Белград, 1 лютого 2005 – Про намiр здатися Лазаревич заявив пiсля зустрiчi з прем’єр-мiнiстром Воїславом Коштуницею. Вiн виявив готовнiсть “до кiнця служити народовi й державi“ і заявив, що очолюванi ним підрозділи у Косовi не чинили воєнних злочинів. Керівник уряду назвав генерала чесним офiцером та справжнiм патрiотом. Уряд надаватиме йому юридичну та фiнансову допомогу. Нацiоналiстичнi кола Лазаревича називають героєм, котрий у Косовi боровся за свободу сербського народу.
Лише окремi газети нагадали, в чому саме гаазька прокуратура обвинувачує чотирьох генералiв Збройних сил та полiцiї. Йдеться про депортацiю 800 тисяч та фізичну лiквiдацiю сотень етнiчних албанцiв, а також навмисне руйнування житлових будинкiв та релiгiйних об’єктiв. У зв’язку з цим помірковані оглядачi порушують питання: як можна патрiотами та героями називати людей, причетних до масових злочинiв?
Джерела, близькi до уряду, повiдомляють, що переговори зі владою ведуть і колишній генерал поліції Сретен Лукич, і колишнiй начальник Генштабу Небойша Павкович. Їхнi адвокати заявляють, що генерали хворi , що їм необхiдне лiкування.
Назважаючи на те, чи й вони здадуться, преса нагадує, що Гаазький трибунал розшукує ще 15 обвинувачених, котрi постiйно або час вiд часу перебувають у Сербiї. Початок переговорiв про приєднання Сербiї i Чорногорiї до Європейського союзу Брюссель обумовлює беззастережним спiвробiтництвом Белграда з Трибуналом із воєнних злочинiв. Iншими словами, видача одного або кiлькох обвинувачених лише частково полiпшить мiжнародне становище країни.
Правоцентристська влада Коштуницi перебуває мiж двох вогнiв. Тиск на неї роблять, з одного боку, мiжнародне спiвтовариство та сербськi демократичнi сили, а з другого боку - ультранацiоналiсти, якi мають одну третину депутатiв у парламентi та контролюють бiльшiсть сербських мас-медіа, зокрема багатотиражні бульварні видання. А саме ця преса впливає на негативне ставлення сербiв як до Гаазького трибуналу, так і до Європи загалом.
Лише окремi газети нагадали, в чому саме гаазька прокуратура обвинувачує чотирьох генералiв Збройних сил та полiцiї. Йдеться про депортацiю 800 тисяч та фізичну лiквiдацiю сотень етнiчних албанцiв, а також навмисне руйнування житлових будинкiв та релiгiйних об’єктiв. У зв’язку з цим помірковані оглядачi порушують питання: як можна патрiотами та героями називати людей, причетних до масових злочинiв?
Джерела, близькi до уряду, повiдомляють, що переговори зі владою ведуть і колишній генерал поліції Сретен Лукич, і колишнiй начальник Генштабу Небойша Павкович. Їхнi адвокати заявляють, що генерали хворi , що їм необхiдне лiкування.
Назважаючи на те, чи й вони здадуться, преса нагадує, що Гаазький трибунал розшукує ще 15 обвинувачених, котрi постiйно або час вiд часу перебувають у Сербiї. Початок переговорiв про приєднання Сербiї i Чорногорiї до Європейського союзу Брюссель обумовлює беззастережним спiвробiтництвом Белграда з Трибуналом із воєнних злочинiв. Iншими словами, видача одного або кiлькох обвинувачених лише частково полiпшить мiжнародне становище країни.
Правоцентристська влада Коштуницi перебуває мiж двох вогнiв. Тиск на неї роблять, з одного боку, мiжнародне спiвтовариство та сербськi демократичнi сили, а з другого боку - ультранацiоналiсти, якi мають одну третину депутатiв у парламентi та контролюють бiльшiсть сербських мас-медіа, зокрема багатотиражні бульварні видання. А саме ця преса впливає на негативне ставлення сербiв як до Гаазького трибуналу, так і до Європи загалом.