Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:51

“Прямий ефір”: Чи потрібна в Україні реприватизація?


Ірина Халупа Гості: Михайло Чечетов - голова фонду держмайна; Олександр Рябченко - директор міжнародного інституту приватизації, управління власності та інвестицій.










Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 8 лютого 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Ми продовжуємо свої вечірні програми.

На черзі передача “Вечірня Свобода”.

Вітаємо всіх, хто нас слухає.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема нашої передачі сьогодні: “Чи потрібна в Україні реприватизація?”

Гості передачі: Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов; Олександр Рябченко, директор міжнародного інституту приватизації, управління власності та інвестицій.

Як ми вже чули, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко попросила Генеральну Прокуратуру перевірити легітимність всіх приватизацій, які були здійснені за президента Леоніда Кучми. Ця перевірка має бути завершеною до 14 лютого.

Один день після того, як переконливою більшістю парламент затвердив її на посаді прем’єр-міністра, Тимошенко оголосила про ренаціоналізацію найбільшого металургійного заводу “Криворіжсталі”.

Цю кампанію, як відомо, було продано за суперечливих обставин у червні минулого року. Один із бізнесменів, що став власником “Криворіжсталі”, - це зять президента Кучми, народний депутат Віктор Пінчук.

Заявивши, що “Криворіжсталь” буде продано під аукціон в майбутньому, Тимошенко запевнила, що це не значить, що всі попередні приватизації будуть анульованими.

Президент Ющенко та його команда перевіряють приватизацію “Криворіжсталі”, вважаючи цю приватизацію яскравим прикладом десятилітньої корупції режиму Леоніда Кучми.

Минулого тижня суд заборонив консорціуму, що купив “Криворіжсталь” за 800 мільйонів доларів, продавати комбінат. Цей консорціум - це два найвпливовіші бізнесмени в Україні, Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми, та Ренат Ахметов, найбагатша людина в Україні.

У тендері щодо “Криворіжсталі” вважають, що було допущено грубої дискримінації проти іноземних інвесторів, які пропонували заплатити мільярд доларів за комбінат. Опозиція тоді звинуватила уряд в тому, що один із найприбутковіших заводів було продано своїм людям та ще й дешево.

Пінчук заявляє, що готовий завод віддати, але лише за рішенням суду. “Найважливіше в цьому процесі - це закон, а не бажання Президента держави”, - сказав він.

Сьогодні Кабінет Міністрів України провів нараду з приводу впорядкування державної власності, а також процедури приватизації.

Уряд Тимошенко збирається провести ревізію у приватизаційних процесах, що відбулися раніше. Наразі Кабмін доручив Фонду державного майна скасувати всі рішення за результатами приватизації, зокрема металургійного комбінату "Криворіжсталь", довкола якого було найбільше галасу.

Фонд держмайна, крім цього, просить визнати законним позов Генпрокуратури й окремих народних депутатів до суду щодо приватизації “Криворіжсталі”.

Зараз підопічні прем’єра вивчають, чи доцільно переводити “Криворіжсталь” у державну власність або повторного його продажу, але за більші гроші.

Уряд також ухвалив рішення розпочати роботу над новою програмою приватизації на поточний рік, яка, за словами Юлії Тимошенко, почне працювати відразу після її ухвалення в парламенті. Пані Тимошенко пообіцяла надалі проводити прозору приватизацію.

Стосовно раніше приватизованих підприємств, то уряд доручив Генпрокуратурі перевірити законність цієї процедури і прозвітувати щодо цієї процедури до 14 лютого.

Заяви урядовців про необхідність переглянути минулу приватизацію експерти сприймають по різному. Деякі з них переконані, що ця процедура передовсім відлякає потенційного західного інвестора. Інші ж переконані, що необхідно провести таку перевірку.

Послухаємо з цього приводу економіста-міжнародника професора Олексія Плотнікова, співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН.

Олексій Плотніков

Дійсно, дуже важлива є проблема впорядкування власності, проблема того, щоб приватизаційні процеси відповідали державним інтересам і інтересам народу, а не певним угрупуванням чи кланам, тобто, з цієї точки зору, це безперечно є позитив.

Але мене дуже хвилює те, що в державі починаються процеси переділу власності, реприватизація, спроби відібрати те, що було віддано, свого часу приватизовано.

Я не в захваті від того, що почав новий уряд. Якщо питання власності дійсно потребують врегулювання, це одне. Але якщо тут примішуються політичні чинники, що в одних треба відібрати, а іншим віддати, це не є нормальним.

Якщо мова стосується виключно “Криворіжсталі”, то хай доплатять ті, хто, виявляється, заплатив менше. Якщо реакція на те, щоб в одних відібрати, а віддати іншим, то це не є нормальним. Це ставить країну в ризиковані умови, і до такої країни може йти від інвесторів тільки ризикований і спекулятивний капітал. Але аж ніяк не нормальні якісь економічні стосунки.

Ірина Халупа

Ще один економіст – Володимир Сіденко вважає, що перевірка приватизованих раніше підприємств необхідна, однак виключно на правовій підставі, і наповнення державної скарбниці не сміє бути мотивами цього.

Пан Сіденко також переконаний, що скасування приватизації підприємств у сумнівний спосіб аж ніяк не сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату.

Володимир Сіденко

Я думаю, що жодні міркування доцільності чи наповнення казни, чи аналогічні аргументи не можуть бути виправданням реприватизації. Єдине, що може слугувати основою, це порушення закону під час приватизації чи невиконання взятих під час приватизації зобов’язань відповідними інвесторами. Тобто підстава може бути тільки юридично.

Я думаю, що це може здійснюватись виключно за рішенням суду, і жодні інші процедури тут не можуть мати місця. Є кілька випадків, в яких вочевидь були порушення, і “Криворіжсталь” відноситься якраз до цих. Тому я не виключаю, що можна таке зробити з найбільш очевидними випадками порушень закону.

Такі випадки мають трактуватися не як реприватизація, а як відміна приватизації, яка була здійснена з порушенням закону, на мій погляд.

Якщо це буде здійснюватись таким чином, то це не матиме негативного впливу на інвесторів, а навпаки буде свідчити про те, що в Україні нарешті відновлена дія закону. І це буде свідчити про поліпшення інвестиційного клімату. Але якщо все виллється в політичну кампанію, то це буде інша річ.

Ірина Халупа

Панове, перегляд приватизації "Криворіжсталі" продемонструє, що справді нова українська влада є реформаторською, визначить її репутацію в очах інвесторів на майбутні роки. Чи буде це розцінено противниками, як зведення рахунків? Пане Чечетов, що Ви скажете?

Михайло Чечетов

По-перше, я хочу процитувати Віктора Андрійовича Ющенка, коли він був кандидатом в президенти і Президентом, де він неодноразово заявляв, що масова реприватизація, масова націоналізація ніколи в Україні не будуть зведені в ранг державної політики. Це ключова теза.

Що торкається окремих об’єктів, як “Криворіжсталь”, то там дійсно були відповідні порушення процедури, було звуження, можливо, конкуренції, коли не всі інвестори могли прийняти участь у приватизації цього гігантського об’єкту, і це сказалося на ціні об’єкту, то по цьому об’єкту може бути прийняте відповідне рішення.

Причому це рішення повинно бути (це неодноразово підкреслював і Президент, і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко) в правовому полі, максимально юридично коректно. Це повинно бути рішення суду.

Якщо рішення суду буде щодо повернення в державну власність, далі буде вже прийняте нове рішення або залишити цей об’єкт у державній власності, відповідно компенсувати тим власникам суми, які вони заплатили за пакет, або виставити на новий максимально публічний прозорий конкурс без різних кваліфікаційних вимог до інвесторів.

Як кажуть, розкрити шлюзи для доступу до всіх іноземних інвесторів і з ближнього, і з дальнього зарубіжжя, для участі національних інвесторів, і власники теперішні можуть прийняти участь. І щоб перемогу отримав той, хто заплатить більші кошти.

Що торкається того, коли буде продаватися “Криворіжсталь”, чи залишаться в державній власності. Сьогодні була нарада під керівництвом Прем’єр-міністра Юлії Володимирівни Тимошенко, і були дані відповідні доручення Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Фонду державного майна проаналізувати фінансово-економічну ситуацію на підприємстві, і фінансові можливості підприємства.

І з урахування такого глибокого аналізу фінансової спроможності “Криворіжсталі” прийняти остаточне рішення щодо майбутньої перспективи: чи залишати в приватній власності, чи виставити, ще раз повторюю, на новий максимально публічний конкурс із залученням широкого кола інвесторів.

Але повернення буде виключно в правовій площині, виключно на підставі закону і рішення суду.

Що торкається того, що Генпрокуратура перевіряє, то це, як кажуть, робочі моменти. Щороку Фонд державного майна перевіряється рахунковою палатою по своїх напрямках і Генпрокуратурою, і правоохоронні органи по своїх напрямках перевіряють. Це так співпало.

Але я ще раз повторюю, що тут немає ніякого політичного замовлення. Мова йде про те, щоб там, де були недоліки, то їх усунути, щоб більше таких питань, які виникають щодо приватизації по “Криворіжсталі”, в Україні не було.

Це буде головним для того, щоб в Україну йшли серйозні інвестори.

Ірина Халупа

Чи були в минулому якісь попередні перевірки приватизаційних процесів в Україні Генпрокуратурою, пане Чечетов?

Михайло Чечетов

Це робочий момент. Щороку прокуратура перевіряє окремі напрямки роботи фонду. Вона може перевіряти виконання інвестиційних зобов’язань...

Ірина Халупа

Чи перевіряла вона законність приватизації в минулому?

Михайло Чечетов

І законність приватизації по окремих об’єктах перевіряла. Це, ще раз повторюю, оперативна робота Генпрокуратури...

Ірина Халупа

Це все робота?

Михайло Чечетов

Так, це все робота.

Ірина Халупа

Пане Рябченко, як Ви розцінюєте цей намір переглянути попередні приватизаційні процеси в Україні, зокрема “Криворіжсталь”? Добре це?

Олександр Рябченко

Так.

Що стосується “Криворіжсталі”, то це окреме питання. Воно було дискусією під час президентських перегонів, було зрозуміло, що це не може залишитися поза увагою влади, поза увагою політичних сил, які перемогли і під час виборів проголошували, що вони перевірять це, не залишать той конкурс, який відбувся, таким, що не буде судового розгляду. Тому судовий розгляд має бути, і суд вирішить, наскільки порушений закон.

На мою думку, закон був порушений. Суд визнає, що закон порушений, через те “Криворіжсталь” повернеться до державної власності, а гроші, які сплатили інвестори, повернуться з бюджету до інвесторів.

Принципово питання в тому, що далі уряд прийме рішення зробити з “Криворіжсталлю”, то, як на мій погляд, принциповіше продемонструвати свою ринкову прихильність, “Криворіжсталь” не слід лишати у державній власності, а слід виставити на новий, абсолютно прозорий конкурс, там, де всі професійні покупці, хто має відповідні фінансові можливості, можуть позмагатися і виявити і ринкову ціну “Криворіжсталі”, а це поставить крапку, скільки зараз дійсно коштує “Криворіжсталь”.

Це буде краще для самого підприємства, бо той, хто переможе, буде змушений і захоче продемонструвати, що він найкращий господар, а “Криворіжсталь” буде працювати краще і краще і отримає достатньо великі інвестиції.

Я думаю, що це для України буде першим прикладом того, що Україна не проти приватизації, що новий уряд за приватизацію, але за приватизацію прозору, рівноправну для всіх бажаючих прийняти участь. Це буде дуже конкретна демонстрація.

Ірина Халупа

Чи буде це позитивний меседж для потенційних іноземних інвесторів?

Олександр Рябченко

Якщо це буде конкретно по “Криворіжсталі”, то це так. Якщо казати про другу частину, то я вважаю, що це некорисно для України...

Ірина Халупа

Яку другу частину?

Олександр Рябченко

Другу частину Вашого питання, про суцільну перевірку Генпрокуратурою.

Дійсно слід перевіряти деякі продажі, але слід перевіряти ті продажі, які вже під свого проведення викликали і судові позови від тих, кого не допустили до участі у конкурсі, і критичні висновки експертів щодо відповідності законів цих конкурсів. Це слід перевірити.

По цих питаннях може бути недовіра від нової влади до старої, а суцільно перевіряти все, що було продано, - це не є корисно, це завжди буде викликати якусь недовіру в інвесторів.

Уявіть, це ж не остання політична сила, яка прийшла в Україну і перемогла. За п’ять років нові вибори, ще за п’ять - ще одні нові. А якщо нові прийдуть до влади, почнуть свою роботу з того, що будуть перевіряти те, що минулі продали, і зі своєї точки зору вважати, що правильно, а що неправильно.

А де ж інвестиційний імідж? Де ж кредитний рейтинг? Треба все ж таки думати про Україну, а не про те, як новий уряд позиціонується.

Тому там, де були порушення, які вже під час проведення конкурсів наголошувалися, які попали в пресу, там слід перевірити, слід звернутися до суду, і нехай суд поставить остаточну крапку.

Але це не масове, це, можливо, 10-15 об’єктів.

Ірина Халупа

Які такі відомі 10-15 об’єктів? Які інші назви можуть щось означати для нашого слухача, крім “Криворіжсталі”?

Олександр Рябченко

Головний мотив – це критерій, по якому критерію можна було б сказати, які об’єкти можуть бути сумнівними.

На мою думку, критерій такий: там, де існували додаткові вимоги до покупця, які обмежували можливість прийняття участі у продажу, - це такі об’єкти, як Дніпровський металургійний комбінат, Північний гірничо-збагачувальний комбінат, там, де дійсно існувала вимога домовитися з кредиторами, щоб стати учасником конкурсу, то це слід переглянути.

Я не буду називати всі 10, бо я можу помилися і вказати на абсолютно порядного інвестора, а це було б дуже погано, але принцип має бути проголошений перед тим, як буде визначено, які саме підприємства йдуть на перевірку. Принцип повинен бути прозорим і зрозумілим.

Це і є те, що ми завжди очікуємо від уряду. Прозорість дій – це важливіше за конкретний перелік.

Ірина Халупа

Пане Чечетов, які об’єкти, на Вашу думку, теж треба залучити до цієї перевірки? От пан Рябченко каже, що нерозумно і некорисно перевіряти все, але є кілька, на які варто звернути увагу. Він вичислив кілька. Чи, можливо, у Вас є якісь інші думки з цього приводу?

Михайло Чечетов

Я не думаю, що все будуть перевіряти – це фізично неможливо. У нас зараз на контролі у фонді 10,5 тисяч договорів. Це треба Генпрокуратуру років на три відволікти тільки на перевірку досконально всіх договорів. Тому вибірково вона буде перевіряти, можливо, тільки найбільш резонансні об’єкти будуть перевіряти.

А з точки зору, що ще може бути повернено, то ми якось сконцентрували увагу на “Криворіжсталі”, а в нас це буденна робота, в нас є окремий департамент, який слідкує за виконанням інвестиційних зобов’язань, які взяв покупець на себе.

На сьогоднішній день ми через суд розірвали десь договорів з нерадивими інвесторами порядку 150-ти, повернули у державну власність, потім перепродали більш ефективному власнику, по 200 договорах ми судимося. Так що це наша повсякденна робота.

На сьогоднішній день з резонансних об’єктів, де інвестор не виконує зобов’язань, потужній промислових об’єктів – це Запорозький алюмінієвий комбінат. Ми вступили у судову процедуру і через суд...

Ірина Халупа

А хто інвестор?

Михайло Чечетов

Там російський інвестор.

Фонд державного майна вступив в судову процедуру щодо повернення у державну власність у зв’язку з тим, що інвестор не виконує своїх зобов’язань.

Це вже другий об’єкт, де фонд вже судиться два роки в судах. Ми сподіваємося, що до логічного фіналу у судових процедурах ми дійдемо, і цей об’єкт повернеться в державну власність для того, щоб перепродати більш ефективному власнику. І “Криворіжсталь”.

А далі нехай дивиться прокуратура. Якщо будуть ще якісь відповідні, на погляд прокуратури, знайдені порушення, то будуть прийняті відповідні рішення і будуть прийматися відповідні рішення суду.

Ірина Халупа

Що треба робити у цьому випадку щодо “Криворіжсталі”, щоб це не виглядало, як якісь розрахунки, що відбираємо в одних олігархів, а продамо іншим? І чи є така можливість, що відберуть в одних олігархів і продадуть іншим?

Михайло Чечетов

Я не сказав би, що по “Криворіжсталі” є якесь політичне замовлення або бізнесовий. Справа в тому, що деякі політичні кола ще в період проведення конкурсу виступали проти продажу “Криворіжсталі” і щоб залишити її у державній власності, інші політики виступали за те, щоб провести конкурс, в якому головним була б тільки ціна, не захист внутрішнього ринку, не захист національних товаровиробників.

А програма минулого уряду якраз вимагала від міністерств, відомств захист внутрішнього ринку, виходячи з чого конкурсна комісія на виконання урядової програми і формувала ці умови.

А зараз ставиться головне – це відкрити максимально шлюзи, допустити всіх інвесторів, і хто більше заплатить, той і купить. Це вже нова політика далі, яка розширяє коло інвесторів, підвищує рівень конкуренції. Звісно, що буде і більша ціна.

Ірина Халупа

Пане Рябченко?

Олександр Рябченко

Якщо буде повернено “Криворіжсталь” у державну власність і виставлено на новий продаж, то держава не може робити обмежень стосовно участі в конкурсі якихось конкретних покупців. Тому ті, хто купили, так само мають право прийняти участь в конкурсі, як і всі інші. Тому не можна буде сказати, що у одних відібрали, а іншим віддали. Віддадуть тому, хто запропонує при виконанні певних умов найвищу ціну.

До того ж, загалом є дві підстави для опротестування конкурсів. Невідомо, яку конкретно вибрала Генпрокуратура. Перша – це коли у більшості випадків покупець порушив угоду купівлі-продажу. Це те, про що казав Михайло Васильович, коли вони опротестували і виграли 150 справ у судах і повернули у державну власність.

Це саме той випадок, коли покупець купив і сплатив гроші, підписав угоду купівлі-продажу, і цією угодою взяв на себе певні зобов’язання стосовно забезпечення роботи підприємства, а потім їх не виконав, то це і є підстава для опротестування...

Ірина Халупа

Інвестори не виконують свої обов’язки у випадку з “Криворіжсталлю”?

Олександр Рябченко

Ні, по “Криворіжсталі” мені невідомо, що інвестор щось не виконав. Тому що опротестувала прокуратура ми не знаємо.

Але є друга підстава, по якій можна опротестувати угоду і визнати конкурс недійсним, – це коли держава, як продавець, порушила закон при проведенні конкурсу. Це так само може бути опротестовано Генпрокуратурою, і так само може бути наслідком рішення: відмінити конкурс і повернути в майно державі, а гроші покупцю. Тому ми просто не знаємо, по якій підставі опротестовано.

Але мені невідомо щось стосовно того, щоби покупець не виконував угоду купівлі-продажу, тому немає підстав якимсь чином обмежувати його у повторній продажі, якщо ця повторна продаж відбудеться. Всі мають бути рівними.

Ви вже дещо зачепили дорогі гості одне із моїх наступних питань, власне юридичне підґрунтя для перегляду приватизації, крім тих моментів, які ви вичислили.

Чи є якісь інші юридичні нюанси, які можуть слугувати цьому підґрунтю, пане Чечетов?

Михайло Чечетов

Я повністю згоден з моїм колегою Олександром Рябченко відносно того, що це той випадок, який, як кажуть, не підпадає під загальну формулу, під загальний алгоритм.

Тобто, тут у нас нема претензій до інвестора, що інвестор виконує зобов’язання, що фонд не подає в суд на інвестора відносно того, що він не виконував зобов’язання свої згідно договору купівлі продажу.

І ми вимагаємо розірвати відповідний договір, і повернути підприємству державну власність. Тут зовсім інші підстави, що є сумнів у тому, що була порушена процедура проведення конкурсу, були порушені процедури у вимогах до інвестора і так далі.

І ставиться під сумнів саме проведення конкурсу на тих засадах, на яких він був проведений. Ось головний, як кажуть, чим відрізняється те, що фонд, де ініціював у суді справи по поверненню державної власності і по Криворіжсталі.

Інвестор тут свої зобов’язання виконує і претензії, як кажуть, до урядових структур, до фонду державного майна, який діяв на підставі відповідних рішень уряду щодо порушення відповідних процедур при проведенні конкурсу.

Це і оспорюється у суді, якщо ці порушення в суді будуть достатні для того, щоб признати конкурс не дійсним, а конкурс буде не дійсним і підприємство повернеться у державну власність.

Ірина Халупа

Пане Рябченко, скільки Ви б дали за Криворіжсталь?

Олександр Рябченко

Я б не дав ніскільки, бо у мене просто нема цих грошей.

Ірина Халупа

Якби вони у Вас були?

Олександр Рябченко

Якби вони у мене були, мабуть не обговорювали ми з Михайлом Васильовичем, з вами в ефірі цю тематику.

Ірина Халупа

Наскільки, я розумію, Криворіжсталь – це завод в який держава всипала чимало грошей. Я пам’ятаю, коли йшов весь процес приватизації багато, хто ставив під сумнів власне потребу приватизувати цей об’єкт, бо багато, хто вважав його стратегічним і так далі. І тому я питаю, що він варта в очах держави?

Олександр Рябченко

Ви знаєте, я довгі роки агітую за те, що вартість об’єкта оцінюється не тим скільки держава свого часу вклала грошей. В нас є чудові підприємства для минулого, які були побудовані, де було витрачені мільярди доларів.

На жаль, у сьогоднішній економіці вони не коштують навіть не те, щоби мільярди, вони навіть не коштують десяти мільйонів доларів, бо вони є збиткові. Тому, ціна Криворіжсталі це ціна бізнесу, які існує на Криворіжсталі.

З моєї точки зору, ця ціна буде набагато більша, ніж та, що була влітку, але визначити чітко і сказати, яка була ціна просто не можливо. Бо ціна залежить від багатьох чинників в тому числі від того, які обов’язки на інвестора покраде продавець. Що інвестор буде змушений робити.

І таким чином він буде враховувати і ціну. Якщо умови будуть приблизно такі, які вони були влітку, влітку за Криворіжсталь сплатили десь 800 мільйонів доларів. І я думаю, що зараз, якщо буде відкритий конкурс з вільним продажем, то це буде десь півтора до двох мільярдів доларів.

Ірина Халупа

Так що ціна зростає?

Олександр Рябченко

Я хочу додати. Тут є принциповий такий момент стосовно реприватизації, я хочу його підкреслити.

Ірина Халупа

Який саме?

Олександр Рябченко

В нас не така добра зараз ситуація з бюджетом. Бюджет не дуже наповнений і від минулого уряду залишилося у спадок проблемна фінансова економічна ситуація для цього уряду. Їм треба зараз шукати, як наповнення бюджету грошей.

Так от, якщо оскаржуються і реприватизації Криворіжсталі по тому принципу, що винен інвестор, то інвестор, коли угоду купівлі продажу розривається він не одразу отримає гроші, а тільки після повторного продажу.

А от, якщо держава порушила чимось процедуру чи закон при продажу і угода визнається не законною, чи сам продаж визнається не законним тому, що держава порушувала, то гроші слід повертати відразу, зараз.

Покупець повертає Криворіжсталь, а гроші 4 мільярди 200 мільйонів держава має повернути покупцю. І це не так просто, я думаю, що це для нового уряду.

Якщо не економічна доцільність, то це буде ще один аргумент, щоб подумати чи варто сплатити 4 мільярди із бюджету і очікувати, що державний бізнес ті гроші відпрацює на Криворіжсталі, чи варто зараз оголосити новий конкурс, і отримати за Криворіжсталь приблизно 9 мільярдів гривень. І таким чином додатковий вагомий внесок у бюджеті потреби величезні.

Ірина Халупа

Це важливий момент на який напевно уряд буде звертати чимало уваги. Шановні гості, як ви думаєте, в такій державі, як Україна, який повинен існувати баланс між державною власністю і приватною власністю.

Я не знаю, чи взагалі це коректно підходити до цього з такими словами, як баланс. Я знаю, що кожна держава має стратегічні об’єкти, яка вона в себе тримає за пазухою, так би мовити, і не приватизує.

Ось ми говоримо про “Укртелеком” вже півтора року, але якось до приватизації “Укртелекому” не доходить.

Пане Чечетов, як знайти власне цей баланс, де буде користь і для держави, і для споживача, і для інвестора?

Михайло Чечетов

По-перше, кожна країна вирішує у себе по-своєму. І в нас є серед ринкових країн є країна, як Франція, де в більшій мірі, як кажуть, державні регулятори вмонтовані в економіку, і державна власність в більшій мірі в тому, що і в енергетиці, і взяти більш ліберальні моделі економічну ринкову, США і так далі.

Тобто, кожна країна вибирає своє. Але є принциповий момент, коли держава залишає державні підприємства, то вона повинна не тільки залишити в державній власності підприємства і продекламувати, що залишила вона.

Вона повинна взяти на себе і певні зобов’язання щодо допомоги цім підприємцям. Залишаючи в державній власності підприємства держава відрізає від них приватні інвестиції.

І таким чином вона, як кажуть, робить перспективу цим підприємствам. Тоді держава має взяти на себе певні зобов’язання щодо інвестування за рахунок обкладень, за рахунок бюджету, щодо державних замовлень, забезпечень, щодо пільгових кредитів або пільгового оподаткування.

Але, якщо держава залишає у себе велику кількість підприємств, а не в змозі не по одному напрямку допомогти, то ці підприємства, як кажуть, можуть просто не дожити до заврішнього, післязавтрішнього днів.

То у цьому разі повинний бути баланс між, як кажуть, бажанням держави, як можна більше підприємств залишити по управляти цим підприємствами і спроможністю державі допомогти.

Там, де баланс витримує, ці підприємства можуть залишати, а там, де спроможність допомогти одна, а бажання поуправляти більша, то всі підприємства, які попадають в цю різницю, вони прирікаються на агонію.

Ірина Халупа

Ми всі знаємо, що спроможність і бажання не завжди ідуть крок в крок, і не лише в економіці?

Михайло Чечетов

Зараз головне завдання, яке стоїть перед урядом і перед міністерством економіки збалансувати наше бажання з нашими спроможностями.

Ірина Халупа

Пане Рябченко, що треба, щоб був цей баланс, щоб спроможність відповідало бажанню і навпаки?

Олександр Рябченко

Я вважаю, що держава – це суддя у бізнесі і держава не може бути гравцем. Гравець – це приватник і погано, коли держава є одночасно...

Ірина Халупа

Так, що Ви вірите у повну приватизацію?

Олександр Рябченко

Ні, ні. Погано, коли держава є одночасно суддею і одночасно гравцем, я не вірю в такі справедливі ігри. У футболі такого принаймні не буває, що я дуже полюбляю.

Тому, держава повинна тримати державну власність, яка забезпечує національну безпеку цієї держави. Вона сама вирішує, що становить предмет національної безпеки в різних держав по різному. Це залежить від геополітичного становища цих держав.

В нас, наприклад, на Україні, я абсолютно переконаний, що принаймні один Нафтопереробний завод повинен лишатися у державній власності - це питання національної безпеки.

Ми вже мали клопіт, ми вже мали проблеми, ми вже здається третій рік маємо клопіт з нерозумної приватизації нафтопереробки.

Ірина Халупа

Але здається Україна не залишила ні один Нафтопереробний завод за собою?

Олександр Рябченко

Не залишила ні один, але там на Галичині 25%, на Кременчуці 43% є з чого працювати. Разом з тим не можна казати, що ми зараз все продамо. Приватизація повинна відбуватися поступово відповідно до готовності держави і приватизація повинна проводитися одночасно з реформуванням галузі.

Ми могли з вами чудово зараз говорити про приватизацію залізниці, а це було би безглуздо і абсурдно, бо там не було реформування, вона має бути державна. Навіть і мови не може бути про реформування чогось пов’язано з залізницею, крім обслуговуючих підрозділів.

Тому, я прихильник того, що держава повинна не працювати, як бізнесмен, але поступово виводити на приватизацію ті підприємства і ті галузі, де вона готова це зробити, де вона готова позбутися свого державного планового господарства.

При цьому, я абсолютно переконаний, що життя покаже, що держава повинна залишити у державній власності для забезпечення функціонування економіки. І це питання національної безпеки держави.

Ірина Халупа

Пане Чечетов, які ласощі ще залишились в українській коморі для приватизації? Велика вже нібито за нами, що ще залишається на Вашу думку?

Михайло Чечетов

“В закромах Родіни” ще дуже, дуже багато гарних об’єктів. Я умовно кажу: енергетика, нафтогазовий комплекс, залізниці, а яйційна промисловість і так далі. Я кажуть, протекційні “еверести” ще попереду.

Ірина Халупа

Сподіваємося, що в Україну завітають гарні інвестиційні альпіністи. Дякую, вам шановні гості за участь у “Вечірній Свободі”.

Тема дискусії сьогодні: “Чи потрібна в Україні реприватизація?”

Гостями передачі були: голова фонду державного майна Михайло Чечетов і директор міжнародного інституту приватизацій, управляння власності та інвестицій Олександр Рябченко.

Нашим гостям щире спасибі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG