Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:58

“Права людини: українська реальність”: Тортури в міліції; свобода слова і діяльність профспілок, а також незаконна забудова Києва.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 17 лютого 2005 року.

Надія Шерстюк

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми: “Тортури в міліції; свобода слова і діяльність профспілок, а також незаконна забудова Києва”.

Львівський правозахисник Олег Дедик заявив, що у шістьох справах, над якими він працює, слідчі райвідділів міліції вибивали з підозрюваних самообвинувачення, застосовуючи до підозрюваних фізичну силу та психологічний тиск.

Захисник скаржиться на бездіяльність органів прокуратури і байдужість органів дізнання.

Моя колега Галина Терещук продовжує цю тему.

Галина Терещук

Неповнолітній з Радехова Сайкевич був затриманий правоохоронцями в підозрі у вбивстві жінки. Його батьків міліціонери до нього не пропустили, вибивали з хлопця свідчення, що саме він скоїв цей злочин.

На запитання сусідки, чому він босий повертається з райвідділу додому, чи його там били, хлопець лише зіронізував, ні, мовляв, мене гладили по голові.

Олег Дедик розповів, що у справі неповнолітнього Сайкевича слідство не проводилось, його справу передали у суд, аби закрити злочин.

Тим часом суд взагалі не взяв до уваги десятки фактів, які підтверджували непричетність хлопця до вбивства. Суд залишив Сайкевичу міру запобіжного заходу, підписку про невиїзд.

Хлопець щоразу приходив у райвідділ з батьком. Одного разу слідчий Радехівського райвідділу міліції попросив батька не приводити сина, бо, мовляв, є тут люди, які хочуть заарештувати хлопця, а через кілька днів після цього попередження той же слідчий подає на неповнолітнього в розшук.

Олег Дедик

Я звинувачую Радехівський райвідділ міліції, саме слідчого, що він оголосив людину у розшук і подав прокуратурі і суду.

Галина Терещук

Олег Дедик розповів і про те, як слідчі підробляють документи, як у Червонограді працівники міліції затримали людину на 11 годин, не склавши жодного протоколу, що є порушенням Кримінального кодексу України, а також про те, як слідчий ознайомив обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і пояснив йому його права уже після того, як були результати, порушивши при цьому право громадянина на захист.

Утримання людей, які перебувають під слідством, за словами Олега Дедика, не підпадають під жодні людські норми.

Олег Дедик

І прокурорам, і суддям просто байдуже те, що твориться з конкретними людьми.

Галина Терещук

За словами захисника, колись прокуратура наглядала за слідством і не було стільки сфальсифікованих справ, а відтак, і стільки людей, які потрапили за грати, не скоївши злочин.

Захисник

В любому випадку наглядала.

Якби я протримав свого наркомана більше чотирьох годин, в мене був компрокурора, який щовечора приходив і дивився, а скільки людина протримана, а чи є протокол на затримання, чи немає. Зараз прокуратура просто – місце одне.

Надія Шерстюк

у місті Красний Луч, що на Луганщині розпочався суд за позовом міського голови Сергія Лук’яненка. Він зазначає, що його незаконно відсторонили від виконання обов’язків мера і вимагає поновити його на роботі.

Разом з цим один із співробітників міської ради подав позов на редактора міської газети “Експрес-інформ” Віктора Зорю, який, на думку чиновника, неправильно трактував слова Сергія Лук’яненка у суді.

Василь Соколенко знає більше.

Василь Соколенко

Конфлікт між колишнім міським головою Красного Луча Сергієм Лук’яненком і сьогоднішнім керівництвом міської ради, що розглядається у суді, раптом набув політичного забарвлення. Але не в площині незаконної відставки Лук’яненка, а у зв’язку із проведенням у місті Сіверсько-Донецьку з’їзду сепаратистів.

Один з чиновників міської ради Красного Луча незадоволений тим, як написала газета “Експрес-інформ” про те, що ж розповідав на суді Сергій Лук’яненко про свої відвідини мерії, подав позов на журналіста.

Редактор газети Віктор Зоря, якому не дали можливості ознайомитися з позовом, зробив висновок про те, що таким чином керівництво міської ради тисне на нього у зв’язку з тим, що він намагається провести журналістське розслідування.

Воно полягає у тому, що редактор прагне з’ясувати, хто ж був делегатами на з’їздах у Сіверсько-Донецьку і Харкові, і хто фінансував ті поїздки представників Красного Луча на сепаратистські зібрання.

Віктор Зоря

Я вважаю, що цей позов юриста міськради є своєрідною помстою чи тиском на мене як журналіста, тому що я неодноразово звертався до міського голови з принциповими позовами, тобто зверненнями.

Останній приклад можу навести, що я звернувся до нього зі зверненням, у якому попросив у нього, згідно закону “Про інформацію”, надати мені інформацію, хто були делегатами на з’їзді у Сіверсько-Донецьку, хто був на з’їзді в Харкові, а також список депутатів, хто був на засіданні міської ради 29-го листопада, які проголосували за схвалення ініціативи Луганської облради щодо референдуму про відокремлення чи федеративний устрій України.

Міський голова в порушення закону про звернення та про інформацію більше, ніж півтора місяці не давав мені інформації. Нещодавно принесли відповідь від нього.

Я вже встиг звернутися до прокурора з вимогою притягнути його до адміністративної відповідальності.

У відповіді міського голови написано, що інформації щодо делегатів не можуть дати, тому що вона була в одному екземплярі, і вона залишилася на місці призначення.

Тобто, він не пам’ятає, хто з ним були п’ять чоловік на з’їзді в Харкові, хто був у Сіверсько-Донецьку від міста Красний Луч, а це 52-а делегати.

Це наводить на думку, що людей хапали, хто потрапляв під руку, без всякого делегування відправляли на ці з’їзди.

Тому, я вважаю, що позов може бути тиском на мене як журналіста.

Надія Шерстюк

В силу інерції або ж інших причин більшість людей питання свого добробуту покладає на доброго керівника чи на гуманність влади. Втім, багато що залежить від самих людей.

Жодні зміни на краще також не здатні самі собою дійти до конкретного підприємства чи установи, якщо працівники не докладуть до цього зусиль, не зорганізуються у відстоювання своїх соціально-економічних прав та свобод.

Єдиним правовим механізмом таких змін і контролю за адміністрацією установ та підприємств є незалежна від керівництва профспілка. Про це засвідчує, зокрема, ситуація в Запорізькій 5-ій лікарні центру екстремальної медицини.

Тему досліджує Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

Стосунки працівників Запорізької 5-ої лікарні центру екстремальної медицини і адміністрації лікарні носили впродовж багатьох років формальний характер, оскільки одержавлена профспілка, яка мала б за законом опікуватися соціально-економічними питаннями працівників, займала позицію зручну для адміністрації лікарні.

Але коли півроку тому було створено незалежну профспілку ситуація кардинально змінилася.

Говорить голова незалежної профспілки працівників швидкої допомоги Анатолій Сидоренко.

Анатолій Сидоренко

Коли ми почали порушувати питання оплати праці, охорони праці, співробітників понизили на посаді. Це, як помста. Зриваються наші інформаційні листки.

Зараз відбувається обговорення колективного договору. Дійшло до того, що, виявляється, колективна угода не є виробничим питанням.

Мало того, мені оголосили догану за те, що я ходжу по відділеннях і з’ясовую, що потрібно покращити для того, щоб покращилася робота нашої служби швидкої допомоги.

Микола Закалюжний

Характерно, що подібну ситуацію фактично підтримала завідувач міського управління охорони здоров’я Надія Севальнєва.

У своєму листі вона, зокрема, зазначила: ”Згідно з наказу Міністра охорони здоров’я від 8-го грудня 2000-го року №204–ри, забороняється відволікати працівників від їхньої безпосередньої роботи для виконання громадських обов’язків і проведення всілякого роду заходів, не пов’язаних з виробничою діяльністю”.

За словами Анатолія Сидоренка, керівника незалежної профспілки, тут представники адміністрації та управління охорони здоров’я плутають функції різних організацій. Профспілці адміністрація, відповідно до закону, повинна сприяти у проведенні зборів та давати відповідну інформацію, що стосується соціально-економічної та виробничої ситуації.

Щоправда, у розмові зі мною Надія Севальнєва дещо пом’якшила свою позицію, від тієї, що була викладена у листі.

Надія Севальнєва

Сидоренко включений до складу групи, що займається укладанням колективної угоди. Їх же декілька членів цієї групи, і якщо кожен зокрема учасник групи буде приходити на підстанції медичної допомоги і говорити про якісь проблемні питання, то так не повинно бути. Повинні бути відпрацьовані всі питання і представлені в цю групу.

Микола Закалюжний

Схоже, що силу незалежної профспілки почали відчувати і у міському управлінні охорони здоров’я. Та головне що потребу в організації відчувають мають медики, які бажають жити по справедливості і закону, а не так, як повелить начальство.

Анатолій Сидоренко

Нашій організації всього лише півроку. Зараз нас 160. Це вже серйозний колектив, який буде у будь-якому випадку відстоювати свої інтереси. Адміністрація ніяк не може зрозуміти, що ми є, і нікуди ми не подінемося.

Микола Закалюжний

У медиків 5-ї запорізької лікарні центру екстремальної швидкої допомоги з’явилася надія на те, що навіть ті незначні кошти, які є, будуть розподілятися справедливо, і що соціально-економічні питання будуть узгоджуватися з незалежною профспілкою.

Цю надію на краще члени незалежної профспілки принесли собі самі активною позицією у відстоювання прав.

Надія Шерстюк

Упродовж майже трьох років триває конфлікт між мешканцями Русанівки та київською владою. Рішенням Дарницької районної ради міста Києва призупинено будівництво будівельним концерном “Екоп” житлового будинку на Русанівці. Але мешканці району вважають це тимчасовою перемогою справедливості.

Богдана Костюк у розвиток цієї теми.

Богдана Костюк

Основна забудова Русанівки відбулася у 60-ті – на початку 70-х років минулого століття. І нині цей масив один з наймальовничіших куточків Києва: з гарним мікрокліматом, чистим повітрям, місцями відпочинку та розгалуженою соціальною, побутовою та транспортною інфраструктурою. І, як нагадує відомий архітектор, професор Ладний, Русанівка будувався як цілісний комплекс, а отже, не має вільних земельних ділянок для будь-якого нового будівництва.

Але концерн “Екоп” з штаб-квартирою у Дніпропетровську, отримавши дозвіл Київського міськвиконкому, зробив спробу звести будинок у комплексно забудованій Русанівці. Чим викликав спершу обурення, а потім рішучі протести мешканців і самої Русанівки, і депутатів Дніпровської райради, і київської преси.

За словами депутата райради Юрія Лагутова, нове будівництво призведе до зменшення існуючих зелених насаджень і пошкодить ґрунти, що може спричинити появу тріщин у сусідніх будівлях, порушення нормального функціонування інженерних комунікацій та приведення їх до аварійного стану.

Член ініціативної групи по боротьбі із забудовою, мешканець Русанівки, науковець Олександр Чунаєв розповідає:

Олександр Чунаєв

Управління земельних ділянок видало 970 земельних ділянок, а будівничі кажуть, що їх у край не вистачає. То у мене виникло природне запитання: за радянських часів вільною вважалася територія, яка відходила під масове житлове будівництво, а тепер виходить, що у нас, крім земель під розширення міста, наприклад, Теремки-2, Харківський масив і так далі, є ще земельні ділянки у межах існуючого міста.

Тепер конкретно по ситуації на Русанівці. Це поєднання політики і комерційних інтересів, які можна реалізувати дуже швидко, щоб люди не встигли оговтатися і розпочати будівництво з одночасним погодженням, а потім сказати: “Ми вже розпочали, так давайте ми завершимо”.

А подій помаранчевої революції призвели до того, що люди стають розкутішими і можуть не пропустити швидкий темп.

Вони почали робити над зусилля, надобороти. У свою чергу воно тягне відповідну реакцію громадян.

Богдана Костюк

З приводу ситуації, що склалася на Русанівці. Свою точку зору висловив і народний депутат України, член Парламентського комітету з питань національної безпеки Віктор Кирилов.

Віктор Кирилов

Вони повинні перемогти, бо коли кожен окремий забудовник не думає ні про що, окрім своєї вигоди, то цьому треба вже класти край.

Богдана Костюк

Мешканці Русанівки мають намір боротися до останнього, щоби не дати змогу дніпропетровським бізнесменам зруйнувати чарівний куточок Києва.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG