Прага, 2 лютого 2005 – Кандидатура Юлії Тимошенко, що її президент Віктор Ющенко висунув на прем’єр-міністра, викликає цими днями чимало відгуків у західній пресі. Серед них не бракує і стривожених, і схвальних. Діяпазон визначень, якими її обдаровують, сягає, якщо скористатися заголовком статті в німецькому щоденнику “Франкфуртер Рундшау”, “Від газової принцеси до матері країни”.
Висування Юлії Тимошенко на прем’єр-міністра непокоїть американський щоденник “Нью Йорк Таймз”. На думку газети, постать Тимошенко несе розкол, її промови під час помаранчевої революції були демагогічні й безкомпромісні. Тим часом, нагадано днями в редакційній статті цієї газети, минулого місяця конституційні зміни збільшили роль прем’єра, до того ж Тимошенко може стати ще впливовіша, якщо минулорічне отруєння Віктора Ющенка діоксином завдасть йому серйозних і тривалих проблем зі здоров’ям. Ющенко повинен упевнитися, що Тимошенко розуміє: він, а не вона визначатиме остаточне спрямування української політики, вважає “Нью Йорк Таймз”. І в галузі національного примирення, пише щоденник, Тимошенко викликає непотрібний розкол і, щоб подолати таке враження про себе, мусить вірно втілювати політику Ющенка, наголошує американська газета.
Про розкол, який викликає постать Юлії Тимошенко, пише й журнал “Тайм”. Автор статті вважає, що їй доведеться чимало попрацювати, щоб подолати нелюбов і недовіру багатьох українців, особливо ж на російськомовному сході країни. Тим часом залишаються питання про її чесність, особливо про те, яким чином вона здобула свої багатства, що їх оцінюють у сотні мільйонів доларів. Водночас Юлію Тимошенко в статті названо достатньо кваліфікованою для прем’єрської посади, але згадано і про невдоволення деяких західних бізнесменів в Україні, один із яких каже: “Ющенко літатиме собі світом, а вона керуватиме всім у Києві”. Але й так, робить висновок автор статті в “Тайм” із заголовком “Залізна леді України”, Ющенкові буде значно краще мати Тимошенко за голову свого кабінету, ніж за голову опозиції проти себе.
Інший журнал “Ньюзвік” називає Віктора Ющенка й Юлію Тимошенко “дивною парою”, а саму Тимошенко – “амбіційним союзником” президента. Автор цієї статті теж пригадує побоювання, що Ющенко, ледве тиждень на посаді, вже міг підготувати свій занепад. Журнал наводить думки політологів, що в разі схвалення кандидатури Тимошенко на прем’єра вона буде принаймні така ж упливова, як і президент, а в деяких ситуаціях і впливовіша; не рахуватися ж із нею не можна, бо на її боці народ.
Британська газета “Санді Таймз” присвячує статтю можливості того, що “київська принцеса” може прагнути помсти за попередні перешкоди її діяльності, зокрема за судові справи проти неї. Відомий західний фахівець із українських справ Тарас Кузьо в виданні “Eurasia Daily Monitor” теж зазначає, що кандидатура Тимошенко викличе холод у спині українських олігархів, особливо ж тих, хто групується навколо Соціял-демократичної партії України (об’єднаної).
Натомість інше аналітичне видання “Transitions Online” оприлюднило статтю професора європейської історії Університету Вальпараїсо у Сполучених Штатах Америки Мар’яни Рубчак, яка вже в заголовку називає Юлію Тимошенко “богинею помаранчевої революції”. Дослідниця пише про її майже міфічні якості і статус живої ікони, про те, що Тимошенко відіграє роль Берегині, Оранти, французької Маріянни – але водночас і “залізної леді” і “принцеси-войовниці”. Останнє визначення Юлії Тимошенко – “мати нації” – в статті залишено з питальником…
І, нарешті, Юлія Тимошенко потрапила й до статті про сучасну моду – завдяки своїй косі. Коли характерна риса, якою хтось відзначався роками, раптово опиняється на верхівці моди, це стає справжньою винагородою, пише британський щоденник “Дейлі Телеґраф”, – а в разі медяного кольору коси навкруг голови, ознаки Юлії Тимошенко, кандидат на прем’єр-міністра України просто не може бути ще моднішою.
Висування Юлії Тимошенко на прем’єр-міністра непокоїть американський щоденник “Нью Йорк Таймз”. На думку газети, постать Тимошенко несе розкол, її промови під час помаранчевої революції були демагогічні й безкомпромісні. Тим часом, нагадано днями в редакційній статті цієї газети, минулого місяця конституційні зміни збільшили роль прем’єра, до того ж Тимошенко може стати ще впливовіша, якщо минулорічне отруєння Віктора Ющенка діоксином завдасть йому серйозних і тривалих проблем зі здоров’ям. Ющенко повинен упевнитися, що Тимошенко розуміє: він, а не вона визначатиме остаточне спрямування української політики, вважає “Нью Йорк Таймз”. І в галузі національного примирення, пише щоденник, Тимошенко викликає непотрібний розкол і, щоб подолати таке враження про себе, мусить вірно втілювати політику Ющенка, наголошує американська газета.
Про розкол, який викликає постать Юлії Тимошенко, пише й журнал “Тайм”. Автор статті вважає, що їй доведеться чимало попрацювати, щоб подолати нелюбов і недовіру багатьох українців, особливо ж на російськомовному сході країни. Тим часом залишаються питання про її чесність, особливо про те, яким чином вона здобула свої багатства, що їх оцінюють у сотні мільйонів доларів. Водночас Юлію Тимошенко в статті названо достатньо кваліфікованою для прем’єрської посади, але згадано і про невдоволення деяких західних бізнесменів в Україні, один із яких каже: “Ющенко літатиме собі світом, а вона керуватиме всім у Києві”. Але й так, робить висновок автор статті в “Тайм” із заголовком “Залізна леді України”, Ющенкові буде значно краще мати Тимошенко за голову свого кабінету, ніж за голову опозиції проти себе.
Інший журнал “Ньюзвік” називає Віктора Ющенка й Юлію Тимошенко “дивною парою”, а саму Тимошенко – “амбіційним союзником” президента. Автор цієї статті теж пригадує побоювання, що Ющенко, ледве тиждень на посаді, вже міг підготувати свій занепад. Журнал наводить думки політологів, що в разі схвалення кандидатури Тимошенко на прем’єра вона буде принаймні така ж упливова, як і президент, а в деяких ситуаціях і впливовіша; не рахуватися ж із нею не можна, бо на її боці народ.
Британська газета “Санді Таймз” присвячує статтю можливості того, що “київська принцеса” може прагнути помсти за попередні перешкоди її діяльності, зокрема за судові справи проти неї. Відомий західний фахівець із українських справ Тарас Кузьо в виданні “Eurasia Daily Monitor” теж зазначає, що кандидатура Тимошенко викличе холод у спині українських олігархів, особливо ж тих, хто групується навколо Соціял-демократичної партії України (об’єднаної).
Натомість інше аналітичне видання “Transitions Online” оприлюднило статтю професора європейської історії Університету Вальпараїсо у Сполучених Штатах Америки Мар’яни Рубчак, яка вже в заголовку називає Юлію Тимошенко “богинею помаранчевої революції”. Дослідниця пише про її майже міфічні якості і статус живої ікони, про те, що Тимошенко відіграє роль Берегині, Оранти, французької Маріянни – але водночас і “залізної леді” і “принцеси-войовниці”. Останнє визначення Юлії Тимошенко – “мати нації” – в статті залишено з питальником…
І, нарешті, Юлія Тимошенко потрапила й до статті про сучасну моду – завдяки своїй косі. Коли характерна риса, якою хтось відзначався роками, раптово опиняється на верхівці моди, це стає справжньою винагородою, пише британський щоденник “Дейлі Телеґраф”, – а в разі медяного кольору коси навкруг голови, ознаки Юлії Тимошенко, кандидат на прем’єр-міністра України просто не може бути ще моднішою.
