Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:19

“Права людини: українська реальність”: Знову про нещодавні вибори: як повторне голосування відбувалося на Рівненщині і Придністров’ї; У рубриці “Голоси скривджених” - справа Айдера Ісмаїлова з Симферополя; Проблема відомчих будинків у Львові.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 4 січня 2005 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

Сьогодні у програмі:

-

Знову про нещодавні вибори: як повторне голосування відбувалося на Рівненщині і Придністров’ї;

-

У рубриці “Голоси скривджених” - справа Айдера Ісмаїлова з Симферополя;

-

Проблема відомчих будинків у Львові.

Попри новорічно-різдвяні свята тема президентських виборів в Україні не сходить з перших позицій мас-медіа. При цьому, зазвичай, наголошується про засадниче право людей вільно і прозоро обирати владу, що є основою демократії.

Тему досліджує Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Справедливі та демократичні вибори є неодноденним процесом, а цілою системою заходів, що передбачає рівні можливості кандидатів, зокрема у мас-медіа, у виборчих комісіях тощо.

За словами координатора спостерігачів від кандидата у президенти Віктора Ющенка у Придністров’ї Віктора Пилипенка, на жаль, лише в період після 21-го листопада включно до 26-го грудня, дати переголосування другого туру президентських виборів, можливості претендентів на посаду глави держави вдалося вирівняти, хоча ситуація в багатьох регіонах залишалася напруженою. Серед проблемних територій було і Придністров’я.

Віктор Пилипенко

Скоріше всього, що працювали спецслужби, і, мабуть, вони працювали разом зі спецслужбами РФ, тому що нас затримали на три години на другому турі, а в Рибниці взагалі розбили камеру нашому спостерігачеві, і ніяких дій не було.

Микола Закалюжний

Попри тиск та інші методи впливу атмосфера на виборах, навіть в Придністров’ї, змінилася, і останнє своє слово тут сказали спостерігачі.

Віктор Пилипенко

Великих порушень не було, тільки те, що видавали знову працівники МВС, навіть не боячись нічого. Вийшли у своїй військовій формі з шевронами Міністерства державної безпеки Молдови і вистроїлися в чергу до одного члена комісії, що нас якогось здивувало.

Микола Закалюжний

Те, що вибори пройшли без суттєвих порушень, засвідчив і спостерігач від кандидата у президенти Віктора Януковича у Придністров’ї Олександр Волков.

Олександр Волков

Я був на виборах в Придністров’ї в Бендерах. Якщо ви бачили результати голосування в першому, другому, третьому турах, то різниця невелика, і кількість виборців, що голосували, також була невелика, так що про якусь фальсифікацію неможливо говорити, тим паче, що представники з боку Ющенка теж з нами погоджуються, що вибори пройшли нормально.

Микола Закалюжний

Як стверджують політологи, день виборів є вже кінцевим продуктом передвиборчої компанії, і тут довелося пожинати плоди, які закладав адмінресурс ще на початку виборчої кампанії.

Те, що він на переголосуванні другого туру не зміг працювати на повну потужність, дало в підсумку 8% відрив Віктору Ющенку.

Щоправда фахівці, що організовували опитування при виході з виборчих дільниць, стверджують, що велика різниця між результатами екзит-полів з підсумками виборів засвідчує про участь адмінресурсу у виборах, який, як сподіваються представники багатьох політичних сил, відходить у минуле.

Надія Шерстюк

Твердження керівників штабу Віктора Януковича про те, що в Україні близько п’яти мільйонів людей не змогли проголосувати через поправки у виборчому законодавстві, не відповідає дійсності – вважають у Комітеті виборців України. Адже сприяти реалізації волевиявленню людей з обмеженими можливостями взялися штаби обох кандидатів, місцеве самоврядування і підприємці.

Розповідає Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко

Під час третього туру виборів лише півтора відсотка мешканців Рівненщини проголосували вдома проти п’яти відсотків у другому турі. Однак це не означає, що хворих людей забули.

Ще на нараді, проведеній перед третім туром обласною радою спільно з представниками КВУ та ОБСЄ для керівників місцевого самоврядування в першу чергу йшлося про максимальне сприяння літнім людям та інвалідам.

Розповідає Голова РОГО КВУ Микола Грищенко.

Микола Грищенко

20-го в Сарнах і 22-го в Рівному були зібрані сільські голови районних адміністрацій і районних рад, керівники ТВК, де говорилося про те, що в першому і другому турах було використання адмінресурсу, був даний сигнал чіткий і прозорий для органів місцевого самоврядування, органів влади, що такого більш робити не можна.

Там також наголошувалося, що, оскільки прийнятий закон “Про внесення змін до закону “Про вибори Президента України”, який обмежує можливість голосувати для людей, які не можуть самостійно дістатися до дільниць, то було звернення до керівників органів місцевого самоврядування з тим, щоби зробити все можливе, щоби ці виборці були забезпечені транспортом, автомобілями, щоби їх довезли до дільниць.

Валентина Одарченко

Чимало спостерігачів та журналістів , котрі працювали під час виборів, відзначали високий рівень організованості місцевих громад щодо сприяння в голосуванні тим, хто нездужав.

Розповідає екзит-полівець Аркадій Сльоза.

Аркадій Сльоза

Навіть було таке, що групки по 4-5 людей везли на колясках немічних людей або людей з обмеженою дієздатністю.

Валентина Одарченко

Микола Грищенко відзначив, що його організація також вважала неправомірним рішення про обмеження голосування вдома, однак ймовірні проблеми вдалося упередити.

Микола Грищенко

Навіть і після запізнілого рішення КСУ переважна кількість виборців і тих, хто хотів проголосувати, подали заяви, і, ви бачили, що вони проголосували.

Ми були на виборчих дільницях, ми були членами комісій. Вони сказали, що ми робили все можливе, щоби виборці, які за станом здоров’я не можуть прибути, проголосували: ми їм допомагали або в написанні скарг в суботу до 20-ї години, або ми надавали їм транспорт, щоб вони могли проголосувати.

Валентина Одарченко

У Рівному для перевезення немічних людей на виборчі дільниці були задіяні п’ятнадцять таксомоторів.

Подібну ситуацію Аркадій Сльоза спостерігав у районах.

Андрій Сльоза

В районному центрі Рокітно була домовленість міської влади з власниками приватного транспорту “бусів”. За кожною дільницею був закріплений “бус” на 16-18 місць, і за певними графіками вони їздили, привозили людей, щоби ті проголосували. Тобто, окрім того, що і громада допомагала, так само і бізнес. В районному центрі бізнесмени пішли на вирішення цієї проблеми і допомогли міській владі це вирішити.

Валентина Одарченко

Підсумовуючи тему, Микола Грищенко зазначив, що у світі здебільшого не практикують голосування вдома, а тому цілком ймовірно, що з часом в українському законодавстві приживеться саме така норма, коли бажаючих проголосувати людей з обмеженою дієздатністю доставлятимуть на дільниці за муніципальний кошт.

Надія Шерстюк

Приймальня громадян Верховного Суду України – місце, де можна зустріти людину з будь-якого регіону України. Саме тут шукають правосуддя та справедливості ті, хто не знайшов захисту своїх прав у місцевих та апеляційних судах. Ця інстанція є найвищою й остаточною, більше в Україні звертатися нема до кого.

Про одного з відвідувачів приймальні громадян Верховного Суду України розповідає Володимир Бойко.

Володимир Бойко

Айдер Ісмаїлов приїхав до Києва з Сімферополя. Ось вже кілька років він домагається притягнути до відповідальності працівників відділу внутрішніх справ Сімферопольського району, які катували його сина, вимагаючи зізнатися в скоєнні різноманітних злочинів.

Урешті-решт син дав потрібні міліції свідчення й чотири роки тому був засуджений до 10 років позбавлення волі в умовах посиленого режиму.

Але одночасно з винесенням вироку суд постановив окрему ухвалу, в якій вказав, що підсудного під час проведення дізнання та досудового слідства нещадно катували.

Впродовж кількох років пан Ісмаїлов домагався від прокуратури виконати окрему ухвалу суду та притягнути до відповідальності тих працівників міліції, які застосовували до його сина недозволені методи ведення слідства.

Що з того вийшло, розповідає Айдер Ісмаїлов.

Айдер Ісмаїлов

За перебігом двох з половиною років кримінальну справу порушила прокуратура Республіки Крим, після двох рішень Центрального районного суду. Далі справу було передано для проведення слідства до районної прокуратури, де кримінальну справу закрили за відсутністю в діях міліціонерів складу злочину.

Таким чином мій син і далі перебуває засудженим за скоєння злочинів, які він не вчиняв і в яких зізнався тільки під тортурами.

До нього впродовж вісімнадцяти днів не допускали адвоката. І впродовж цих вісімнадцяти днів його били, примушували зізнатися в тому, чого він не робив.

Наведу лише один приклад, навіщо це робилися. Син був змушений визнати свою участь у пограбуванні банку. При цьому в матеріалах справи є висновок експертизи про те, що виявлені на місці злочину відбитки пальців нікому з засуджених не належать. Попри це цим людям інкримінували пограбування банку.

Володимир Бойко

Зараз Айдер Ісмаїлов намагається оскаржити постанову прокуратури про закриття кримінальної справи щодо працівників міліції, які катували його сина. І місцевий суд, і апеляційний це зробити відмовилися.

Залишилася надія тільки на Верховний Суд України. Якщо й тут панові Ісмаїлову буде відмовлено, він має намір звернутися до Європейського суду з прав людини, оскільки вважає неприпустимою ситуацію, коли суд при розгляді кримінальної справи встановлює, що зізнання підсудних одержано незаконними засобами, тим не менш виносить обвинувальний вирок, а прокуратура не реагує належним чином на окрему ухвалу суду, в якій стверджується, що працівники міліції катували обвинувачених під час досудового слідства.

Надія Шерстюк

Однією з болючих проблем в Україні є тисячі відомчих будинків, які належать підприємствам-банкрутам, військовим частинам чи іншим організаціям-боржникам. Мешканці цих будинків стали, по суті, заручниками ситуації-вони роками проживають без води і опалення, і, як наслідок, у них хронічні захворювання.

Лише у Львові налічується 100 відомчих будинків, мешканці яких домагаються, щоби житло було взяте на баланс міста.

Десятки обурених львів’ян прийшли відстоювати своє право на нормальні умови проживання під стіни міськради.

З ними спілкувалась Галина Терещук.

Галина Терещук

Уже не першу зиму мешканці 9 будинків у Рясне-1 та Рясне-2, що належать до території Львова, не мають у своїх квартирах гарячої води і опалення і щоразу вони приходять до мерії, аби домогтись права на належні умови проживання. Люди, котрі вкотре зібрались під стінами міськради, справно платять за послуги.

Ось, що вони розповіли:

Жінка

В нас боргу немає. А от такі, як ЖЕК, не передали до міста гроші, і в нас немає опалення.

Жінка

Люди, які прийшли, не мають боргу. Ми тільки мерзнемо. Нам тільки 24-го числа включили тепло. В нас малі діти, в мене внук півроку має, він мерзне в хаті. Палю газом – немає чим дихати, відкриваю вікно – холодно. В ЖЕКу кажуть, що буде тепло тільки при 100% оплаті. 100% оплата, я думаю, ніколи немає і не буде, бо є в будинку окремі люди, які не сплачують. Ми що, будемо страждати через 4 сім’ї в будинку.

Галина Терещук

Мешканці перечисляють кошти на рахунок ЖЕКу “Автонавантажувача”, оскільки підприємство є боржником, то ці гроші одразу ж знімають з рахунків на інші потреби. А відтак вони не надходять тепловому підприємству, яке подає тепло.

Міськрада ухвалила рішення, що будинки можуть взяти на баланс міста при умові, якщо перейдуть у власність міста і підприємства – боржники, такі як “Полярон”, “Сільмаш”, “Автонавантажувач”.

Депутат міськради Анатолій Заболотовський таке рішення назвав абсурдним.

Анатолій Заболотовський

Я вважаю, що міська влада не має права втручати у господарську діяльність жодного підприємства.

Сьогодні запропоноване міським головою і більшістю депутатського корпусу, підтримане протокольне доручення, аби підприємства разом із відомчим фондом передати в комунальну власність – це є процес своєрідної націоналізації.

Галина Терещук

Народний депутат України Олекса Гудима зауважив, що місто не може взяти на баланс будинки, оскільки на їх утримання не передбачені кошти у бюджеті, як і гроші на подачу тепла.

Парламентарій пропонує такі версії вирішення проблеми:

Олекса Гудима

Вони можуть бути вирішені угодами між міським головою, урядом, який гарантуватиме, що він поверне витрати. Отаке можливе. А є якісь гарантійні листи, де місто бере на свій баланс декілька відомчих будинків. Чиї це будинки? Військові? Відомчі? Певного міністерства? І те, міністерство буде гарантувати з бюджету компенсацію місту цих затрат.

Галина Терещук

Втім, одним із реальних вирішень цієї ситуації є те, щоби мешканці утворили власне комунальне підприємство зі своїм рахунком і уклали угоди з відповідними постачальниками тепла, газу, електроенергії.

Але тоді 100 % усім мешканцям будинку доведеться оплачувати за комунальні послуги. Цього уже один від одного вимагатимуть самі люди.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG