Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:43

Уроки історії: президент Латвії іде на конфронтацію з Росією через різні погляди на Другу Світову війну.


Марія Щур

Вайра Віке-Фрайберґа
Прага, 25 лютого 2005 – Лідер маленької балтійської країни вступила у нерівний бій з Російською Федерацією за визнання Росією справжніх результатів Другої Світової війни. Президент Латвії Вайра Віке-Фрайберґа єдина з балтійських країн погодилася прийняти запрошення президента Росії на участь у святкуванні Дня Перемоги 9 травня у Москві. Одночасно президент Латвії шукає союзників серед більш впливових партнерів - ЄС та США - і сподівається за їхньої допомоги змінити позицію Росії.

Звертатися по допомогу до союзників балтійські країни змусило запрошення до Москви на святкування Дня Перемоги. Але святом цей день ані Литва, ані Латвія, ані Естонія не вважають. Бо цього дня поновилася та закріпилася окупація Балтійських країн Радянським Союзом. Однак, щоб заохотити приїзд президентів балтійських країн, Москва запропонувала їм підписати угоду про кордони, якої вони домагаються від Кремля протягом всього пострадянського часу.

З усіх трьох країн Балтії лише президент Латвії вирішила прийняти запрошення президента Путіна, але одночасно вона хоче використати цей візит для того, щоб змусити Захід визнати Росію агресором щодо балтійських держав. Всупереч засудженню пакту Молотова-Ріббентропа ще Радянською Верховною Радою, Москва повернулася до сталінського трактування цієї угоди, за яким приєднання Естонії, Литви та Латвії до СРСР було добровільним.

На Заході окупацію балтійських країн вважали саме окупацією, хоча згадували про це нечасто, намагаючись не викликати напруження у стосунках з Москвою. Тепер пані Віке-Фрайберґа намагається переконати своїх західних союзників не відступати від своїх позицій. Про необхідність переконати Росію подивитися в очі справжній історії президент Латвії говорила з головою Європейської Комісії Жозе-Мануелем Баррозу.

Проте європейський чиновник залишився глухим до волання балтійських держав. Він заявив, що розуміє їхнє занепокоєння, але вважає, що підписати угоди про кордони з Росією потрібно чимшвидше:

“Це справа Латвії, як незалежної країни та члена ЄС, але Комісія вважає, що це в наших спільних інтересах, і перш за все в інтересах Латвії та Росії подивитися на деякі речі прагматично. Тому ми дуже вітаємо перспективу підписання цих угод”.

Більше порозуміння, ніж від ЄС, президент Латвії мала від США. Перед від’їздом на саміт з президентом Росії Володимиром Путіним президент США Джордж Буш пообіцяв передати російському колезі занепокоєння балтійських держав та прохання поважати своїх сусідів. У вівторок на саміті НАТО в Брюсселі Вайра Віке-Фрайберґа виступила із закликом засудити злочини сталінізму на рівні зі злочинами нацизму. Після цього вона мала коротку приватну розмову з президентом Бушем.

Пошуки підтримки США президента Латвії, а також менш публічні звернення до США президентів Литви та Естонії, аналітики вважають результатом їхнього розчарування “прагматичним” підходом ЄС щодо Росії та небажанням Брюсселя враховувати їхню позицію. Провідниками “прагматичного” підходу до Росії в ЄС є Франція, Німеччина та Італія. Єдиною західноєвропейською країною, на чию підтримку можуть розраховувати балтійці, є Велика Британія.

За словами президента Латвії, прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер надіслав їй спеціального листа, в якому він поділяє позицію Латвії:

“Що потрібно усвідомити, так це подвійну та різну долю, яку мали різні частини Європи наприкінці Другої Світової війни. Це дуже точно сказано у листі прем’єр- міністра Великої Британії, і я думаю, що якби інші європейські лідери виступили з такими ж заявами, це допомогло б нам усім побачити майбутнє, не зашорене міфами минулого”.
XS
SM
MD
LG