Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:02

“Листи на Свободу”


Петро Кагуй

Аудіозапис програми:

Прага, 5 лютого 2005 року

Петро Кагуй

В ефірі передача “Листи на Свободу”.

Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.

Вітаю Вас, Шановні слухачі!

Слухач

Під Харковом в лісопарку знаходиться масове захоронення жертв сталінських репресій. Оце пам’ятник Сталіну та КПСС. Сюди треба привести цих кримських чиновників, може, порозумнішають.

Слухачка

Кучму треба судити народним судом. Народ повинен винести вирок такому горе-президенту, який в упор не бачив і не чув українців 10 років.

Слухачка

Хіба ж Кучма був президентом? То ж було посміховисько на весь світ. Пародія, а не президент. Він розігнав мільйонів українців наймитувати по світу. Він зганьбив Україну.

Слухач

Схоже, що ритуали, традиції чиношанування брежнівсько-кучминської епохи естафетними пацюками переповзають із однієї владної конфігурації в іншу. Ця чиношанувальна зараза охопила усі інститути влади – з низу до верху.

Петро Кагуй

Це були фрагменти із окремих дзвінків та листа, котрі прозвучать у сьогоднішній передачі. А розпочнемо із звукового послання, яке надійшло до нас минулого понеділка, 31 січня, відразу після того, як стало відомо про смерть матері новообраного президента Віктора Ющенка.

Слухачка

Шановна редакція, радіо “Свобода”! Через хвилі вашого радіо хочемо висловити глибокі співчуття нашому президентові Віктору Андрійовичу Ющенку з приводу тяжкої втрати, смерті найдорожчої людини, матері.

У життя пані Варвари було багато чорних смуг: тяжкі тривожні воєнні роки, нелегке повоєнне життя, голод, холод, а згодом і втрата чоловіка. Звичайно, вона вже померла не в молодому віці. Але поза всяким сумнівом такі події, як отруєння її сина Віктора Андрійовича, який був на грані смерті, складний виборчий марафон, в якому було багато фальшувань, бруду і несправедливості в значній мірі наблизили день її кончини.

Звучить фрагмент пісні “Пісня про матір” на слова поета Бориса Олійника

Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу.

Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти. Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть.


Петро Кагуй

Не залишилися поза увагою наших слухачів наміри Кримської влади встановити пам’ятник Йосипу Сталіну у рамках відзначення 60-річчя Ялтинської конференції, що проходила від 4 до 11 лютого 1945 року.

Власне, йдеться про встановлення пам’ятника для вшанування усієї “великої трійці”: Йосипа Сталіна, Вільяма Черчіля і Франкліна Рузвельта. Однак наміри увіковічнити постать Сталіна – викликали гострий спротив громадськості. Обурений цим і наш слухач.

Слухач

Кримські чиновники, які вирішили встановити пам’ятник Сталіну в Ялті, мабуть, забули, що Ялтинські угоди фактично узгодження кордонів “большого лагєря соціалізма”, тобто розширення московської імперії.

Всі чиновники забули, що Сталін – це колгоспне рабство, це голодомори 1933 і 1947 років, це розстріляне відродження, це звіряча депортація кримських татар та інших народів. Така ідея могла прийти в голову або дурню або відвертому ворогу України.

Під Харковом в лісопарку знаходиться масове захоронення жертв сталінських репресій. Оце пам’ятник Сталіну та КПСС. Сюди треба привести цих кримських чиновників, може, порозумнішають.

Петро Кагуй

Відразу кілька звукових послань ми отримали у відповідь на урядове рішення, що було підписане 19 січня виконувачем обов’язків прем’єр-міністра України Миколою Азаровим.

Слухачка

Добрий день, добродії! Я пенсіонерка з міста Вінниці Лідія Трохимівна звертаюсь до народного президента В.А.Ющенка і до Ю.Тимошенко.

28 січня по “5 каналу” я почула і побачила на екрані постанову КМ від 19 січня цього року підписану в.о. прем’єр-міністра Азаровим про надання пільг екс-президенту Кучмі, якою держава зобов’язується надати йому охорону, два автомобілі, чотири водія, два кухаря, дві офіціантки, покоївку та державну дачу довічно.

А що 8,5 млрд. доларів йому не хватить довічно? Це що вдячність Кучмі за його дії? Я настільки образилась, що в мені закипіла кров від злості, досади. Ще досі не можу заспокоїтись. Це що подарунок Кучмі за все те, що він накоїв за 10 років в Україні, за те, що він дістав своїми діями кожного українця, за вбивства під його дахом Вадима Гетьмана, В’ячеслава Чорновола, Георгія Гонгадзе, Малєва, Ромашко, Олександрова, Анатолія Єрмака і багато інших людей, яких пам’ятає Україна, за те, що продавав підприємства, землю, ліси і брав за це дуже дорогі подарунки?

У Криму з його милості продавалась земля під санаторії через підставних осіб. У Лівадії Кучма подарував Путіну частину палацу під резиденцію російського президента. А скільки було осуджено українців, над якими правоохоронці проводили катування, щоб розкрити злочини. Він же при інавгурації клав руку на Біблію і Конституцію як гарант.

Це далеко не всі його злочини. Я не суддя, не прокурор, а просто людина, якій це все небайдуже і набридло. Нас мільйони.

Я протестую проти такої постанови. Мене підтримають мільйони українців. Кучму треба судити народним судом. Народ повинен винести вирок такому горе-президенту, який в упор не бачив і не чув українців 10 років.

Бог є. Буде ще над ним Божий суд. Ображений український народ ніколи не вибачить Кучмі.

Дякую.

Слухачка

Слухала радіо “Свобода”, де Микола Азаров визначив пільги для Кучми. Хто це дозволив Азарову так розпорядитись? Це що, знову насмішка над потерпілим українським народом? Де це видано, що такому злодію, як Кучма визначити такі пільги, дачі, кухарку, машини? За що?

За те, що стільки літ узурпував український народ. Отже, схаменіться і не визначайте цьому злодієві такі пільги. Тільки на лаву підсудних. Там йому і місце в криміналі разом з Медведчуком, його адвайзером. Нехай там у криміналі дає поради Кучмі, як знищити Ющенка, гад такий.

Дуже правильно вимагає Григорій Омельченко у Генпрокурора, щоб Кучму взяти під варту, щоб він не встиг втекти від покарання.

Слухачка

Дорога “Свобода”, прийми мої слова Ганни Сивенької, як велику вдячність тобі за те, що своїми правдивим передачами ведеш нас роками прямим курсом в розбурханому українському океані.

Незважаючи на те, що мені пішов уже 63-ий рік 13 днів була на Майдані Незалежності у місті Києві в дні помаранчевої революції. Чому я і тисячі тисяч правдоборців в столиці та інших містах і селах України днями й ночами були на майданах, в холоді, під дощем, снігом, мерзли в палатках?

А тому, щоб вибороти свободу, сказати “ні брехні, ні фальсифікації”, “Ющенко – наш президент” і людиноненависницький брехливий злочинний режим кучмізму відправити на смітник історії, а разом з тим відправити на пенсію Кучму і створити йому такі умови життя, які він створив для народу України, в тому числі і для нас пенсіонерів.

Я згідна, що президент-пенсіонер має мати пошану і відповідні умови життя на схилі літ. Але ж хіба Кучма був президентом? Це було посміховисько на весь світ. Пародія, а не президент. Він розігнав мільйонів українців наймитувати по світу. Він зганьбив Україну. Він разом зі своєю командою створили такі тяжкі умови життя для народу і умертвили мільйони люду.

Він обдер село і селянина, шахтаря, робітника, медика, вчителя, пенсіонера. Він зі своєю командою повинен за все відповісти згідно нашого законодавства в найшвидшому часі.

А поки створіть йому як пенсіонеру такі умови, які він створив нам пенсіонерам: холодну квартиру, бо ні за що дров і вугілля купити і газ оплатити, а навколо квартири своєї хай за свій рахунок поставить таку залізну високу огорожу, як біля ЦВК. Напевно, йому це дуже до вподоби.

Світла багато хай не висвічує, бо не вистачить пенсійних гривнів на оплату за споживчу електроенергію. По телефону хай довго не говорить з Путіним, Медведчуком, Януковичем, Азаровим, хай скаже коротко: “Друззя, ми, (нецензурне слово), проігралі” і на тім кінець, бо теж не вистачить розрахуватися за телефонні розмови.

Якщо захворіє, то в лікарню хай не їде, бо там холодно, медикаментів теж немає, а все купити за пенсію не вистачить. Отож хай бережеться від захворювання туберкульозом, СНІДом або інших недуг, які за його президентства так поширилися в Україні.

В квартирі причепіть йому 2 портрети Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко. На столі покладіть книги “Час підлої влади” та “Культуру мовлення”. Купіть йому плеєра і нехай щовечора слухає записи плівок Мельниченка, то може вночі побачить віщий сон про те, що його чекає в майбутньому.

Захищати в судах свої права Кучма хай попросить вже відомого своїми великими знаннями права пана Нестора Шуфрича. Якщо Кучмі треба буде щось точно порахувати, то порадьте звернутися до рахівника Сергія Ківалова, бо той вже підрахує найточніше та ще й двічі оголосить на всю Україну.

З повагою до радіо “Свобода” та її всіх слухачів, Ганна Сивенька.

Дякую. Слухач

Дорогенькі мої журналісти української редакції радіо “Свобода”, дай Бог вам міцного здоров’я за вашу працю, та що ви запрошуєте для розмови людей різних міркувань, а ми слухачі впізнаємо по розмові, де порядні нардепи, а де комуністичні шовіністи диктатори.

Диктатори, запам’ятаєте, що народ український вибрав у президенти вільної самостійної України патріота України пана Віктора Ющенка. Він зобов’язаний підбирати собі кадри, з якими йому доведеться виводити Україну і український народ із злиднів, куди затягнули злодії, вбивці і комуно-шовіністичні диктатори.

Слава українському народу, його героям, Україні і його новому уряду!

Дякую. До побачення.

Дмитро Дмитраш, Німеччина.

Петро Кагуй

Вже тривалий час, після переходу на 25-хвилинний формат передачі “Листи на Свободу” ми уникаємо подачі до ефіру довших слухацьких послань. Але сьогодні зробимо один виняток, бо йдеться про серйозну проблему, котра, за словами нашого слухача, “естафетними пацюками” переповзає із “брежнівсько-кучмівської епохи” вже до нової, нинішньої України. І схоже на те, що цю проблему не зуміла подолати Помаранчева революція. Принаймні, поки що.

Лист від нашого слухача, постійного дописувача, депутата Волинської обласної ради Петра Горщарука прозвучить у дикторському читанні: Естафета чиношанування

“Із депутатськими клопотами зайшов до обласної ради і від несподіванки... закляк: весь коридор, як оселедці в бочці, заповнив люд із квітами, кошиками та пакунками в руках. Грішним ділом подумалось, що хтось помер. Але, тіні смутку та жалоби на ликах людей не було. Навпаки - вони мали збуджені обличчя. Недобре передчуття відлягло від серця, розвіялось...

Виявилось, що це свій день народження відзначає голова обласної ради Василь Дмитрук. Це той самий Василь Дмитрук, який на тлі розорення волинського села отримав з кучминського плеча звання “Заслужений працівник сільського господарства” та був дуже послужливим колишньому режимові.

Таким чином, протягом робочого дня у найвищому представницькому органі влади Волині нахабно вітали головного “слугу народу” області. Поспіхом підсовували для орави питво і закуску, якими охоче причащалися “привітальники”. Цікаво, а за чий рахунок оплачувався цей фуршет?

Доступ до тіла регулював керуючий справами облради Володимир Навроцький. Крутилися-вертілися помічники голови, консультанти, завідувачі відділами та інші клерки. Словом, весь апарат облради обслуговував відзначення “найвизначнішої” події сьогодення – 53-ох-річчя голови облради, про якого прокотилася безглузда чутка, що буцімто він є - одним із найреальніших претендентів на посаду нового голови облдержадміністрації.

Щоб засвідчити свою відданість Дмитруку, товпилися перед приймальнею вчорашні найзапекліші “голубі” кучмісти, а сьогодні - миттєво перелицьовані в “оранжевих”. Були тут і ті, хто ще вчора заковтував народне добро, а зараз придивляється до нових умов, наче вовк до нової кошари.

Стовбичили тут і ті, кому народ на мітингах Помаранчевої революції кричав: “Ганьба! Геть!”, і ті, хто у цій революції брав безпосередню участь. Складалося враження, що в області немає нагальніших справ, ніж вшанування посадовця. Челядь блюдолизів гнала із віддалених районів області службові автомобілі, використала пальне, себто усе за народні гроші.

Із того звеселеного коридорного гармидеру, чаркування, наминання бутербродів та делікатесів, із отих улесливих усмішок та лукавих промов, із того стовпотворіння у владній установі - проглядався наче багнет із мішка - убогий церемоніал убогого чиношанування.

Поки особа на посаді, біля неї треться-мнеться натовп слизьких і влізливих ідолопоклонників, осміяних ще Тарасом Шевченком. А злетить із посади - ніхто й не плюне в її бік. Таких прикладів тисячі. До речі, торік ця ж услужлива когорта, улесливо вітала з ювілеєм губернатора Анатолія Француза. Молилася на нього, як на фюрера.

Були серед привітальнкків і депутати облради. А коли в результаті Помаранчевої революції Анатолій Француз опинився, образно кажучи, в лежачому стані, ніхто й пальцем не ворухнув, щоб підтримати чоловіка, бодай, теплим словом. Більше того, коли вночі сесія облради висловила недовіру Анатолію Французу, свій цвях у цю, на той час вже “зайву гробницю”, поспіхом та завзято забивали вчорашні плазувальники-вітальники.

Але такою вже є людська подоба, влучно підмічена класиками. Ідолопоклонство, чиношанування є нездоланними. З усього видно, що не подолала ці вади і Помаранчева революція. Очевидно, можновладці не збагнули, що народне “Геть!” Кучмі, Януковичу і всьому злочинному режиму стосується також і їх.

Схоже, що ритуали, традиції чиношанування брежнівсько-кучминської епохи естафетними пацюками переповзають із однієї владної конфігурації в іншу. Ця чиношанувальна зараза охопила усі інститути влади – з низу до верху. А посадовці вельможно підставляють свої п’яти для лоскотання челяді угодників. І немає цьому краю... Допоки ж?

Петро Горщарук, депутат Волинської обласної ради”.


Після такого великого листа стосовно дуже серйозної проблеми: людської хвороби чиношанування та підлабузництва, пропоную для певної розрядки послухати поетичне послання.

Василь Зеленко із Києва надіслав нам чергову підбірку своїх афоризмів, котрі він називає “припіканцями”. І ці “припіканці” дістаються усім: і тим, що зліва і тим, що справа.

Слухач

Я дякую, що на хвилях радіо “Свобода” прозвучали деякі мої вірші. Але це було мало, бо я їх передавав дуже багато.

Якщо попиту немає, Пропозиція вмирає.

Співай улесливі пісні, Що ти вже вільний і не раб, Похвали будуть голосні, Від корумпованих нахаб.

Поки не йде з душі добро, Не смійте братись за перо, Щоб особисто ваше зло У душі інших не вповзло.

Відповідай за те, що кажеш, Бо за брехню на нари ляжеш.

Хоч за ним вся Донеччина аха, Янукович не парень-рубаха, А звичайний злочинець-невдаха.

Хто за Хама порвав собі груди, Також піде у темні споруди.

За Януковича, хто себе в груди товк, Тепер ховається як в лісі сірий вовк.

Янукович тепер в опозиції До Феміди, до нас, до міліції.

Ющенко без Юлі нічого не вартий, Пора вже відкрити йому оці карти.

Віктор Ющенко без Юлі Наб’є собі синці і гулі.

Майстер всяких там інтриг Пан Мороз ще не притих, Ще й не одному дасть піддих.

На те прем’єрство втративши всі шанси, Мороз затіяв мовні реверанси.

Від Мороза знову вибрики, Про двомовність якісь викрики.

Зло в Україні ще не вмерло, Воно на схід тепер поперло.

Кравчук був крупним діячем Та покотився калачем. Тепер, приставши до нікчем, В Медведчука попихачем.

Роз’ївшись наче хом’яки, Грошей нахапавши мішки, Біжать злодюги пацюки Десь за кордони навіки.


Василь Зеленко зі столиці.

Петро Кагуй







А на завершення передачі Листи на Свободу пропоную послухати дзвінок про позитивну енергетику, яка допомагає людині, щоб їй щастило цілий день. Можливо хтось і скористається досвідом-порадою нашого слухача зі Львова. Щоправда, прослухавши перший раз цей дзвінок, я задумався: чи однаково цей досвід може допомогти і жінкам, і чоловікам. Щодо себе, то я вирішив вже найближчими днями розпочати експерименти.

Слухач

Глоба сказав про Юлю Тимошенко, що в неї добра енергія. Коли я ранком хвилинку подивлюся на її фотографію і подумаю про неї, то мені цілий день щастить. Ця тендітна жінка неперевершеної мужності і розуму. Вона Богом послана для України. Народ України з часом усвідомить це. Хай Бог береже її.

Мадей Мирослав, місто Львів.

Петро Кагуй

На цьому, шановні слухачі, ми завершуємо передачу “Листи на Свободу”.

З Вами був Петро Кагуй.

Ми дякуємо Вам за увагу, за Ваші листи та телефонні дзвінки!

На все добре. До наступних зустрічей в ефірі.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG