Белград, 11 лютого 2005 – Сербськi сили захопили Вуковар у листопадi 1991 року. Кiлька тисяч полонених громадян депортували до таборiв у Сербiї, щонайменше двохсот розстрiляли. Сербська сторона заперечувала злочин, поки не виявлено масову могилу iз тiлами лiквiдованих пострiлами в лоб. Гаазький трибунал в скоєннi злочину обвинуватив трьох офiцерiв Гвардiйної бригади. Белград видав їх минулого року. Тим часом в Сербiї розпочався процес проти сiмнадцятьох колишнiх військових добровольців, котрi були безпосередньо причетнi до тортур та убивств хорватiв у Вуковарi..
Речник гаазької прокурaтури Флоранс Артман пояснює, що справу трьох офiцерiв, з огляду на те, що встановлено усi факти, можуть провадити й суди в регiонi. В котрiй країнi – це залежить вiд рiшення голови Трибуналу.
Мiнiстр юстицiї Хорватiї Весна Шкаре Ожбольт вiдразу заявила, що “вуковарську трiйку” треба судити в Загребi, оскiльки злочин був скоєний на територiї Хорватiї. А бюро президента Сербiї Бориса Тадича поширило заяву, в якiй мовиться, що громадян Сербiї можна судити лише перед сербським судом. Якщо б їх судили в iншiй країнi, то це могло б, попереджає сербський президент, дестабiлiзувати ситуацiю в регiонi. В заявi не уточнюється, яку дестабiлiзацiю Тадич має на увазi.
I сербські, i хорватськi урядовцi запевняють, що в їхнiх країнах є усi технiчнi умови для провадження справи, а їхнi суди незалежнi вiд виконавчої влади. Проте деякi оглядачi кажуть, що i в Загребi, i в Белградi судили б iз упередженням. Адже хорватська громадськiсть вимагає якомога швидше та жорстоко покарати злочинцiв. Сербська, навпаки, упевнена, що офiцери захищали сербський народ, зазначають спостерігачі. Зрештою, юридичнi системи в двох країнах багато в чому вiдрiзняються.
Яке б рiшення не винiс голова Трибуналу, одна сторона залишиться невдоволеною.
Речник гаазької прокурaтури Флоранс Артман пояснює, що справу трьох офiцерiв, з огляду на те, що встановлено усi факти, можуть провадити й суди в регiонi. В котрiй країнi – це залежить вiд рiшення голови Трибуналу.
Мiнiстр юстицiї Хорватiї Весна Шкаре Ожбольт вiдразу заявила, що “вуковарську трiйку” треба судити в Загребi, оскiльки злочин був скоєний на територiї Хорватiї. А бюро президента Сербiї Бориса Тадича поширило заяву, в якiй мовиться, що громадян Сербiї можна судити лише перед сербським судом. Якщо б їх судили в iншiй країнi, то це могло б, попереджає сербський президент, дестабiлiзувати ситуацiю в регiонi. В заявi не уточнюється, яку дестабiлiзацiю Тадич має на увазi.
I сербські, i хорватськi урядовцi запевняють, що в їхнiх країнах є усi технiчнi умови для провадження справи, а їхнi суди незалежнi вiд виконавчої влади. Проте деякi оглядачi кажуть, що i в Загребi, i в Белградi судили б iз упередженням. Адже хорватська громадськiсть вимагає якомога швидше та жорстоко покарати злочинцiв. Сербська, навпаки, упевнена, що офiцери захищали сербський народ, зазначають спостерігачі. Зрештою, юридичнi системи в двох країнах багато в чому вiдрiзняються.
Яке б рiшення не винiс голова Трибуналу, одна сторона залишиться невдоволеною.