Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:08

“Круглий стіл”. “Мовні права людини в поліетнічному суспільстві в контексті європейських стандартів”


Тарас Марусик

На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море”. Щороку 21 лютого міжнародна громадськість відзначає День рідної мови. З цієї нагоди в столиці відбулися два “круглі столи”: один у великому залі Національної академії наук, другий – в агентстві “Укрінформ”.

Сьогодні – розповідь про “круглий стіл” “Мовні права людини в поліетнічному суспільстві в контексті європейських стандартів”.

Організатором цього “круглого столу” виступила Асоціація національно-культурних об’єднань України, яку очолює народний депутат Олександр Фельдман. У його роботі взяли участь й інші народні депутати: Геннадій Удовенко та Іван Бокий.

Останній зазначив, що мовну проблему не можна перетворювати в холодну війну, зокрема, у зв’язку з появою законопроекту Олександра Мороза, який має дві редакції. Іван Бокий зупинився на другій редакції.

Іван Бокий

Я думаю, що цей законопроект якраз відкриває можливість після парламентського обговорення врегулювання мовного питання в Україні так, щоб були задоволені всі сторони цієї проблеми.

Мова йде про створення в Україні не двомовного середовища, а мова йде про дотримання багатомовного середовища з домінуванням безумовно державної мови.

І не більше, і не менше. Безумовно, це правильно говорилося, що українська мова за тих історичних умов, які склалися, потребує нашого найбільшого захисту, але це не означає, що можна валуєвськими методами воювати зі спадщиною валуєвщини.

Тарас Марусик

Заступник голови Державного комітету у справах національностей та міграції, відомий грузинський поет Рауль Чілачава каже, що державність української мови сьогодні є химерною.

Він вважає, що обговорювані на “круглому столі” питання розглядалися б в іншому ракурсі, якби виконувалося в Україні чинне законодавство, оскільки законодавчої бази цілком достатньо для вирішення всіх проблем.

Рауль Чілачава

Взагалі треба говорити про гуманізацію цієї сфери. Менше політики, а більше підтримки духовних потреб, для цього необхідно, щоб закони мали своє фінансове продовження. Тоді, я думаю, менше буде підстав для політичних діячів чи просто деяких політиканів, щоб ці проблеми піднімати на рівень політики.

В Україні я, наприклад, не відчуваю якогось мовного утиску. Особисто я - представник грузинської національності, я навіть тут друкую книжки грузинською мовою, і ніхто цього не забороняє, в принципі.

Я думаю, що цих проблем менше і в інших національностей. Я не хочу сказати всіх, але окремі люди хочуть на цьому заробляти якісь там політичні дивіденди. Я підкреслюю “політичні” через те, що все ж таки лежить на площині гуманітарна.

Тарас Марусик

Неодноразово під час “круглого столу” згадували європейську Хартію регіональних мов або мов меншин. Україна, відповідно до закону, стала неофіційним “чемпіоном” Європи з кількости запропонованих для підтримки мов.

Колишній голова Державного комітету у справах національностей та міграції генерал Геннадій Москаль, який днями став заступником міністра внутрішніх справ, наполягав на тому, щоб додати ще 4 мови, що Рауль Чілачава вважав нонсенсом.

Рауль Чілачава

Треба справді, якщо це можливо, вже втретє розглядати цю хартію, щоб були там реальні мови із реальними справді потребами, адже ми всі знаємо, і це в преамбулі написано, що йдеться про захист тих мов європейських, які перебувають на межі вимирання, або така загроза проти них існує.

Даруйте, там є такі мови, яким нічого не загрожує. Я ніколи не зупинюся підкреслювати, що сьогодні українська мова теж знаходиться в такому стані, що потребує найпершої державної підтримки. І цієї підтримки на сьогодні на такому рівні, як це потребує державна мова, не існує.

Тарас Марусик

Завідувач відділу етнополітології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України Олександр Майборода прямо поставив питання про російську мову – чи це мова, яка потребує порятунку, оскільки згадана Хартія має застосовуватися лише до таких мов, чи це мова, якою розмовляє 40% населення України.

Цю колізію, на його думку, треба розв’язати, бо ж виходить так, що оскільки українці мовчать, то можна ставити питання про офіційний статус російської мови. А тим часом, вважає вчений, у дискримінованій ситуації опиняються на власній землі мільйони українців.

На сьогодні все. Зустрінемося в четвер у рубриці “А мова – як море!”.
XS
SM
MD
LG