Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:36

Кіотський протокол набрав чинності.


Марія Щур

Прага, 16 лютого 2005 – Сьогодні набув чинності Кіотський протокол, який має обмежити викиди у повітря газів, що призводять до потепління атмосфери. Підготовка до цього дня тривала вісім років, до протоколу долучилося 140 країн, останньою з них минулого року була Росія. Проте Сполучені Штати і надалі висловлюються проти цієї міжнародної угоди, що обмежуватиме викиди з 2008 по 2012 роки, і вважають, що для неї немає достатньо наукового обґрунтування.

Минулий рік був найтеплішим в історії, тобто, з того часу, як почали вести записи температури. Повені, посухи, буревії, які стали дедалі частішими, учені пояснюють потеплінням клімату, який вони спостерігають уже впродовж багатьох останніх років. Але міжнародна угода, яка б мала обмежити викиди шкідливих для атмосфери газів, що сприяють парниковому ефекту, від самого моменту її появи 1997 року супроводжувалася багатьма суперечками. Прихильники обмежень вважають, що це перший і найнеобхідніший крок для порятунку планети, противники ж переконані, що на економіки їхніх країн накладають необґрунтовані обмеження.

Але для багатьох мешканців планети ця суперечка має далеко не теоретичне значення. Стоячи посеред затопленого селища в острівній державі Кірібаті у південній частині Тихого Океану місцева мешканка Беіатааке Ореа говорить, що її острову загрожує підняття рівня води в океані: “Ми дуже занепокоєні, я боюся за наше майбутнє, я не знаю, що станеться з Карібаті”.

Рушійною силою за Кіотським протоколом був Європейський Союз, який тоді ще мав 15 членів. Всі вони пообіцяли зменшити свої викиди в атмосферу на 8% у порівнянні з 1990 роком. Це навіть більше, ніж їхні зобов’язання згідно з протоколом, який вимагає від ЄС лише п’ятивідсоткових скорочень. Однак на ділі виконати зобов’язання виходить набагато складніше. Поки що ЄС зумів скоротити викиди на нецілих 3%, але деякі окремі країни ЄС, особливо ті, що переживають економічний бум, не скорочують, а навпаки збільшують викиди. Оглядачі говорять, що якщо ЄС не зуміє дотриматися своїх зобов’язань, інші країни можуть розчаруватися в угоді.

З іншого боку, незрозуміло, які будуть наслідки цього, адже протокол, хоча і є угодою з чіткими зобов’язаннями, не має прописаних механізмів штрафних санкцій до порушників.

Ще однією проблемою є країни, що розвиваються, які швидко індустріалізуються, але для яких не встановлено чітких норм. Йдеться про Китай, Індію та Бразилію. Еколог з Бельгії Магі Сідеріу говорить, що вони є головним аргументом для Сполучених Штатів:

“Одним з аргументів США є те, що вони не хочуть завдати шкоди конкурентоспроможності своїх компаній, інший – що угода несправедлива стосовно до розвинутих країн і дає пільги країнам, котрі розвиваються”.

На думку українських експертів, вигода від приєднання України до Кіотського протоколу може сягати кількох мільярдів доларів США.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG