Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 23:07

У молодих балканських демократiях, як оглядачi часто називають країни колишньої Югославiї, часто виникають конфлiкти мiж виконавчою владою та засобами масової iнформацiї. Так, хорватську громадськість цими днями схвилювало повiдомлення, що Служба контррозвiдки пiдслуховувала деяких журналiстiв.


Михайло Рамач

Белград, 16 лютого 2005 – Виконавча влада, незважаючи на те, хто її очолює, своїми найбiльшими ворогами вважає журналiстiв. Так каже Марiо Каваiн, один iз шести журналiстiв, яких в минулому пiдслуховувало хорватське Агентство контррозвiдки. Документи щодо стеження за журналiстами надрукувала щотижнева газета “Ґлобус”. Все вiдбувалося минулого та позаминулого року.

Агентство контррозвiдки, зазначається в надрукованих документах, пiдозрювало журналiстiв у спiвробiтництвi iз закордонними спецслужбами. Своїми матерiалами вони, нiбито, завдавали шкоду державi. Йдеться про матерiали щодо мiсцезнаходження генерала Анте Ґотовини, котрого Мiжнародний трибунал обвинувачує в скоєннi воєнних злочинiв. А видачею генерала представники Брюсселя обумовлюють початок переговорiв про вступ Хорватiї до Європейського союзу. Данi щодо розшукуваного журналiстам надавали, за твердженням Агентства, спецслужби тих країн, котрi хотiли б сповiльнити європейську iнтеграцiю Хорватії.

Президент Стипе Месич каже, що в офiцiйних документах, якi направлено до його адмiнiстрацiї, немає згадки про пiдслуховування. А вiдповiдаючи на пряме запитання: чи матерiали про шістьох журналістів могли б стати небезпечними для країни, глава держави зауважив: “Я сказав би, що йшлося не так про лихий намiр як про певну поверховість”.

Парламентський комiтет у справах внутрiшньої полiтики й нацiональної безпеки сформував робочу групу, котра мала упродовж десяти днiв з’ясувати справу. А пiдозрюванi та iншi журналiсти кажуть, що європейську iнтеграцiю гальмують не вони, а влада, котра обмежує свободу преси.

Якби там не було, владi в Загребi поставлено чiткий ультиматум: у разi якщо генерал Ґотовина до 17 березня не буде за ґратами, то переговори про приєднання Хорватiї до Євросоюзу вiдкладуть на кiлька мiсяцiв. Оглядачi нагадують, що на порядку денному переговорiв скорiше чи пiзнiше будуть і права та свободи громадян – у тому числi й свобода преси.
XS
SM
MD
LG