Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:58

“Інтернет-майдан”: "Палата №6": ВСУ і скарги Януковича; Мороз і його законопроект; "Екстрема в Павутині": ВСУ; опозиція в Росії; "Відкритий архів" - маштабний науково-видавничий проект видавництва "Критика".


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 17 січня 2005 року.

Андрій Охрімович

Вітаю вас, шановні слухачі!

В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

Зусиллями певних залаштункових осіб останні два з половиною місяці перетворено на своєрідний бенефіс фахівця з радянської статистики, а за новітніх часів – лідера Прогресивно-соціалістичної партії Наталії Михайлівни Вітренко, котра у першому турі президентських перегонів отримала аж півтора відсотка голосів і з подачі деяких ЗМІ стала ледь не лідером “народної опозиції”.

Себто маємо таку собі “велику матір” усіх гнаних і голодних. А ще – борця за суверенний ПІСУАР та грозу імперіалістів Європи та Америки.

Інтернет-спільнота тим часом ламає собі голову, на який термін ув’язнення потягне “велика матір”, якщо не припинить сепаратистського “двіжняка” на споконвічно українському “Південному Сході”.

Дехто з мешканців Павутини радить не ламати голову і подивитись на проблему через фройдівські окуляри.

Сергій Грабовський, тим часом, стосовно всього цього має власну і, як завжди, непересічну думку.

Сергій Грабовський

Наталія Вітренко завжди підкреслює, що вона – людина послідовна. І справді: у вересні минулого року в інтерв‘ю Інтернет-виданню ProUA вона заявила, що і Ющенко, і Янукович для неї однакові, що вони обидва для неї опоненти: “Опоненти, що пропонують зовсім інший курс реформ, ніж той, котрий відстоюю я”. А вже на початку листопада Вітренко заявила, що програма Януковича дуже близька до її власної програми, і тому вона її підтримує.

Монолог простой советской женщины

Всё, товарищи, для нас! Всё создал. Спасибо тебе, товарищ Сталин! Спасибо тебе!

Сергій Грабовський

Ця підтримка була послідовною. Були мобілізовані прихильники створення єдиної союзної держави з Росією та визволення України від “бандерівських потвор”. Під увесь листопад і грудень Вітренко агітувала проти Віктора Ющенка. А після Нового року лідерка прогресивних соціалістів на мітингу у Сімферополі викрила групу “ворогів народу” в особі Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Олександра Мороза, Володимира Литвина і ще кількох десятків чільних представників вітчизняного політикуму, включно навіть із Петром Симоненком. Вітренко запропонувала негайно “розігнати парламент” і “вигнати Ющенка” з України, натомість провести федералізацію Української держави для збереження її єдності.

Монолог простой советской женщины

Мы знаем, что гады, перезрелые негодяи, предатели, троцкисты, бухаринцы, рыковцы, вся их свора хотела продать нашу завоеванную социалистическую родину!

Сергій Грабовський

А після Різдва прогресивні соціалісти зорганізували в Донецьку і ще деяких містах Півдня і Сходу карликові наметові містечка. Один із відвідувачів такого містечка у головному місті вітчизняних “донів” на сайті “Майдан” розповідає, що там роздавали резолюцію якогось мітингу, організованого Вітренко, з вимогами до Ющенка, Мороза, Тимошенко, Симоненка, Кучми, Литвина, Верховної Ради, ОБСЄ, Європарламенту, Буша, Кваснєвського, Солани тощо. Як пише цей автор, Вітренко забула згадати у зверненні хіба що марсіян, паризьких клошарів, донецьких бомжів і Господа Бога.

Монолог простой советской женщины

Наша партия, наш великий Сталин, наш нарком Н.И. Ежов предохраняют...

Сергій Грабовський

Шановні слухачі, поза сумнівом, розуміють, що чули вони не голос прогресивної соціалістки всіх часів і народів, а анонімної совєтської жєнщіни з незабутнього 1937-го року. Але чи не повторюється історія – спершу у вигляді трагедії, а потім – у вигляді фарсу?

Андрій Охрімович

Поки новообраний Віктор Андрійович готуються до інавгурації, а необраний Віктор Федорович скаржаться, мешканці українського сегменту Павутини відстежують новини, тенденції, та аналізують загальні настрої. І з настроїв виводять діагноз – «балаган».

«Де Тигіпко?» - волають одні.

«А де Медведчук?» - у відповідь гукають інші.

На сайті «Цікаві досліди» відвідувачі склали добірку маразмів революції, безвідносно до політичних симпатій. У добірці такі перли, як «Майдан без Ющенка, що соловейко без пісні!», «Не такий страшний Ющенко, як його Тимошенко!» або «Вдома добре, а на Хрещатику краще!», «Половина країни – зомбовані, друга половина – просто зомбі», «Хрещатик – наш дім! Чемодан – вокзал – кабмін!». І щось зовсім уже загадкове: «Мета революції ще не окупила вкладених в неї засобів».

У так званому “Живому Журналі” роздають звання. «Ющенко – гуру революції, Тимошенко – мотор революції, Томенко – ді-джей революції, Мороз – мороз революції».

За цим усім стоїть прихований метафізичний смисл, як вважають користувачі. Останнє повідомлення про те, що атмосфера планети Титан має помаранчевий колір, остаточно розгойдала і без того неврівноважений розум українського політикуму. Він сіпнувся у глибини випадкового символізму. В діло пішли магічні дулі в кишенях, замовляння та привороти у прямих ефірах, а також процедурна обрядовість.

Реальні речі тим часом відбуваються мовчки і за кадром - про них можна хіба що здогадуватись. Ну а процеси відслідковує санітар віртуальної “Палати № 6” Віктор Недоступ.

Віктор Недоступ

Оксана Маркітка пише у Інтернет-спільноту «Вибори-2004»: «Не новини, а маячня якась. Розмовляючи у Верховній Раді з журналістами, Нестор Шуфрич пояснив, чому він саме цього дня подав чергову порцію скарг до Верховного Суду на Центрвиборчком. Виявляється, вчора було тринадцяте, а сьогодні чотирнадцяте. По-друге, сьогодні пішов дощ. По-третє, коли жалобники під’їжджали до Верховного Суду, їм дорогу перебігло пара осіб з бідонами повними води. Однак, при цьому, - пише Оксана, - Шуфрич забув скласти пальці хрестом і не наважився постукати по дереву та плюнути через плече».

Тим часом деякі користувачі “Живого Журналу” поставилися до прикмет скептично: «Цілком реально, що Віктор Янукович не встигне відчути себе опозиціонером. Генеральна прокуратура розслідує його діяльність на чолі уряду. За “найгрубішими” підрахунками, лише перші перевірки Генеральної прокуратури виявили, що в Кабміні пана Януковича “закотилося під стіл” 3 мільярди 242 мільйони 210 тисяч бюджетних гривень, тобто понад 600 млн. доларів. Виходить, коли Янукович називав свій уряд найуспішнішим, у цьому була своя логіка».

На форумі «Української правди» вважають, що швейцарських юристів, яких найняла контора Януковича чекає пшик – проведуть процедуру, а потім розведуть руками, мовляв, вибачайте, рибята, все по закону…

«Та хто не питав їх назву тієї фірми, так ніхто й не відповів, - пише дописувач за підписом ЧєловєК. - Тарасик послався на погану пам’ять на іноземні назви. Ну що з них взяти? Для них головне що дощ ішов!»

«По-моєму, достатньо очевидно, що Тарас із Нестором політичні смертники, які ведуть ар’єргардні бої і тим самим дають можливість евакуюватися основним силам, кому фінанси перевести, кому з новою владою домовитись… - робить висновок такий собі Дентер. – А явну маячню вони верзуть, щоб їх потім суворо не судили, мовляв, недоумки, що з них взяти…»

Тим часом дописувачів вхопив інший шок - гаплик українській мові з подачі Мороза.

«Воно сказилося… - розгублено пише така собі Магда. – А я ще хотіла його прем’єр-міністром».

«Напевно, ділить електорат Януковича наполовину з Вітренко,» – припустив персонаж за підписом Батурин.

«Закон не пройде, - впевнений дописувач Дніпр-агро, – це він себе піарить перед парламентським виборами, мовляв вносив, боровся… Горбатого комуняку могили виправить».

На сайті «Мадан.Орг» відреагували значно емоційніше: «Твою ж дивізію! Пливли, пливли, а на березі всрались… Слів не вистачає. Щойно трішечки заспокоїлось і на тобі! Може, Мороз і справді працює на Медведчука? Цікаво, наступним буде подвійне громадянство?»

Аж тут підоспіла заява Йосипа Вінського про те, що Соцпартія, виявляється, відіграла вирішальну ролю у помаранчевій революції.

Ясно, зрозуміли майданів ці, манєчка величі з’явилася.

Такий собі Нестор спрогнозував: «Скоро скажуть, що Мороз виграв вибори, а Ющ просто поряд стояв».

А дописувач за підписом Ні Зраді оголосив свій діагноз: «Мороз хоче зайняти нішу Януковича”.

Андрій Охрімович

З одного боку, залазити в якісь авантюри, карколомні події, стихійні вибухи та катаклізми, чесно кажучи, зовсім не хочеться. Самі розумієте: родинне тепло, фікус на підвіконні, пташка у клітці та млосне порипування чотириногого друга – дивана... З іншого боку, ще більш не хочеться по вуха загрузать у “вялотєкущей битовухє”. Шкідливо для іміджу. Ще у міщанстві звинуватять, гніздюком обізвуть...

Тим більше відкриваю виданий у Нью-Йорку (Ен Інтродакшн ту зе Грік Во’лд”) Пітера Арнота і вичитую там: “Давньогрецьке слово для означення обивателя, себто особи, поглинутої особистими проблемами – “ідіот”. Такі ось пиріжки виходять...

Є, щоправда компроміс. Сидячи на дивані та потягуючи коньячок з сигарою, переслухать рубрику Павла Вольвача “Екстрема в Павутині”.

Павло Вольвач

Революція в Україні завершилася. Як відгомін її жалібний - брови “шалашиком”, скорботні складки довкола рота – “патрет” пана Януковича в “неті” під рубрикою “топ-новина”.

Саме сьогодні Верховний Суд України починає розглядати скаргу провладного кандидата в Президенти на дії ЦВК щодо визнання переможцем Віктора Ющенка на виборах глави держави.

З небуття спливає Висоцький-Жеглов і, набизивши обличчя до монітору, видихає кім’яхи хриплих звуків: “Жалоби пісать вздумал?! Ну, ето ми уже прахаділі, било...”

Громадянин Груздєв ще пару раз смикається, пориваючись встати, і затихає на стільці... Натомість в Росії ситуація, схоже, наближається до революційної. В багатьох містах країни відбуваються стихійні виступи пенсіонерів, котрі протестують проти ліквідації пільг і реформ в житлово-комунальному господарстві. Перекриваються шляхи, виставляються пікети.

Знаменно, що “колибєллю” і цієї “рєволюції пенсійних книжок і каракульових пальт” знову стає Пітер. Про наколоті апельсини, вмазаних пенсів, як і про кольорову домінанту тамтешніх веремій поки що не повідомляється.

Тим часом вождь найрадикальнішої партії Росії НБП Едуард Лимонов вже звернувся до лідерів провідних опозиційних російських партій із нагальним закликом створити Всенародний фронт опозиції.

Ну, а що ще в світі діється? Та багато чого. Серія нападів в Іраку, десятки загиблих.

В Махачкалі знищено чотирьох бойовиків разом з будинком, в якому вони засіли.

Принц Чарльз відправив сина, котрий сфотографувався з пов’язкою зі свастикою, чистити свинарник.

В Корякському автономному окрузі під сніговими завалами загинуло 11 оленярів, а перші фотознімки, передані з Титану, засвідчили, що поверхня цього супутника Сатурна має помаранчевий колір.

Андрій Охрімович

При слові „архів” в уяві постають довгі полиці зі стосами тек, паперів, пожовклих рукописів. А у свідомості людини посттоталітарного суспільства з архівами виникає щось таємниче і обов’язково з обмеженим доступом. Недарма у перші роки незалежності багато говорилося про відкриття тих схронів та їх розсекречення.

Тема, і в прямому, і в переносному сенсі, досі не втратила актуальності. Хоч у сучасному комп’ютерному світі з архівами асоціюються швидше електронні носії та відповідні лінки Інтернет-сайтів.

„Відкритий архів” - так називається масштабний науково-видавничий проект видавництва „Критика”.

Дізнатися про нього детальніше можна у поштовому вагоні часопису „Потяг-76” (www.potyah76.org.ua).

Мета проекту – дослідження і поповнення джерельної бази української гуманітаристики модерної доби.

Далі Інна Набока. Рубрика “Букініст”

Інна Набока

„Критичний” проект має три основні напрямки. По-перше, це книжкова серія, що містить кілька під-серій. Одна з них - це „Нове українське письменство”, де вже побачило світ повне коментоване зібрання творів Володимира Свідзінського. Планується також видати повне зібрання творів Майка Йогансена, „Інтимну сповідь” Юрія Смолича і цілу низку інших, не менш цікавих речей.

Наступна складова серії – це „Матеріали з історії української культури”, видання спогадів, щоденників, мемуарів. Тут вже вийшла автобіографія та вибрані листи історика літератури Ієремії Айзенштока.

Крім того передбачено серії „Біографічні студії” та „Історико-філологічна спадщина”, де будуть виходити недоступні або неопубліковані розвідки з історії української культури.

Другий напрямок проекту – це щорічний збірник „Відкритий архів”. У ньому друкуватимуться матеріали з української історії, літератури, церкви, живопису, театру.

Третій напрямок – це цифровий. Вже почалася праця з оцифрування періодичних видань 20-30-тих років, серед яких такі літературно-мистецькі раритети, як „Універсальний журнал”, „Мистецтво”, „ВАПЛІТЕ”. Сподіваємося, що невдовзі вони будуть доступні на компакт-дисках, тож архів від „Критики” матиме цілком сучасний вигляд.

А поки що варто особливо відзначити зібрання творів Володимира Свідзінського. Творчість цього винятково талановитого поета, на жаль, мало знана в країні, поезії його майже не видавалися. Але саме його згадував Василь Стус, поруч з Гете і Рільке, серед своїх улюблених поетів. А Стусова стаття „Зникоме розцвітання”, присвячена творчості Свідзінського, інкримінувалася авторові як „антисовєтчина” після його першого арешту.

Упорядкувала і підготувала тексти відомий літературознавець, доктор філології Елеонора Соловей. Її ж перу належить ґрунтовна стаття про життя і творчість Володимира Свідзінського, а також більша частина коментарів, що як зазначено на сайті „ Комунікація та культура” (http://cufer.net), „містять цінні матеріали для глибшого розуміння текстів письменника і їхніх літературних і позалітературних контекстів”.

Щоправда, популярний критик і призвідця багатьох колокнижкових скандалів пан Бондар-Терещенко, більше відомий під абревіатурою ІБТ, заперечує оригінальність та цінність розвідок пані Соловей. З його міркуваннями можна ознайомитися на паперових та віртуальних сторінках часопису „Книжник-review”.

Втім, лишимо фахівцям їхні професійні суперечки. Читачі, натомість, мають чудову можливість познайомитися краще з творчістю одного з найбільших поетів „Розстріляного відродження”.

До речі, „Твори” Володимира Свідзінського були серед переможців львівського Форуму видавців, а зараз один з вірогідних претендентів на Гран-прі конкурсу Книжка року-2004”.

Андрій Охрімович

І на завершення хочеться слово мовити про скарги претендента у президенти Віктора Януковича до Верховного Суду.

У одній з них фігурує дружина спікера парламенту Володимира Литвина. Нардеп Микола Томенко вважає цю скаргу “знущанням із суддів”. За його словами, до скарги додано публікацію “Української правди”, де Ющенко говорить про те, що дружина Литвина “різала бутерброди на Майдані Незалежності”.

Погодьтесь, “бутерброди” органічно доповнюють композицію з “наколотих апельсинів”, американських валянок та крутих “баксів” учасникам помаранчевих подій.

На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Михайло Петренко.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG