Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 10:59

Візит Віктора Ющенка до Європи.


Гості: Сергій Шевчук - народний депутат України, член фракції Народно-демократичної партії, партії підприємців і промисловців України; Сергій Телешун - аналітик, політолог, доктор політичних наук, президент благодійного фонду “Співдружність”.












Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 25 січня 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Говорить радіо “Свобода”.

Сьогодні вівторок, 25 січня 2005 року, 20 година вечора.

В прямому ефірі з вами передача “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Вітаю всіх, хто нас слухає.

Тема сьогоднішньої програми: європейський вибір Президента Віктора Ющенка.

Гості передачі – народний депутат України, член фракції Народної аграрної партії України, член Комітету з питань Європейської інтеграції Сергій Шевчук; Сергій Телешун - аналітик, політолог, доктор політичних наук, президент благодійного фонду “Співдружність”. Дякую за участь у “Вечірній Свободі”.

Вчора Москва - сьогодні Страсбург. Ці дві зупинки у перші дні робочого графіку нового українського Президента Віктора Ющенка, це, так би мовити, якісно нова дорога, дорога до ширшої Європи.

Остаточною зупинкою цієї дороги має бути Брюссель, де розташовані штаб-квартири Європейського Союзу і НАТО. Це було головною ідеєю виступу Ющенка сьогодні в парламентській асамблеї Ради Європи.

Президент Ющенко подякував Раді Європи за те, що вони і критикували і підтримували Україну. За те, що приділили багато уваги політичній реформі в Україні, за “мужніх доповідачів Ганну Северинсен та Ренату Вольвен”, які, за словами Президента, “були очима, голосом і совістю Європи в Україні”.

Віктор Ющенко висловив своє переконання в тому, що помаранчева українська помаранчева революція великою мірою відбулася тому, що європейські цінності свободи і демократії глибоко закоренилися в українській свідомості.

Українці не змогли змиритися з наступом на їхню свободу, вони виступили проти цього наступу, захистили своє право на вільні і чесні вибори, виступили за свободу слова і переконань, вибороли право будувати достойне своє майбутнє.

Згадував Президент і нацистський концтабір Освєнцім, який 60 років тому визволили аліянти, пригадав він і український голодомор-геноцид, нагадав про спільну відповідальність Європи про долю кожної європейської країни. Але лейтмотивом виступу Віктора Ющенка були Європа і демократія.

Віктор Ющенко

У мене є чіткий план перетворень роботи України на наступні 5 років і команда, яка його може реалізувати. Я не зупинятимусь на ньому детально, зазначу лише, що в нього основі – реалізація стратегічної зовнішньополітичної мети, членство в ЄС.

Ірина Халупа

Отже, Росія - це вічний сусід і вічний стратегічний партнер, а Європейський Союз – це стратегічна мета. Ось як схарактеризував Президент Ющенко українсько-російські стосунки відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ.

Віктор Ющенко

Я і моя політична сила Росію розглядаємо, як вічного стратегічного партнера. Ми переконані, що в Росії формується значна частина українських інтересів, які ми готові політично відстоювати і формалізувати.

Тому ми за формалізацію наших стосунків з Росією, включаючи і в економічній галузі: рух капіталу, робочої сили, митниця, фіскальні стосунки, бюджетні стосунки і таке інше.

Якщо ці принципи подобаються третім країнам, четвертим країнам, ми не заперечуємо, щоб коло сусідства навколо цих фундаментальних домовленостей розширялося.

Ми виходимо відносно ЄЕПу із двох принципів: принципи формування ЄЕПу повинні відповідати національним інтересам України, особливо те, що стосується делікатної частини цих угод на державних органів.

Другий фундаментальний принцип – принципи, на яких базується формування діяльності ЄЕП, не повинні бути в конфлікті до принципів, відповідно до яких ми інтегруємось до Європи.

Ірина Халупа

Євроінтеграція – це був один із векторів, які були в букеті багатовекторної політики Леоніда Кучми, колишнього президента. Шановні гості, яка різниця між кучмівським вектором євроінтеграції, між його баченням Європи, як стратегічної мети, і тим, що пропонує Віктор Ющенко.

Розпочнемо з Вас, пане Шевчук, оскільки Ви є членом комітету з питань євроінтеграії. Як Ви думаєте, євроінтеграція “а-ля Кучма” і євроінтеграція “а-ля Ющенко”, що подібне, а що відмінне?

Сергій Шевчук

Дякую за дуже цікаве питання. Я би поки що не говорив про відмінності, хоча би тому, що в Україні поки що ніхто не бачив того плану, про який говорив Президент Віктор Андрійович Ющенко. А те, що його друзі, ті, хто цікавляться євроінтеграцією, публікували в інтернет-видання, воно далеко не відповідає поняттю плану.

Таким чином я б сказав, що є щось подібне між планом Кучми, який називався “європейський вибір” і певними деклараціями, про які ми почули сьогодні і в попередні дні. І одні, і другі поки що достатньо не підготовлені фахово.

Складається враження в мене, як члена комітету з питань євроінтеграції, що це така собі забава, як фестиваль на Майдані, яка досить жваво пройде, всі її підхоплять, і вона закінчиться успіхом.

Насправді це надзвичайно складний шлях, тернистий шлях. І той політик, який хоче працювати в євроінтеграції, повинен розуміти, що на нього чекають інколи дуже не приємні речі, коли його будуть звинувачувати в багатьох речах, коли не вдасться про щось домовитись з єврочиновником.

Таким чином, я думаю, що нове керівництво держави усвідомить всю складність питання євроінтерграції, і на підставі цього розробить чіткий помісячний, зрозумілий для всіх українських урядовців план дій вступу до європейської спільноти.

Ірина Халупа

Пане Телешун, ЄС за президентства Кучми вустами Романо Проді нагадував Україні, що їй членство в ЄС не світить. Ось сьогодні ми почули у Страсбурзі, що ЄС – це стратегічна мета уряду Віктора Ющенка.

Також ми читали у пресі, що ЄС переосмислив свій підхід щодо стосунків з Україною і розробляє докладніший, глибший та інтенсивніший план.

Як Ви думаєте, чи бажане стане реальністю? Чи ця стратегічна мета, яку сьогодні оголосив Віктор Ющенко у Страсбурзі, чи він розуміє всі ті тернисті моменти європейського шляху, про які згадував пан Шевчук?

Сергій Телешун

Мені хотілося б, щоб новий Президент насправді розумів суть цієї проблематики, тому що є проблема того, що ми називаємо міфологеми, коли є бажана і реальна дійсність. Якщо більш-менш коротко звернути увагу на це питання, то є 4 складові цього процесу.

По-перше, це процес під назвою відпрацювання механізму технологічного входу і сприйняття України євроспільнотою і євробюрократів.

Друге питання – це питання відпрацювання конкретного плану реалізації у сфері зовнішньої політики, я маю на увазі реальну визначення зовнішньої політики. Те, що колега казав – відпрацювання плану на всіх рівнях стосунків з європейською спільнотою. Третє питання – внутрішня політика, і четверте

І четверте, як це недивно, - це стосунки частини політичноï еліти, які представлені у ЄС, і бачення щодо цього питання Украïни.

Казати про те, що євроспільнота однаково ставиться до України, я не можу, тому що у євро спільноті є чотири групи, або чотири підгрупи, які по-різному бачать темпи інтеграції України до європейської спільноти.

Інше питання, що, як на мене, в України насправді виник шанс розробки та реалізації цього плану, який дозволить Україні підійти якнайближче.

Як на мене, цей термін – це 7-10-12 років, коли ми зможемо реально претендувати на щось таке потужне та реальне сприйняття України як реального партнера з усіма наслідками.

Ірина Халупа

Ми також чули, що Президент Ющенко поставив собі ще одну мету щодо європейської інтеграції. Він сказав, що мета України на 2005 рік – це вступ країни до СОТ та створення зони вільної торгівлі із ЄС.

Доки ми дійдемо до цього, я все ж таки хочу трошки докладніше розглянути цей шанс, про який Ви згадуєте, пане Телешун, і знову цей тернистий шлях до ЄС.

Ми всі бачили, і Європа бачила, що за останні кілька років президентства Леоніда Кучми були виголошені всілякі заяви щодо європейського бажання.

Але дуже часто між словом і ділом існувала величезна прірва, ось ця так звана помаранчева революція показала багато чого не лише Європі, а й самим українцям.

Всі ті моменти, про які згадував сьогодні Віктор Ющенко, що українці вибороли свої права, що вони захистили свої права, що вони вирішили, що самі хочуть будувати в своїй державі достойне майбутнє.

Чи це своє помаранчеве пробудження, скажімо так, чи воно може стати наріжним каменем ЄС, пане Шевчук? І чи може ця несподіванка, з якою багато хто дивився на все те, що відбувалося в Україні, може перетворитися на більш доброзичливе бачення Європою України?

Сергій Шевчук

Ще місяць тому я на Ваше запитання відповідав би якось оптимістично, я прагнув би переконати жителів з Південних, Східних регіонів України, але, справді, після помаранчевої революції щось змінилося.

Я не хочу лукавити зараз і говорити, що все буде так легко, навпаки, ми зараз повинні говорити щиро і відверто. Я зараз хочу сказати щиро, що в Україні зроблено мало для реальної євроінтеграції.

Я, наприклад, не дуже вірю в те, що сказав народний Президент В.А.Ющенко, що в 2005-му році ми отримаємо статус з ринковою економікою, що ми вступимо в СОТ, що ми заключимо договір з ЄС про зону вільної торгівлі.

Дай Боже, щоб так сталося, але це дуже оптимістичні плани.

Тим більше я не розділяю плани деяких людей, які вже бачать себе на посаді віце-прем’єра чи міністра з питань євроінтеграції, які пішли ще дальше і кажуть, що в 2005-му році ми вже заключимо договір з ЄС про асоційоване членство, а ще через рік ми виконаємо всі копенгагенські критерії щодо демократії, вільних виборів, свободи слова, прав людини і т.д.

Не потрібно обманювати людей, якщо ми не зможемо це виконати. Давайте краще ми виконаємо це, а потім будемо казати, що ми перевиконали план, інакше ми нічим не будемо відрізнятися від минулої АП і президента Кучми, який у своєму посланні в парламенті “Європейський вибір” вже написав написав, у яких роках ми будемо у Європі. І ми знаємо, що це абсолютно нереально.

Ірина Халупа

Напевне, президенти повинні якісь оптимістичні цілі і мету собі ставити.

Але чи не думаєте Ви, пане Шевчук, що все ж таки відбулися певні демократичні зрушення в Україні. Якщо я не помиляюся, власне, відсутність певних демократичних перетворень була однією із головних критик, які ЄС, ПАРЄ постійно викидала на Україну?

Сергій Шевчук

Безумовно сталася революція в свідомості. Я з Вами погоджуюся. Але це не означає, що ми вже чогось великого досягнули.

Давайте ми згадаємо хоча б наші зауваження до нинішньої України щодо такої організації, як Міжнародна Амністія. Вона говорить, що нам до виконання Копенгагенських угод ще досить далеко. У нас, скажемо, порушуються права людини в тюрмах і в СІЗО, де здійснюється катування людей, у нас немає реальної свободи ЗМІ, у нас не вирішене питання щодо торгівлі людьми, нашими громадянами і громадянками, у нас не вирішені гендерні питання, насильства в сім’ї.

Це ті цеглинки, які створюють фундамент прав людини і демократичної країни. Нам ще треба дуже багато працювати, аби говорити, що ми по стандартах і якостях життя можемо стояти поруч з європейськими.

Ірина Халупа

Отже, мало зроблено для реальної євроінтеграції, як стверджує пан Шевчук.

Пане Телешун, з чого треба починати?

Сергій Телешун

Можливо це звучить дещо публіцистично, але мені здається, що це головна причина всіх зрушень в Україні, які повинні статися. По-перше, потрібна політична воля і наявність інтелектуального ресурсу реалізувати політичну волю...

Ірина Халупа

Як Ви думаєте, судячи з того оточення, яке навколо себе має новий український Президент, існує ця політична воля, буде вона існувати?

Сергій Телешун

Дуже важко відповідати на це питання, тому що для того, щоб реалізувати, потрібно не три фігури, навіть достатньо потужні, а потрібно створити систему вертикалі у законодавчій і виконавчій владі, яка буде реалізовувати цей план.

Тут треба говорити вже про числа, починаючи від 20 чоловік і закінчуючи, по моїх підрахунках, трьома тисячами чоловік, які повинні фахово займатися цим питанням.

По-друге, як на мене, не потрібно підлаштовуватися під євроспільноту. Якщо ми будемо ставити питання підлаштувати Україну під євроспільноту, під євростандарти, то ми ніколи не дійдемо до мети.

Ми потрібні підлаштовуватися під пересічного українця, тому що, як на мене, потужна зовнішня політика – це продовження ще більш потужної внутрішньої політики. А внутрішня політика – це ротація кадрів, це серйозні динамічні зрушення в соціально-економічній сфері, це прозорість політичних процесів і, вибачте, хоча б дотримання тих міфів, які були зрушені на майданах Києва, Львова, Донецька і всіх інших регіонів.

Так ось, ми повинні не нав’язуватися (це моя точка зору, можливо і помилкова) ЄС, а ми повинні стати як продукт цікавий для євроринку, нас повинні бачити партнером. А зараз так: (слово незрозуміле) європейські близько до Європи, більш демократичні, але побоюємося.

Як насамперед вже й змогли показати США, показати ту набридлу поправку Джесіка-Веніка, яка ще з СРСР існувала. А це був би найкращий сигнал для Європи. А вона вже відміняється, якщо я не помиляюся, 20 років. Україна вже 10 незалежна, зрозуміло, з режимом Кучми, але є В.Ющенко.

Ірина Халупа

Пане Телешун, нагадайте слухачам нюанси цієї поправки.

Сергій Телешун

Пам’ятаєте, ще з СРСР не випускали емігрантів з політичних мотивів, в зв’язку з цим були обмеження політичного і економічного характеру для того, щоб створити передумови демократизації в СРСР. Вже СРСР немає, а Україна ще страждає від цієї поправки, і ми не можемо отримати конкретні технології.

Так ось, це свідчить про те, що світ зацікавлений в Україні, але він буде очікувати, він хотів би, вибачте, помацати, а що таке Україна, він хотів би помацати не Президента Ющенка, а помацати українські реалії, а тоді вже Україна буде цікава партнерам.

Ірина Халупа

Які тоді реалії треба висувати, перепрошую за це слово, мацання?

Сергій Телешун

Це, до речі, українсько-європейська середня традиція меркантильна – мацати. Мені здається, традиція, по-перше, внутрішнього життя. Тут вже пан Шевчук казав про це, що це внутрішньо-демократичні традиції для пересічного громадянина.

По-друге, зрушення соціально-економічної сфери. Ніколи нас Європа не пустить, якщо рівень життя буде достатньо низький, і ця емігрантська хвиля заробітчан попливе в Європу. Тоді наступне питання виникне: візовий чи безвізовий, шенгентська зона чи ні, тобто це питання політичного, економічного і соціального характеру.

Але дуже добре, що Президент Ющенко засвідчив європейський вибір, це дуже важливо. Разом з тим, найжахливіше – це розчаруватися і не виконати ті обіцянки, які поставив і перед Європою, і перед українським народом Президент і Майдан.

Сергій Шевчук

Щодо цього слова “помацати”... В Україні, на жаль, стільки часу пройшло з часу утвердження незалежності, а ми ще не маємо в повній мірі атрибути державності, я маю на увазі наші кордони.

В Європі перш, ніж ми захочемо влитися у сім’ю європейських держав, у нас запитають: “Покажіть ці атрибути”, А що ж ми маємо? А ми маємо наступне, що до цього часу ми не знаємо, де кордон, де закінчується українська земля в Азовському морі, водні наші терени, ми не почали ще навіть переговорний процес щодо розмежування кордону у Керченській протоці, наша сусідка Білорусь не ратифікувала договір про кордони між двома державами (це говорить, що вона, очевидно, має якісь претензії або сподівається, що ми на щось зазіхаємо), ми маємо проблеми з сусідами півдня, з Румунією: статус острова Зміїний і остання епопея канал Дунай - Чорне море.

Треба сказати, що з точки зору дипломатії Україна вела себе так грубо, як Росія вела себе грубо по відношенню до України на острові Коса Тузла, тобто своїми діями Мінтранс колишній викликав таке обурення всієї європейської спільноти, що це треба виправляти.

Сергій Телешун

До речі, на нас подано до Гаазького суду щодо цієї затоки, я маю на увазі щодо цього каналу. Вже Президенту Ющенку доведеться вирішувати це питання.

Сергій Шевчук

Саме так.

Але без того, щоб держава не мала свого власного кордону, про які подальші речі можна говорити?

Таким чином Президенту Ющенку доведеться повернутися на Схід, вирішити всі ті проблеми, аби не сталося так, щоб Україна мала такі геополітичні протяги, вітри різні проходила, а за вітрами і мігранти різноманітні, і інші проблеми, пов’язані з тероризмом, зробити ці справи, а тільки після того говорити, що, Європа, ми майже готові з вами на рівні спілкуватися.

Ірина Халупа

Пане Шевчук, Ви – євроінтегратор, Ви в цьому Комітеті працюєте вже не перший день. Що залишив Л.Кучма як “європейську закваску” для нового Президента Ющенка?

Сергій Шевчук

Дещо є. Не було б вірним казати, що нічого не зроблено. Хоча з великим запізненням, але все-таки АП і Президент погодилися на те, щоб такий закон, як “Національна програма адаптації українського законодавства” прийнятий і зараз почав діяти. Це дуже важливий законодавчий акт. Ми надіємося, що нові виконавчі структури почнуть свою роботу, в тому числі, прочитавши цей закон.

Однак у парламенті і в нашому Комітеті поки що ведеться перший етап роботи – це перевірка на відповідність нових законодавчих актів, на відповідність до європейських законів, а от основна робота, створення вже адаптованих законів, тобто порівняння їх з європейським законодавством, виправлення нашої законодавчої бази, по суті, це ще і не почалося.

Ми порахували, що для того, аби протягом п’яти років виконати зобов’язання в законодавчій сфері треба мінімум, як 100 положень в день виправляти і подавати в парламентне затвердження. Це надзвичайно великий обсяг роботи і, можливо, для нового уряду, це буде одна із самих складний проблем.

Ірина Халупа

Я би хотіла, щоби ми тепер трошки поговорили про ті кадрові кроки, які зробив вже Віктор Ющенко. І як вони, власне, можуть впливти чи не впливати на його європейський вибір на європейський вибір нового українського уряду?

Кандидатура Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра залишається в центрі уваги українського політичного світу. Указ про призначення ключових соратників на головні посади Ющенко підписав на другий день президентства, напередодні візиту до Москви.

Саме тому переважна більшість політичних експертів оцінили такий крок Ющенка, як надзвичайно сильний. Особливо це стосується призначення Юлії Тимошенко виконувачем обов’язків прем’єра.

Як всі знаємо кандидатура пані Тимошенко має пройти через парламент. Спікер парламенту, як і певна частина самих законодавців вірять, що кандидатура Тимошенко легко набере необхідну кількість голосів.

Найбільші перешкоди на шляху ухвалення Тимошенко прем’єром можуть йти не лише від окремих представників колишньої парламентської більшості, а й від колишніх її партнерів соціалістів, комуністів і навіть нашоукраїнців.

Сьогодні член “Нашої України” Роман Безсмертний заявив, що не буде голосуватиме за Тимошенко у парламенті за жодних обставин. Не визначилися з цим і соціалісти, і комуністами.

Лідер комуністів Симоненко каже, що його фракція ще не вирішила, як вона буде себе вести у цьому питанні.

Петро Симоненко

Це принципово, як і завжди буде торкатися в першу чергу програми конкретних дій, а потім визначення позицій щодо ставлення до конкретної людини.

І завжди ми це робили, так скажемо, вивчаючи те, що буде зроблено, бо програма дій це програма для держави, це програма для конкретних людей, а не просто скажемо так комусь подобається чи комусь не подобається конкретна людина.

Марина Пирожук

Зроблено ким, що Ви будете вивчати?

Петро Симоненко

Я маю, на увазі, програму, яка буде запропонована урядом конкретно, зокрема, президентом, якщо він зобов’язує уряд виконувати цю програму.

Ірина Халупа

Тим часом соратник пані Тимошенко Андрій Шкіль переконаний, що кандидатура Тимошенко на посаду прем’єра є найоптимальнішою. Він також вірить, що Юлія Тимошенко, як прем’єр-міністр зможе сконсолідувати націю, а всіх, хто голосуватиме проти неї, пан Шкіль відносить до ворогів самого Ющенка.

Андрій Шкіль

Самопризначення виконуючи обов’язки Юлії Тимошенко - це абсолютно виложений, очікуваний, але всеодно консолідуючий крок, консолідуючий, бо я в цьому переконаний.

Тому що будь-які заяви окремих представників чи там “Нашої України”, чи інших депутатських фракцій групи об’єднань, вони – виняток, який підтверджує правило. Я переконаний, що цих всіх трюків, про котрі говорять дехто з партії “Регіони України” кандидатура не для того в нас, щоб її провалити та мова не ведеться.

Була заява Литвина, от я йому вірю, найбільша серед цих представників, хто оголошує напрямки, за котрими буде рухатися парламент (слово не розбірливе). Він сказав, що парламент підтримає ту кандидатуру, яку внесе президент однозначно підтримує, тому що великий кредит має президент.

Тут йдуться про довіру президента. Якщо Безсмертний не довіряє Ющенкові, що він не довіряє нині дійочому президентові, то йому місце в іншій фракції, в іншій структурі. Це є ідея про рівень довіри і не довіри.

Ірина Халупа

Пане Шевчук, Юля Тимошенко прем’єр-міністр України це вже доконаний факт чи, може, це не статися, як Ви думаєте?

Сергій Шевчук

Я думаю, що відбувся дуже хороший дипломатичний такий прийом, коли Віктор Ющенко до візиту в Москву назвав три основні кандидатури. Це підкреслило, що не обговорювати керівників виконавчої влади, він поїхав до Москви, а він поїхав з готовою думкою.

Стосовно Вашого запитання відносно Юлії Тимошенко чи, хто б там був інший на її місці, мені здається, що тут мала місце певна системна помилка поки що молодої української держави.

На жаль, ми не мали в історії ніколи тіньового уряду. Була б процедура тіньового уряду й практика, ми б знали, хто претендує на посаду прем’єр-міністра, на посаду віце-прем’єр-міністра. Вони, ті люди вже б працювали, вони б розповіли людям і парламентарям про свої програми і ми б голосували не просто за...

Ірина Халупа

Здається пані Тимошенко свого часу створювала якийсь тіньовий уряд чи не так?

Сергій Шевчук

Це було епізодично, а коли я послухав Петра Симоненка, мабуть в кожного парламентаря виникло запитання, а що буде пропонувати кандидатура, яка має бути прем’єр-міністром, яка програма дії на рік, на два, на п’ять років.

Я думаю, що результат голосування буде відомий вже по процедурі. Якщо процедура буде відкритого голосування, то проблем не повинно бути, якщо трапиться так, що хтось зініціює таємне голосування по кандидатурі прем’єр-міністра...

Ірина Халупа

Тоді все, так?

Сергій Шевчук

Тоді може бути все, бо вже таке в історії було, коли таємним голосуванням завалили, вибачте за грубість, кандидатуру Веделя Павловича Пустовойтенка після виборів президента 1999-го року.

Ірина Халупа

Пане Телешун, чи може бути Юля Тимошенко у ролі прем’єра тим консолідуючим фактором про який згадував Андрій Шкіль і чи може вона бути якоюсь такою сильною євроінтеграційною течією в уряді Ющенка судячи з її політичного минулого?

Сергій Телешун

Ми можемо казати про те, що політичне минуле було в Юлії Володимирівни строкате і це свідчить про те, що вона на очах зростає, як політик. Але разом з тим, я хотів би, не звертаючи увагу на окреме висловлювання чітко (Ви вже представили, як аналітика) звернути увагу на те, що я зрозумів, що Віктору Андрійовичу ця кандидатура дісталася не легко. Бо по моїй інформації, по інформації інших деяких політиків, я б не хотів би зараз називати, що кандидатура була інша і вже навіть були підписані деякі папери.

Юлія Володимирівна і ї команда абсолютно технологічно провела інформаційно-психологічну стратегію по відношенню до партнерів, де вона чітко вимагала те, що їй обіцяли, і протиставила, з одного боку, Ющенка, а з другого боку, частину його команди.

Цікава фраза Юлі Володимирівни, я ніколи не піду в опозицію до Віктора Андрійовича, але завжди я піду до його команди, це перше. По-друге, цікава фраза голови ВРУ Володимира Литвина, я дуже прошу і маю надію (це він сьогодні заявив тільки я не зрозумів до чого, але це цікава фраза) хотів би, щоб на виборах прем’єра знову не крутились гроші.

Третя складова, заява частково ”Нашої України” і четверта заява окремих політиків, які провели перемогу, зокрема, Олександр Мороз з Юлею Володимирівною, щоб подальших дій, а це відома позиція Юлії Тимошенко щодо політичної реформи, щодо взаємостосунків з Росією, де вона заявила, що вона готова вести переговори по деяким питанням.

І останнє, хто буде в команді Юлії Володимирівни, бо поставили передумову чи це буде тільки БЮТ, чи це будуть тільки представники фракції, чи це буде взагалі “Наша Україна”.

І останній фактор, як на мене. Система противаг у вигляді державного секретаря Олександра Зінченка і голови РНБО Порошенка. Я не буду вдаватися, але як вже правник звернув увагу, якщо до Адміністрації, це питання до особистих взаємостосунків Ющенка і Зінченка, то виходячи з законодавства і закону про РНБО, то це єдиний орган, який, до речі, підкріплений законом.

РНБО має суттєво впливати і може впливати на протязі року на позицію прем’єр-міністра і його політика. І останнє, мені здається, абсолютно логічні дії Віктора Ющенка, як президента, це вже казали достатньо правильно, але мені здається, що активність внутрішніх груп депутатських свідчить про те, що це в якійсь мірі і перевірка йде виконуючи обов’язки прем’єра Юлії Володимирівни, як претендента на посаду прем’єра.

По-друге, чи може вона бути успішним прем’єром, а з часом і лідером парламентської, я не знаю, нової парламентської конфігурації після 2006-го року, а може якісь і вже президентські вибори вона має в перспективі.

І питання, хто буде разом з нею, а хто буде з Віктором Ющенком? Оці питання виникають і абсолютно обережно шановний колега сказав, що у ВРУ в залежності від процедури буде визначатись і позиція взаємостосунків. А чи буде енергійна, я впевнений, буде енергійна 1000%, вона хоче бути не просто прохідним прем’єром, бо тоді це буде політична смерть. Вона хоче бути дуже добрим прем’єром, який повинен провести до наступної ВРУ її потужну політичну фракцію.

Ірина Халупа

Як Ви думаєте, пане Телешун, хто був би оптимальним прем’єром?

Сергій Телешун

Мені дуже важко відповісти, я не хотів би відповідати, я скажу так. По моїм підрахунком...

Ірина Халупа

Ця таємна кандидатура про, яку Ви згадували, яка нібито вже була і яку висунула, так би мовити, пані Тимошенко це було б щось краще?

Сергій Телешун

Ви розумієте, я пам’ятаю висловлення Президента Віктора Андрійовича Ющенка, що це людина повинна не очолювати політичну партію, не займатись бізнесом і бути фахівцем, менеджером. Ось, будь ласка, ця кандидатура фактично існувала, але, я розумію, деяка боротьба внутрішніх, оточення і обіцянки, і політичні домовленості все ж таки заставили президента переглянути.

Ірина Халупа

Пане Шевчук, останнє слово за Вами.

Сергій Шевчук

Я думаю, що оптимальним прем’єром був би той прем’єр, який би працював досить довгий час. Ми чомусь забуваємо, що ще рік часу Віктор Андрійович Ющенко може через місяць, півтора, через два місяця посилати в відставку.

Ірина Халупа

Працював довгий час, як прем’єр?

Сергій Шевчук

Як прем’єр, якщо він буде довгий час працювати, як прем’єр буде мати досвід, час, буде реалізовувати свої програми – це буде найоптимальніший прем’єр. Але протягом цього року може виникнути така ситуація, що кількість прем’єрів цьогорічних 2005-го року може бути не один, а декілька.

Ірина Халупа

Дякуємо за участь у “Вечірній Свободі”. Гостями передачі сьогодні були народний депутат Сергій Шевчук і політолог, доктор політичних наук Сергій Телешун.

На черзі передача “Права Людини”. Слухайте “Свободу” і шануймося.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG