Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:30

Зовнішня політика України після президентських виборів: виклики та перспективи.


Сергій Кисельов

Київ, 19 січня 2004 - Зовнішня політика України на нинішньому етапі перебуває в кризовому стані. Більша частина зовнішньополітичних цілей не реалізована, міжнародне становище держави не є стабільним, а міжнародний авторитет – належним. Про це було заявлено під час сьогоднішнього "круглого столу" на тему: "Зовнішня політика України після президентських виборів: виклики та перспективи". Учасники розмови дійшли висновку, що зовнішня політика держави потребує докорінного ідеологічного, інституційного та кадрового оновлення.

Такого представницького зібрання експертів постпомаранчева Україна ще не знала. Організатори "круглого столу", а це Центр імені Разумкова, Центр миру, конверсії та зовнішньої політики, а також Фонд Фрідріха Еберта в Україні, запросили понад 120 експертів із першого ряду: колишніх та діючих дипломатів, політологів, науковців, народних депутатів, представників іноземних посольств.

Ішлося про те, що Помаранчева революція листопада-грудня 2004 року підвела риску під цілим етапом вітчизняної політичної історії, відкривши шлях до нової України. На її теренах відбулися кардинальні зміни, насамперед у суспільній свідомості. Внаслідок чого стало очевидним, що спадкоємність попереднього зовнішньополітичного курсу України нині є неприйнятною.

Ось як окреслив сьогоднішню розмову за "круглим столом" її учасник, колишній посол України в Ізраїлі, США та Канаді, а нині радник спікера парламенту із зовнішньополітичних питань Юрій Щербак: "Є таке поняття на Заході, як перегляд зовнішньої політики. Скажімо, в Канаді раз на п’ять років робиться це всенародно. Весь народ має право обговорювати і давати пропозиції... Тому якнайбільше на часі ця конференція. Дуже серйозні й поважні люди зібралися із мозкових центрів українських і з державних структур. Ніякий там адміністративний ресурс не висітиме над головами учасників. І всі зможуть вільно висловитися. Хотілося б, щоб це було почуто командою переможців", – додав Юрій Щербак.

Як повідомив Генеральний директор Центру Разумкова Анатолій Рачок, проект новацій в українській зовнішній політиці мали представляти ще наприкінці минулого року. Тобто, готували його задовго до помаранчевої революції, не під конкретного президента, а, сказати б, під конкретну Україну. Про що ж ідеться у цьому плані дій? Фрагментарно перерахую головні положення. Основою зовнішньої політики України повинне стати неухильне дотримання нею міжнародних зобов’язань, відповідність нормам Конституції та законам України. Зовнішньополітичний курс має спиратися на ефективну взаємодію трикутника "парламент – уряд – президент". У зв’язку з цим учасники круглого столу наполегливо радили новообраному президенту позбавити свою адміністрацію неконституційного права контролювати МЗС, як це робилося при Кучмі.

Розроблена програма акцентує, що на російському напрямі зовнішньополітичний курс має вибудовуватися на основі чіткого дотримання національних інтересів. Для формування атмосфери більшої довіри в контактах зі США слід запровадити регулярний діалог на найвищому рівні. З країнами-сусідами необхідно сконцентрувати політико-дипломатичні зусилля на поглиблення взаємовигідних партнерських відносин. Ішлося в програмі і про стосунки з міжнародними європейськими та всесвітніми організаціями, про механізми регіонального співробітництва, про модернізацію політики візових режимів тощо.

Але, як сказав в інтерв’ю для радіо "Свобода" учасник "круглого столу", колишній міністр закордонних справ України, а нині радник Президента України із зовнішньополітичних питань Анатолій Зленко, "справа не в тому, що важко сформувати основні пріоритети для зовнішньої політики. Ці пріоритети можемо сформувати. Єдине, що їх треба правильно розставити і акцентувати увагу на них . Головне – це організувати зовнішньополітичну діяльність держави над виконанням цих зовнішньополітичних пріоритетів. Це головне завдання. Хто за це візьметься, які в цієї людини будуть погляди, як він мобілізує апарат, як буде впливати Міністерство закордонних справ в цілому на формування зовнішньополітичних підходів, до розбудови будь-яких відносин з будь-якими партнерами, в тому числі й з міжнародними організаціями, я думаю, це матиме свій позитивний вплив. І перш за все, про що ми завжди думали і зараз мріємо – поліпшення іміджу нашої держави".

Утім, коментувати, хто в новому уряді може очолити зовнішньополітичне відомство, колишній його керівник Анатолій Зленко відмовився.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG