Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:16

Україна - Європейській Союз. Україна – НАТО. Проблема політичного вибору.


Василь Зілгалов Гості: Євген Марчук – лідер “Партії Свободи”; Ігор Гринів – народний депутат України, директор Інституту стратегічних досліджень при Президентові України.












Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 21 лютого 2005 року.

Василь Зілгалов

Добрий вечір, шановні слухачі!

Як завжди, у цей час у прямому ефірі “Вечірня Свобода”.

У Празі ведучий Василь Зілгалов.

Сьогодні, на початку цього тижня, у Європі знову багато говорять про Україну.

І виникає питання, а скільки років такій європейській державі, як Україна, йти до Європи, тим більше до ЄС? Це питання не для “засипки”, так би мовити, для учня середньої школи, а для серйозних знавців європейської та світової політичної географії.

Якщо президент США Джордж Буш каже, що така держава, як Україна, має бути прийнята до Євроатлантичної родини, то він, мабуть, знає, що говорить.

Як самі українці розуміють важливість сьогоднішніх заяв, сьогоднішнього політичного вибору? Щось не видно сьогодні ні помаранчевих демонстрацій, ніяких інших у Києві на користь того чи іншого вибору в Україні.

Якраз на цю тему ми сьогодні будемо дискутувати з нашими гостями у “Вечірній Свободі”.

Я надаю слухачам “Вечірньої Свободи” телефон у нашій київській студії 490 –29-05, код Києва 044. Ми чекаємо на Ваші запитання до учасників сьогоднішньої дискусії.

Учасниками сьогодні є гості, які мають уже нові посади, нові політичні та наукові реалії. Директор інституту стратегічних досліджень при Президентові України, народний депутат України Ігор Гринів і лідер нової політичної партії в Україні “Партія Свободи”, в минулому міністр оборони України Євген Марчук.

Добрий вечір, шановні гості. Я дякую вам, що погодилися брати участь у “Вечірній Свободі”. Не знаю, чи правильно назвав ваші нові, так би мовити, реалії функціонування сьогодні. Пане Гринів? Пане Марчук?

Ігор Гринів

Все правильно, йдемо далі.

Євген Марчук

Все правильно, Ви добре назвали “Партія Свободи”, бо часто називають партія Свобода, а я завжди поправляю... Це партія свободи, як явища, як руху, як процесу.

Василь Зілгалов

Я хочу насамперед для того, щоб ми розім’ялися перед дискусією, послухати найсвіжіше повідомлення із Брюсселя. Зокрема висловлювання Глави української делегації, який сьогодні прибув раніше за Президента України до Брюсселя, і вів переговори з представниками ЄС щодо нового плану співпраці “Україна – ЄС”.

Це віце-прем’єр з питань європейської інтеграції пан Рибачук. Ось що він сьогодні сказав у Брюсселі.

Олег Рибачук

Я обіцяв у Брюсселі, що ми не будемо вести війну заяв, що ми не будемо обмінюватись просто якимись взаємними звинуваченнями , нагадавши один одному, що ми є нові партнери.

Всередині літа планується чергове 9-те засідання Ради “Україна – ЄС”, на якому я вже зможу не показувати плани з нашими графіками, як я взаємодію в системі уряду, які у нас кадрові призначення, які у нас інституційні зміни.

Коли наш Президент буде подавати заявку про вступ, ми будемо мати не тільки підтримку моральну того, що відбулося в Україні: демократичні зміни і рішучість нової влади, боротися з корупцією, виконувати домовленості, але будемо мати вже коротку, але історію нової влади, що значить набагато більше.

Нам дуже потрібно продемонструвати наш власний не план дій, а наші власні дії.

Кореспондент

Скажіть будь ласка, що передбачає цей план, в яких галузях буде співробітництво між Україною та ЄС, згідно з цим планом.

Олег Рибачук

Це практично передбачає всі аспекти політичного, економічного, соціального та навіть культурного співробітництва, починаючи із прикордонників, із реформи митниці, закінчуючи аспектами торгових відносин. Тобто насправді це дуже широкий план.

Кореспондент

По завершенню виконання цього плану що Ви далі передбачаєте?

Олег Рибачук

По завершенню цього плану буде інша програма співробітництва, яку зараз називають по різному. Українці називають її можливістю асоціативного членства, англійською мовою її називають “New program”. Після цього буде програма ЄЕП або вільної торгівлі з ЄС, яка передбачає глибоко-економічну інтеграцію, тобто будуть далі програми, які будуть далі вести до подальшої інтеграції України.

Василь Зілгалов

Це був Олег Рибачук, віце-прем’єр український з Брюсселя. Як ми зрозуміли, зараз ведуться переговори, точніше мали вже відбутися сьогодні до кінця дня, підписана нова угода між ЄС та Україною.

Та, незважаючи на ці переговори та на заяви сьогоднішніх урядовців у Брюсселі, виникає не одне, а багато питань. Якщо ви чули, пан Рибачук сказав, що всередині літа буде знову переглянуто цей план співпраці, йшлося знову про заявку про вступ, спочатку говорили , що заявка буде подана дуже скоро, сьогодні Президент України Віктор Ющенко сказав, що переговори про вступ почнуться з 2008 року.

І багато взагалі критики. Сьогодні вже кажуть, що українська сторона веде себе в Брюсселі не досить послідовно. Проявляються елементи романтизму, хаотичності в заявах, що сама реальність набагато серйозніша.

Дехто навіть вказує на те, що тільки розгляд питання про надання Україні статусу країни з ринковою економікою займе у ЄС чимало часу, що це надзвичайно серйозне питання, не кажучи вже про інші надзвичайно важливі десятки питань, які ЄС ставив і поставить перед Україною.

І разом з тим ми чули, що Президент США Джордж Буш висловився, що Україна має бути запрошена до Євроатлантичної родини. Тобто питання стоїть не просто про ЄС, а й про НАТО, в більш широкому плані.

Як ви вважаєте, як будуть визначені акценти у цих переговорах? Чи можна буде говорити найближчим часом про більш чіткі хронологічні рамки цього зближення європейської країни України з ЄС. Пане Марчук, як Ви вважаєте?

Євген Марчук

Я думаю добре, що Україна проявляє таку хоч і романтичну, але настирливу ініціативу. Безумовно, при цьому треба розуміти, що є реалії, які навіть при найбільш політичному сприянні, яке зараз демонструє і Європа, і ЄС, і США, через які не можна перестрибнути.

Я дуже добре пам’ятаю, коли затверджувався план дій ще попередньою владою, тоді розрахунки показували (навіть при тому режимові, навіть при всіх тих серйозних застереженнях, які були до попередньої влади) передбачалось, що в реалії можуть бути 2010 – 2011 роки.

Дуже добре, якщо політична така добра воля збоку наших партнерів скорочує цей термін на три роки. Я думаю, те, що Ющенко підкреслює реальність таку, що 2008 рік – це може бути рік завершення плану дій, початок конкретної розмови, це дійсно так і є.

Як би нам не хотілося раніше вирішити цю проблему, мабуть не вдасться. Я думаю, нещодавно, коли порівняли Ющенка з батьком молодої дитини, тобто нової України, з розумінням віднеслись до того, що він скоро хоче оженити цю дитину, але їй треба вирости, я думаю, що в цьому теплому доброму порівнянні є якраз і реальність.

Країни ЄС дуже прискіпливі, і дуже складні процедури будуть вирішувати ці питання. Треба виходити з того, що такої одностайної, однолінійної підтримки в Україні навіть при політичній прихильності добитися буде дуже непросто.

Тому та агресивність, навіть трохи поспішність, яку демонструє Україна, можливо не зовсім точна погоджуваність у висловлюваннях високого керівництва, міністерських рівнів, віце-прем’єра, консультація з боку Президента Ющенка – це нормально, ми демонструємо, що ми не хочемо гаяти час, тому що Україна дійсно чимало згаяла.

Я думаю, що дуже важливою є репліка президента США Джорджа Буша. Я вважаю, що фільтр, через який проходять країни, які йдуть до НАТО, він, як відомо, на дві третини стосується не військових проблем.

Там збіг з вимогами і критеріями ЄС десь на 90 відсотків. Як ми знаємо, значна кількість країн Східної Європи, які нещодавно приєдналися до ЄС, вони всі пройшли спочатку через натівські режими, особливо з точки зору вимог до цивільного сектору.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Марчук. Пане Гринів,

Пане Гринів, яка Ваша думка про реалізм цих зовнішньополітичних кроків України сьогодні у Брюсселі?

Ігор Гринів

Бачите, скільки ми різних епітетів дали. Сьогодні вже не тільки романтизм звучить, а й вже реалізм, але звучать, звичайно, і негативні епітеті у вигляді неготовності або розгубленості. Ці епітети скоріше стосуються менше України, бо це їй можна, як молодій державі, простити, як і неготовність самої Європи. Тобто, Україна зламала стереотип відношення до неї, Європа і світ виявилися неготовими так швидко реагувати на ці виклики.

Зрозуміло, що дуже сильно змінилося, і все одно прийдеться якось цю проблему розв’язувати. Те, що з’явилися і в США, і в Європі нова риторика і нові сигнали, які йдуть постійно, – це є дуже позитивний процес.

Тут Україна повинна сісти і задуматися над одним процесом, а для чого це їй, що вона хоче бачити і запропонувати свою формулу інтеграції?

Не тільки те, про що Ви говорили, якісь етапи або кроки, а Ви робите кінцеву формулу, по якій ми будемо інтегровані чи в систему глобальної безпеки, чи в систему економічну, чи просто в загальноєвропейську інтеграцію.

Євген Марчук

Я думаю, що досить скоро проявляться такі фактори, які будуть заважати Україні. Країни, які недавно приєдналися до ЄС, отримали і на етапі завершальному приєднання до ЄС і зараз вже чимало проблем, що стосуються аграрного сектору. Тобто, проблема принципів всім відома, але те, що буде відбуватися, і Польща та й інші країни зараз такі отримали проблеми, то я думаю, що тут треба бути готовими до того, що це може перекинутися в Україну.

Аграрне лобі чи, в хорошому смислі, політичні партії, які підтримують аграрний сектор, вони, безумовно, це питання будуть використовувати і в політичній боротьбі під час парламентських виборів.

Треба сказати, що новій владі треба бути дуже серйозно готовими до пояснення тих питань, що це значить, наприклад, для України: відповідні ліміти на виробництво деякої сільськогосподарської продукції, деякі інші питання, які будуть досить складними, для, того, щоб знайти підтримку у всього населення, особливо серед селян, серед спеціалістів-прихильників аграрного сектору.

Василь Зілгалов

Я чув таку репліку лідера нової Народної партії України, яка називалася НАПУ, вони викинули зі своєї назви “Аграрна”, що недостатньо апелювати до населення аграрного сектору, тому що цього замало. Тобто, коли ми говоримо про зовнішньополітичний вибір України, йдеться про політичні адресати.

Я хочу, щоб ми послухали голос нашого міністра закордонних справ, який ще напередодні говорив про рівень готовності українського суспільства до викликів зовнішньополітичних.

Борис Тарасюк

Ми не можемо не враховувати досвіду всіх наших партнерів Центрально-Східної Європи, які успішно подолали шлях до ЄС, і цей шлях проходив через членство в НАТО.

Я думаю, що Україна не буде виключенням у цьому відношенні. Але для цього дуже багато треба зробити, в тому числі і в галузі інформаційної політики ми повинні враховувати той факт, що українське суспільство ще не готове до сприйняття ідеї членства України в НАТО. А для цього треба працювати, а не тільки говорити.

Щодо плану дій набуття членства, то давайте почекаємо. 22-го лютого в Брюсселі відбудеться самміт Україна-НАТО у форматі комісія Україна-НАТО на найвищому рівні, в якому братиме участь Президент України. Я думаю, що саме на цьому самміті окреслиться та перспектива, яка буде існувати у взаєминах між Україною та НАТО.

Василь Зілгалов

Шановні гості, як ви вважаєте, чи є якісь відмінності, коли ми говоримо про настрої суспільні в Україні щодо ставлення до НАТО і до ЄС? Пане Гринів?

Ігор Гринів

Коли ми говоримо на ці теми, мусимо сильно враховувати ті стереотипи, які склалися. Перший стереотип – це стереотип двох систем і протистояння тієї системи, яка існувала, починаючи від політики стримування, політики противаг і мислимо тими категоріями. Тому членство в НАТО відразу передбачає наявність ніби іншого центру, противагою до якого є.

Я думаю, що на сьогоднішній день головний виклик стоїть в іншому – Україна повинна знайти своє місце в системі глобальної безпеки, але не можна розглядати цю систему глобальної безпеки в нашому регіоні без вирішення і наступних кроків. Я маю на увазі з розуміння системи загальноєвропейської або євроатлантичної, або євразійської безпеки в тому числі.

От питання євразійської безпеки на сьогоднішній день вже повинно бути предметом серйозного аналізу вивчення, коли ми говоримо про майбутню стратегію, бо те, що ми зможемо розробляти і вже маємо плани на найближчий час, не виключає того, що нам треба мислити заодно і вже наступними кроками, коли ми будемо шукати побудову системи абсолютно нової психології або логіки безпеки в цьому регіоні і будемо говорити про євразійську систему безпеки, куди буде так чи інакше залучено потенціал, бо нові виклики є: нові виклики перед всім регіоном, нові виклики взагалі глобальної безпеки, нові виклики в геополітичній системі нашої планети.

Василь Зілгалов

Тобто, пане Гринів, Ви погоджуєтеся з сьогоднішніми висловлюваннями у Києві якраз після переговорів пана Лаврова з українськими чільними політичними особами, політичними лідерами України про те, що Україна рухається сьогодні до Європи фактично разом з Росією?

Ігор Гринів

В тій чи іншій мірі, то так. По меншій мірі ми повинні мати певне взаєморозуміння в цих процесах, а не, я тут процитую пана Фролова, який в Інституті країн СНД зробив заяву, що членство в НАТО загрожує суверенітету Росії. От якщо такий стереотип в Росії буде далі продовжуватися, тобто руйнувати, на жаль... До чого я все це вів? Що нам руйнувати треба систему стереотипів в самій Україні, але і руйнувати систему тих стереотипів, які склалися в Росії.

Василь Зілгалов

І все ж таки, пане Гринів, чи є різниця у настроях українського суспільства у ставленні до ЄС і до НАТО?

Ігор Гринів

Якщо брати соціологічні дослідження, то різниця не така суттєва. Звичайно, що слово “НАТО” викликає асоціації більш активні і більш агресивну реакцію, а слово “ЄС” іншу. Проте, мені здається, тут основна проблема в непоінформованості суспільства як в одному, так і в у другому процесі.

Насправді ми тут говоримо якимись дефініціями, які насправді не розшифрували для свого ж народу навіть. Тут треба буде ще раз чітко до цього повернутися.

Я вважаю, що якщо держава займе чітку позицію, в тому числі і просвітянську, яка почне пояснювати людям, що ж означає, і трошки знімати ці стереотипи, то великої різниці не буде, більше того, ніякої протидії цьому зі сторони настроїв людей також не буде в перспективі. Але ті проблеми, про які я говорив, залишаються.

Василь Зілгалов

Пане Марчук, а “Партія Свободи” як дивиться на це?

Євген Марчук

Про “Партію Свободи” відносно таких складних питань ще говорити рано, вони ще мають серйозно обговорюватися. Я скажу особисту думку з цього приводу.

Перш за все в Брюсселі, я не знаю, з якими планами В.Ющенко поїхав, але я переконаний, що на сьогодні Україна може сміливо ставити питання про вихід на новий режим співпраці, що було втрачено в Стамбулі з відомих причин.

Але якщо цей режим не буде запропонований, не буде нової якості, то тоді можна чекати відповідного зниження і далі в суспільстві рейтингу привабливості НАТО.

Справа в тому, що два роки тому ми проводили соціологічні дослідження, я був секретарем РНБО, залучив до цього 11 соціологічних структур, центрів незалежних, недержавних. Це було тоді, коли ми відпрацьовували нову стратегію Україна-НАТО. Це був 2002 рік. Для того, щоб вийти на таке рішення, то це було непросто, треба було мати більш-менш реалістичну картину, тоді приблизно в районах десь 25-30% громадян терпимо відносилися до такої ідеї в результаті того, що була відповідна інформаційна робота, хоча цього ще, звичайно, дуже мало.

Треба сказати, що президентські вибори дуже серйозно розрушили ті напрацювання, які були, під час виборів, і проблема НАТО дуже серйозно експлуатувалася в негативному смислі, навіть говорилися непрофесійні речі про те, що нібито військово-промисловий комплекс загине. Це абсолютна некомпетентність тих, хто про це говорив.

А друга проблема заключається ще й у тому, що неінформованість населення пов’язана з цілеспрямованою дією влади, урядових структур. Громадські організації, а їх і не так багато в Україні, які підтримують саму ідею, не здатні розширити уявлення про НАТО як про систему колективної оборони і безпеки, яке вже більше 50 років в Європі забезпечує серед своїх країн абсолютну стабільність безпеки: жодного конфлікту, жодних непорозумінь, жодних прикордонних та інших проблем між країнами НАТО протягом 50 років не було.

Багато людей просто цього не знають, і коли говорять, що давайте порівняємо події кавказькі, навіть те, що відбувалося у Москві, в Молдові, Придністров’ї – це все те, що пов’язане з нами, з країнами СНД, пострадянський простір, де конфлікти жевріли і не кажучи вже про Чечню, яка до цих пір є конфліктною зоною чого не має в жодній із країн НАТО. Для багатьох людей це такий новий акцент, який досить серйозно змінює відношення.

І коли говориш, що ніколи НАТО не ставило питання про те, що ми маємо замінити всю зброю: калібри і т.д. І взагалі мова не йде про те, щоб віддати свій військово-промисловий комплекс під керівництво НАТО, не говорячи вже про те, що в НАТО ніхто не агітує.

Я багато років займався цією проблемою і пам’ятаю, що Вернера, колишнього секретаря НАТО, і багатьох інших функціонерів в тому числі, і Робертсона, і нинішнього секретаря Схевера ніхто, ні разу, я не чув, щоб хтось агітував нас, мене особисто, прем’єрів, Президента – вступайте в НАТО.

Навпаки говорять, шановні колеги ви повинні врахувати, що ви маєте пройти дуже складний шлях. Ми клуб своєрідний, дуже високо розвинутих країн, з стандартами не військового характеру до яких вам ще треба довго, довго, довго йти: і в системі економіки, і в державного устрою, і судової системи, і багато чого іншого.

Ви ще дуже й дуже далеко від нас, ви маєте спочатку підійти в цих стандартах до наших вимог. Ми клуб, ми приймаємо того, хто прогнозований, хто підійшов і відповідає цим стандартам. І найголовніше у вас є гарантія, що у вас ніколи комуністи чи якась інша модифікація лівих політичних сил може прорватися до влади, і поставити питання про пере голосування і т.д.

Тому що рішення в НАТО ми знаємо приймається консенсусом. І достатньо одній країні, коли вирішується складне питання підняти руку і сказати: “я утримався”, як все розвалюється треба все починати спочатку. Тому дуже велике значення має наскільки по-перше, передбачуваний партнер і наскільки в нього створені, можна сказати, 100% гарантія, що країна ніколи, в ніякому вигляді не повернеться до минулого. Не в прямому смислі, з точки зору, комуністичної структури, а не буде реверсу щонайменшого в минуле.

Згадаємо, як НАТО пригальмувало щодо Словаччини, коли політична сила одна на виборах мається, на увазі,...брали більше 30% - це поставило досить багато питань. Тому нам, щоб відповісти на питання чого ми хочемо в НАТО? Треба людям пояснити ми хочемо в НАТО перш за все не тому, що ми хочемо об’єднати наших військових, а перш за все ми повинні вдома створити такі умови, щоби 100% мають відповідати критеріям НАТО в цивільній сфері. В сфері гуманітарній, прав людини, економіки і таке інше.

Я думаю, що зараз говорячи про завтрашні ініціативи Віктора Андрійовича Ющенка і знаючи цю проблему в деталях, я переконаний, що сьогодні Україна має всі підстави ставити питання про перехід на новий режим співпраці план дій щодо членства. Це ще не вступ до НАТО, але це вже підняття планки, це потягне всю машину вперед і це дасть дуже серйозні імпульси.

Безумовно, тут є проблема співпраці з Росією і як збалансувати цю проблему з інтересами Росії, які тут досить входять протиріччя, як Росія не зацікавлена в розширенні НАТО – це ми знаємо. Але це вже інша тема і вона стосується тієї активної форми співпраці Росії з НАТО у формулі двадцятки так званій, якій був вироблений на самій тій нараді Україна і Росія в Римі.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Марчук, за дуже вичерпне, фахове пояснення цієї проблеми для України вступу до НАТО.

І в нас є слухач. Добрий вечір, ваше питання.

Слухач

Я якраз хотів спитати навіщо нам вступати до НАТО, але пан Марчук вже досить докладно сказав про це. Хоча я з ним не погоджуюся, то му що в нас зараз не має конфліктів, нам не треба, в принципі, НАТО, щоб їх попереджувати. У нас є певні гарантії від Росії, США. Але тоді, я хотів би спитати, щоб хтось сказав мені конкретно для чого нам тоді вступати в ЄС.

Василь Зілгалов

Пане Гринів, будь-ласка.

Ігор Гринів

Я знову ж таки не хочу спрощувати всі моделі, але я попробую конкретно, як вимагають відповісти, хоча б для того щоби могти пересуватися по Європі не відчуваючи ніяких кордонів.

Хоча б для цього варто вступати в ЄС, щоби не відчувати ніяких кордонів по пересуванню всією Європою: не чути себе на цьому просторі певним якимось із горя або іншою країною.

Євген Марчук

Я хотів би доповнити до цього. Ви знаєте, ми гарантії маємо, але від Росії і від США, ми маємо гарантію тільки у разі ядерного шантажу України і все. Інколи плутають пам’ятаючи (тристоронню угоду, яка була підписана у Москві) мова йде, що вони дали гарантію тільки в разі ядерного шантажу.

А коли виникла проблема тузли і коли почали думати до кого ж звертатися, а виявилося, що тільки до Ради Безпеки ООН. Тобто нашим гарантом сьогодні безпеки України, як такої є тільки Рада Безпеки ООН. Ми не входимо до колективної системи оборони їх дві сьогодні – це окрім НАТО договір про ДКБО на чолі з Росією, ми не входимо до жодної із цих блоків, до системи колективної оборони і безпеки.

Ігор Гринів

Я перепрошую, на жаль, не критикуючи звичайно Раду Безпеки ООН, Рада Безпеки не змогла запобігти більшості конфліктів, які за останні час виникли і показала, що цей механізм не є найдійовішим йде мова про систему безпеки.

Євген Марчук

І якраз тут логічним є продовженням те, як в минулому році в Мюнхені НАТО вперше поставило питання про розширення зони свого впливу на блокування конфліктів в зоні чорноморського басейну і особливо середньоземноморському. І Палестино-Ізраїльський конфлікт, і взагалі вся проблема, що відбувається на Близькому і Середньому Сході конфліктних джерел досить багато, НАТО відпрацьовувала тоді свою позицію.

А як же тут НАТО не розширюючи членство інших держав, але розширюючи зону впливу на блокування всіх небезпечних конфліктів, які можуть загрожувати регіону. І саме тоді була ініціатива, договір про безпеку в Середземному морі, і Україна тоді проявила ініціативу.

Тобто мова йшла про те, що в Середземному морі НАТО і країни не члени НАТО, а разом створили відповідну зону безпеки для Європи і по транзиту, і терористів, і наркотиків, і торгівля людьми, і таке інше.

Василь Зілгалов

Я хотів нагадати, що цього року у Мюнхені також було висловлено думку, до речі, Канцлера в Німеччині з Шредером про те, що НАТО має бути реформоване. І дехто в Україні, зокрема, пан Янукович сказав, що, а може нам вже пізно вступати до НАТО.

Як буде використано ці проблеми зближення України з ЄС і з НАТО на наступних парламентських виборах, пане Гринів?

Ігор Гринів

Уже сьогодні останні тези за якими вийшов Янукович свідчить про те, що експлуатація в протиріч стає програмою чи програмною тезою цієї політичної сили, яку він буде представляти. Я думаю, що деструктивно грати на протиріччях, які є, а треба шукати очевидно шляхи вирішення тих чи інших проблем. Думаю, що перспектива розкрутки теми цієї і на наступних виборах є очевидною.

Євген Марчук

Я додатково звернув би увагу тільки на те, що дуже багато буде залежати від того наскільки зараз до виборів піде об’єктивної, реальної інформації. Що таке з практичної точки зору для України ЄС і НАТО, і тут дуже багато відкриттів, і може бути таких нормальних сенсацій для багатьох людей.

Хоча треба розуміти, безумовно, що ця тема дійсно буде й активно використовуватися під час парламентських виборів, як така, яка досить в українському суспільстві не розроблена. І тут дуже багато буде мати значення, як ці громадяни, які хоч трохи розуміються, що це таке ЄС і НАТО будуть пояснювати, що це не холодна війна, це не ментальність окопна холодної війни, це зовсім інший світ.

Я інколи жартома, а на практиці підтверджують, на жаль, ті мої такі не великі жарти про те, що треба уважно дивитися, щоб не вийшло так, що Росія вийде на більш активний, більш інтенсивний режим співпраці з НАТО, а ніж це буде Україна.

Тому що режим навіть двадцятки, він дав Росії набагато більше можливостей впливати на діяльність НАТО, а ніж те, що має сьогодні Україна навіть не дивлячись на те, що Росія проти розширення НАТО. Але світ різко змінюється і відверто кажучи зараз навіть важко спрогнозувати, а яку модель можуть знайти для нормальної співпраці Росія і НАТО, щоб ми тут також не запізнилися.

Василь Зілгалов

Дякую, нашим шановні гості. Я нагадаю слухачам, що в нас сьогодні були у київській студії: директор Інституту стратегічних досліджень при Президентові України, народний депутат України пан Ігор Гринів і лідер нової політичної партії в Україні, партії “Свободи” пан Євген Марчук.

І ми обговорювали проблему: “ Зовнішнього політичного вибору України”.

З Праги вів програму Василь Зілгалов.

Дякую всім! Слухайте “Вечірню Свободу!”

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG