Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 05:04

Хто ж стоїть за отруєнням Ющенка?


Мар’яна Драч, Сергій Драчук

Прага, 16 лютого 2005 – Український телевізійний “5-й канал” передав слідчим Генеральної прокуратури запис, який, на думку журналістів, може свідчити про причетність російського політтехнолога Ґлеба Павловського до отруєння тодішнього кандидата на президента України Віктора Ющенка. Але колишні представники ще радянських спецслужб вважають, що Павловський тут ні при чому. Хоча вони не виключають причетності інших російських сил.

Ідеться про запис, що його оприлюднив журналіст Володимир Ар’єв у передачі “Закрита зона” 23 грудня минулого року. Нині Ар’єв стверджує, що переконаний у правдивості запису і що розмовляв з одним із учасників записаної розмови між Києвом і Москвою. А говориться в ній про те, що думку отруїти Віктора Ющенка буцімто придумав російський політтехнолог Ґлеб Павловський; як вважають, цей діяч, наближений до Кремля, президент “Фонду ефективної політики”, працював у перебігу передвиборчої кампанії в Україні на владного кандидата - прем’єр-міністра Віктора Януковича. За даними Ар’єва, його київський співрозмовник, дотичний до кіл СБУ, говорив із начальником одного з кремлівських управлінь – Павловському нібито йшлося про те, щоб Ющенкові “споганити” обличчя, спотворити “месію” й “наліпити йому тавро звіра”.

Але великі сумніви в можливій причетності саме Павловського до отруєння Ющенка висловили відразу троє колишніх працівників радянського Комітету державної безпеки, які нині живуть на Заході. До них звернувся днями московський англомовний щоденник західної спільноти в Росії “Москов Таймз”.

Підполковник КДБ в відставці Константин Преображенський, який живе в Вашинґтоні, вважає: “До такого може додуматися тільки людина з кадебістським менталітетом. Павловський на це не здатен”. Із ним згодні колишні кадебісти Олеґ Ґордієвський, що живе в Лондоні, і Юрій Швець зі США – обидва не схильні довіряти записові, який принесли до “5-го каналу” невідомі, і не можуть собі уявити, щоб отруєння Ющенка організував хтось на кшталт Павловського.

Але всі троє погоджуються, що допомогу в цьому українцям найімовірніше надали з Москви. КДБ займався отруєннями протягом 80 років, нагадав Ґордієвський. І він, і Преображенський кажуть, що лише центральне, московське управління радянського КДБ мало технології вироблення отрут – цього не робило жодне республіканське управління, навіть найбільше з них, українське.

Але за радянських часів КДБ мусив діставати дозвіл вищого керівництва на кожне отруєння; нині ж його російський наступник – Федеральна служба безпеки – діє безконтрольно й не мусить прохати жодних дозволів, каже Преображенський. На його думку, Москва й Київ співпрацювали задля отруєння “некерованого” кандидата на президента.

Іще одну можливість назвав газеті незалежний російський аналітик Антон Суриков: діоксин, яким отруїли Ющенка, міг продати хтось із колишніх працівників КДБ, які пішли в “приватний сектор” і пропонують свої послуги за гроші.

У згаданому на початку записі йдеться про те, що метою замаху було спотворити Ющенкові обличчя, а не вбити його. Колишній кадебіст Швець вважає, що різниця між цими цілями надто тонка і ті, хто планує такі речі, мусять враховувати обидва можливі наслідки. А аналітик Суриков додає, що спецслужби колишніх радянських республік зараз настільки непрофесійні, що, “якби його хотіли вбити, то його б покалічили, а якби планували покалічити, то вбили б”.

Сам Ґлеб Павловський називає повідомлення про його можливу причетність до отруєння Віктора Ющенка “примітивною фальсифікацією”. В інтерв’ю для радіо “Свобода” він цілком заперечує таку можливість: “Очевидно, я не є, так би мовити, політологом, що труїть”.

І ймовірну роль російських спецслужб чи їхніх окремих нинішніх або колишніх представників в отруєнні Віктора Ющенка Ґлеб Павловський не бачить:

“Розумієте, роль російських спецслужб тут може обговорюватися так само, як роль американських спецслужб, чи сирійських спецслужб, і так далі. Навіть якщо припускати, як стверджували, до речі, в штабі самого Ющенка минулого року, що до цієї справи причетні якісь державні структури України, то, в першу чергу, природно, найлегше очікувати причетність служб безпеки України, які з кадрового погляду є наступниками КДБ Української Радянської Соціалістичної Республіки і які якраз відомі своїми фальсифікаціями і схильністю до криміналітету. То для чого тут потрібні російські спецслужби, я не зовсім розумію”.

Про передачу Ар’єва Павловський каже так: “Я знайомий із цією передачею, грудневою, якщо не помиляюся, яку я розглядав, можливо, неправильно, як пропагандистську телепостановку для внутрішнього українського споживання. Зараз я думаю, що це найімовірніше якась операція українських служб безпеки в політичній галузі.

Можливо, це цілеспрямована акція, що мала на меті розвинути антиросійські настрої в Україні. Можливо, як мені сьогодні передавали з Києва, це асиметрична відповідь на збереження (в Росії) справи проти Юлії Тимошенко. Я, звісно, не в курсі конфіденційних інтриг у Києві. Але гадаю, що люди, які в таке вірять, мабуть, можуть повірити в усе, що завгодно”.

ФСБ Росії відмовилася від коментарів і попросила газету “Москов Таймз” подати запитання факсом із тим, що відповідь може надійти за кілька тижнів.

Президент Віктор Ющенко теж не коментує стан розслідування справи про його отруєння. Але сьогодні, перебуваючи у Львові, він сказав, що задоволений цим станом:

“У мене зараз більше оптимізму щодо цієї справи. Надходить дуже багато інформації з добровільних джерел. Я думаю, що певна частина цієї інформації може бути дуже корисна”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG