Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:21

60 років тому під час нальоту американських бомбардувальників на Прагу ліг руїнами Музей визвольної боротьби України – найбільша наукова і культурна установа української еміграції в міжвоєнний період.


Оксана Пеленська

Прага, 14 лютого року - 20 хвилин пополудні 14 лютого 1945 року над Прагою з’явилось кілька десятків американських бомбардувальників Б-17. Протягом трьох хвилин вони скинули свій вантаж – 150 тонн бомб, потім розвернулись і зникли у хмарах. І cиноптики занотували: цей день був похмурий.

Саме ця причина, а також недосконалість навігаційних систем відіграли свою фатальну роль. Через півстоліття пілоти визнали помилку – Прагу вони сплутали з Дрезденом. Двоє учасників події - американці Аллен Отроум і Дейвід Мілз у 1995 році приїхали до Праги і вибачитись перед чехами:льотчики були переконані, що під крилом літака – саксонська столиця.

З архівів відомо, що під час бомбардування загинуло 413 пражан, між ними було і двоє діточок – синів відомої української художниці Галини Мазепи, майже півтори тисячі осіб,були поранені. Всього було знищено, повністю чи частково, близько трьох тисяч будівель. Жертвами бомбардування стали цивільні громадяни, серед знищених будівель жодного військового об’єкту виявлено не було.

На вулиці Горимировій руїнами ліг тільки один будинок – ним був Український музей у Празі, який саме в ті дні готувався до відзначення 20-ліття свого заснування. До цього вже ніколи не дійшло, так само, як більше ніколи не вдалось зібрати експонати музею під одним дахом.

Фатальна помилка пілотів звела нанівець багатолітню роботу української еміграції. Музей на той час володів унікальною збіркою художніх творів, архівних матеріалів з історії Української Народної Республіки, її дипломатичних місій, життя українських військових у таборах у Польщі й Чехословаччині –включно з багатою бібліотекою всього понад 1 мільйон експонатів.

Нині частково врятовані від бомбардування матеріали розкидані між Києвом, Львовом, Тернополем, Прагою і Свидником у Словаччині. На думку багатьох українських фахівців, настав час порушити на державному рівні питання відродження Українського музею. Свідок цих подій - український учений Вадим Щербаківський також мріяв, щоб довести до завершення зусилля кількох поколінь українців, які вірили, що творять добре діло.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG