовсім іншим.

Кор.: Представник Торгової палати Шльонського регіону Даніель Себастіан говорить, що проблема ще й у тому, що польські експортери не хочуть ризикувати, бо не знають як вирішиться остаточно ситуація в Україні:

Говорить Даніель Себастіан: Коли цей ризик є високим, то кожен підприємець говорить собі – я трохи зачекаю, подивлюся у якому напрямку все це піде і лише тоді буду продовжувати.

Експерти у Варшаві відзначають, що мирне вирішення політичної кризи в Україні матиме позитивний вплив на настрої польських бізнесменів. А це може означати, що співпрацю з українськими партнерами у найближчий час буде відновлено у повному обсязі.

Володимир Павлів для радіо “Свобода”, Варшава

В більшості регіонів України припинився політичний страйк. У Прикарпатті вважають, що він не пройшов непомітно для господарства області, але переконані, що ситуація стабілізується вже найближчим часом. Слово нашому Івано-Франківському кореспонденту Іванові Костюку.

В іншій західноукраїнській області, у Закарпатті, також підбивають підсумки нещодавніх потрясінь. Однак в Ужгороді не вважають, що вони підкосили економіку регіону. З особливим здивуванням та навіть роздратуванням економічні керманичі Закарпаття говорять про негативні прогнози, які лунали з високих кабінетів у Києві, що могло само по собі створити нестабільну економічну ситуацію. Далі тему продовжує Анастасія Осадчук.

09-12-DEM-U

Європейська комісія затвердила План дій Україна - Європейський Союз і рекомендує Раді Європи передати його на підписання після проведення демократичних виборів Президента України. Цей план, що є в межах політики сусідства, передбачає розвиток тіснішої спвіпраці з ЄС у царині економіки, безпеки, енергетики, освіти, науки, медицини, космосу, транспорту та деяких інших сферах. Детальніше про нього розповість Сергій Драчук.

А як оцінюють пропозицію сусідства українські дипломати?

З цим питанням наш брюссельський кореспондент Славко Волинський звернувся до глави Української місії при ЄС Романа Шпепека.

СТРІЧКА---1:49

Ми знову повертаємося до подій помаранчевої революції. Одними з активних, але несподіваних її учасників, були селяни, чи правильніше сказати, нові українські фермери. Аграрні регіони України підтримали на виборах президента Віктора Ющенка, хоча раніше вони вважалися затятими прихильниками комуністичних, чи соціалістичних ідей. У заяві від імені аграрних організацій мовиться: « Ми заявляємо про свою підтримку Віктора Ющенка! Бо знаємо, що йому, як людині яка народилась та виросла на селі не байдужі проблеми, зруйнованого владою, українського села. Ми віримо в те що людина яка знає ціну нелегкої хліборобської праці ні коли не зрадить інтереси мільйонів українських селян». Під заявою стоять підписи Української аграрної Конфедерації, Асоціація фермерів України, Селянської спілка України, Спілки молочних підприємств України, Української зернової асоціації та багатьох інших аграрних організацій. За політичними пристрастями пройшло непомітно те, що напередодні першого туру виборів Президента України Верховна Рада поставила крапку в найрезонанснішому земельному питанні: народні депутати подолали вето Глави держави й продовжили мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на два роки – до 1 січня 2007-го.

Ця вістка особливо втішила багатьох селян, які дуже боялися початку купівлі-продажу з 1 січня 2005 року (як це передбачав чинний Земельний кодекс).

Про те, чому можливість торгівлі землею викликала у них занепокоєння, а також – якою б вони хотіли бачити економічну програму розвитку села від нового президента України, у рубриці “Власна справа” з’ясовує І.Біла.

ТЕКСТ: Фермер з Київщини Олександр Кузьменко вважає правильним подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення через нинішню купівельну неспроможність селян: Ферм-1 0: 37

Олександр Кузьменко хазяйнує на 300 гектарах землі. Але, не зважаючи на такі чималі площі він не вважає себе заможним господарем, оскільки держава, на його переконання, не захищає інтереси сільгоспвиробника:

Ферм-2 1:04

+

ферм-3 3:04

Значна частина київських підприємців на зламі ХІХ–ХХ століть мали німецьке походження, досить згадати хоча би прізвища Бульйон, Бунге, Ейсман, Крістер, Шлейфер та інші. Проте навіть серед них вирізняється своєю різноманітною діяльністю постать цукрозаводчика та винороба Магнуса Штейнгеля. Про київського промисловця, домовласника і банкіра Магнуса Штейнгеля розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

1874 року німець за походженням, барон Магнус Карл Штейнгель придбав на Чорноморському узбережжі Кавказу, в семи верстах від селища Туапсе велику земельну ділянку на схилах гори Туїшхо. У своєму маєтку, теж названому Туїшхо, він розбив виноградник площею 12 десятин, фруктовий сад на шістнадцяти десятинах, заснував пасіку та переробну фабрику.

1877 року Штейнгель купив у центрі Києва на нинішній вулиці Ярославів Вал садибу з особняком у стилі класицизм, який невдовзі перебудував за проектом архітектора Олександра Шіле. У підвалі він улаштував винний льох, а до будинку прибудував магазин з окремим входом з вулиці. Там оптом і в роздріб продавалися удостоєні нагород на виставках вина з маєтку Туїшхо, кавказькі мед та сушені фрукти. За словами рекламних оголошень у київських газетах, старі витримані вина у магазині Штейнгеля продавалися пляшками та діжками, а замовлення поштою або телефоном виконувалися негайно. Згодом ще один винний магазин підприємець відкрив у Туапсе.

На початку 1881 року Штейнгель разом із австрійцем Рудольфом Міллером заснував на Жилянці у Києві акціонерне товариство під назвою «Металоткацька фабрика Міллера і Компанії» з основним капіталом 33 800 рублів. 60 робітників підприємства виготовляли металеві тканини усіх видів, ґрати, колючий дріт для парканів, ліжка і сітчасті матраци.

1898 року Штейнгель заснував і очолив Товариство Юзефівсько-Миколаївського цукрового заводу. За 2 роки на заводі були зведені виробничі цехи, казарми та лікарня для робітників, а контора Товариства розмістилася на першому поверсі особняка Штейнгеля. Підприємцю належало 25 паїв Товариства, ще стільки ж – його дружині Софії, решта – заможним землевласникам Київщини.

Барон був також директором-розпорядником Товариства дротяно-цвяхового і механічного заводу та членом правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків. Він очолював правління Земельного банку, входив до правління Київського товариства взаємного страхування від нещасних випадків, а 1909 року заснував страхове товариство «Дніпро».

30 червня 1917 року Магнус Штейнгель з родиною виїхав до свого кавказького маєтку Туїшхо. До 1938 року в особняку на Ярославовому Валу розміщувалося консульство Німеччини, і на його чавунному балконі майорів нацистський червоний прапор із свастикою. Нині будинок займає посольство Індії.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG