Київ, 13 грудня 2004 – У суботу в двох впливових французьких газетах вийшли статті, присвячені Україні, а також ставленню офіційного Парижа до офіційного Києва. За змістом такі статті вже давно не з’являлися у французькій пресі, кажуть спостерігачі. Ідеться про статтю колишнього економічного радника президента України Ліонеля Столерю в газеті «Монд» під назвою «Досить дурниць про Україну!» і про інтерв’ю відомого історика Данієля Бовуа газеті «Ліберасьйон» із заголовком «Росіяни перехопили спадщину України й обернули її собі на користь».
Ліонель Столерю, колишній економічний радник обох дотеперішніх президентів сучасної України, на початку своєї статті зазначив, що після 1997 року, коли він перестав обіймати цю посаду, він не мав потреби писати на українську тему. «Однак, щоденно читаючи коментарі так званих експертів, нога яких жодного разу не ступала на українську землю, я не можу більше мовчати».
Незважаючи на деякі прагнення Кравчука і Кучми, пише Ліонель Столерю, найвища пора визнати, що колишній партійно-радянський апарат, який залишився при владі, і депутати від військово-промислового комплексу привели країну до гіперінфляції. «Мої доповідні в той час, – продовжує він, – почали нагадувати “хроніки наперед оголошеної смерти”, і це тривало до того, як я перестав бути радником президента». Ліонель Столерю згадує тодішнього голову Національного банку України Віктора Ющенка як одного з рідкісних чільних службовців, які дбали про національний інтерес. Автор статті пояснює економічний крах і бідність, які спіткали Україну в першій половині 1990-х років, лише неспроможністю і корупцією українського керівництва.
У Франції, пише колишній економічний радник обох президентів України, погано знають про технологічні можливості України, які в деяких галузях перебувають на світовому рівні. Україна з працьовитим, терплячим і наполегливим народом мала і має всі можливості для успіху. Тому, переконаний Ліонель Столерю, треба припинити балачки про тісний зв’язок між Україною і Росією. Впродовж історії ці дві країни були частіше ворогами, ніж друзями.
Іще одна цитата зі згаданої статті: «Врешті-решт, скільки ще потрібно буде часу, щоб міністерство закордонних справ Франції обговорювало справи з Києвом без посередництва Москви? О! Такого я чимало чув у Парижі! – З приводу будь-якої української теми треба було звернутися до нашого посла в Москві, щоб дізнатися, чи це не дратуватиме Росію».
Автор статті зазначив також, що Україна може стати членом Євросоюзу і бути кордоном цієї спільноти з Росією, тоді як остання ніколи не стане членом Євросоюзу. Коли Кравчук і Кучма хиталися між Європою і Росією, Європа зачиняла перед ними двері, а Росія простягала їм руку. Сьогодні мова не про те, щоб протиставити Росії Європу. Йдеться про те, щоб збудувати спокійне партнерство між обома суб’єктами.
“Хто краще за Віктора Ющенка міг би цього досягти?” – таким риторичним запитанням завершує свою статтю «Досить дурниць про Україну!» в паризькій газеті «Монд» колишній економічний радник президента України і колишній високий урядовець у кількох французьких урядах Ліонель Столерю.
А відомий французький історик, професор Данієль Бовуа, який є автором багатьох досліджень із історії України, Польщі та Центральної Європи, на шпальтах іще одного впливового щоденника «Ліберасьйон» показав французькому читачеві на низці історичних фактів, як Москва перехопила історичну спадщину України й обернула її собі на користь. Спотворення і хитрощі, до яких вдалася російська історіографія, пишучи про Київ як матір російських міст і як колиску Росії, сліпо підхопили французькі русисти, пише автор. Своє інтерв’ю газеті «Ліберасьйон» Данієль Бовуа закінчив такими словами: «Можливо, потрібно було б тільки одного: щоб Росія мала мудрість визнати, що в Україні вона не в себе вдома».
Ліонель Столерю, колишній економічний радник обох дотеперішніх президентів сучасної України, на початку своєї статті зазначив, що після 1997 року, коли він перестав обіймати цю посаду, він не мав потреби писати на українську тему. «Однак, щоденно читаючи коментарі так званих експертів, нога яких жодного разу не ступала на українську землю, я не можу більше мовчати».
Незважаючи на деякі прагнення Кравчука і Кучми, пише Ліонель Столерю, найвища пора визнати, що колишній партійно-радянський апарат, який залишився при владі, і депутати від військово-промислового комплексу привели країну до гіперінфляції. «Мої доповідні в той час, – продовжує він, – почали нагадувати “хроніки наперед оголошеної смерти”, і це тривало до того, як я перестав бути радником президента». Ліонель Столерю згадує тодішнього голову Національного банку України Віктора Ющенка як одного з рідкісних чільних службовців, які дбали про національний інтерес. Автор статті пояснює економічний крах і бідність, які спіткали Україну в першій половині 1990-х років, лише неспроможністю і корупцією українського керівництва.
У Франції, пише колишній економічний радник обох президентів України, погано знають про технологічні можливості України, які в деяких галузях перебувають на світовому рівні. Україна з працьовитим, терплячим і наполегливим народом мала і має всі можливості для успіху. Тому, переконаний Ліонель Столерю, треба припинити балачки про тісний зв’язок між Україною і Росією. Впродовж історії ці дві країни були частіше ворогами, ніж друзями.
Іще одна цитата зі згаданої статті: «Врешті-решт, скільки ще потрібно буде часу, щоб міністерство закордонних справ Франції обговорювало справи з Києвом без посередництва Москви? О! Такого я чимало чув у Парижі! – З приводу будь-якої української теми треба було звернутися до нашого посла в Москві, щоб дізнатися, чи це не дратуватиме Росію».
Автор статті зазначив також, що Україна може стати членом Євросоюзу і бути кордоном цієї спільноти з Росією, тоді як остання ніколи не стане членом Євросоюзу. Коли Кравчук і Кучма хиталися між Європою і Росією, Європа зачиняла перед ними двері, а Росія простягала їм руку. Сьогодні мова не про те, щоб протиставити Росії Європу. Йдеться про те, щоб збудувати спокійне партнерство між обома суб’єктами.
“Хто краще за Віктора Ющенка міг би цього досягти?” – таким риторичним запитанням завершує свою статтю «Досить дурниць про Україну!» в паризькій газеті «Монд» колишній економічний радник президента України і колишній високий урядовець у кількох французьких урядах Ліонель Столерю.
А відомий французький історик, професор Данієль Бовуа, який є автором багатьох досліджень із історії України, Польщі та Центральної Європи, на шпальтах іще одного впливового щоденника «Ліберасьйон» показав французькому читачеві на низці історичних фактів, як Москва перехопила історичну спадщину України й обернула її собі на користь. Спотворення і хитрощі, до яких вдалася російська історіографія, пишучи про Київ як матір російських міст і як колиску Росії, сліпо підхопили французькі русисти, пише автор. Своє інтерв’ю газеті «Ліберасьйон» Данієль Бовуа закінчив такими словами: «Можливо, потрібно було б тільки одного: щоб Росія мала мудрість визнати, що в Україні вона не в себе вдома».
