Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:58

“Економічний журнал”: Віктор Ющенко на Давоському Світовому Економічному Форумі; Інвестори і Україна; Навколо приватизації "Криворiжсталі"; Нова українська влада закликає повернутися додому закордонних українців; Рубрика “Українські підприємці в історії”: Михайло Шестаков.


Марія Щур

Прага, 30 січня 2005 року.

Аудіозапис програми:

Перший тиждень на посаді президента України Віктор Ющенко провів у закордонних поїздках. З огляду на означені ним євроінтеграційні перспективи України, центральним пунктом турне було перебування на Давоському Світовому Економічному Форумі, де Віктор Ющенко провів численні зустрічі зі західними політичними та бізнесовими лідерами, яких Віктор Ющенко закликав інвестувати в Україну. Виступ президента України Віктора Ющенка в Давосі був цього року однією з головних подій цього щорічного зібрання провідних політиків і підприємців світу. Детальніше про це Сергій Драчук.

Ім’я Віктора Ющенка оглядачі називали поруч із іменами канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, який разом із прем’єром Британії Тоні Блером, колишнім президентом США Билом Клинтоном чи шефом компанії «Майкрософт» Билом Ґейтсом говорили про те, як покласти край бідності в Африці, – або поруч із іменем прем’єра Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який пообіцяв, що його уряд готовий почати переговори про вступ до Європейського союзу, як і заплановано, 3 листопада цього року. Для Ющенка головною темою участі в Форумі є інвестиції. Сприятливий клімат для них мають створити реформи, які обіцяє український президент. Про це він говорив і в перебігу своїх двосторонніх зустрічей, наприклад, із Шредером, Клинтоном і Ґейтсом, як також із генеральним директором Світової організації торгівлі Супачаєм Панічпакді чи президентом Європейського банку реконструкції й розвитку Жаном Лем’єром. (тут про виступ Ющенка і його голос – іще не розшифрував) Після Віктора Ющенка виступив президент Польщі Александр Квасьнєвскій, який використав свою промову на підтримку України. Він, зокрема, заявив, що вже треба починати дискусії з Україною про її членство в Європейському союзі, й закликав усіх до міжнародної солідарності з демократичною Україною: «Відкрийте для себе Україну в цей унікальний час революції й по революції. Це чудова країна, а тепер і з чудовими керівниками. Тож використайте цей особливий час і візьміть Україну до всіх міжнародних організацій: не тільки до ЄС і НАТО, а й до Світової організації торгівлі». Швидких і радикальних реформ від нової української влади, а відтак і зростання інвестицій очікують і деякі економісти. Директор-розпорядник київського інвестиційного банку «Драґон Капітал» Томаш Фіала з оптимізмом ставиться до планів Ющенка й його влади і сподівається, що прямі закордонні інвестиції в Україну цього року принаймні подвояться до обсягу в 3 мільярди доларів. Але оптимістам охолоджують голову не лише незвичні снігопади й морози в Європі – у Давосі сьогодні температура падала до мінус 21 градуса. Є й скептики, які звертають увагу на те, що в основі української економіки ще нічого не змінилося, а перемога на виборах Віктора Ющенка принесла не лише нові надії, але і нові загрози. Британський щоденник «Файнаншл Таймз» днями застерігав, що інвестори мають і далі ставитися до України з осторогою. У країні, глибоко розділеній навпіл, і далі існує політичний ризик, написав Іян Бремер, президент міжнародної консультаційно-дослідницької фірми “Eurasia Group”, яка працює головно над оцінками політичного ризику. Водночас автор статті є й чільним працівником Інституту світової політики – американського дослідно-навчального політологічного центру. Занадто великий оптимізм недоречний і для Ющенка, і для інвесторів в Україні, попереджає він. Невдоволені перемогою Ющенка мешканці сходу та півдня України можуть не прийняти і його реформ. Занепокоєння оглядача викликає і можливе переслідування олігархів, які здобули своє майно завдяки зловживанням попередньої адміністрації. Також Іян Бремер побоюється можливих наслідків невдоволення Кремля. Росія, яка намагається відновити свій статус у реґіоні, може підняти ціни на свої енергоносії для України до світових. Тоді тиск на український бюджет збільшиться, вважає інший експерт, головний стратегічний аналітик російської компанії «Ренесанс Капітал» з центром у Москві Роналд Наш. Проте він більше занепокоєний економічними, ніж політичними, загрозами. Українська державна скарбниця наповнюється повільно: незважаючи на величезні темпи зростання економіки – 12 відсотків минулого року, попередній уряд залишив дірку в б’юджеті в 4,5 відсотка. «Якщо Китай перестане притягувати як магніт український метал або якщо світові ціни на метал упадуть, український б’юджет дуже постраждає», – каже аналітик. Це були б не найкращі умови для того, щоб виконувати соціяльні обіцянки президента Віктора Ющенка, які він дав у своїй інавґураційній промові. Та, попри перелічені труднощі, експерти висловлюють переконання, що з перемогою Віктора Ющенка перспективи України виглядають набагато краще і що західні інвестори та лідери західних країн можуть зробити багато для того, щоб довести можливість побудувати демократію та вільний ринок навіть на післярадянських теренах.

Лідери західних держав, міжнародних інституцій та провідних західних компаній пообіцяли новому президенту України свою підтримку. До одного мільярда євро інвестицій на рік готовий організувати Європейський Банк Реконструкції та Розвитку. Про це у розмові з Віктором Ющенком заявив президент банку Жан Лем’єр, зазначивши, що світ сподівається на проведення масштабних реформ в Україні.

Президент України Віктор Ющенко й федеральний канцлер Німеччини Герхард Шрьодер домовилися в Давосі про створення україно-німецької робочої групи, яка проаналізує проблемні питання, що існують на шляху України у Світову організацію торгівлі, і питання, що стосуються одержання Україною статусу країни з ринковою економікою. Під час зустрічі з генеральним директором Світової організації торгівлі Супачаєм Панітчпакді президент України Віктор Ющенко висловив надію на те, що до кінця 2005 року Україна зможе вступити до Світової організації торгівлі. "До листопада ми очікуємо виконання всіх умов, необхідних для цього", - заявив Віктор Ющенко. На форумі Віктор Ющенко говорив про залучення закордонних інвестицій і за рахунок приватизації. ............. Президент України говорив про рішення Печерського районного суду Києва про заборону промислово-фiнансовому консорцiуму "Iнвестицiйно-металургiйний союз", який належить Пінчуку та Ахметову вiдчужувати придбаний на приватизацiйному конкурсi більше ніж 93%- й пакет акцiй "Криворiжсталі".

Тим часом представники парламентської фракції “Наша Україна” збираються ретельно обрахувати адекватну вартість цього підприємства і навести порядок з його приватизацією.

Тему продовжує Марина Пирожук

Розпочата судова процедура проти “Криворіжсталі” засвідчила, що нова влада не збирається пробачити зятю Кучми та донецькому олігарху найласіший у країні виробничий об’єкт. Про те, що приватизація цього підприємства буде переглянута наголосив і Віктор Ющенко. А його команда планує провести ретельне обрахування приватизованих раніше підприємств і перевірити їхню відповідність реальній ціні.

Уже зараз окремі з них заявляють, що від перегляду приватизації “Криворіжсталі” держбюджет може поповнитися кількома мільярдами доларів.

Нашоукраїнець Сергій Соболєв вважає, що процедурою повернення стратегічної власності державі або ж компенсації недоплаченої суми має зайнятися Генпрокуратура України разом з обласними прокурорами.

Сергій Соболєв

Крім “Криворіжсталі” нова влада планує також опротестувати через суд й інші підприємства гірничо-металургійної галузі, що були приватизовані. Не піддаватимуться ревізії лише ті підприємства, що були приватизовані до 95 року.

Виконувачка обов''язків прем''єр-міністра України Юлія Тимошенко заявляє. що усі підприємства, під час приватизації яких стався грубий грабунок мають бути повернуті державі, а в разі продажу за заниженими цінами об’єкти заново мають бути виставлені на продаж.

Власники приватизованих у сумнівний спосіб підприємств поки не реагують на активні ініціативи нової влади. Вони чекають судових рішень. Раніше, ще до ухвалення судом рішення про заборону продавати пакет акції Криворіжсталі Віктор Пінчук кваліфікував інтерес до його так би мовити вотчини як передвиборчий акт. При цьому він щоправда додавав, що готовий доплатити певну суму за це підприємство у разі потреби.

А вартість контрольного пакета акцій "Криворіжсталь" за різними даними становить від 2 до 3 мільярдів доларів. Пінчук та Ахметов сплатив всього 780 мільйонів доларів.

переважна більшість експертів і народних депутатів вважає, що умови приватизації “Криворіжсталі” були дискримінаційними і адаптованими під спеціального покупця, внаслідок чого держбюджет зазнав великх втрат. Крім Зінчука та Ахметова на український “Криворіжсталь” претендували й інші інвестори, які готові були заплатити за нього у кілька разів більше, одначе вони не були допущені до конкурсу.

М.Пирожук

Боротьба з корупцією, яка охопила велику частину українського суспільства, має стати одним з найголовніших завдань нового українського керівництва.

Як з”ясувалося, перед спокусою отримати хабаря інколи не втримуються й іноземці, котрим доводиться мати справу в Україні. Прокуратура в німецькому місті Кьольн нині веде слідство в справі одного офіцера бундесверу, який, вивчаючи питання про оренду літаків Ан-124, за відповідну винагороду віддав перевагу одній з київських чартерних фірм.

Розповідає наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.



Ми повертаємося до української теми.

Нова українська влада закликає повернутися додому закордонних українців, які могли б докласти своїх зусиль до розбудови держави. Поки невідомо, як відреагували на цей заклик українські банкіри, науковці, лікарі, які масово виїжджали за кордон у 90х роках. Проте перше повідомлення про намір повернутися до України надійшло від українського футболіста, який виступав за угорський клуб. Днями в Будапешті повідомили, що відомий серед угорських болільників український футболіст Ігор Ніченко вирішив повернутися в Україну. Своє рішення спортсмен мотивує тим, що за останні 10 років рівень гри елітних футбольних команд Угорщини залишився на попередньому рівні у той час як в Україні спостерігається явний прогрес. У тому числі й в оплаті виступів професійних гравців.

Повідомляє наш будапештський кореспондент Василь Плоскіна.

Від спорту перейдімо до світу моди. Відомі та славні модні доми Європи Givenchy, Yves Sain Laurant, Versace, Valentino втрачають землю під ногами, бо їхній бізнес стає неприбутковим. Кількість бажаючих придбати ексклюзивні речі haut couture скорочується, а фасон швидко копіюється модними магазинами готового плаття, які мають масове виробництво.

Тим часом, в Україні переконані, що індустрія моди - одна з найперспективніших і найпривабливіших сфер для капіталовкладень. Про це ведучій рубрики «Власна Справа» розповіла голова оргкомітету українського тижня прет-а-порте “Сезони моди”, співвласниця цього фестивалю Ірина Данилевська. Слово Ірині Білій.

Під час промислового піднесення на зламі ХІХ та ХХ століть чимало крупних українських підприємців походили із середовища управителів великими маєтками та заводами. Приміром, Богдан Ханенко був директором-розпорядником Товариства цукрових заводів братів Терещенків, а Михайло Шестаков – управителем маєтками Федора Терещенка. Про цукропромисловця, банкіра, землевласника та видавця Михайла Шестакова розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Після закінчення навчання у землеробському училищі двадцятип’ятирічний Михайло Шестаков отримав атестат і звання «ученого управителя». Він одружився з племінницею Федора Терещенка Софією і працював управителем його маєтків та директором-розпорядником його цукрових заводів. Згодом Шестаков сам став значним виробником цукру. Він входив до правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків, очолював Південноросійське товариство заохочування землеробства і сільської промисловості. Підприємець також був членом цінової комісії Київського земельного банку і ще чотирьох російських банків. Шестаков володів значними земельними маєтностями у Житомирському повіті на Волині, а 1904 року придбав неподалік Старокостянтинова на Поділлі родинний маєток графів Чечелів під назвою «Самчики». Із часом новий власник перетворив Самчики на справжній «український Версаль» з палацом у стилі «ампір», «східними» павільйонами, французьким парком, модерним фонтаном та озером. 1912 року Шестаков разом з дружиною та чотирма дочками переїхав до Києва і купив земельну ділянку на нинішній вулиці Шовковичній на Липках. Там за проектом архітектора Роберта Мельцера він побудував двоповерховий особняк у стилі модерн, розбив фруктовий сад з фонтаном. Шестаков видавав у Києві журнали «Хозяйство» та «Ведомости сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности». Він був попечителем пологового притулку, збудованого Федором Терещенком на Подолі, та Другої київської гімназії. Під час Першої світової війни підприємець працював у Південно-Західному обласному земському комітеті, забезпечуючи діяльність тилових та фронтових військово-санітарних поїздів. На другий день Жовтневого перевороту у Петрограді Шестаков придбав у Києві на Липках за 350 тисяч рублів земельну ділянку на вулиці Виноградній площею 0,45 га. Невдовзі вона була конфіскована більшовиками разом з іншою нерухомістю Михайла Шестакова. У 20-і роки він працював заступником керуючого Укрцукротрестом і помер 1926 року. Маєток Шестакова у Самчиках зайняли незаможники. Вони спалили паркет палацових приміщень і затопили посередині паркового озера статую Будди з багатої мистецької колекції садиби. За кілька років були забілені вапном жовтогарячі хризантеми на фресках пензля Михайла Врубеля у так званій «японській кімнаті» палацу. Натомість у київському особняку Шестакова на Шовковичній мешкав Микита Хрущов, а після Другої світової війни будинок став готелем Управління справами ЦК компартії України.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG