Київ, 20 січня 2004 - Помаранчева революція у листопаді-грудні 2004 року змінила не лише вектор української історії, але й перетягла на свій бік Європу. Чи зуміє Україна зберегти цю європейську прихильність і надалі? І як їй посісти гідне місце у європейській спільноті? Про це йшлося сьогодні на міжнародній конференції у Києві. Її назва: "Європейські перспективи України – досвід країн Вишеградської групи та Балтії". Організатори – Інститут євроатлантичного співробітництва та Варшавський центр міжнародних відносин.
Понад 100 учасників конференції – українські та зарубіжні політики і дипломати, вчені й представники неурядових організацій, керівники акредитованих в Україні посольств. Підкреслено шанобливе ставлення до української мови ,ті зарубіжні гості, які не володіли нею, виступали англійською. При цьому з’ясувалося, що замість англійського слова square вони вживають українське "майдан" – воно набуло інтернаціонального звучання, як, скажімо, свого часу "космонавт".
Головна тема конференції цілком відповідала її емблемі: з-посеред прапорів країн-членів Європейського Союзу поруч із прапором ЄС утвердилося й українське знамено. Учасники дискусії обговорювали, як добрі побажання України щодо вступу до Євросоюзу виповнити конкретним змістом. Перший заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеґрації Олександр Моцик припустив, "що стриманість офіційних чинників ЄС у наданні європейських перспективУкраїні є результатом недостатнього розуміння тих переваг для самого ЄС, які несе в собі потенційне членство України в Євросоюзі. Можливо, це стало наслідком позиції прохача, яку тривалий час займає Україна в своєму діалозі з Європейським Союзом. Можливо, доцільніше, перефразовуючи історичну фразу президента Кеннеді, не запитувати, що дасть Україні Європейський Союз, а відповісти, що Україна може дати Європейському Союзу".
Учасники конференції акцентували увагу на тому, що Україні слід закріпити успіхи Помаранчевої революції послідовною й виразною політикою нового уряду. Насамперед – у досягненні відповідності європейським стандартам. Посол Польщі в Україні Марек Зюлковськи в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив із цього приводу: слід прагнути того, "щоб включити після Помаранчевої революції Україну в європейську політику. І щоб українські партнери показали нам те, що вони дійсно зацікавлені в тому, щоб не тільки говорити про статус ринкової економіки. Йдеться про те, щоб українська політика в регіоні зі своїми сусідами – від Румунії, Молдови до Росії й Білорусі – була більш активною. Щоб Україна розширювала свої зовнішньополітичні горизонти".
На конференції ішлося й про те, що вступ України до ЄС – процес довготривалий. Один із українських політологів нагадав у кулуарах, що естонський парламент, який працює динамічніше Верховної Ради, уніфіковував своє законодавство згідно з нормами країн ЄС протягом 13 років. На думку експертів, першим кроком для України на шляху до Євросоюзу могло б стати зближення з Вишеградською групою у форматі "чотири плюс один".
Нагадаю, що група ця була створена в лютому 1991 року лідерами Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини з метою взаємної військової, економічної і політичної співпраці, виведення російських військ з їхніх територій, проведення спільної політичної лінії стосовно до країн Західної Європи та прискорення вступу до НАТО та ЄС. Нині ця четвірка готова допомогти Україні повторити свій шлях.
А колишній міністр закордонних справ, нині директор Інституту євроатлантичного співробітництва, народний депутат Борис Тарасюк в інтерв’ю для радіо "Свобода" запевнив, що "є всі підстави говорити про те, що з цього року почнеться більш активний етап роботи України з Вишеградською групою".
На запитання, хто може очолити зовнішньополітичне відомство в новому уряді, пан Тарасюк відповів: "Кого призначить президент Ющенко". І додав: "Я думаю, що це буде достойна людина".
Понад 100 учасників конференції – українські та зарубіжні політики і дипломати, вчені й представники неурядових організацій, керівники акредитованих в Україні посольств. Підкреслено шанобливе ставлення до української мови ,ті зарубіжні гості, які не володіли нею, виступали англійською. При цьому з’ясувалося, що замість англійського слова square вони вживають українське "майдан" – воно набуло інтернаціонального звучання, як, скажімо, свого часу "космонавт".
Головна тема конференції цілком відповідала її емблемі: з-посеред прапорів країн-членів Європейського Союзу поруч із прапором ЄС утвердилося й українське знамено. Учасники дискусії обговорювали, як добрі побажання України щодо вступу до Євросоюзу виповнити конкретним змістом. Перший заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеґрації Олександр Моцик припустив, "що стриманість офіційних чинників ЄС у наданні європейських перспективУкраїні є результатом недостатнього розуміння тих переваг для самого ЄС, які несе в собі потенційне членство України в Євросоюзі. Можливо, це стало наслідком позиції прохача, яку тривалий час займає Україна в своєму діалозі з Європейським Союзом. Можливо, доцільніше, перефразовуючи історичну фразу президента Кеннеді, не запитувати, що дасть Україні Європейський Союз, а відповісти, що Україна може дати Європейському Союзу".
Учасники конференції акцентували увагу на тому, що Україні слід закріпити успіхи Помаранчевої революції послідовною й виразною політикою нового уряду. Насамперед – у досягненні відповідності європейським стандартам. Посол Польщі в Україні Марек Зюлковськи в інтерв’ю для радіо "Свобода" зауважив із цього приводу: слід прагнути того, "щоб включити після Помаранчевої революції Україну в європейську політику. І щоб українські партнери показали нам те, що вони дійсно зацікавлені в тому, щоб не тільки говорити про статус ринкової економіки. Йдеться про те, щоб українська політика в регіоні зі своїми сусідами – від Румунії, Молдови до Росії й Білорусі – була більш активною. Щоб Україна розширювала свої зовнішньополітичні горизонти".
На конференції ішлося й про те, що вступ України до ЄС – процес довготривалий. Один із українських політологів нагадав у кулуарах, що естонський парламент, який працює динамічніше Верховної Ради, уніфіковував своє законодавство згідно з нормами країн ЄС протягом 13 років. На думку експертів, першим кроком для України на шляху до Євросоюзу могло б стати зближення з Вишеградською групою у форматі "чотири плюс один".
Нагадаю, що група ця була створена в лютому 1991 року лідерами Угорщини, Польщі, Чехії та Словаччини з метою взаємної військової, економічної і політичної співпраці, виведення російських військ з їхніх територій, проведення спільної політичної лінії стосовно до країн Західної Європи та прискорення вступу до НАТО та ЄС. Нині ця четвірка готова допомогти Україні повторити свій шлях.
А колишній міністр закордонних справ, нині директор Інституту євроатлантичного співробітництва, народний депутат Борис Тарасюк в інтерв’ю для радіо "Свобода" запевнив, що "є всі підстави говорити про те, що з цього року почнеться більш активний етап роботи України з Вишеградською групою".
На запитання, хто може очолити зовнішньополітичне відомство в новому уряді, пан Тарасюк відповів: "Кого призначить президент Ющенко". І додав: "Я думаю, що це буде достойна людина".
