Белград, 5 сiчня 2005 – Книжку пiд заголовком “Залiзний окоп” продають у кіосках разом з бульварною газетою “Курiр”, котра виступає з сербських ультранаціоналістичних позицiй. Ця ж газета нещодавно випустила компактний диск про бойовий шлях Пiдроздiлу спецполiцiї.
Окремi оглядачi висловлюють сумнiв щодо авторства. Вони кажуть, що Улемек – напiвграмотна людина. Вiйськовий досвiд вiн здобув у французькому Легiонi чужинцiв, чин полковника – пiд час бойових дiй у Хорватiї та Боснiї i Герцеговинi, де вiн очолював загони добровольцiв. З них згодом сформували так званi ескадрони смертi, якi на замовлення колишнього белградського режиму Слободана Милошевича лiквiдували опозицiйних дiячiв.
Роман Улемека – перша книжка новозаснованого видавництва “М-букс”. Його керiвник каже:
“Дехто читає казки, дехто iнше. Це Сербiя, це її народ, i йому така книжка потрiбна. Ми випустили її тому, що цього хоче народ”.
Видавець вiдмовляється сказати, як пiдсудний надiслав рукопис роману. Це, за його словами, дiлова таємниця.
Прокуратура досi не коментувала випуску книжки Улемека. Мiнiстр культури та iнформацiї Драґан Коядинович каже, що вiн не вживатиме конкретних заходiв щодо книжки та видавця, поки не вивчить справу з юридичної точки зору.
А Жарко Требешанин, професор психологiї Белградського унiверситету, каже, що йдеться про свого роду реабiлiтацiю пiдсудного. Називаючи роман Улемека показником ментального стану суспiльства, вiн додає:
“Якщо б у нас були впливовiшими демократичнi та громадянськi сили, то нiкому не спало б на думку запропонувати Улемеку, щоб написав таку книжку або допомагати йому в її написаннi”.
Лiтературнi критики утримуються вiд коментарiв. На прямі запитання журналiстiв вони вiдповiдають, що книжка щойно вийшла з друку , що її спершу треба придбати й прочитати.
Улемек здався полiцiї в травнi минулого року, чотирнадцять мiсяцiв пiсля вбивства голови уряду. Вiн перед судом вiдкидає усi звинувачення. Бульварна преса, контрольована нацiонал-екстремiстами, називає його щирим сербським патрiотом.
Окремi оглядачi висловлюють сумнiв щодо авторства. Вони кажуть, що Улемек – напiвграмотна людина. Вiйськовий досвiд вiн здобув у французькому Легiонi чужинцiв, чин полковника – пiд час бойових дiй у Хорватiї та Боснiї i Герцеговинi, де вiн очолював загони добровольцiв. З них згодом сформували так званi ескадрони смертi, якi на замовлення колишнього белградського режиму Слободана Милошевича лiквiдували опозицiйних дiячiв.
Роман Улемека – перша книжка новозаснованого видавництва “М-букс”. Його керiвник каже:
“Дехто читає казки, дехто iнше. Це Сербiя, це її народ, i йому така книжка потрiбна. Ми випустили її тому, що цього хоче народ”.
Видавець вiдмовляється сказати, як пiдсудний надiслав рукопис роману. Це, за його словами, дiлова таємниця.
Прокуратура досi не коментувала випуску книжки Улемека. Мiнiстр культури та iнформацiї Драґан Коядинович каже, що вiн не вживатиме конкретних заходiв щодо книжки та видавця, поки не вивчить справу з юридичної точки зору.
А Жарко Требешанин, професор психологiї Белградського унiверситету, каже, що йдеться про свого роду реабiлiтацiю пiдсудного. Називаючи роман Улемека показником ментального стану суспiльства, вiн додає:
“Якщо б у нас були впливовiшими демократичнi та громадянськi сили, то нiкому не спало б на думку запропонувати Улемеку, щоб написав таку книжку або допомагати йому в її написаннi”.
Лiтературнi критики утримуються вiд коментарiв. На прямі запитання журналiстiв вони вiдповiдають, що книжка щойно вийшла з друку , що її спершу треба придбати й прочитати.
Улемек здався полiцiї в травнi минулого року, чотирнадцять мiсяцiв пiсля вбивства голови уряду. Вiн перед судом вiдкидає усi звинувачення. Бульварна преса, контрольована нацiонал-екстремiстами, називає його щирим сербським патрiотом.