Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:35

“Права людини: українська реальність”: Проблеми малого бізнесу у Києві і Харкові; Річниця смерті правозахисниці Ніни Строкатої; У Львові батьки померлої дитини вимагають притягнути до кримінальної відповідальності лікаря швидкої допомоги.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 8 лютого 2005 року.

Надія Шерстюк

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

- Проблеми малого бізнесу у Києві і Харкові;

- Річниця смерті правозахисниці Ніни Строкатої;

- У Львові батьки померлої дитини вимагають притягнути до кримінальної відповідальності лікаря швидкої допомоги.

28-го січня у Львові стався трагічний випадок - померла 9-річна дівчинка. У неї було важке інфекційне захворювання. Однак лікар швидкої допомоги, якого батьки викликали до хворої донечки, не зміг поставити правильний діагноз і поїхав. Сьогодні подружжя Стегніцьких вимагає притягти лікаря до кримінальної відповідальності.

Тему продовжує Галина Терещук.

Галина Терещук

27-го січня у Вероніки піднялась висока температура. Батьки дали їй таблетку, але температура не спадала, і вже об 11-ій вечора вона зросла до 39,9. Батьки викликали швидку. Невдовзі прибула 51-ша бригада 4-ої підстанції швидкої допомоги. Лікар старшого віку, за словами батьків натер їхню дитину оцтом, зробив укол анальгіну з димедролом, але у дівчинки весь час були судоми.

Після уколу, температура знизилась до 38,9, і лікар сказав батькам через кілька годин знову зробити хворій укол. Ампули він залишив і поїхав.

Близько шостої години ранку у Вероніки на тілі з’явилась висипка у вигляді синців. Батьки знову викликали швидку і ще зателефонували своєму дільничному терапевту, остання встановила діагноз - критична стадія менінгококцемії, як кажуть, менінгиту.

У шпиталі лікарі уже були безсилі перед недугою, висипка перекинулась на внутрішні органи. О першій годині дня 28-го січня 9-річна Вероніка померла.

Батьки розповіли, що їхня дитина ніколи не хворіла жодними застудами, була загартована. І припускають, що вона могла підхопити інфекцію в громадському транспорті, адже санепідеміологи перевірили і приміщення школи, де у 3-му класі навчалась Вероніка, і учнів, і батьків.

Подружжя Стегніцьких звернулось у прокуратуру з вимогою порушити карну справу і позбавити лікаря, який першим прибув до їхньої дитини, права працювати медиком. Прокуратура Сихівського району Львова зараз розслідує цю справу.

Водночас і міське управління охорони здоров’я створило спеціальну комісію з розслідування цієї трагедії.

Як повідомив радіо “Свобода” начальник міського управління охорони здоров’я Юрій Сагач, через 10 днів вони уже зможуть оприлюднити висновки комісії. “Винні нестимуть відповідне покарання,” - запевняє пан Сагач.

Юрій Сагач

Зараз складена комісія, яка проводить службове розслідування. В ході того розслідування будуть зроблені дисциплінарні висновки. Я думаю, що в жодному разі, якщо були задіяні медичні працівники, які невчасно або неефективно надали медичну допомогу, то за це будуть покарані.

Галина Терещук

За офіційними даними, від менінгококцемії вмирає майже 90% заражених дітей. Інфекція вражає усі органи хворої дитини і врятувати її дуже складно.

Ця хвороба прогресує блискавично, зазначають медики, і небезпечна тим, що при перших її проявах такі ж, як при епідемії грипу. До слова, коли захворіла Вероніка, епідемії не було у Львові. Наразі лише суд може визначити хто винен у смерті дитини.

На Львівщині не було ще жодного прецеденту, аби лікар справді відповів за надання непрофесійної допомоги. Найбільше покарання - це втрата посади.

У суді потерпілій стороні важко довести фаховість чи нефаховість дій медика. Але це уже не перший випадок у Львові, що через некомпетентність лікаря людина вмирає.

Втім, лише одиниці людей, які втратили по вині медиків когось з рідних звертаються у суд.

Надія Шерстюк

Наразі рубрика “Минуле”.

Днями Одеса згадувала про уродженку цього причорноморського міста, відому далеко за межами України, одну із засновниць Української гельсінської групи Ніну Строкату-Караванську.

31-го січня минула 7 річниця з дня її смерті. Пам’ять Ніни Строкатої вшановували члени Асоціації жертв політичних репресій.

Розповідає наш одеський кореспондент Петро Каландирець.

Петро Каландирець

Ніну Строкату називали «унікальною жінкою, мужньою, розумною та великою одеситкою». Перед першим арештом 6-го грудня 1971-го року вона тривалий час працювала у Одеському медичному інституті. Тут, з ініціативи обласного управління КДБ, неодноразово проводилися збори керівного складу інституту, її намагалися переконати покинути чоловіка, відомого правозахисника Святослава Караванського, заарештованого радянським режимом у 1965-му році.

Розповідає колишній політв’язень, а нині член Одеської обласної організації Національної спілки письменників України Олекса Різниченко.

Олекса Різниченко

Цілий світ облетіла цікава заява її у 1967-му році. Святослав Караванський сидів у Володимирській в’язниці. Вона їздила з Одеси туди. Дадуть їй на 30 хвилин розмови і все. Вона у грудні 1967-го року, коли їй відмовили у побаченні з чоловіком, написала заяву начальнику табору і копію Генсекретарю ЦК КРПС Леоніду Брежневу: «Оскільки ви за 18 років не можете виправити мого чоловіка, то прошу його розстріляти, а не знущатися з нього».

Ця її заява була надрукована у книжці В’ячеслава Чорновола «Лихо з розуму», яка вийшла у Великобританії. Вона облетіла цілий світ. Але не допомогло Караванському це, і вона продовжувала обстоювати право бачитися і зустрічатися з чоловіком.

Петро Каландирець

Ніна Строката досить часто зустрічалася і була особисто знайомою з російськими правозахисниками Людмилою Алексеєвою, Андрієм Сахаровим. Бувала у Івана Григоренка, В’ячеслава Чорновола, Оксани Мешко.

Олексі Різниченку Ніна Строката запам’яталася як «жінка, яка не відступала і займала наступальну позицію під час зустрічей з працівниками КДБ та іншими радянськими чиновниками. Це жінка, яка складає славу нашої Одеси. Вона була однією з десяти членів УГГ, яка була створена в Україні».

Ніна Строката померла 2-го серпня 1998-го року. Її поховали у місті Дентон, штат Меріленд, у Сполучених Штатах Америки, де вона мешкала з чоловіком Святославом Караванським після того як їх обох позбавили радянського громадянства і вислали з тодішнього СРСР.

Пам’ять про Ніну Строкату і сьогодні зберігається в Одесі. Щоправда, не зусиллями влади, а представниками Асоціації колишніх політичних в’язнів і товариства «Меморіал».

Український правозахисний Рух в Одесі не був особливо багатим на жіноче представництво. Це колишній в’язень спецспсихлікарень, правозахисниця Ганна Михайленко, яка нині мешкає в Одесі, та нині покійна Ганна Голумбієвська, яка неодноразово ставала на захист політичних в’язнів і займалася поширенням в місті україномовного та російськомовного самвидаву.

Тим часом, Олекса Різниченко висловив думку, що «Ніна Строката і Святослав Караванський були справжнім променем світла у темній атмосфері імперії радянського зла».

Надія Шерстюк

Підприємці столичного привокзального ринку вже вкотре пікетували будівлю Київської міськдержадміністрації. Вони обурені тим, що місцева влада, так би мовити попросила їх із насиджених місць.

Таку ситуацію вони вважають порушенням прав на підприємницьку діяльність і мають намір продовжувати боротьбу.

Тему досліджує Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Підприємців Київського привокзального ринку змусили покинути насиджені місця торгівлі. Як виявилося, ділянка, на якій вони торгували не один рік, продана під будівництво готельного комплексу.

Ситуацію я спробував прояснити у начальника головного управління побутового обслуговування та ринків Василя Щербенка.

Василь Щербенко

Вони ні до кого не зверталися для того, щоб їм відвели землю. І землю віддали організації під будівництво готельного комплексу. У нас є вільна ділянка на Бережанському ринку. Туди перевезені контейнери, які вони орендували. Вони можуть йти туди, але не хочеться їм там працювати.

Микола Закалюжний

Землю передали фірмі під будівництво за гроші, причому, зважаючи на столичну дороговизну, не малі. Саме тому, вважають підприємці, столична адміністрація не поцікавилася їхньою думкою.

Що ж стосується переїзду підприємців-привокзальників на Бережанський ринок, то застереження вони щодо цього мають конкретні.

Говорить активіст акції протесту підприємців Ніна Ломака.

Ніна Ломака

Бережанський ринок – це майже на околиці міста. Ми туди зі своїм товаром не можемо піти, бо він там просто буде неліквідним, ми не продамо його там, адже товар відповідає попиту покупця.

У нас на Привокзальному ринку отоварювалися середнього достатку люди, і були ціни нормальні, і були товари якісні.

Від 10-го листопада ми мали угоду, що ринок працюватиме до 1-го березня 2005-го року. Щербенко підписав угоду, Білич підписав угоду, Іващенко від Солом’янської районної ради і Кудрявцев, директор фірми “Корн”, з яким ми були в орендному договорі. Вони цієї угоди не дотрималися і викинули людей на вулицю майже з 1-го січня.

Микола Закалюжний

Підприємці не виключають, що, можливо, звернуться до суду, хоча багато-хто вважає тяганину із владоможцями заняттям не дуже приємним і перспективним.

Втім, є ще інший фактор, який останнім часом починає відігравати важливу роль. Це громадська думка. Вона вже змусила владоможців відступитися у Пущі Водиці від заповідних земель. Не виключено, як вважають підприємці, що і привокзальними землями доведеться поступитися. А для того, щоб це сталося, підприємці провадять акцію протесту, яка може набрати більшого розмаху.

Надія Шерстюк

Аналогічну проблему мають і харківські підприємці. У цьому місті загострився конфлікт між підприємцями і адміністрацією ринку біля станції метро академіка Барабашова.

Адміністрація веде мову про реконструкцію торгівельних місць, а підприємці заявляють про порушення їхніх прав.

З подробицями Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

Харківський ринок біля станції метро Академіка Барабашова найбільший і, напевне, найпроблемніший на сході України. За словами підприємців, яких працює на ринку близько 60-ти тисяч, існує офіційна плата за послуги ринку. Наприклад, за оренду контейнера – 75 доларів, а потрібно сплачувати 800. за оренду магазину – 2 800, сплачуються 4,5 тисячі доларів.

Підприємці погоджувалися так працювати, бо, за їх словами, альтернативи все одно не було, а біганина різними інстанціями дорожче обходилася.

Проте і їхній витримці настав край. 31-го грудня 2004-го року підприємці майданчику 10-15 дізналися, що адміністрація ринку не подовжила їм строк дії договору.

Ось офіційна версія керівництва ринку з вуст першого віце-президента концерну “АВЕК і Ко”, пана Сьомочкіна: “На майданчику 10-15 у підприємців скінчилися терміни суборенди. У зв’язку із благоустроєм майданчику їм запропонували перейти на інші місця, причому за попередніми розцінками”.

Харківська газета “Пятніца” 20-го січня оприлюднила ці розцінки. “Підприємцям запропонували контейнери до 18-ти тисяч доларів кожен з правом оренди до 2007-го року або магазини по 50 тисяч доларів з правом користування до 2009-го року”.

Підприємців обурило таке ставлення до них адміністрації, і вони оголосили про акції протесту, які триватимуть до початку березня.

Говорить Сергій Жарков, заступник голови профспілки підприємців.

Сергій Жарков

Стосунки між адміністрацією ринку та між підприємцями знаходяться в стадії загострення протягом останнього року. Чому? Під девізом реконструкції ринку, переобладнання, перетворення ринку під сучасний торгівельний центр насправді проходить справа по перепродажу, перерозподілу торгівельних місць.

Вікторія Маренич

А об’єднання підприємців Харківщини “Слобожанщина” вирішили знайти господаря землі, на якій знаходиться ринок.

До речі, під землею ринку – лінії Харківського метрополітену та його ДЕПО “Салтівське”.

Говорить Валентина Виноградова, голова об’єднання підприємців Харківщини “Слобожанщина”.

Валентина Виноградова

Управління споживчого ринку не змогло нам знайти низку документів, які потрібні до подання до суду. Немає цих документів у місті. Невідомо, кому належить земля. Невідомо з ким і за якими документами працює концерн “АВЕК” і на яких засадах.

Вікторія Маренич

Підприємці з численними позовами звернулися до суддів та до Генпрокуратури. Мер Харкова В.Шумілкін дав доручення міським чиновникам перевірити дотримання порядку проведення реконструкції та законність використання земельних ділянок у торгівельному центрі біля станція метро Академіка Барабашова концерном “АВЕК і Ко”.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG