Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:04

Мінімальна зарплата в Угорщині вабить словацьких ґастарбайтерів.


Василь Плоскіна

Угорщина, 27 січня 2005 – Розширення Євросоюзу на схід 1 травня 2004 буквально змінило життя тисяч словацьких безробітних, які з літа минулого року знайшли працю в північних районах Угорщини. Словацькі робітники задоволені умовами праці в сусідній країні, адже крім вищої, ніж удома (зазвичай на 20-30 відсотків) зарплатні, роботодавці компенсують їм проїзд у громадському транспорті а ще стимулюють морально.

У вигіднішому становищі з минулого літа опинилися громадяни Словаччини угорської національності. У цій країні проживає шістсоттисячна меншина угорців - переважно у південно-східних областях. Знання мови та звичаїв, транслювання угорських радіо - та телепрограм, розповсюдження угорських газет, звісно, полегшують їм орієнтацію на ринку робочої сили в сусідній державі. Однак, було б помилкою вважати, що всі вони одразу кинулися на пошуки роботи до Угорщини. Статистика свідчить, що сюди приїжджають на заробітки заледве кілька відсотків від усієї чисельності угорської меншини. Цьому є багато пояснень, але це вже тема окремої розмови. Скажу тільки, що справа тут навіть не в економічних чи адміністративних чинниках, а радше в людській психології та віці робітників. Молодші та амбітніші зазвичай залюбки їдуть працювати за кордон. Саме такі ґастарбайтери влаштувались, наприклад, на роботу на угорських підприємствах в області Дьєр-Мошон-Шопрон, Комаром-Естергом та Новґрад.

Скажімо, у місті Дьєр та його околицях нині офіційно працює 1471 словацький громадянин. Та неофіційний облік робітників зі Словаччини може бути вищим у кілька разів, сказала в інтерв’ю словацькому інформаційному агентству ТАСР Сільва Рімані, директор обласного центру зайнятості населення. Згідно з оцінками угорських роботодавців, у згаданій області тільки з сусіднього району Словаччини – Дунасердагеї (ця та інші назви подаються угорською топонімікою, оскільки Словаччина, Трансільванія, частина колишньої Югославії, Закарпаття й австрійський Бурґенланд до 1920 року входили до Австро-Угорщини) – працює 2600 заїжджих робітників. Переважна частина з них працевлаштувалися в обласному центрі на підприємствах електронної компанії “Філіпс”. Праця біля конвеєра та ще й у різні зміни дає їм можливість заробляти на 20-30 відсотків більше грошей, ніж у Словаччині. До того ж роботодавець компенсує їм щоденний проїзд додому на автобусах. Тут йдеться про відстані у 30-70 км, що за угорськими мірками не є надто великими.

Словацькі робітники найчастіше працюють на будівництві, у сфері обслуговування та аграрному секторі. У Словаччині в цілому позитивно оцінюють таку міграцію, адже вона сприяє зменшенню армії безробітних. Мінімальна зарплатня в Угорщині нині становить приблизно 305 доларів США, а це є дещо більше, ніж у Словаччині. В одному з тамтешніх прикордонних районів – Рейвкомаромському – у минулому році було 11.700 безробітних. А в січні поточного року завдяки новим трудовим можливостям в Угорщині ця цифра зменшилася до семи тисяч двохсот осіб, повідомляє словацьке агентство ТАСР.
XS
SM
MD
LG