Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:33

Майже 5 років журналіст Руслан Антоник перебуває в ув`язненні за вбивство, якого він не вчинював.


Галина Терещук

Львів, 14 лютого 2005 - Цього року у травні виповниться рівно 5 років як в ув’язненні перебуває журналіст Руслан Антоник. Його затримали працівники органів внутрішніх справ у Києві за підозрою у скоєнні вбивства бізнесмена - зятя Анатолія Гальчинського, колишнього радника Президента Леоніда Кучми. Працівники міліції, застосовуючи силу і тиск, змусили 32 - річного Руслана Антоника до самообвинувачення. Печерський суд Києва позбавив його волі на 13 років. Суддя не взяла до уваги той факт, що у момент вбивства журналіст перебував в іншому місці.

Мати Руслана Пелагея Антоник майже 5 років оббиває пороги різних установ у пошуках правди, але просту жінку з села ігнорують. Днями пані Пелагея звернулась до Президента України Віктора Ющенка.

Пелагея Антоник за увесь час перебування сина в в’язниці, спершу у Сумах, де його жорстоко били, а потім у колонії посиленого режиму в Дрогобичі, що на Львівщині, зібрала томи матеріалів, куди вона зверталась і відписки адміністрації Президента Кучми. Сотні публікацій у пресі, звернень громадських організацій, обіцянок екс-президента посприяти у справі жодного результату так і не дали.

19 травня 2000 року Руслан Антоник, який тоді працював у Києві на Народному телеканалі( НТУ), мав зустрітись з колегою. Той спізнювався і Руслан зайшов у кафе, зробив замовлення, що підтверджує касова стрічка. В кав»ярні був з 19. 20 до 20 години. Не дочекавшись знайомого, рушив у бік метро і по дорозі з парку поблизу Маріїнського палацу його арештувала група озброєних міліціонерів. Як зазначено у судово-медичній експертизі, вбивство Тичинського, зятя радника президента Гальчинського, було скоєне о 19.20-19.30. Втім органи попереднього слідства не звернули на цей факт уваги. За твердженням адвоката Сергія Крижанівського, на суді вина Антоника не була доведена, вирок 13 років колонії суворого режиму, за словами правозахисника, побудований на міркуваннях суду, а не на доказах.

Суд проігнорував свідчення, що за 5-10 хвилин до вбивства Тичинський спілкувався з якимсь чоловіком. Попереднім слідством не виявлено знаряддя вбивства. Проти Руслана Антоника свідчив психічнохворий чоловік. Правоохоронці Печерського райвідділу Києва тиждень утримували журналіста у камері з бандитами. Правозахисник Сергій Крижанівський на 6-ий день після затримання побачив Руслана у райвідділі побитого і голодного. Над затриманим знущались фізично і психологічно, аж доки він не потрапив у реанімаційне відділення. За два дні тортур правоохоронці вибили з нього так звану заяву-покаяння, а в пресі заявили про його явку з повинною.

Ця практика в правоохоронних органах, яка існує зі сталінських часів, побудована на тому, що Русланові примусово запропонували: “Мовляв ти підтверджуєш , що з’явився з повинною, а за це уникаєш ув’язнення, мовляв, на тебе напав п’яний Тичинський з ножем і ти лише захищався”.

Правоохоронці пригрозили Русланові: якщо він цього не зробить, то кинуть його у камеру до рецидивістів як гомосексуаліста. Коли Руслан у шпиталі прийшов до тями, він письмово відмовився від вибитого “самообвинувачення”. Міліціонери, не знайшовши жодних доказів причетності Руслана до вбивства Тичинського, передали справу в прокуратуру і суд.

Цікаво, що суддею була пані Іваненко, яка розглядала і справу зникнення Георгія Гонгадзе…

Мати Руслана Пелагея звернулась до Президента Віктора Ющенка з надією, що колишній радник Кучми уже не має впливу на суд, і її сина можуть помилувати. Пані Пелагея каже, що їй неодноразово говорили, якби вона заплатила, то син був би на волі. Однак жінка, яка мешкає у селі і живе на невелику зарплату, таких грошей не має, з простою людиною в жодному кабінеті не хотіли й не хочуть говорити, від неї відвертались і народні депутати від Львівщини.

Пелагея Антоник: --До кого я лише не зверталась - чи юристів, чи адвокатів - мені говорили: якщо буде Ющенко президент, Ваш син буде вдома. Я писала ще до Кучми про помилування для сина, який не вбивав зятя Гальчинського –Тичинського.

Руслан Антоник і досі не розуміє, за що його посадили в тюрму. Чи тому, що він на телебаченні вів програми про парламентську кризу, махінації Держкомзв’язку та Федерацію профспілок( за що йому по телефону погрожували), чи він потрапив за грати лише тому, що опинився у невідповідний час у невідповідному місці, а міліції потрібно було швидко відзвітуватись перед президентським радником за вбивство його зятя.

Мати журналіста Георгія Гонгадзе особисто передала лист від матері Руслана Президентові Вікторові Ющенку, щоб він вплинув на цю ситуацію і справу було переглянуто. Втім, навіть якщо Руслан буде помилуваний, в’язниця за 5 років забрала у нього, нині 37- річного чоловіка, здоров’я. А цього уже не відшкодуєш у жодному суді.
XS
SM
MD
LG