Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:59

“Права людини: українська реальність”: Звернення українських правозахисників до Президента Віктора Ющенка; У Криму збираються встановити пам’ятник Йосипу Сталіну. Кримські татари протестують; Знову про Скнилівську трагедію: розгляд справи гальмується через банальну причину - немає коштів; Великий футбол і великі гроші, або чому не реєструють незалежну профспілку “Футболісти України”.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 25 січня 2005 року.

Надія Шерстюк

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

- Звернення українських правозахисників до Президента Віктора Ющенка;

- У Криму збираються встановити пам’ятник Йосипу Сталіну. Кримські татари протестують;

- Знову про Скнилівську трагедію: розгляд справи гальмується через банальну причину - немає коштів;

- Великий футбол і великі гроші, або чому не реєструють незалежну профспілку «Футболісти України».

Українська Гельсінська спілка з прав людини звернулася до Президента України Віктора Ющенка з заявою, у якій закликала ініціювати реформи, які мають гарантувати реалізацію прав людини та основних свобод.

Голова правління Української Гельсінської спілки, голова Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман у інтерв’ю радіо “Свобода” зазначив:

Дмитро Гройсман

Українську владу дуже багато і регулярно критикували за порушення прав людини, які в цій країні носили масовий і системний характер, тому виправляти ситуацію треба виправляти у різних напрямках, тому що це стосується покращення ситуації із правами людини. Зокрема нами були названі такі вимоги, як негайне розслідування фактів порушення прав людини, які мали місце в минулому, особливо це стосується таких злочинів, як переслідування журналістів, зникнення і політичні вбивства.

Ми вимагаємо від нової влади негайно розсекретити ті незаконно утаємничені правові акти Президента України, Кабміну, які приховані під незаконними грифами “Не для друку” або “Опублікуванню не підлягає”.

Ми знаємо, що під цими грифами фактично скриті від громадськості дані про порушення законодавства і прав людини, тому що така інформація поступала до нас від наших джерел в тих же органах виконавчої влади.

Ми вже вкотре звертаємося до української влади, зокрема і до виконавчої влади, з проханням виступити ініціаторами відповідно до повноважень, наданих Конституцією України, ініціаторами ЗМІ до Закону України “Про КСУ”, тому що ми вважаємо, що громадяни України повинні мати право подавати індивідуальні скарги на неконституційність правових актів органів влади.

Крім того ми вкотре просимо законодавчу і виконавчу владу розробити і прийняти абсолютно новий проект Кримінально-процесуального кодексу України і Кримінально-виконавчого кодексу, тому що ті, що діють зараз, не відповідають міжнародним зобов’язанням України в галузі прав людини і сучасним європейським стандартам.

Вже настав, на нашу думку, момент ініціювати законодавчі зміни, які уможливлять створення в Україні громадського телерадіомовлення. А від цього залежить і прозорість влади, і право людей на доступ до інформації і свобода слова, зрештою.

Надія Шерстюк

У Криму вибухнув скандал довкола встановлення у Лівадії пам’ятника Сталіну. Тут кримські урядовці повідомили про наміри вшанувати пам’ять учасників Ялтинської конференції 1945-го року.

Однак правозахисники і представники кримськотатарської громади виступили категорично проти того, щоб на кримській землі з’явився пам’ятник одному з найкривавіших диктаторів 20-го століття.

За ситуацією спостерігав наш кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Про наміри встановити поблизу Лівадійського палацу, де в лютому 1945-го року проходила Ялтинська (Кримська) конференція лідерів антигітлерівської коаліції, пам’ятник колишньому радянському диктатору, першим повідомив заступник голови Ради міністрів Криму з гуманітарних питань, професор російської словесності Володимир Казарін.

Правда, він акцентував на тому, що це пам’ятник “великій трійці”, яка вплинула на розвиток світової геополітики, і на його спорудження не буде затрачено жодної бюджетної копійки – все оплатять “російські спонсори”.

Крім того новий монумент має стати “справжнім витвором мистецтва”, оскільки його автор, відомий російський же скульптор, Зураб Церетелі. І сам пам’ятник уже виготовляється у Санкт-Петербурзі.

Втім, не всі кримчани оцінили спроби кримської влади долучити їх до високого мистецтва і великої геополітики. Проти виступили представники громадськості, кримські правозахисники, відомі діячі кримськотатарської громади.

Народний депутат України Рефат Чубаров днями із парламентської трибуни назвав цю ідею “мерзенною” і порівняв зі спробою встановити пам’ятник іншій “історичній” особі, Гітлеру.

Історичні паралелі в інтерв’ю радіо “Свобода” наводить і відомий діяч кримськотатарської культури, директор бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського Айдер Еміров, який каже, що пам’ятники Чингізхану чи Тамерлану можна поставити в Монголії або Узбекистані, але не в Москві чи Києві.

Айдер Еміров

Чия б це не була ініціатива, але я вважаю її знущанням над пам’яттю мільйонів людей, знищених по всій країні цим тираном. Це неприпустимо тим більше в Криму, де за наказом цього нелюда був приречений на знищення цілий народ з його багатовіковою культурою.

Тому я ваважаю неприпустимим встановлення такого пам’ятника і сподіваюся, що цього не станеться. Але саме ініціювання – це провокація. Просто провокація. Люди мусять розуміти, що тут, в Криму, це просто не пройде. Пам’ятник Сталіну поставити ми не дамо!

Володимир Притула

Провокацією назвав такі плани кримських урядовців і керівник Кримського центру захисту прав людини імені Петра Григоренка Леонід Пілунський.

Леонід Пілунський

Це абсолютно ганебно, тому що ми повертаємося в часи тоталітаризму. Кожна людина, яка буде підходити до цього пам’ятника, у підсвідомості буде розуміти, що це повертається тоталітаризм.

Людина, яка знищувала мільйони людей, буде сидіти в Криму, і знову це всі будуть бачити.

Цього не можна допустити. Всі люди, які розуміють, що не можна при демократії поновлювати пам’ятники диктатурі і катам.

Володимир Притула

Зрештою, скандал набув такого резонансу, що кримський уряд був змушений виправдовуватися.

Днями його прес-служба поширила слова прем’єр-міністра Криму Сергія Куницина, який повідомлення про встановлення на півострові пам’ятника Сталіну назвав “чутками” і “підступами недоброзичливців”. Він заявив, що уряд автономії не має таких планів.

Надія Шерстюк

Судові засідання у справі Скнилівської трагедії переносяться на невизначений термін. Через брак коштів для відряджень київських суддів до Львова.

Парадокс цієї ситуації рідні загиблих розцінюють, як навмисне затягування розгляду справи, а відтак, покарання винних.

Нагадаю, що трагедія сталась на Скнилівському летовищі у Львові 27-го липня 200-го року, внаслідок падіння літака під час авіа-шоу загинули 77 осіб, з них 28 дітей.

Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

Слухання справи Скнилівської трагедії Військовий апеляційний суд центрального регіону Києва розпочав у Львові торік 30-го листопада.

Виїзні засідання проводяться, аби допитати понад 500 потерпілих, адже вони не можуть щоразу приїжджати у столицю. Серед потерпілих і ті, хто втратили рідних, і ті, які зазнали травми на летовищі.

Упродовж двох місяців судді уже тричі переносили судові засідання у зв’язку з відсутністю коштів на їхні поїздки у Львів. Фінансування суддів Військового апеляційного суду має забезпечити Державна судова адміністрація. Втім, грошей забракло.

Цікаво, що голова громадського об’єднання “Скнилівська трагедія” Стефан Козак запропонував кошти для суддів. Однак цю пропозицію судді сприйняли, як абсурдну, оскільки гроші, призначені для потерпілих, аж ніяк не можуть використовуватися для їхніх відряджень.

До слова, суддям не заплатили ще за листопад.

Уже допитана частина потерпілих. Нагадаю, що у справі Скнилівської трагедії проходять чотири обвинувачених, а щодо інших шести осіб Генпрокуратура проводить дорозслідування.

Наразі слідчі прокуратури не подали на експертизу записів так званої чорної скриньки, які зникли зі справи. Цього домагається адвокат обвинуваченого заступника керівника польотів Юрія Яцюка Віталій Домашовець.

Потерпілі, котрі більше двох років тому втратили своїх рідних, неодноразово заявляли радіо “Свобода”, що вони не прагнуть якоїсь помсти чи когось засадити за грати, лише хочуть об’єктивного розгляду цієї справи і довідатись, що таки спричинило падіння військового літака.

До числа тих, хто причетний до трагедії, потерпілі зачисляють і місцеву владу, яка дала дозвіл проводити авіашоу, і тодішнього Президента України Леоніда Кучму, який як головнокомандувач, на думку людей, не забезпечив порядку в українській армії, коли військові пілоти не літали по півроку і більше, тодішнього міністра оборони пана Марчука.

І потерпілі, і адвокати розуміють, що справа Скнилівської трагедії розглядатиметься ще не один місяць, а затягування судових засідань через якісь фінансові труднощі називають не чим іншим, як вигодою для когось.

Втім, уже можна стверджувати, що розгляд цієї судової справи став найважчим в українській Феміді.

Надія Шерстюк

Український футбол переживає великі проблеми, він загрузнув і корупції і шахрайстві - вважають члени Всеукраїнської національної профспілки «Футболісти України».

Проте профспілка сама стикнулася із проблемами - її ніяк не можуть зареєструвати. Протистояння між профспілкою і організацією, що представляє у футболі працедавців, Об’єднанням футбольних клубів «Професійна ліга України» вилилося в позов до Європейського суду з прав людини.

Історію цієї проблеми нагадає Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Відповідно до Основного Закону України, "громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів".

Незважаючи та ці та інші застереження, Київський апеляційний господарський суд виніс постанову про задоволення апеляційної скарги об''єднання футбольних клубів "Професійна ліга України" і визнав реєстрацію всеукраїнської національної профспілки "Футболісти України" незаконною у зв''язку з відсутністю у неї організаційних осередків в більшості адміністративно-територіальних одиниць України.

Говорить виконавчий директор об''єднання футбольних клубів "Професійна ліга України" Анатолій Попов.

Анатолій Попов

Свого часу вони зуміли задурити, очевидно, якісь органи юридичні і надали документи, які не дають їм підстави зареєструватися як Всеукраїнська спілка. А вони створили її в Дніпропетровську на базі незрозуміло чого, чи юридичної, чи неюридичної організації і присвоїли статус української.

Микола Закалюжний

Як вважає юрист профспілки "Футболісти України” Валерій Курулюк, в жодному законодавчому акті України не вказано, що відсутність у профспілки організаційних осередків в більшості адміністративно - територіальних одиниць України, відсутність повноважень від трудових колективів” є підставою для відміни і визнання легалізації незаконною.

Причини, чому пробують позбавити профспілку юридичного статусу, на думку Валерія Курулюка, зовсім інакші.

Валерій Курулюк

Наша профспілка – це для них червона ганчірка для бика. Ми ж не йдемо у них на прив’язі, а захищаємо інтереси футболістів, тому їм доводиться з нами рахуватися, а не хочеться їм цього робити.

Микола Закалюжний

Те, що профспілка таки справді доймає працедавців, не заперечує і виконавчий директор "Професійної ліги України”.

Анатолій Попов

Я вам такий приклад можу навести. Футболіст подає заяву, клуб не виконує перед ним обов’язки по контракту. У нас є процедура: ми розглядаємо питання на засіданні бюро, сторони не голосують наше рішення, а далі КДК і апеляційний комітет.

Значить вони нам паралельно шлють папір. Заяву пише футболіст, і вони нам шлють папір і ставлять питання терміново розібратися і ледь не доповісти. Ми вирішуємо цю ситуацію без їх втручання. Вони нам не потрібні. Зараз є організація, зареєстрована законно, “Футбол України”, профспілкова організація.

Микола Закалюжний

Чому “Професійна ліга України” співпрацює з профспілкою "Футбол України", розмірковує голова незалежної профспілки "Футболісти України" Олег Печорний.

Олег Печорний

Тому, що саме ми є незалежними від працедавців, від Федерації, від Ліги, від клубів, які представляють працедавців.

Нашим футболом керують олігархи, на кшталт суркісів, ахметових та інших, яким не потрібні люди, а великі гроші, які ходять в нашому українському футболі. Соціально ж футболісти у жодному випадку незахищені.

Наша профспілка виступає лише за соціальний захист футболістів, щоб були підписані правові контракти, щоб вони були економічно захищені, застраховані.

Микола Закалюжний

Яка профспілка правильна, а яка не зовсім, вирішувати, очевидно, самим футболістам, але право вільно організовуватись, без втручання адміністрації футбольних клубів і держави, є гарантією законодавства як національного так і міжнародного.

То ж всеукраїнська національна профспілка "Футболісти України", зважаючи на те, що Верховний Суд відмовив їм у порушенні касаційного провадження, звернулася минулого року в пошуках правди до Європейського суду з прав людини. На його вердикт очікують вже цього року.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG