На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море”. Минулого разу ми розповіли про “круглий стіл” “Мовні права людини в поліетнічному суспільстві в контексті європейських стандартів”, який відбувся у міжнародний День рідної мови.
“Мова та культура”, такою була тема другого “круглого столу”, який відбувся у великому залі Національної академії наук. В його роботі взяли участь відомі українські вчені, а також міністр освіти та науки України. В ході цього заходу були презентовані нові або повторні видання, більшість з яких склали різноманітні словники.
У своєму виступі ведучий, віце-президент Національної академії наук Іван Курас запропонував знову підвищити статус правописної комісії, понижений після повалення уряду Ющенка в 2001 році. Поки що ця комісія перебуває в структурі НАН України.
Показово, що академік Іван Курас тільки на “круглому столі” дізнався, що Ради з питань мовної політики при Президентові вже не існує понад два роки.
Міністр освіти та науки України Станіслав Ніколаєнко сказав, що останнім часом мовне питання використовувалося для того, щоб розколоти Україну на дві частини.
Станіслав Ніколаєнко
Я, коли веду дискусію у Верховній Раді України, і часто-густо з представниками різних політичних сил, то завжди нагадую вираз відомого класика, який казав, що той, хто живе в державі і не знає мови цієї держави, це або гість, або окупант, або людина, яка не зовсім освоїла культурні цінності цієї країни. На жаль, і окупанти, й гості є у нас в Україні.
Скажімо, такий приклад. Я вітаю рішучість наших побратимів кримсько-татарського народу, вони молодці, ми їх підтримуємо, ми їм підручники видаємо, таке інше, вони мають сьогодні 14 шкіл. А ми сьогодні маємо в Криму 5 шкіл.
Тарас Марусик
Станіслав Ніколаєнко звинуватив попередній уряд у відмові скасувати податок на додану вартість на книжки, які друкуються українською мовою. Тому немає нічого дивного в тому, що книжка, вироблена в Росії, сьогодні суттєво дешевша, як українська і, передовсім, україномовна. Він пообіцяв цю ситуацію виправляти.
Ось що сказав міністр в інтерв’ю радіо “Свобода” про День рідної мови.
Станіслав Ніколаєнко
Це не просто свято, це робоча розмова про шляхи вирішення всіх назрілих проблем нашої гуманітарної сфери, перш за все, в мовній сфері. А щоб ці думки з Майдану Незалежності, що ця революційна, демократична, позитивна хвиля, а вона йшла українською мовою, щоб люди асоціювали поліпшення в житті нашої країни, демократизацію всіх процесів саме з тим, щоб вона транслювалася українською мовою. Я думаю, що це той позитив, про який не потрібно нам забувати.
А взагалі, я думаю, що Україна сьогодні демонструє ознаки, коли більше 130 народностей мирно співіснують в одній державі, і кожна мова шанується в нашій країні. І це є добрий прикладом, я думаю, для всього світу, для всієї Європи.
Тарас Марусик
З блискучою доповіддю виступив академік Іван Дзюба, для якого мова – це дім буття людини і нації. На жаль, “Масова суспільна свідомість і досі дивиться на мову, як на простий засіб спілкування, і на підставі такого погляду пропонує вирішувати мовні проблеми, виходячи із ситуативної зручності, а не з історичної долі та історичних перспектив народів і культур”.
На сьогодні все. До зустрічі в рубриці “А мова – як море!” наступного тижня.
“Мова та культура”, такою була тема другого “круглого столу”, який відбувся у великому залі Національної академії наук. В його роботі взяли участь відомі українські вчені, а також міністр освіти та науки України. В ході цього заходу були презентовані нові або повторні видання, більшість з яких склали різноманітні словники.
У своєму виступі ведучий, віце-президент Національної академії наук Іван Курас запропонував знову підвищити статус правописної комісії, понижений після повалення уряду Ющенка в 2001 році. Поки що ця комісія перебуває в структурі НАН України.
Показово, що академік Іван Курас тільки на “круглому столі” дізнався, що Ради з питань мовної політики при Президентові вже не існує понад два роки.
Міністр освіти та науки України Станіслав Ніколаєнко сказав, що останнім часом мовне питання використовувалося для того, щоб розколоти Україну на дві частини.
Станіслав Ніколаєнко
Я, коли веду дискусію у Верховній Раді України, і часто-густо з представниками різних політичних сил, то завжди нагадую вираз відомого класика, який казав, що той, хто живе в державі і не знає мови цієї держави, це або гість, або окупант, або людина, яка не зовсім освоїла культурні цінності цієї країни. На жаль, і окупанти, й гості є у нас в Україні.
Скажімо, такий приклад. Я вітаю рішучість наших побратимів кримсько-татарського народу, вони молодці, ми їх підтримуємо, ми їм підручники видаємо, таке інше, вони мають сьогодні 14 шкіл. А ми сьогодні маємо в Криму 5 шкіл.
Тарас Марусик
Станіслав Ніколаєнко звинуватив попередній уряд у відмові скасувати податок на додану вартість на книжки, які друкуються українською мовою. Тому немає нічого дивного в тому, що книжка, вироблена в Росії, сьогодні суттєво дешевша, як українська і, передовсім, україномовна. Він пообіцяв цю ситуацію виправляти.
Ось що сказав міністр в інтерв’ю радіо “Свобода” про День рідної мови.
Станіслав Ніколаєнко
Це не просто свято, це робоча розмова про шляхи вирішення всіх назрілих проблем нашої гуманітарної сфери, перш за все, в мовній сфері. А щоб ці думки з Майдану Незалежності, що ця революційна, демократична, позитивна хвиля, а вона йшла українською мовою, щоб люди асоціювали поліпшення в житті нашої країни, демократизацію всіх процесів саме з тим, щоб вона транслювалася українською мовою. Я думаю, що це той позитив, про який не потрібно нам забувати.
А взагалі, я думаю, що Україна сьогодні демонструє ознаки, коли більше 130 народностей мирно співіснують в одній державі, і кожна мова шанується в нашій країні. І це є добрий прикладом, я думаю, для всього світу, для всієї Європи.
Тарас Марусик
З блискучою доповіддю виступив академік Іван Дзюба, для якого мова – це дім буття людини і нації. На жаль, “Масова суспільна свідомість і досі дивиться на мову, як на простий засіб спілкування, і на підставі такого погляду пропонує вирішувати мовні проблеми, виходячи із ситуативної зручності, а не з історичної долі та історичних перспектив народів і культур”.
На сьогодні все. До зустрічі в рубриці “А мова – як море!” наступного тижня.