Аудіозапис програми:
Прага, 22 січня 2005 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Розпочну передачу із критичним листом від Анатолія Стопчака із Сум. Читаю основні фрагменти цього послання у перекладі з російської:
“Я постійний слухач Ваших передач. Скажу відверто: Ви чесно відпрацьовуєте свій журналістських хліб, відстоюючи і сповідуючи ту “справедливу” у лапках ідеологію, за котру Вам досить щедро платить конгрес Сполучених Штатів за рахунок американських платників податку...
Ви намагаєтеся показати Віктора Ющенка справедливим, чесним і порядним політиком, люблячим сім’янином. А який він політик ми дізналися, коли він приймав присягу Президента України ще 23 листопада”.
Автор листа пише, що з цієї нагоди він посилав телеграму до Верховної Ради, у якій мовилося: “Вважаю аморальним прийняття присяги Президента України, перетворюючи її в клоунаду, прикладанням руки американської ляльки на історичну Біблію”.
Анатолій Стопчак із Сум також зазначає: “стосовно проамериканської порядності Віктора Ющенка йдеться у моїй статі: “Кто стоит за спиной главарей “оранжевой революции”. Окрім цієї статті, Анатолій Стопчак переслав нам копію передвиборчої листівки без вихідних даних, у якій очорнюється приватне життя Віктора Ющенка.
Автор листа просить прокоментувати зміст частини цієї листівки, де вміщено нібито повідомлення швейцарської газети стосовно першої дружини Віктора Ющенка. Я сказав: “нібито повідомлення швейцарської газети”, бо ми не виявили жодної швейцарської газети під назвою “Avenches Zeitung”. Очевидно, що це фальшивка, яка з’явилася в Інтернеті ще в липні під час передвиборчої кампанії.
А зараз пропоную послухати у дикторському читанні вже іншого листа за підписом: “За дорученням, Петро Іванов”. На конверті автор листа зазначає, що він зі села Терновка Павлоградського району Дніпропетровської області. (подаємо у перекладі з російської)
“Привіт, продажні шкури!
Ви просили писати вам листи. Так ось, ми і вирішили Вам написати! Ви усі (кореспонденти, редактори), які працюєте на Радіо “Свобода” - продалися зеленому дияволу (долару). Залізли в інформаційний простір і захопили вимпел своїх господарів – гасло: “Права людини”. Нещодавно ви відзначали 50 річницю свого виходу в ефір і захоплювалися досягнутими успіхами.
Так, Ви багато “досягли” (в лапках) своєю “Свободою” – збаламутили увесь світ, поставили один народ проти іншого, через що почалися війни міжнародні. Ваша “Свобода” принесла свободу на безробіття, проституцію, туберкульоз, смерть і хвороби, алкоголізм, наркоманію і на тисячі безпритульних дітей.
Ви зруйнували СРСР, розділили населення на ……
Примітка: У цьому місці ми пропускаємо один рядок, котрий може сприйматися як розпалювання міжнаціональної ворожнечі. А далі у листі мовиться
А зараз прийшла черга зруйнувати Україну. У своїх репортажах вихваляєте помаранчеву революцію в Україні. А це – безпрецедентний шабаш безробітних, бомжів, бродяг, яких західні (у першу чергу Сполучені Штати) фінансують у боротьбі за так звану “демократію”. І це ви вважаєте демократією, коли тисячі (десятки тисяч) осіб покинули роботу, родини і прибігли на Майдан щоб, так би мовити, “боротися за демократію”. А чому б і не постояти на Майдані, не працюючи! Тут годують, одягають, взувають і змушують кричати за Ющенка...
Коли перевага голосів була за Януковича – західні спостерігачі одноголосно заволали – вибори не годяться, вони не відповідають стандартам Заходу. Виходить, що Заходу, у тому числі і вам - “Свободі”, потрібен Ющенко! Бо, якщо до влади прийде Жириновський чи подібні до нього: вас, вашу “Свободу” викинуть із країни як паскудних кошенят – щоб ви своїми “правдивими” у лапках репортажами не баламутили увесь світ.
За дорученням, Петро Іванов”.
Спершу кілька слів про критику на нашу адресу. Ми вже звикли, що на якусь сотню чи дві листів трапляється і поодиноке послання подібного змісту. Натомість більшість слухачів висловлюють нам вдячність за нашу роботу.
Ось, скажімо, Георгій Костеняк зі села Кам’яна Сторожинецького району Чернівецької області починає свого листа словами: “Від себе і своїх друзів дякую усім працівникам української редакції Радіо “Свобода” за цікаві передачі, за те, що доносите до народу правдиве слово”.
Такі, так би мовити, компліменти ми не часто подаємо до ефіру. І не тому, що ми надто скромні. Просто, якось не етично рекламувати, хвалити себе у такий спосіб.
Навпаки, нам завжди більш корисніше почути від слухачів конструктивну пропозицію, побажання чи критичне зауваження. Але, менше з тим, вистачить про нашу редакцію.
У листі за підписом: “За дорученням, Петро Іванов” дивує інше: досить однозначна категорично-негативна оцінка учасників “Помаранчевої революції”. Чогось подібного з боку учасників Помаранчевої революції на адресу політичних опонентів я не натрапляв.
А про самі події на Майдані Незалежності наша редакційна пошта переповнена іншими оцінками. Ось, скажімо, що написала нам Анна Ґошко-Кіт із Ходорова Львівської області.
“Мені скоро 80 років, пройшла шляхом визвольної боротьби Української Повстанської Армії із запахом карпатських смерек. Пройшла через більшовицьке пекло: тюрму, табори.
Радісно зворушило моє серце нинішнє піднесення молоді у Помаранчевій революції, їхні усміхнені лиця і вигуки: “Ми не раби, ми України вірні доньки і сини”. Я дивилася на екран телевізора і побачила між тими юнаками – душі тих мільйонів замучених голодомором людей і вояків УПА. Їхні тіла стали землею, але... душа – безсмертна і ті душі допомогли піднестися з колін нашому народові до мирної боротьби за Справедливість.
З повагою, Анна Ґошко-Кіт, колишній політв’язень, учасниця бойових дій УПА”.
А зараз кілька рядків із листа Раїси Карюк із Миргорода:
“Хочу поділитися своєю радістю і відчуттям щастя від того, що у мене тепер однодумців не одиниці, а мільйони...”, - пише пані Карюк.
Нарешті – у 2004 році сталося! Наша молодь не підвела і це головне! На Майдані Незалежності мені пощастило бути 19 грудня – на День Святого Миколая (раніше я не могла через хатні проблеми). На майдані Незалежності я відчувала ту неповторну атмосферу доброзичливості. Жодної скривленої фізіономії і жодного злого слова, що траплялося раніше”, - зауважує Раїса Карюк із Миргорода.
На черзі низка телефонних дзвінків до нашої редакції:
Слухач
Моє прізвище Любомир Бейба. Вперше за 17 років мого проживання в Німеччині показали як святкують Новий рік у нас на Майдані. В честь цього, я ніколи не був поетом, але трішечки написав декілька рядків.
Звучить вірш у виконанні слухача
Слухачка
Добрий день радіостанція “Свобода” і увесь наш український народ! Щиро вітаємо з перемогою нашого довгоочікуваного народного президента! Настрій і дух Майдану надовго запав у дух Майдану надовго запав у душі людей.
Зволікання інавгурації президента Ющенка – це додаткове розкрадання держави, це безлад і чітко спланована програма Кучми, Медведчука і таких прихвоснів, як Чорновіл та Шуфрич разом з Януковичем.
Звичайно, вміння Ющенка вивести Україну і народ із ями від його не відібрати, вивести Україну на світлу дорогу прозорості влади із своєю командою, то це і є довіра від народу.
Перше і правильне завдання президента, то це подання прем’єра на затвердження парламентом. Прем’єр мусить бути однодумцем із Ющенком, який пліч-о-пліч йшов і йде з ним ще з 90-тих років.
Найкраща кандидатура – це Юлія Тимошенко. Вона весь час підштовхнула його до рішучості у його діях. Про що можна місяцями обговорювати про посади із соціалістами, комуністами і подібними до них?
Юлія Володимирівна як щука в річці, щоб карась не дрімав, а Мороз лише присипає дії Ющенка своїми реформами та двомовністю в Україні.
Хай Вас Бог благословить на добрі праведні дії.
З повагою, Марія з Ірпіня.
Слухач
Вітаю з остаточною перемогою новообраного президента Віктора Андрійовича Ющенка! Вітаю наш героїчний український народ! Дякую Богові і всім щирим українцям і всім людям доброї волі, що спричинилися до нашої перемоги.
