Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:24

Міжнародні студентські наукові обміни: враження учасників.


Богдана Костюк

Київ, 20 січня 2005 року - Представництво Європейської комісії в Україні повідомило про намір збільшити кількість програм наукового обміну між студентами та вченими України і Європейського Союзу. Приймають на практику українську молодь також в Америці та Канаді. А що кажуть про стажування за кордоном самі учасники подібних програм? Радіо Свобода запросила до розмови студентів Києво-Могилянської академії: саме цей вуз був одним з піонерів у царині міжнародних наукових обмінів. Співрозмовники – студентка Анастасія Безверха та випускник Могилянки, нині аспірант Національного інституту стратегічних досліджень Ян Лепетуй.

Богдана Костюк: Анастасія, де Ви були на стажуванні і які у Вас враження?

Анастасія Безверха: Я проходила програму стажування у Канадському парламенті весною – літом 2002 року. І цієї осені я проходила стажування у громадській організації у Словаччині. Окрім, звичайно, професійних навичок, досвіду роботи у сфері, пов”язаною з професією, тут ще мова іде про подолання культурного бар”єру, спілкування з людьми в іншій країні. Знову ж таки – про навички самостійного погляду.

Богдана Костюк: Яне, а де стажувалися Ви і що найголовніше винесли з цього стажування?

Ян Лепетуй: Я кілька разів був на стажуваннях у Польщі – у Любліні та у Кракові, в Ягеллонському університеті, а також у літній школі у Швеції. Найголовніші – це два аспекти цього досвіду: це, безумовно, професійний і культурний досвід. Це абсолютно ні з чим не порівнянні відчуття знаходитися в іншій культурі і знайомитися з людьми, особливо якщо це стажування не тільки, скажімо, для тебе, а і для представників інших держав або взагалі світів... Тому я би сказав, що це такий досвід, який запам”ятовується назавжди.

Богдана Костюк: Яне, чи залишились у Вас якісь негативні враження від стажування?

Ян Лепетуй: Що стосується, скажімо, життя в іншому суспільстві, то напевно всі, хто до нього потрапляють, бувають у якихось не передбачуваних ситуаціях і відчувають себе не надто комфортно. Ну, це вже залежить виключно від людини, це все проходить. Щодо самого навчання – то багато залежить від того, як ти зможеш повестися зі своїми колегами – студентами і з викладачами.

Богдана Костюк: Настя. Як Ви вважаєте – чи потрібні такі стажування, поїздки для українського студентства?

Анастасія Безверха: Україна має зараз навчитися те, що називається “to deal with the West” – “мати справу із Заходом”. Взагалі збалансування розвитків України і Заходу не буде, поки не буде людей, які стануть каналами зв”язку між цими двома, скажімо так, цивілізаціями. І у даному випадку молодь, звичайно, грає таку роль, і молодій людині, яка має навички спілкування (знає мову, має пристойну освіту) їй треба просто дати ще один етап розвитку власного, дати їй навички спілкування з людьми в інших країнах. І в даному випадку, перебування за кордоном не просто в якості туриста, а в якості людини, яка там займається навчальною чи науковою діяльністю має вирішальне значення. І не тільки має значення розвиток науки як для України, так і для світу – тобто, обмін мозгами, а і такі зовнішні стосунки між державами просто виграють.

Богдана Костюк: А конкретні приклади можете навести?

Анастасія Безверха: Останнє моє стажування було у Словаччині, тому запам’яталося. Нас там було троє: був німець Стефан із Східної Німеччини, була фінка Аліна і я. І ми кожен вечір, після того як попрацюємо, виходили у кафешку посидіти, поспілкуватися на теми розширення Європейського Союзу на Схід. Але, окрім того, кожен з нас розказував чим він займається у своїй країні і так далі. І от Аліна – особа така досить політична – розказувала, як вона виграла виборчу кампанію у Гельсинкі на одному з округів невеликих. Цій дівчині 27 років, вона нам розповідала про технології, які використовувала – а ми її давали свої поради, як у нашій країні така чи інша технологія спрацювала чи не спрацювала би. І так упродовж двох місяців ми спілкувалися з цього усього. І нещодавно вона зателефонувала і розказала, що на основі наших вечірніх розмов за кавою вона написала новий проект “Модифікація молодого лідера для Європейського Союзу”. Я у ньому представляла Східну частину, Стефан, так би мовити, стару частину – Німеччину. А Аліна представляла Скандинавську частину. І відповідно нові “частинки” Євросоюзу, молоді люди з них надали кожен своє розуміння іміджу молодого політика. І вона на основі всього цього написала новий проект і буде його реалізовувати.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG