Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:14

“Споконвіку було Слово”: Про ліквідацію Державного комітету у справах релігії; Конфлікт щодо нападу на Патріархію Української автокефальної православної церкви, конференція з цього приводу; Заява Олександра Сугоняко: насильство над журналістами, священнослужителями, віруючими неприпустиме!


Василь Зілгалов

Прага, 12 лютого 2005 року.

Аудіозапис програми:

Василь Зілгалов



Говорить “Радіо Свобода”!

В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом Ян Рамбоусек.

Восьмого лютого на прес- конференції в Житомирі Президент України Віктор Ющенко заявив про свій намір під час адміністративної реформи скоротити кількість урядових комітетів і прирівняних до них структур, у т.ч. Державний комітет у справах релігії. “Влада буде працювати відкрито з кожною релігією, ми не ставимо за мету ставити спеціальні перешкоди для тієї чи іншої релігії чи церкви”. Віктор Ющенко також наголосив, що вибирати, яку релігію сповідувати – це справа людей. “Влада вважає, що це – дуже делікатне питання”, - сказав він, підкресливши, що до цього питання слід формувати збалансований підхід. Наскільки доцільною є ліквідація Держкомітету у справах релігії – над цим розмірковує наш київський колега Віктор Єленський.

Віктор Єленський

Закон України про свободу совісті та релігійні організації передбачає передбачає наявність державного органу у справах релігії. До 1994 року це була Рада у справах релігії при Кабінеті Міністрів України. Одним зі своїх перших указів щойно обраний Президент Леонід Кучма скасував цей орган, створивши натомість Міністерство національностей, міграцій і культів. Поремстувавши на неоковирну назву, особливо щодо “культів”, ієрархи почали співробітничати із цим міністерством, тим паче, що сутнісно його функції не змінилися. Наступного року втім скасували вже міністерство. Натомість створили Державний комітет України у справах релігії. Тепер настав час Держкомрелігії. Що заступить цей орган? Ризикну припустити, що він не зникне без остатку, а обов’язково десь виявиться, бо функція породжує орган. А Держкомрелігії має цілу низку функцій, які треба комусь виконувати. Причому, якщо ліквідувати державний орган у справах релігій, то відповідні чиновники з’являться у різних міністерствах та відомствах, так що кошти навряд чи вдасться заощадити. Найкраще розвиток подій можна відслідкувати на прикладі Росії. Російський закон не дозволяє створення федерального органу у справах релігії. Але чиновники, які займаються справами релігійних організацій є і в Путінській адміністрації, і в апараті уряду, і Міністерстві юстицій і в кожному з суб’єктів федерації, причому в Татарстані, до прикладу, це ціла Рада у справах релігії. Втім часом те чи інше відомство стає настільки одіозним, а сама його структури і , сказати б, дух, настільки очевидним гальмом на шляху реформування якоїсь галузі, що його ліквідація виглядає необхідною і очікуваною прелюдією змін. Однак, Держкомрелігії навряд чи підпадає під цю категорію. Україна досягла цілком пристойного рівня у забезпеченні релігійних свобод, і це визнає міжнародне товариство. Наївно стверджувати, що це – цілковита заслуга Держкомрелігії, але визнати, що він якимось чином спричинився до цього було б логічно. Звернімо увагу на те, що напруга у міжцерковних відносинах, яка на початку 90 –их років реально загрожувала підвалинам громадянського миру, поступово пом’якшувалась. І навіть спроби розіграти на минулорічних виборах дестабіляційний сценарій, вдаривши по міжконфесійним відносинам, як по слабкому ланцюгу, провалилася. Знов таки, якась заслуга Держкомрелігії у цьому пом’якшенні певно існує. Можу також припустити, що ліквідація Держкомрелігії не сприятиме здійсненню президентського наміру відкрито працювати з кожною з релігій. По – перше, хтось має відкрито працювати, тобто йтиметься про якусь групу осіб. Однак ліквідація державного органу у справах релігії і розпорошення його функцій скидається здатні тільки затінити механізм прийняття рішень у цій сфері. Причому першими відчують на собі ліквідацію Держкомрелігії релігійні меншини. Якщо домінуючі церкви легко додзвонюватимуться до губернаторів і, сказати б, вирішуватимуть питання, іншим це буде набагато важче, а іншим взагалі неможливо. При цьому варто врахувати, що в Україні навіть найбільші церкви у деяких областях опиняються у ролі релігійних меншин. До речі, ліквідація Держкомрелігії не сприятиме також ще одному важливому завданню нової влади – завданню склеювання країни. Оскільки неминучу призведе, до посилення регіональних церковних політик, жертвами яких виявляються церкви, які в області становлять меншість. Між іншим, багато хто з впливових церковних лідерів країни вже повідомив, що не в захваті від таких новацій. Тим більше, що повідомлення про намір скасувати Держкомрелігії збіглося в часі з двома церковними скандалами: київським, коли прибічники митрополита Мефодія викинули з приміщення Патріархію Української автокефальної православної церкви і керуючого архієпископа Ігоря, а також у Львові, коли священники досить рішуче вимагали призначити правлячим архієреєм Іринея Білика. Словом, ліквідація виявилася явно не на часі. Для радіо “Свобода” Віктор Єленський з Києва.

Василь Зілгалов



Ми вже раніше казали, та й Віктор Єленський згадав у своєму матеріалі, тому ми знову повертаємося до нападу на Патріархію Української православної церкви, який стався минулої п’ятниці в центрі столиці України. Саме тоді, 4 лютого, затверджений президентом України Віктором Ющенком новий уряд зібрався на своє перше засідання в кінозалі Верховної Ради. Цього тижня відбулася прес-конференція.

Мій колега Тарас Марусик слухав її організаторів.

Тарас Марусик



Канцлер патріархії УАПЦ Валерій Копійка повідомив, що близько 30 молодиків увірвалися в приміщення по вулиці Трьохсвятительській і всіх звідти виштовхали. Деякі нападники були одягнуті в шкіряні куртки, деякі - у священицькі ризи.

Валерій Копійка

Коли я намагався увійти у приміщення церкви, тому що кожен священик має канонічний обов’язок боронити ті святощі, які знаходяться в церкві всіма доступними йому засобами, я був грубо витягнутий із церкви, виштовханий. В цей момент з’явився митрополит Мефодій( Валерій Кудряков). І з його особистого розпорядження, буквально: “Давайте цього викидайте”, я був збитий з ніг, витягнутий за ноги з приміщення і побитий ногами на ганку Патріархії при свідках. Це є напад злочинної групи абсолютно протизаконний, який підлягає під дію Кримінального Кодексу.

Тарас Марусик



Валерій Копійка заперечує наявеість будь-якого майнового конфлікту. На його думку, неможливо оминути політичного аспекту:

Валерій Копійка

У той день коли затверджувався прем’єр – міністр України, коли народ святкував остаточну перемогу правди, звершився акт беззаконня. І цей акт беззаконня був звершений тими, хто брав участь анти канонічну абсолютно у підтримці одного з кандидатів, а саме Віктора Януковича, на цих виборах, які минули в особі митрополита Мефодія, який, до речі, при зустрічі з журналістами і Віктором Януковичем у Держкомрелігії заявив (цитую), що він сподівається, що коли Віктор Янукович стане Президентом, то він буде батьком всіх конфесій. А постраждала та сторона, яка активно брала участь у Помаранчевій революції, робила відповідні заяви і заяви не тільки тут у києві, а й по всій Україні.

Тарас Марусик



Головний редактор газети “Наша віра” і член патріаршої ради УАПЦ Євген Сверстюк розповів, що неодноразово критикував митрополита Мефодія на шпальтах газети, зокрема і його активну участь у благословенні так званих кавалерів і кавалерствючих дам ордену святого Станіслава. Це, наприклад, його стаття “Чиста церква і орден святого Станіслава”. Це не подобалося Мефодієві.

Євген Сверстюк

Але якась сила його стримувала від нападу. Я думаю, він був просто чоловік кмітливий і розумів, що на Сверстюка нападати не можна. Це навіть кагебісти розуміла. Я вас запевняю, що мене заарештовували, я 12 років провів у тюрмах, у засланнях, у Сибіру, але мене ніколи не штовхав ніхто, жодного разу так, як оцей бородатий молодчик, який тут сидить, який виривав у мене з рук телефон, щоб я не викликав міліцію. Це типова поведінка бандита, який не хоче, щоб викликали міліцію. Це не є майновий конфлікт, тут немає нічийого майна, крім нашого. Нам дали це приміщення – 4 стіни – від міськради. Решта – редакція привезла своє майно. Немає ніякого майнового конфлікту. Якщо вони претендували на цю оренду, то треба було написати заяву, треба було подати в суд, - і ніяких проблем. Я виселяюся, і в мене є багато людей, які хочуть мати в себе редакцію “Нашої віри”.

Василь Зілгалов

Перериваючи на якусь хвилину тему прес – конференції у Києві, хочемо поінформувати слухачів про заяву Олександра Сугоняко, президента Асоціації українських банків, голови Оргкомітету ВГО “Громадянська позиція”. Ось що пише Олександр Сугоняко у цьому зверненні:

Як громадянин України і Голова оргкомітету ВГО “Громадянська Позиція” заявляю рішучий протест проти цих брутальних, протиправних дій. В нашій, вже вільній Українській державі, жодне спірне питання (майнове, політичне чи будь-яке інше) не може вирішуватись за допомогою насильства. Це противно самому духові українського народу, що проявився на нашому помаранчевому Майдані як дух миролюбивий. Ця подія засвідчила – люстрація потрібна не лише в середовищі державних службовців, але й серед священників, бо дії деяких з них дуже нагадують дії КГБешних провокаторів.

В нашій Україні не може і не повинно бути такого. Насильство не характерно для нас, нашої української ментальності і традиції. Тим паче це неприпустиме для людей, які називають себе християнами і священиками.

Олександр Сугоняко, голова Оргкомітету ВГО “Громадянська позиція”, президент Асоціації українських банків. І слухайте завершення прес – конференції з приводу цього конфлікту на вулиці Трьохсвятительській в Києві.

Тарас Марусик



Євген Сверстюк - довголітній політв’язень. Відштовхуючись не лише від нападу 4 лютого, але й від діяльности Мефодія, який збирає “бродячих попів і самозваних єпископів, яким потрібне приміщення для нічлігу”, він заявив: “Якщо потрібна люстрація, то вона потрібна, насамперед, у церкві” (к. ц.). Євген Сверстюк продовжує.

Євген Сверстюк

Це перший в Києві випадок, коли розгромили редакцію газети. При адміністрації Кучми цього не робили навіть тоді. І ця газета називається наша віра. І я хотів би звернути вашу увагу, що це перший акт насильства після помаранчевої революції, яка пройшла без насильства. Ніхто нікого не бив, а тепер якісь ряжені під попів суб’єкти вриваються в редакцію газети “Наша віра”, куди ніхто не заходив 7 років без стуку. І вони поводяться як бандити. Виявляється, що ряса є нині дуже зручною маскою. Вже нема Кучми, вже нова влада. Уявляєте собі, вони одягли помаранчеві шаліки і вже почали від імені нової влади орудувати. Я думаю, що це – дуже злий, диявольський виклик владі, тій владі, яка проголосила віру і законність.

Тарас Марусик



Представник Мефодія в цивільному одязі, який назвався єпископом Богданом, намагався зірвати прес-конференцію. Вже після прес-конференції він усі звинувачення заперечував .

Єпископ Богдан



Представники держави приходили до приміщення Патріархії, показували цим людям, але ці люди просто ніяких дій не робили і не погоджувалися звільняти приміщення Патріархії, тому зараз це приміщення закрите для ремонту і подальшого доцільного використання, на яких умовах воно було видане державою в оренду. Ніхто не бив не отця Копійку там, ні Євгена Сверстюка, а їх просто попросили вийти. Безумовно бійки ніякої не було. Те, що там робилося, це те, що зараз люди пробують робити – Сверстюк, Заславський, Копійка, - це чисто образа, що вони залишилися без доходів, без комерційної діяльності. Це чисто природні речі.

Тарас Марусик



А скажіть, чому 4 лютого саме, тоді, коли представляли Віктора Ющенка...

Єпископ Богдан



Ну, якби це сталося 2 - ого лютого чи 5 – ого. Яка різниця.

Тарас Марусик

Ні, я питаю, чого саме четвертого.

Єпископ Богдан



Якщо ви пробуєте це якось пов’язати з політичними подіями, ніякого відношення це немає...

Тарас Марусик

А тим часом канцлер патріархії УАПЦ Валерій Копійка на прес-конференції продемонстрував документ обстеження тілесних ушкоджень.

Відомий письменник, лауреат Національної Шевченківської премії Євген Пашковський не стримував свого обурення діями Мефодія і його підлеглих.

Євген Пашковський

Я хочу сказати, що такими священиками, такими єпископами, які сьогодні воювали зі Сверстюком у пеклі давно вже греблю гатять. Вони не відповідають священицькій суті у головному питанні, вони не вчать людей життю по заповідям, як велить Господь, а вчать воювати з мирянами парафії і воювати з громадянами України.

Тарас Марусик

Організатори прес-конференції роздали журналістам низку документів, зокрема копії листів Вікторові Ющенку, Юлії Тимошенко, міністрові внутрішніх справ Юрієві Луценку. А Всеукраїнське братство апостола Андрія Первозваного УАПЦ оприлюднила відкритого листа до Мефодія, в якому йому поставлена низка запитань, зокрема такі: “Чи Ваш батько дійсно був одним із керівників підрозділів НКВД у Галичині, які наприкінці 40-их років займалися відправкою родин вояків ОУН-УПА до Сибіру? Чи Ваш брат дійсно є офіцером російської ФСБ? Чому на Тернопільщині Вас називають україножером?” (к. ц.). Тарас Марусик, РС, Київ.

Василь Зілгалов



І ми продовжуємо тему згаданого вже конфлікту у Києві. Львівське братство Всеукраїнської організації Святого Андрія Первозванного звернулось до єпископату, духовенства, вірних Української Автокефальної Православної Церкви , а також віце - прем’єр міністра України Миколи Томенка з закликом відкликати Митрополита Мефодія Кудрякова з поста Предстоятеля УАПЦ. Львівське братство, найчисельніше серед інших в Україні і найстабільніше ще від часу створення 1989року, вимагає від владик негайно скликати Архієрейський Собор та Патріаршу Раду УАПЦ, на яких дати оцінку діям Митрополита Мефодія (Кудрякова), обрати Місцеблюстителя для керівництва Церквою на перехідний період та призначити дату наступного Помісного собору УАПЦ.

Галина Терещук продовжує тему, що саме спричинило львівське братство ініціювати відкликання митрополита Мефодія.

Галина Терещук

Управа Львівського братства Святого Андрія Первозванного, а їх налічується до 40 осіб, передусім обурена, що 4 лютого група священиків на чолі із митрополитом Мефодієм «вдерлась у приміщення Патріархії у Києві, побої отримали священик канцелярії і ще кілька людей. Окрім того, як зазначив в інтерв’ю радіо «Свобода» голова Львівського братства з 1993 року, член Патріаршої ради УАПЦ, лікар Роман Максимович, упродовж років члени управи неодноразово звертались до митрополита і просили його про зустріч. Втім відповідь завжди була негативна.

Роман Максимович

Абсолютно повністю ігнорувалися. Не скликалися не засідання патріаршої ради, не архієрейські. Ті дії, які проводилися внутрішньо церкви зі сторони митрополита Мефодія – нікому то не було відомо, нікого не ставили до відома. Ми мали такі, навіть я особисто мав, соборноправні церкви. Перший митрополит Мойсей сказав, що УАПЦ соборноправна. Він мав з митрополитом Мефодієм домовленості. Нарешті збирається раз в півроку чи в рік патріарша рада чи архієрейський собор, нікого до відома не ставлять. Мойсей робить ті свої заяви, а я, член патріаршої ради, який був на засідання патріаршої ради, ніхто мене не поставив до відома, що такі були якісь домовленості.

Галина Терещук

Львівське братство у своєму зверненні до духовенства та вірних зазначило, що кандидатуру митрополита Мефодія нав’язала Церкві після смерті Патріарха Димитрія Яреми адміністрація президента очолювана Леонідом Кучмою аби контролювати діяльність УАПЦ і перешкодити щоби главою був обраний Блаженний Костянтин Баган, митрополит УПЦ у США. Власне так заповідав у передсмертному заповіті Патріарх Димитрій. Як сказано у зверненні упродовж 4 років митрополит Мефодій втратив авторитет як у вірних, так і духовенства. Цікаво, що під час Богослужінь у 2 храмах УАПЦ у Львові та багатьох парафіях в Галичині не упоминається під час Літургії ім’я митрополита Мефодія. На думку Львівського братства, поведінка митрополита не є гідною для людини духовного сану. Авторитетові УАПЦ, кажуть в управі братства, зашкодили і заклики митрополита Мефодія підтримувати лише одного провладного кандидата під час президентських перегонів. Митрополит Мефодій, як і Глава УПЦ МП Володимир, жодного разу не підписався під спільними зверненнями духовенства до українського народу у час президентських перегонів і під час помаранчевої революції, не звернувся до своїх вірних та духовенства, які були учасниками подій на Майдані. Роман Максимович.

Роман Максимович

Чому не зібралась патріарша рада, чому не зібрався архієрейський собор. Якщо він боявся чогось, то треба було прислухатися до голосу церковного загалу.

Василь Зілгалов



І після слів Романа Максимовича нагадаємо, що сьогодні, коли говорять про релігійну віру в Україні часто згадують слова нового прем’єр міністра України Юлії Тимошенко, яка поставила питання про віру на першому місці, але ми мусимо уточнити тут, що, дійсно, перший розділ програми уряду називається “Віра”, але Юлія Тимошенко також окрім віри релігійної нагадала, що у суспільстві має бути віра в країну (цитую): “Уряд має дати такі стандарти життя, яким будуть заздрити найзаможніші країни світу”, - наголосила Юлія Тимошенко викладаючи цей розділ, який називається у програмі уряду “Віра”. І Галина Терещук завершує тему заяви Всеукраїнського братства Святого Андрія Первозванного у Львові.

Галина Терещук

Львівське братство заявляє, що поведінка митрополита Мефодія Кудрякова спровокувала велику кількість конфліктів на парафіях і в єпархіях. Зауважу, що після 1996 року кількість вірних УАПЦ в Галичині значно зменшилась, нині на Львівщині діє близько 20 братств Святого Андрія Первозванного. З чисельністю парафій УАПЦ уступає і УГКЦ, і УПЦ КП, і УПЦ МП. Після смерті Патріарха Димитрія в УАПЦ, по суті, стався розкол.

Релігієзнавець Андрій Юраш прогнозує, що зараз саме Львівське братство займе активну позицію щодо усунення митрополита Мефодія, адже воно найдієвіше в всеукраїнській структурі і може спричинити зрушення в діяльності УАПЦ.

Андрій Юраш

Єдине, що в цій ситуації може трактуватися неоднозначно, - це позиція братства в контексті теперішньої ситуації. Оскільки дуже часто братство сповідувало ідеологію виключності своєї і тієї структури, яку вона представляє, як єдиновірного і унікального шляху для розвитку українського православ’я. Власне, ця ідеологія була базовою у 1993 році і призвела до розколу у Київському патріархаті. І досить активною була позиція УАПЦ у внутрішніх процесах, Української автокефальної вже церкви, дворічної, трирічної, однорічної давності, коли для всіх очевидно стало внутрішній розкол, формування двох центрів влади УАПЦ. Перший очолив престоятель церкви митрополит Мефодій, з іншого боку був управляючий справами архієпископ Ігор Ісіченко. І, власне, братство виступило на боці владики Ісіченка.

Галина Терещук

Голова Львівського братства Святого Андрія Первозванного Роман Максимчук зазначив, що сьогодні об»єднанню православних церков в Україні заважають саме особистості, і хоч це виглядає доволі банально, але воно так є насправді. Прихильники УАПЦ у 1993 році просто не сприйняли особу патріарха Філарета. Адже ідеологія розвитку УАПЦ і УПЦ КП є однаковою на рівні стратегії, декларацій і статусу. А також є ще одна річ, яка заважає об»єднанню православ’я, це прагнення групи людей чи однієї особи утвердити пріоритет власного бачення.

Втім українську проблему з православ’ям, за словами Андрія Юраша, можна вирішити за естонським прикладом.

Андрій Юраш

Коли у державі мали б існувати дві канонічні юрисдикції. В даному випадку – Московського патріархату і Київського патріархату.

Галина Терещук

Так вважає релігієзнавець Андрій Юраш. Галина Терещук, радіо “Свобода”. Львів.

Василь Зілгалов



І наше висвітлення конффлікту на вулиці Трьохсвятительській у Києві було б не повним, якщо б ми не надали слово престоятелю Української автокефальної православної церкви митрополиту Київському і всієї України Мефодію.

Митрополит Мефодій

Як ви вже чули з розмов, з газет, з телебачення, що виник конфлікт в зв’язку з приміщенням Патріархії, яка належить Українській автокефальній православній церкві, і в якій розміщувався бувший єпископ нашої церкви Ігор Ісіченко. Ігор Ісіченко говорить, що він представляє Українську автокефальну православну церкву, яку очолює митрополит Костянтин в США. В 1995 українські єпархії увійшли в юрисдикцію Константинополя, і з того часу немає Української православної церкви в Америці, яку очолює владика Костянтин, а є українські приходи, які підпорядковуються Вселенському патріарху Ворфоломею і вони юридично нічого не можуть представляти, тому що владика Костянтин є один зі 160 єпископів Вселенського патріарха. В 2003 році владика Ігор був виведений з юрисдикції автокефальної церкви за поведінку, яка не личить архієпископу. Більше півтора роки ми чекали, доки він визволить ті приміщення і передасть тій церкві, якій вони належать. На жаль, він не поступив по християнські і продовжував свою діяльність. Можете перевірити там були розміщенні такі організації, які нічого до церкви не мають. Була розміщена виставка – продаж старовинних дорогоцінних ікон, зараз їх там більше ста штук. Кожна ікона, уявіть собі, менше 3000 – 4000 долларів не коштує. Ми туди не увірвались, а увійшли з адвокатом і з тими державними службовцями, які завжди бувають при таких конфліктах. Була викликана міліція, всі кімнати були запечатані. Зараз їх перераховують представники суду, ніяких бійок, нічого там не було. Є і підпис тих представників, які там працювали, що нічого вони до нас не мають, все добре пройшло. Але деякі люди хочуть весь цей конфлікт перенести в політичну площину. Конфлікт є сугубо майновий, ніякої політики там не може бути. Не один з наших представників там не знаходиться, справа зараз передається до суду. Суд і вирішить, хто правий і кому належать ці приміщення. От і все, що можна сказати про цей конфлікт. На жаль, і по “П’ятому каналу”, і по інших каналах і по каналах, подібних до вас йшла інформація, яка кругом старається підірвати мій авторитет, принизити мене. Я не буду, знаєте, перераховувати весь той обман, всі ті беззаконня. Але я скажу одно таке: батько митрополита Мефодія був представником НКВД, яка вивозили борців ОУН в Сибір, брат митрополита Мефодія служить в органах розвідки Росії. Це ж дуже легко перевірити. Можна подзвонити в Службу безпеки, у військове міністерство і там скажуть, що брат мій ніколи ні в яких розвідках не служив, вже з 90 –го року на пенсії, підполковник, а батько мій також ніколи в таких органах не служив, крові на його руках немає. І слідуючи питання всі подібні до того. Я просто бачу, що то – заангажовані якісь політики стараються підірвати і мій авторитет і авторитет Української автокефальної православної церкви, яка, як ви знаєте, ніде не замішана, ні в яких політичних актах, виконує то, що їй належить, молиться за Україну, за свій народ, за поєднання православ’я в одну церкву. Людей України стараються переконати, що митрополит Мефодій був любимцем влади, яка зараз відійшла. Для того, щоб переконатись, як мене любили, нехай кожен зайде в Андріївську церкву і побачить, які я займаю покої – єдина кімнатка, 15 квадратних метрів під сходами, які протікає і в якій знаходиться туалет, і він там знаходився. І в той час “борці за Україну”, в лапках, отієї Патріархії, яку ми зараз захватили 425 кв.м займали з торгівлею, зі спекуляцією іконами при тій владі. І ми не могли при тій владі їх звідти попросити, тому що нам завжди не давали можливості увійти в наше приміщення. От нехай наочно подивляться на те приміщення, в яких умовах, і кого дійсно влада любила: митрополита Мефодія чи архієпископа Ігоря, який дійсно займався розколами церков.

Василь Зілгалов



На цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції “Радіо Свобода”.

Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом звукооператор Ян Рамбоусек.

І перш ніж попрощатися хочу нагадати слова Президента України Віктора Ющенка щодо релігійної ситуації в Україні. Цитую: “Дивно виглядає, коли мова йде про те, що хтось якісь церкви буде підтримувати, а інші закривати. На яких підставах? Чому ми з церков починаємо робити політику? Побійтесь Бога, для чого ви священиків, парафіян так принижуєте? Хіба ви не розумієте, що в Церкві є тільки один Президент на всі століття – Ісус Христос, Бог. Навіщо ми ображаємо Церкву, віру, святих отців, для чого ми це робимо?” – сказав Віктор Ющенко.

І на цьому ми завершуємо нашу програму. Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG