Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:34

Польські підсумовування “помаранчевої революції”.


Володимир Павлів

Варшава, 29 грудня 2004 – Головні засоби масової інформації Польщі не послаблюють уваги до українських подій. Газети, телебачення та радіоканали широко інформують і про загибель міністра транспорту Георгія Кирпи, і про скарги до Верховного суду виборчого штабу Віктора Януковича, і навіть про блокування Кабінету Міністрів прихильниками Віктора Ющенка у середу вранці. Однак усе більше місця в пресі займають спроби підсумувати та оцінити наслідки і перспективи так званої “помаранчевої революції”.

У Польщі дедалі частіше голоси захоплення українською “помаранчевою революцією” витісняються голосами політичного та економічного прагматизму. “Помаранчева революція завершилася, закінчився час ентузіазму, розпочався час важкої праці, час неуникненних поразок, яких зазнає кожна владна команда”, – сказав в одному з коментарів віце-спікер польського Сейму Казімєж Уяздовський. Однак те, що сталося в Україні, на думку пана Уяздовського, є дуже важливою подією, зокрема й для Польщі. “Незалежна Україна є чимсь, що зміцнює весь реґіон, втім і позицію Польщі. Адже в інтересах Польщі, щоб між Польщею та Росією існувала сильна українська держава” – сказав віце-спікер Сейму.

Газета “Жечпосполіта” відзначає в середу, що Віктор Ющенко уже пообіцяв, що прагнутиме до швидкого зміцнення стосунків Києва з ЄС, вступу України до Світової організації торгівлі, а також до налагодження добрих стосунків із усіма сусідами. Разом із тим багато коментаторів із неприхованою ревністю звертають увагу на те, що перший свій закордонний візит Віктор Ющенко планує здійснити в Москву.

Оцінюючи вчинки Ющенка, потрібно пам’ятати не лише про його сьогоднішній образ, але й про минуле, пояснювала днями польським журналістам експерт Центру східних досліджень Анна Гурська: «Потрібно брати до уваги, що Віктор Ющенко є лідером опозиції порівняно недовго. Натомість раніше він робив кар’єру в радянських, а потім в українських банківських структурах. А потім був також прем’єром при президентові Кучмі».

Однак якщо політиків та експертів більше цікавлять зміни, викликані наслідками “помаранчевої революції” в сьогоденні та на найближчу перспективу, то істориків більше захоплює перспектива значно довшого часу і значно ширшого простору, ніж простір, що його охоплюють польсько-українські стосунки.

“Чи існують причини, щоб “помаранчева революція” зупинилася на кордонах України?” – запитує історик із Яґелонського університету, професор Анджей Новак в одній із газетних статей. І відповідає: “Якщо єдність спраглої правди людської натури, добробуту і свободи є фактом…, то визволення повинно піти далі”. “Бо якщо останні події на Сході нас чогось вчать, – пише Анджей Новак, – то передусім вчать того, що масова участь у політиці може бути реальним чинником змін”. Отож вчімося, закликає краківський історик, – і нехай ця гра не проходить без нашої участі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG