Аудіозапис програми:
Прага, 15 січня 2005 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Чи не усі листи та телефонні дзвінки до нашої редакції свідчать про якісь особливості їхніх авторів, їхній світогляд, їхнє бачення тих чи інших проблем. Ми звикли отримувати від слухачів: їхні оцінки поточних політичних подій, прогнози на майбутнє, спогади про минуле. Інколи це - цілий аналіз якоїсь проблеми, чи окремі зауваження або репліки, часто досить влучні, інколи дотепні. Звикли ми і до критичних зауважень чи то й серйозної критики, у тому числі і на нашу адресу.
Різноманітні також і форми слухацьких послань: від прози – до афоризмів та віршів, а інколи навіть і пісні. Але, я не пригадую, щоб нам колядували. І ось цими днями у період різдвяно-новорічних свят, один колядник таки з’явився. Ні, він не приходив до нашого корпункту, він зателефонував. Чомусь не представився: можливо через скромність, а може захотів залишатися більш загадковою постаттю. І схоже на те, що слова коляди, складені самим колядником.
Звучить коляда у виконанні слухача
Вітання з нагоди Різдва Христового і Нового Року ми отримали також від наших колег журналістів із далекої Австралії - від Лесі Ткач та Олі Павлишин, які готують українські передачі на австралійському державному радіо SBS.
У їхньому привітанні є і такі слова: “Особливо вітаємо з новим президентом і Вільною Демократичною Неподільною Україною! Ми переживали, демонстрували і кричали “Майдан ми з Тобою!”, а також молилися. Всевишній допоміг Батьківщині домогтися, щоб правда перемогла!”, - кінець цитати із привітання українських журналістів в Австралії Лесі Ткач та Олі Павлишин.
“Шановна редакція Радіо “Свобода”! Веселих Вам Свят Різдвяних і щасливого Нового Року! Завжди слухаю Вас, живу з Вами, сперечаюся чи погоджуюся. Хочу, щоб Ваші передачі були ще гострішими, а влада постійно була під Вашим прицілом, інакше корупція і надалі процвітатиме”, - а це вже були рядки із листа Станіслава Гринди з Івано-Франківська.
Слухачка
Лідія Тадеївна моє ім’я.
Побачивши вранці по телебаченню, як з піною на устах кричав Янукович, що його, бачите, обійшли і не вибрали в президенти, то не змогла змовчати і прошу висловити мою опінію.
До яких пір Янукович, оцей кримінальний елемент, буде добиватися свого президентства і паплюжити Ющенка і кричати, що вибори були недійсними. Невже йому не ясно, що народ України не хоче бандитської влади. Досить ми наїлися тієї влади від Кучми.
Чого тягнуть з інавгурацією президента Ющенка? Чого добивається цей бандит з широкої дороги?
Янукович, а разом з ним Тарас Чорновіл. Як не соромно цьому отприску В’ячеслава Чорновола? Коли б батько його жив, то він би відразу помер, дізнавшись, що цей негідник-син захищає ту владу, яка його вбила.
Сам Янукович страшенна нікчема. Хоч і пишеться через два “ф” “проффесор”, але яких наук. Видно, що ще з кримінальної сфери, де він перебував на відпочинку, дістав собі титул професора.
Не допустіть, щоб ця банда “Кучма-Янукович-Медведчук-Пінчук” протягли час на свою користь. Вирішуйте скоріше народне волевиявлення і оголошуйте президентом України Ющенка Віктора Андрійовича, а Януковича поставте на місце звідки одкопав його в свій час Кучма.
Ця бестія Кучма знущається над українським народом. Негайно вирішуйте справу і відмовляйте цьому негідникові кучмівському протеже Януковичу подальшому оскарженню народного волевиявлення.
Дякую.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
На жаль, продовжується злочинний фарс команди Януковича щодо виборів президента 26 грудня. Чому злочинний, адже в Україні відчутна соціально-політична дестабілізація, продовжується розкрадання держави. Влада не виконує свої функції належним чином, бо не знає свого майбутнього.
Затягування оголошення Ющенка президентом, тобто його інавгурація є ще один злочин. Про який вал матеріалів порушень на виборах талдичать Чорновіл і Шуфрич.
Я, як член виборчої дільниці, на виборах у місті Вінниці можу засвідчити, що вибори пройшли демократично і прозоро. Суттєвих порушень не було. Всі хто хотів проголосувати це зробили. Це інваліди, хворі, престарілі люди.
А якщо перерахувати бюлетені, які визнані недійсними або зіпсованими на користь Ющенка, то його процент би значно зріс. Багато виборців, побоюючись, що чорнила можуть зникнути або ще якось по-іншому їх голос може бути не так сприйнятий ставили проти Ющенка плюс або галочку, а Януковича закреслювали або писали слово “проти”, “злодій”, “вор”.
Такі бюлетені не зараховувалися, бо вважалися, що там 2 позначки. Такі бюлетені були на кожній виборчій дільниці 15-20 штук. От порахуйте по всіх дільницях України скільки це голосів.
Самі щирі прихильники Ющенка таким чином зробили йому ведмежу послугу. Я називав такі бюлетені сильною прихильністю і повагою любов’ю до Ющенка. Тут волевиявлення людини зрозуміле, а ось закон забороняв такі бюлетені закони вважати дійсними.
А спостерігаючи за тим, як діють сьогодні деякі політичні “шестьорки” паханів Кучми, Януковича типу Вітренко, Марченко, Шуфрича, Чорновіла, виникають питання, наскільки правомірна їхня діяльність?
Одні говорять, що в умовах правової демократичної держави кожна людина має право на свої погляди і дії, але списувати все це на демократію, мені здається, не гоже, адже йдеться мова про стабільність в державі, про цілісність і соборність України, про міжнаціональний і релігійний мир і спокій в цій державі.
А дії, наприклад, Вітренко, Марченко спрямовані на розхитування цієї стабільності і злагоди. Вони підживлюють у певної частини населення України неповагу до цієї держави і народу, штовхають їх проти непокори і боротьби проти державності і незалежності України, реанімують і надихають у цієї частини суспільства настрої, які несумісні з державотвореннями.
Отож, як зупинити цих зарвавшихся горе-політиків? Що повинні робити Мінюст, прокуратура, СБУ та інші відомства з тими, хто веде антидержавну, антиукраїнську політику, по суті бореться з українським народом?
Чи понесуть покарання ті, хто сьогодні займаються дискредитацією прозорих виборів 26 грудня з метою замести злочинні дії влади на попередніх виборах, з метою подальшого пограбування української держави, відвести від себе вину за фальсифікації, зменшити і очорнити роль перемоги Віктора Ющенка?
Володимир Осипчук, Вінниця.
Петро Кагуй
А зараз пропоную послухати фрагмент листа із Харкова за підписом Синько. Читаю у перекладі з російської:
“Радий, що справу зроблено. Президентом стала людина нібито пристойна, хоча, поживемо – побачимо. Мені через службові обов’язки довелося спостерігати за передвиборчою агітацією із Росії, через російські засоби масової інформації, але голосував в усіх трьох турах, у Харкові.
За характером, за складом розуму, я скоріше русофіл і нібито мав віддати свій голос за рецидивіста, але не зміг зробити цього. І ось, аналізуючи минуле, приходжу до висновку, що в усьому винен найголовніший бандит – голос котрого звучить на плівках Мельниченка. Не на того коня він поставив”, - кінець цитати із листа, що його ми отримали із Харкова за підписом Синько.
Переходжу до послання від Анатолія Миненка із Броварів, що на Київщині. Він порушує тему так званих “прилипал”. “Після того, як перемогу отримав народний президент Віктор Ющенко, - пише Анатолій Миненко, вони ці “рибки-прилипали” - потроху починають наближатися до народного президента, а Азаров, кажуть, навіть зав’язав на рукаві “оранжеву” хустинку.
У своєму листі, серед іншого, Анатолій Миненко зауважує: “І коли Віктор Ющенко, отримавши перемогу над цим “кодляком”, авторитетно заявляє, що передивлятися приватизації він не збирається, навіть якщо то була прихватизація, то ми вже самі починаємо запитувати себе – навіщо ми тоді його обирали, щоб усе залишилося так, як є???
Ось чому потрібно, щоб прем’єром стала Юлія Тимошенко. Тільки вона, разом із Валентиною Семенюк, можуть поставити все на свої місця, бо у Віктора Ющека досить довірлива натура”, - наголошує Анатолій Миненко із Броварів.
А вже інший наш постійний слухач Олександр Рачек із Києва пише:
“Зараз усі чекають: що ж буде далі? Чи будуть якісь індульгенції урядовцям, тобто “бандитській владі”, - як говорив Ющенко? А справа зовсім в іншому: наш народ так пограбували, що треба вигадувати не індульгенції, а провести люстрацію. А про це ніхто ні гу-гу.
Треба щоб був комітет спасіння, щоб брав скарги від народу. Бо маємо справу зі справжніми бандитами і зупинятись на досягнутому не варто: треба створювати народні комітети по самоуправлінню”, - наголошує автор листа.
“Ну, наприклад, - продовжує Олександр Рачек, - досі існують “нові” олігархічні норми по будівництву: можна за 25 метрів від 10-поверхового будинку побудувати 27-поверховий із підземними гаражами, що і робиться зараз у нашому дворі.
Кияни скаржаться на пришельців-гуманоїдів, котрі забудовують перед нашим носом і за наші награбовані олігархами гроші - хмарочоси, забруднюючи все і вся, знищуючи зелені насадження, Пам''ятаєте, як дуже демократичний мер Омельченко та іже з ним набудували Метроград для відмивання грошей, зробили підкоп під Софійський собор, добираються до Володимирської Гірки, Дніпрових круч, знищують Голосіївський ліс і Пущу.
Поруч із нашим будинком - музичне училище Глієра, громадськість зуміла його відстояти від руйнування, а тепер акулам-мафіозі знадобився скорочений варіант - нашого та сусіднього дворів”.
Петро Кагуй
А ось що написала нам в електронному листі Рашіда Лейферова із Німеччини:
“Добрий день! Мене звати Рашіда Лейферова. Я татарка, а мій чоловік – єврей. Уже 10 років ми проживаємо у Німеччині, але зберігаємо громадянство України, і любов до нашої Батьківщини.
Тричі збирали групу прихильників нашого президента Ющенка і їздили до Гамбурга голосувати. Часто буваємо в Україні, у нашому рідному Харкові. Там живуть наші рідні та друзі. Ми в курсі усіх подій. Вдома є цілодобовий Інтернет, через який слухаємо ваші передачі, “5 канал”, а також “Свободу” російською мовою...
Чому я пишу цього листа? Перемігши на виборах, українці виграли битву, але попереду ще довгий шлях до справжньої свободи. А із-за кордону слідкує Росія з надією повернути непокірну України.
Хочу звернутися до усіх українських політиків, прихильників нашого президента Віктора Ющенка! Допоможіть президенту! Не сваріться через портфелі, роботи вистачить Вам усім! Зараз увесь світ дивиться на нас, очікує позитивних змін.
Адже те, що на майдані у Києві і в усій Україні не пролилося ані каплі крові – це божий знак! Людських зусиль для цього, очевидно, недостатньо! На майдані добро перемогло зло. Тож не давайте більше злу жодного шансу! Бережіть себе і Україну!”.
Петро Кагуй
На черзі послання – від Станіслава Змієвського із Харкова. Це відкритий лист, що прозвучить у дикторському читанні:
“Лист із напутніми побажаннями першому народному президенту Віктору Ющенку від рядового виборця Станіслава Змієвського.
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Цими днями я ще раз уважно перечитав Вашу дуже цікаву статтю “Тези про майбутнє” у газеті “Дзеркало тижня” за 9 лютого 2002 року. Тоді, готуючись ще до парламентських виборів, Ви розмірковували про те, як зробити владу відповідальною перед народом. Там, до речі, викладено чіткі механізми співпраці і взаємодії між владою й суспільством.
Цілком поділяю Вашу думку, що об’єднати націю має спільна патріотична ідея – побудова демократичної процвітаючої України. Тоді Ви публічно запропонували нашій політичній, економічній, інтелектуальній еліті спільно з іншими державотворчими громадськими організаціями виробити - стратегію, всеохоплюючий план розвитку країни. І це має бути зафіксовано у документі – соціальному проекті держави. Такий документ умовно можна було б назвати “Людям на добро”.
Але що особливо важливо, соціальний проект оформлюється як угода про соціальну співпрацю і співробітництво між владою й суспільством. Цим влада зобов’язує себе виконувати волю народу, звітувати перед ним за схвалені рішення й витрату державних коштів. Це вагомий крок до створення громадянського суспільства.
Зобов’язуючою має бути така угода і для всіх громадян. Кожен із нас повинен думати не лише про те, що держава має зробити для нього, але і про те, що він особисто зобов’язаний зробити для своєї держави. В усіх у нас однаково відповідальна місія – разом розбудовувати вільну й процвітаючу Україну. То ж будьмо гідними такої високої мети!
Користуючись нагодою, бажаю Вам, Вікторе Андрійовичу, сил, натхнення, здійснення всіх задумів. Вітаю з новорічними й різдвяними святами всю велику родину Ющенків та ще з поповненням новим козаком.
Рядовий виборець, харків’янин, Станіслав Змієвський”.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам. Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо адресу в Україні:
Радіо “Свобода”. Абонентська скринька 496. 01 001 Київ-1, Головна пошта,
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше.
Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
Звучить вірш у виконанні слухачки
А на завершення передачі пропоную послухати поетичне послання від Івана Кірєєва із Шепетівки Хмельницької області:
“Вітаю, Радіо “Свобода”! Хворів і хворію, зробили операцію. А якщо це в Україні – то не приведи господи! Вирішив написати Вам дещо, може зачитаєте, якщо сподобається.
Україно!
Україно моя, рідна ненько моя! Я живий, я тебе відчуваю! На вокзалі, у потязі і не здаля Чую дихання рідного краю.
Не отруять тебе злі, чужі солов’ї – Ти боронишся, вчилась віками І далекі, далекі нащадки твої Будуть рідними, не ворогами.
А знайдеться якийсь, перевертень лихий – Ти навчиш його, або відкинеш, Не плямує нехай українець чужий, Не ганьбить нашу рідну калину.
Жовте листя летить і на землю спада, Бо втомилось під сонцем і вітром – Україно моя, будь завжди молода, І пануй на землі буйним квітом!
Ти ж бо вічна прийшла із далеких віків, Ми у собі тебе відчуваєм! Об’єднаймось – то Бог і Кобзар нам велів, Щоб ми мали усе, що бажаєм!
Це все на сьогодні, шановні слухачі!
Передача “Листи на Свободу” добігла кінця.
З вами був Петро Кагуй.
Ми дякуємо Вам за Ваші листи та телефонні дзвінки.
І ще раз вітаємо Вас із Різдвяно-новорічними святами.
Прага, 15 січня 2005 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Чи не усі листи та телефонні дзвінки до нашої редакції свідчать про якісь особливості їхніх авторів, їхній світогляд, їхнє бачення тих чи інших проблем. Ми звикли отримувати від слухачів: їхні оцінки поточних політичних подій, прогнози на майбутнє, спогади про минуле. Інколи це - цілий аналіз якоїсь проблеми, чи окремі зауваження або репліки, часто досить влучні, інколи дотепні. Звикли ми і до критичних зауважень чи то й серйозної критики, у тому числі і на нашу адресу.
Різноманітні також і форми слухацьких послань: від прози – до афоризмів та віршів, а інколи навіть і пісні. Але, я не пригадую, щоб нам колядували. І ось цими днями у період різдвяно-новорічних свят, один колядник таки з’явився. Ні, він не приходив до нашого корпункту, він зателефонував. Чомусь не представився: можливо через скромність, а може захотів залишатися більш загадковою постаттю. І схоже на те, що слова коляди, складені самим колядником.
Звучить коляда у виконанні слухача
Вітання з нагоди Різдва Христового і Нового Року ми отримали також від наших колег журналістів із далекої Австралії - від Лесі Ткач та Олі Павлишин, які готують українські передачі на австралійському державному радіо SBS.
У їхньому привітанні є і такі слова: “Особливо вітаємо з новим президентом і Вільною Демократичною Неподільною Україною! Ми переживали, демонстрували і кричали “Майдан ми з Тобою!”, а також молилися. Всевишній допоміг Батьківщині домогтися, щоб правда перемогла!”, - кінець цитати із привітання українських журналістів в Австралії Лесі Ткач та Олі Павлишин.
“Шановна редакція Радіо “Свобода”! Веселих Вам Свят Різдвяних і щасливого Нового Року! Завжди слухаю Вас, живу з Вами, сперечаюся чи погоджуюся. Хочу, щоб Ваші передачі були ще гострішими, а влада постійно була під Вашим прицілом, інакше корупція і надалі процвітатиме”, - а це вже були рядки із листа Станіслава Гринди з Івано-Франківська.
Слухачка
Лідія Тадеївна моє ім’я.
Побачивши вранці по телебаченню, як з піною на устах кричав Янукович, що його, бачите, обійшли і не вибрали в президенти, то не змогла змовчати і прошу висловити мою опінію.
До яких пір Янукович, оцей кримінальний елемент, буде добиватися свого президентства і паплюжити Ющенка і кричати, що вибори були недійсними. Невже йому не ясно, що народ України не хоче бандитської влади. Досить ми наїлися тієї влади від Кучми.
Чого тягнуть з інавгурацією президента Ющенка? Чого добивається цей бандит з широкої дороги?
Янукович, а разом з ним Тарас Чорновіл. Як не соромно цьому отприску В’ячеслава Чорновола? Коли б батько його жив, то він би відразу помер, дізнавшись, що цей негідник-син захищає ту владу, яка його вбила.
Сам Янукович страшенна нікчема. Хоч і пишеться через два “ф” “проффесор”, але яких наук. Видно, що ще з кримінальної сфери, де він перебував на відпочинку, дістав собі титул професора.
Не допустіть, щоб ця банда “Кучма-Янукович-Медведчук-Пінчук” протягли час на свою користь. Вирішуйте скоріше народне волевиявлення і оголошуйте президентом України Ющенка Віктора Андрійовича, а Януковича поставте на місце звідки одкопав його в свій час Кучма.
Ця бестія Кучма знущається над українським народом. Негайно вирішуйте справу і відмовляйте цьому негідникові кучмівському протеже Януковичу подальшому оскарженню народного волевиявлення.
Дякую.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
На жаль, продовжується злочинний фарс команди Януковича щодо виборів президента 26 грудня. Чому злочинний, адже в Україні відчутна соціально-політична дестабілізація, продовжується розкрадання держави. Влада не виконує свої функції належним чином, бо не знає свого майбутнього.
Затягування оголошення Ющенка президентом, тобто його інавгурація є ще один злочин. Про який вал матеріалів порушень на виборах талдичать Чорновіл і Шуфрич.
Я, як член виборчої дільниці, на виборах у місті Вінниці можу засвідчити, що вибори пройшли демократично і прозоро. Суттєвих порушень не було. Всі хто хотів проголосувати це зробили. Це інваліди, хворі, престарілі люди.
А якщо перерахувати бюлетені, які визнані недійсними або зіпсованими на користь Ющенка, то його процент би значно зріс. Багато виборців, побоюючись, що чорнила можуть зникнути або ще якось по-іншому їх голос може бути не так сприйнятий ставили проти Ющенка плюс або галочку, а Януковича закреслювали або писали слово “проти”, “злодій”, “вор”.
Такі бюлетені не зараховувалися, бо вважалися, що там 2 позначки. Такі бюлетені були на кожній виборчій дільниці 15-20 штук. От порахуйте по всіх дільницях України скільки це голосів.
Самі щирі прихильники Ющенка таким чином зробили йому ведмежу послугу. Я називав такі бюлетені сильною прихильністю і повагою любов’ю до Ющенка. Тут волевиявлення людини зрозуміле, а ось закон забороняв такі бюлетені закони вважати дійсними.
А спостерігаючи за тим, як діють сьогодні деякі політичні “шестьорки” паханів Кучми, Януковича типу Вітренко, Марченко, Шуфрича, Чорновіла, виникають питання, наскільки правомірна їхня діяльність?
Одні говорять, що в умовах правової демократичної держави кожна людина має право на свої погляди і дії, але списувати все це на демократію, мені здається, не гоже, адже йдеться мова про стабільність в державі, про цілісність і соборність України, про міжнаціональний і релігійний мир і спокій в цій державі.
А дії, наприклад, Вітренко, Марченко спрямовані на розхитування цієї стабільності і злагоди. Вони підживлюють у певної частини населення України неповагу до цієї держави і народу, штовхають їх проти непокори і боротьби проти державності і незалежності України, реанімують і надихають у цієї частини суспільства настрої, які несумісні з державотвореннями.
Отож, як зупинити цих зарвавшихся горе-політиків? Що повинні робити Мінюст, прокуратура, СБУ та інші відомства з тими, хто веде антидержавну, антиукраїнську політику, по суті бореться з українським народом?
Чи понесуть покарання ті, хто сьогодні займаються дискредитацією прозорих виборів 26 грудня з метою замести злочинні дії влади на попередніх виборах, з метою подальшого пограбування української держави, відвести від себе вину за фальсифікації, зменшити і очорнити роль перемоги Віктора Ющенка?
Володимир Осипчук, Вінниця.
Петро Кагуй
А зараз пропоную послухати фрагмент листа із Харкова за підписом Синько. Читаю у перекладі з російської:
“Радий, що справу зроблено. Президентом стала людина нібито пристойна, хоча, поживемо – побачимо. Мені через службові обов’язки довелося спостерігати за передвиборчою агітацією із Росії, через російські засоби масової інформації, але голосував в усіх трьох турах, у Харкові.
За характером, за складом розуму, я скоріше русофіл і нібито мав віддати свій голос за рецидивіста, але не зміг зробити цього. І ось, аналізуючи минуле, приходжу до висновку, що в усьому винен найголовніший бандит – голос котрого звучить на плівках Мельниченка. Не на того коня він поставив”, - кінець цитати із листа, що його ми отримали із Харкова за підписом Синько.
Переходжу до послання від Анатолія Миненка із Броварів, що на Київщині. Він порушує тему так званих “прилипал”. “Після того, як перемогу отримав народний президент Віктор Ющенко, - пише Анатолій Миненко, вони ці “рибки-прилипали” - потроху починають наближатися до народного президента, а Азаров, кажуть, навіть зав’язав на рукаві “оранжеву” хустинку.
У своєму листі, серед іншого, Анатолій Миненко зауважує: “І коли Віктор Ющенко, отримавши перемогу над цим “кодляком”, авторитетно заявляє, що передивлятися приватизації він не збирається, навіть якщо то була прихватизація, то ми вже самі починаємо запитувати себе – навіщо ми тоді його обирали, щоб усе залишилося так, як є???
Ось чому потрібно, щоб прем’єром стала Юлія Тимошенко. Тільки вона, разом із Валентиною Семенюк, можуть поставити все на свої місця, бо у Віктора Ющека досить довірлива натура”, - наголошує Анатолій Миненко із Броварів.
А вже інший наш постійний слухач Олександр Рачек із Києва пише:
“Зараз усі чекають: що ж буде далі? Чи будуть якісь індульгенції урядовцям, тобто “бандитській владі”, - як говорив Ющенко? А справа зовсім в іншому: наш народ так пограбували, що треба вигадувати не індульгенції, а провести люстрацію. А про це ніхто ні гу-гу.
Треба щоб був комітет спасіння, щоб брав скарги від народу. Бо маємо справу зі справжніми бандитами і зупинятись на досягнутому не варто: треба створювати народні комітети по самоуправлінню”, - наголошує автор листа.
“Ну, наприклад, - продовжує Олександр Рачек, - досі існують “нові” олігархічні норми по будівництву: можна за 25 метрів від 10-поверхового будинку побудувати 27-поверховий із підземними гаражами, що і робиться зараз у нашому дворі.
Кияни скаржаться на пришельців-гуманоїдів, котрі забудовують перед нашим носом і за наші награбовані олігархами гроші - хмарочоси, забруднюючи все і вся, знищуючи зелені насадження, Пам''ятаєте, як дуже демократичний мер Омельченко та іже з ним набудували Метроград для відмивання грошей, зробили підкоп під Софійський собор, добираються до Володимирської Гірки, Дніпрових круч, знищують Голосіївський ліс і Пущу.
Поруч із нашим будинком - музичне училище Глієра, громадськість зуміла його відстояти від руйнування, а тепер акулам-мафіозі знадобився скорочений варіант - нашого та сусіднього дворів”.
Петро Кагуй
А ось що написала нам в електронному листі Рашіда Лейферова із Німеччини:
“Добрий день! Мене звати Рашіда Лейферова. Я татарка, а мій чоловік – єврей. Уже 10 років ми проживаємо у Німеччині, але зберігаємо громадянство України, і любов до нашої Батьківщини.
Тричі збирали групу прихильників нашого президента Ющенка і їздили до Гамбурга голосувати. Часто буваємо в Україні, у нашому рідному Харкові. Там живуть наші рідні та друзі. Ми в курсі усіх подій. Вдома є цілодобовий Інтернет, через який слухаємо ваші передачі, “5 канал”, а також “Свободу” російською мовою...
Чому я пишу цього листа? Перемігши на виборах, українці виграли битву, але попереду ще довгий шлях до справжньої свободи. А із-за кордону слідкує Росія з надією повернути непокірну України.
Хочу звернутися до усіх українських політиків, прихильників нашого президента Віктора Ющенка! Допоможіть президенту! Не сваріться через портфелі, роботи вистачить Вам усім! Зараз увесь світ дивиться на нас, очікує позитивних змін.
Адже те, що на майдані у Києві і в усій Україні не пролилося ані каплі крові – це божий знак! Людських зусиль для цього, очевидно, недостатньо! На майдані добро перемогло зло. Тож не давайте більше злу жодного шансу! Бережіть себе і Україну!”.
Петро Кагуй
На черзі послання – від Станіслава Змієвського із Харкова. Це відкритий лист, що прозвучить у дикторському читанні:
“Лист із напутніми побажаннями першому народному президенту Віктору Ющенку від рядового виборця Станіслава Змієвського.
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Цими днями я ще раз уважно перечитав Вашу дуже цікаву статтю “Тези про майбутнє” у газеті “Дзеркало тижня” за 9 лютого 2002 року. Тоді, готуючись ще до парламентських виборів, Ви розмірковували про те, як зробити владу відповідальною перед народом. Там, до речі, викладено чіткі механізми співпраці і взаємодії між владою й суспільством.
Цілком поділяю Вашу думку, що об’єднати націю має спільна патріотична ідея – побудова демократичної процвітаючої України. Тоді Ви публічно запропонували нашій політичній, економічній, інтелектуальній еліті спільно з іншими державотворчими громадськими організаціями виробити - стратегію, всеохоплюючий план розвитку країни. І це має бути зафіксовано у документі – соціальному проекті держави. Такий документ умовно можна було б назвати “Людям на добро”.
Але що особливо важливо, соціальний проект оформлюється як угода про соціальну співпрацю і співробітництво між владою й суспільством. Цим влада зобов’язує себе виконувати волю народу, звітувати перед ним за схвалені рішення й витрату державних коштів. Це вагомий крок до створення громадянського суспільства.
Зобов’язуючою має бути така угода і для всіх громадян. Кожен із нас повинен думати не лише про те, що держава має зробити для нього, але і про те, що він особисто зобов’язаний зробити для своєї держави. В усіх у нас однаково відповідальна місія – разом розбудовувати вільну й процвітаючу Україну. То ж будьмо гідними такої високої мети!
Користуючись нагодою, бажаю Вам, Вікторе Андрійовичу, сил, натхнення, здійснення всіх задумів. Вітаю з новорічними й різдвяними святами всю велику родину Ющенків та ще з поповненням новим козаком.
Рядовий виборець, харків’янин, Станіслав Змієвський”.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам. Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо адресу в Україні:
Радіо “Свобода”. Абонентська скринька 496. 01 001 Київ-1, Головна пошта,
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше.
Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
Звучить вірш у виконанні слухачки
А на завершення передачі пропоную послухати поетичне послання від Івана Кірєєва із Шепетівки Хмельницької області:
“Вітаю, Радіо “Свобода”! Хворів і хворію, зробили операцію. А якщо це в Україні – то не приведи господи! Вирішив написати Вам дещо, може зачитаєте, якщо сподобається.
Україно!
Україно моя, рідна ненько моя! Я живий, я тебе відчуваю! На вокзалі, у потязі і не здаля Чую дихання рідного краю.
Не отруять тебе злі, чужі солов’ї – Ти боронишся, вчилась віками І далекі, далекі нащадки твої Будуть рідними, не ворогами.
А знайдеться якийсь, перевертень лихий – Ти навчиш його, або відкинеш, Не плямує нехай українець чужий, Не ганьбить нашу рідну калину.
Жовте листя летить і на землю спада, Бо втомилось під сонцем і вітром – Україно моя, будь завжди молода, І пануй на землі буйним квітом!
Ти ж бо вічна прийшла із далеких віків, Ми у собі тебе відчуваєм! Об’єднаймось – то Бог і Кобзар нам велів, Щоб ми мали усе, що бажаєм!
Це все на сьогодні, шановні слухачі!
Передача “Листи на Свободу” добігла кінця.
З вами був Петро Кагуй.
Ми дякуємо Вам за Ваші листи та телефонні дзвінки.
І ще раз вітаємо Вас із Різдвяно-новорічними святами.