З повагою і любов’ю до всіх вас, Олексій Мурський, село Затока Львівська область.
Слухач
Звучить вірш у виконанні слухача
Слухач (переклад)
У нас таке питання. Якщо можна, то щоб десь у якусь студію передайте, щоб обсудили. Інавгурація відбудеться і Віктор Андрійович хоче поїхати з країни зразу в понеділок. Хіба ж так роблять? Небезпечно країну залишати. Як ви думаєте?
Слухачка
Дороге радіо “Свобода”, вас турбує із Вінниці Світлана Олійник.
Я дуже схвильована поведінкою Тараса Чорновола. Він забув про пам’ять батька і про те, що його діти ще повинні жити на цьому світі і на цій нашій землі і дивиться людям у вічі.
Я йому просто в ліричній формі хочу послання послати.
Звучить послання слухачки
Слухачка
Інвалід ІІ групи Стецкович із Стрия.
У уряду не знайшлося 30 тисяч умовних одиниць на амітозин для онкохворих, а для адвокатів гроші знайшлися. Це є наші гроші, які вкрадені у нас інвалідів. Тільки люди типу, які втратили совість такі як Чорновіл, Вітренко і т.д. може опиратися на інвалідів.
Хто з інвалідів хотів проголосувати, то кожен проголосував. А їм: Вітренко, Марченко, Чорноволу, отим всім, то хай спочатку підуть і відвідають онколікарні.
Ви розумієте, тих грошей не стає нам на лікування. А вони попираються інвалідами. Просто жах.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
Наголошуючи в своїй передвиборчій програмі, що нинішня влада бандитська і злочинна, Віктор Ющенко не кривив душею і мав абсолютну рацію. Спостерігаючи за дією команди Януковича в ЦВК і ВСУ, переконуєшся, що ці дії є чисто зековськими прийомами тільки загорнуті в соціально-політичну обгортку справедливості, демократії, правдивості тощо.
Хочу нагадати паханам та їх “шестіркам”, що кінець-кінцем терпець українського народу може й увірватися. Ще хочу запитати в тих політиків і в державних мужів, чиє ім’я не заплямоване: скільки ще може терпіти наглість, цинізм, безкарність, витрачати наші злиденні гроші і наше терпіння, чи є в Україні люди, які могли б покласти край цинічним демагогам і зековським посіпакам типу Вітренко, Шуфрича, Чорновіла та тих, хто стоїть за їх спинами?
А ми знаємо, хто прикривається цими екстремістами. Прийде час розплати. Задумайтеся поки не пізно.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам. Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо адресу в Україні:
Радіо “Свобода”. Абонентська скринька 496. 01 001 Київ-1, Головна пошта,
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше.
Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
Петро Кагуй
Попри перемогу Помаранчевої революції, визнання Віктора Ющенка главою Української Держави, про що переважно діляться своїми враженнями наші слухачі, протягом останнього тижня було і кілька тривожних дзвінків на одну і ту ж тему.
Наша слухацька аудиторія досить критично відгукнулася на внесення до парламенту головою Соціалістичної партії України Олександром Морозом законопроекту про надання російській мові статусу офіційної.
Слухач
Ернст, Харків.
Пан Мороз, мабуть, забув як московська імперія нищила українську мову. Після війни в Харкові базар розмовляв українською, а потім морози та кравчуки в рамках “окончатєльного рєшенія украінского вопроса” майже знищили нашу мову калинову.
Тепер пан Мороз на радість Путіну бажає закріпити цей колоніальний статус української мови на Україні. Не бути цьому. Україна вже не колонія. Взагалі Київ стояв 500 років, коли з’явилася Москва, то може російська мова діалект від української.
Слухачка
Христос рождається, шановна редакція радіо “Свобода”!
Дорогі мої співвітчизники, дуже нас виборців, прихильників і учасників помаранчевої революції турбує несподівана і непередбачена поведінка пана Олександра Мороза, який став, на превеликий жаль, однодумцем Януковича, висунувши ідею двомовності, тим більше після виборів.
Йому це зовсім не було потрібно робити. В тому сенсі він іде в розріз з паном Ющенком і всіма патріотами України. Тим самим він втрачає свій авторитет, який він вже неодноразово втрачав в минулому.
Російськомовне населення має величезні можливості для реалізації своїх можливостей, домагань. Російською мовою росіяни послуговуються як і на Сході так і на Заході, ніхто їх не переслідує і не забороняє розмовляти своєю мовою.
А з другого боку, українці, які проживають на своїй рідній землі у своїй державі переслідують і вбивають за українську мову, пісню. Для прикладу, по-звірячому закатували Івасюка, Білозора, які могли багато зробити для розквіту культури України і були гордістю української нації. Досі вбивці не отримали належного за це покарання. Нема на це ради.
А у нас в Україні росіяни мають свої національні школи, періодичні видання. На радіо- і телеканалах звучить постійно російська пісня і попса, яка всім давно набридла. Мають росіяни свої театри.
А чи мають українці, які проживають в Росії такі можливості? Про це пан Мороз мовчить, ніби все добре.
Ах, пане Морозе, не лавіруйте, не фальшуйте, зупиніться. Не дарма пан Полохало за Ваші поступки називає Вас артистом. Цим самим Ви сприяєте окремим державним мужам піднімати голос на сепаратизм і федералізацію.
Враховуючи цей факт, що росіян в Україні 17%, то мова повинна бути тільки одна і державна і офіційна українська. В Америці проживають представники всіх націй і народностей земної кулі і мова державна для всіх одна – англійська. Всі тим пишаються.
Чи чути десь у парламентах будь-якої держави, що парламентарі послуговувалися чужою мовою? Державна мова для всіх святий закон, який ніхто не наважиться переступити. Тільки в нас можливі знущання над рідною мовою, яка переслідувалась і переслідується, і плюндрувалась і плюндрується століттями.
Дякую, до побачення. Слава Україні! Олена з Львівщини, ваша постійна слухачка і дописувачка.
Слухач
Опам’ятайте Олександра Мороза та йому подібних про статус російської мови. Схаменіть їх. Український народ ще не очистився від нав’язування російської мови на пару відсотків. Їм кожен день нагадуйте, що вони живуть на Україні, що вони українці. Все.
Дякую.
Петро Кагуй
Протягом кількох днів ми намагалися зв’язатися із головою Соціалістичної партії України Олександром Морозом, щоб він сам прокоментував поданий ним до парламенту законопроект про надання російській мові статусу офіційної. Олександр Мороз пообіцяв дати нам інтерв’ю, але дещо пізніше.
Наразі нам лише відомо, що не усі представники керівництва Соціалістичної партії поділяють ідею надання російській мові статусу офіційної, що, між іншим, суперечить нині діючій конституції України.
Подання такого законопроекту до парламенту викликало серйозне занепокоєння також у нашої постійної слухачки із Вінниці Світлани Олійник.
Слухачка
Дуже мене схвилювала офіційна заява Мороза про офіційність російської мови. Він і Янукович хоче запровадити це перед виборами у депутати. Мене коробить, коли ставлять на кон нашу мову. Можна чимось своїм поступитися, але державним, народним, це наше надбання, і цим спекулювати просто не можна. Я вважаю, що це просто зрадництво.
Я написала йому послання у ліричній формі.
Загадковий Мороз викидає колеса, Замахнувся на мову уже офіційну. Це під вибори знову співається меса, З електоратом російським це буде надійно.
Знов замало реформи в пакеті, Вибив Ющенку землю з-під ніг. Автор він нікудишній у цьому сюжеті, Та накинув вуздечку й кричить, що поміг.
Як повисити рейтинг, підняти відсотки? Янукович – двомовність, Мороз – офіційність. Рідна мова співоча коробить їм глотки, Патріоте панове, а де ваша гідність?
Знов поставлена мова на кон, Щось подібне у іншій державі десь є? Конституції нашій найвищий закон, Що народ вибирає все рідне своє.
Зась, панове, травити, що Богом дано. Заклинаю, прошу і благаю – Це повітря моє, це води джерело. Я із нею родилась і з нею вмираю.
Світлана Олійник з Вінниці.
Петро Кагуй
Це все на сьогодні, шановні слухачі.
З Вами був Петро Кагуй.
А наступну передачу “Листи на Свободу” готуватиме мій колега Зиновій Фриз.
Дякуємо Вам за вашу увагу, за ваші листи та телефонні дзвінки!
На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.
Прага, 22 січня 2005 року.
Петро Кагуй
В ефірі передача “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.
Вітаю Вас, Шановні слухачі!
Розпочну передачу із критичним листом від Анатолія Стопчака із Сум. Читаю основні фрагменти цього послання у перекладі з російської:
“Я постійний слухач Ваших передач. Скажу відверто: Ви чесно відпрацьовуєте свій журналістських хліб, відстоюючи і сповідуючи ту “справедливу” у лапках ідеологію, за котру Вам досить щедро платить конгрес Сполучених Штатів за рахунок американських платників податку...
Ви намагаєтеся показати Віктора Ющенка справедливим, чесним і порядним політиком, люблячим сім’янином. А який він політик ми дізналися, коли він приймав присягу Президента України ще 23 листопада”.
Автор листа пише, що з цієї нагоди він посилав телеграму до Верховної Ради, у якій мовилося: “Вважаю аморальним прийняття присяги Президента України, перетворюючи її в клоунаду, прикладанням руки американської ляльки на історичну Біблію”.
Анатолій Стопчак із Сум також зазначає: “стосовно проамериканської порядності Віктора Ющенка йдеться у моїй статі: “Кто стоит за спиной главарей “оранжевой революции”. Окрім цієї статті, Анатолій Стопчак переслав нам копію передвиборчої листівки без вихідних даних, у якій очорнюється приватне життя Віктора Ющенка.
Автор листа просить прокоментувати зміст частини цієї листівки, де вміщено нібито повідомлення швейцарської газети стосовно першої дружини Віктора Ющенка. Я сказав: “нібито повідомлення швейцарської газети”, бо ми не виявили жодної швейцарської газети під назвою “Avenches Zeitung”. Очевидно, що це фальшивка, яка з’явилася в Інтернеті ще в липні під час передвиборчої кампанії.
А зараз пропоную послухати у дикторському читанні вже іншого листа за підписом: “За дорученням, Петро Іванов”. На конверті автор листа зазначає, що він зі села Терновка Павлоградського району Дніпропетровської області. (подаємо у перекладі з російської)
“Привіт, продажні шкури!
Ви просили писати вам листи. Так ось, ми і вирішили Вам написати! Ви усі (кореспонденти, редактори), які працюєте на Радіо “Свобода” - продалися зеленому дияволу (долару). Залізли в інформаційний простір і захопили вимпел своїх господарів – гасло: “Права людини”. Нещодавно ви відзначали 50 річницю свого виходу в ефір і захоплювалися досягнутими успіхами.
Так, Ви багато “досягли” (в лапках) своєю “Свободою” – збаламутили увесь світ, поставили один народ проти іншого, через що почалися війни міжнародні. Ваша “Свобода” принесла свободу на безробіття, проституцію, туберкульоз, смерть і хвороби, алкоголізм, наркоманію і на тисячі безпритульних дітей.
Ви зруйнували СРСР, розділили населення на ……
Примітка: У цьому місці ми пропускаємо один рядок, котрий може сприйматися як розпалювання міжнаціональної ворожнечі. А далі у листі мовиться
А зараз прийшла черга зруйнувати Україну. У своїх репортажах вихваляєте помаранчеву революцію в Україні. А це – безпрецедентний шабаш безробітних, бомжів, бродяг, яких західні (у першу чергу Сполучені Штати) фінансують у боротьбі за так звану “демократію”. І це ви вважаєте демократією, коли тисячі (десятки тисяч) осіб покинули роботу, родини і прибігли на Майдан щоб, так би мовити, “боротися за демократію”. А чому б і не постояти на Майдані, не працюючи! Тут годують, одягають, взувають і змушують кричати за Ющенка...
Коли перевага голосів була за Януковича – західні спостерігачі одноголосно заволали – вибори не годяться, вони не відповідають стандартам Заходу. Виходить, що Заходу, у тому числі і вам - “Свободі”, потрібен Ющенко! Бо, якщо до влади прийде Жириновський чи подібні до нього: вас, вашу “Свободу” викинуть із країни як паскудних кошенят – щоб ви своїми “правдивими” у лапках репортажами не баламутили увесь світ.
За дорученням, Петро Іванов”.
Спершу кілька слів про критику на нашу адресу. Ми вже звикли, що на якусь сотню чи дві листів трапляється і поодиноке послання подібного змісту. Натомість більшість слухачів висловлюють нам вдячність за нашу роботу.
Ось, скажімо, Георгій Костеняк зі села Кам’яна Сторожинецького району Чернівецької області починає свого листа словами: “Від себе і своїх друзів дякую усім працівникам української редакції Радіо “Свобода” за цікаві передачі, за те, що доносите до народу правдиве слово”.
Такі, так би мовити, компліменти ми не часто подаємо до ефіру. І не тому, що ми надто скромні. Просто, якось не етично рекламувати, хвалити себе у такий спосіб.
Навпаки, нам завжди більш корисніше почути від слухачів конструктивну пропозицію, побажання чи критичне зауваження. Але, менше з тим, вистачить про нашу редакцію.
У листі за підписом: “За дорученням, Петро Іванов” дивує інше: досить однозначна категорично-негативна оцінка учасників “Помаранчевої революції”. Чогось подібного з боку учасників Помаранчевої революції на адресу політичних опонентів я не натрапляв.
А про самі події на Майдані Незалежності наша редакційна пошта переповнена іншими оцінками. Ось, скажімо, що написала нам Анна Ґошко-Кіт із Ходорова Львівської області.
“Мені скоро 80 років, пройшла шляхом визвольної боротьби Української Повстанської Армії із запахом карпатських смерек. Пройшла через більшовицьке пекло: тюрму, табори.
Радісно зворушило моє серце нинішнє піднесення молоді у Помаранчевій революції, їхні усміхнені лиця і вигуки: “Ми не раби, ми України вірні доньки і сини”. Я дивилася на екран телевізора і побачила між тими юнаками – душі тих мільйонів замучених голодомором людей і вояків УПА. Їхні тіла стали землею, але... душа – безсмертна і ті душі допомогли піднестися з колін нашому народові до мирної боротьби за Справедливість.
З повагою, Анна Ґошко-Кіт, колишній політв’язень, учасниця бойових дій УПА”.
А зараз кілька рядків із листа Раїси Карюк із Миргорода:
“Хочу поділитися своєю радістю і відчуттям щастя від того, що у мене тепер однодумців не одиниці, а мільйони...”, - пише пані Карюк.
Нарешті – у 2004 році сталося! Наша молодь не підвела і це головне! На Майдані Незалежності мені пощастило бути 19 грудня – на День Святого Миколая (раніше я не могла через хатні проблеми). На майдані Незалежності я відчувала ту неповторну атмосферу доброзичливості. Жодної скривленої фізіономії і жодного злого слова, що траплялося раніше”, - зауважує Раїса Карюк із Миргорода.
На черзі низка телефонних дзвінків до нашої редакції:
Слухач
Моє прізвище Любомир Бейба. Вперше за 17 років мого проживання в Німеччині показали як святкують Новий рік у нас на Майдані. В честь цього, я ніколи не був поетом, але трішечки написав декілька рядків.
Звучить вірш у виконанні слухача
Слухачка
Добрий день радіостанція “Свобода” і увесь наш український народ! Щиро вітаємо з перемогою нашого довгоочікуваного народного президента! Настрій і дух Майдану надовго запав у дух Майдану надовго запав у душі людей.
Зволікання інавгурації президента Ющенка – це додаткове розкрадання держави, це безлад і чітко спланована програма Кучми, Медведчука і таких прихвоснів, як Чорновіл та Шуфрич разом з Януковичем.
Звичайно, вміння Ющенка вивести Україну і народ із ями від його не відібрати, вивести Україну на світлу дорогу прозорості влади із своєю командою, то це і є довіра від народу.
Перше і правильне завдання президента, то це подання прем’єра на затвердження парламентом. Прем’єр мусить бути однодумцем із Ющенком, який пліч-о-пліч йшов і йде з ним ще з 90-тих років.
Найкраща кандидатура – це Юлія Тимошенко. Вона весь час підштовхнула його до рішучості у його діях. Про що можна місяцями обговорювати про посади із соціалістами, комуністами і подібними до них?
Юлія Володимирівна як щука в річці, щоб карась не дрімав, а Мороз лише присипає дії Ющенка своїми реформами та двомовністю в Україні.
Хай Вас Бог благословить на добрі праведні дії.
З повагою, Марія з Ірпіня.
Слухач
Вітаю з остаточною перемогою новообраного президента Віктора Андрійовича Ющенка! Вітаю наш героїчний український народ! Дякую Богові і всім щирим українцям і всім людям доброї волі, що спричинилися до нашої перемоги.
З повагою і любов’ю до всіх вас, Олексій Мурський, село Затока Львівська область.
Слухач
Звучить вірш у виконанні слухача
Слухач (переклад)
У нас таке питання. Якщо можна, то щоб десь у якусь студію передайте, щоб обсудили. Інавгурація відбудеться і Віктор Андрійович хоче поїхати з країни зразу в понеділок. Хіба ж так роблять? Небезпечно країну залишати. Як ви думаєте?
Слухачка
Дороге радіо “Свобода”, вас турбує із Вінниці Світлана Олійник.
Я дуже схвильована поведінкою Тараса Чорновола. Він забув про пам’ять батька і про те, що його діти ще повинні жити на цьому світі і на цій нашій землі і дивиться людям у вічі.
Я йому просто в ліричній формі хочу послання послати.
Звучить послання слухачки
Слухачка
Інвалід ІІ групи Стецкович із Стрия.
У уряду не знайшлося 30 тисяч умовних одиниць на амітозин для онкохворих, а для адвокатів гроші знайшлися. Це є наші гроші, які вкрадені у нас інвалідів. Тільки люди типу, які втратили совість такі як Чорновіл, Вітренко і т.д. може опиратися на інвалідів.
Хто з інвалідів хотів проголосувати, то кожен проголосував. А їм: Вітренко, Марченко, Чорноволу, отим всім, то хай спочатку підуть і відвідають онколікарні.
Ви розумієте, тих грошей не стає нам на лікування. А вони попираються інвалідами. Просто жах.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
Наголошуючи в своїй передвиборчій програмі, що нинішня влада бандитська і злочинна, Віктор Ющенко не кривив душею і мав абсолютну рацію. Спостерігаючи за дією команди Януковича в ЦВК і ВСУ, переконуєшся, що ці дії є чисто зековськими прийомами тільки загорнуті в соціально-політичну обгортку справедливості, демократії, правдивості тощо.
Хочу нагадати паханам та їх “шестіркам”, що кінець-кінцем терпець українського народу може й увірватися. Ще хочу запитати в тих політиків і в державних мужів, чиє ім’я не заплямоване: скільки ще може терпіти наглість, цинізм, безкарність, витрачати наші злиденні гроші і наше терпіння, чи є в Україні люди, які могли б покласти край цинічним демагогам і зековським посіпакам типу Вітренко, Шуфрича, Чорновіла та тих, хто стоїть за їх спинами?
А ми знаємо, хто прикривається цими екстремістами. Прийде час розплати. Задумайтеся поки не пізно.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Шановні слухачі, українська редакція Радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам. Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо адресу в Україні:
Радіо “Свобода”. Абонентська скринька 496. 01 001 Київ-1, Головна пошта,
Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.
Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше.
Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!
Петро Кагуй
Попри перемогу Помаранчевої революції, визнання Віктора Ющенка главою Української Держави, про що переважно діляться своїми враженнями наші слухачі, протягом останнього тижня було і кілька тривожних дзвінків на одну і ту ж тему.
Наша слухацька аудиторія досить критично відгукнулася на внесення до парламенту головою Соціалістичної партії України Олександром Морозом законопроекту про надання російській мові статусу офіційної.
Слухач
Ернст, Харків.
Пан Мороз, мабуть, забув як московська імперія нищила українську мову. Після війни в Харкові базар розмовляв українською, а потім морози та кравчуки в рамках “окончатєльного рєшенія украінского вопроса” майже знищили нашу мову калинову.
Тепер пан Мороз на радість Путіну бажає закріпити цей колоніальний статус української мови на Україні. Не бути цьому. Україна вже не колонія. Взагалі Київ стояв 500 років, коли з’явилася Москва, то може російська мова діалект від української.
Слухачка
Христос рождається, шановна редакція радіо “Свобода”!
Дорогі мої співвітчизники, дуже нас виборців, прихильників і учасників помаранчевої революції турбує несподівана і непередбачена поведінка пана Олександра Мороза, який став, на превеликий жаль, однодумцем Януковича, висунувши ідею двомовності, тим більше після виборів.
Йому це зовсім не було потрібно робити. В тому сенсі він іде в розріз з паном Ющенком і всіма патріотами України. Тим самим він втрачає свій авторитет, який він вже неодноразово втрачав в минулому.
Російськомовне населення має величезні можливості для реалізації своїх можливостей, домагань. Російською мовою росіяни послуговуються як і на Сході так і на Заході, ніхто їх не переслідує і не забороняє розмовляти своєю мовою.
А з другого боку, українці, які проживають на своїй рідній землі у своїй державі переслідують і вбивають за українську мову, пісню. Для прикладу, по-звірячому закатували Івасюка, Білозора, які могли багато зробити для розквіту культури України і були гордістю української нації. Досі вбивці не отримали належного за це покарання. Нема на це ради.
А у нас в Україні росіяни мають свої національні школи, періодичні видання. На радіо- і телеканалах звучить постійно російська пісня і попса, яка всім давно набридла. Мають росіяни свої театри.
А чи мають українці, які проживають в Росії такі можливості? Про це пан Мороз мовчить, ніби все добре.
Ах, пане Морозе, не лавіруйте, не фальшуйте, зупиніться. Не дарма пан Полохало за Ваші поступки називає Вас артистом. Цим самим Ви сприяєте окремим державним мужам піднімати голос на сепаратизм і федералізацію.
Враховуючи цей факт, що росіян в Україні 17%, то мова повинна бути тільки одна і державна і офіційна українська. В Америці проживають представники всіх націй і народностей земної кулі і мова державна для всіх одна – англійська. Всі тим пишаються.
Чи чути десь у парламентах будь-якої держави, що парламентарі послуговувалися чужою мовою? Державна мова для всіх святий закон, який ніхто не наважиться переступити. Тільки в нас можливі знущання над рідною мовою, яка переслідувалась і переслідується, і плюндрувалась і плюндрується століттями.
Дякую, до побачення. Слава Україні! Олена з Львівщини, ваша постійна слухачка і дописувачка.
Слухач
Опам’ятайте Олександра Мороза та йому подібних про статус російської мови. Схаменіть їх. Український народ ще не очистився від нав’язування російської мови на пару відсотків. Їм кожен день нагадуйте, що вони живуть на Україні, що вони українці. Все.
Дякую.
Петро Кагуй
Протягом кількох днів ми намагалися зв’язатися із головою Соціалістичної партії України Олександром Морозом, щоб він сам прокоментував поданий ним до парламенту законопроект про надання російській мові статусу офіційної. Олександр Мороз пообіцяв дати нам інтерв’ю, але дещо пізніше.
Наразі нам лише відомо, що не усі представники керівництва Соціалістичної партії поділяють ідею надання російській мові статусу офіційної, що, між іншим, суперечить нині діючій конституції України.
Подання такого законопроекту до парламенту викликало серйозне занепокоєння також у нашої постійної слухачки із Вінниці Світлани Олійник.
Слухачка
Дуже мене схвилювала офіційна заява Мороза про офіційність російської мови. Він і Янукович хоче запровадити це перед виборами у депутати. Мене коробить, коли ставлять на кон нашу мову. Можна чимось своїм поступитися, але державним, народним, це наше надбання, і цим спекулювати просто не можна. Я вважаю, що це просто зрадництво.
Я написала йому послання у ліричній формі.
Загадковий Мороз викидає колеса, Замахнувся на мову уже офіційну. Це під вибори знову співається меса, З електоратом російським це буде надійно.
Знов замало реформи в пакеті, Вибив Ющенку землю з-під ніг. Автор він нікудишній у цьому сюжеті, Та накинув вуздечку й кричить, що поміг.
Як повисити рейтинг, підняти відсотки? Янукович – двомовність, Мороз – офіційність. Рідна мова співоча коробить їм глотки, Патріоте панове, а де ваша гідність?
Знов поставлена мова на кон, Щось подібне у іншій державі десь є? Конституції нашій найвищий закон, Що народ вибирає все рідне своє.
Зась, панове, травити, що Богом дано. Заклинаю, прошу і благаю – Це повітря моє, це води джерело. Я із нею родилась і з нею вмираю.
Світлана Олійник з Вінниці.
Петро Кагуй
Це все на сьогодні, шановні слухачі.
З Вами був Петро Кагуй.
А наступну передачу “Листи на Свободу” готуватиме мій колега Зиновій Фриз.
Дякуємо Вам за вашу увагу, за ваші листи та телефонні дзвінки!
На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.
