Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:45

“Економічний журнал”: Скандал навколо реекспорту натфи; Індустріальний Союз Донбасу вірогідно програв конкурс на приватизацію польського металургійного заводу - Гута Ченстохова; Спроби нового уряду боротися із контрабандою; Внутрішнім туристичним ринком України зацікавився і найбільший у Європі туристичний концерн TUI; “Українські підприємці в історії”: київські купці Берестовські.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 27 лютого 2005 року.

Скандал навколо реекспорту натфи, який загрожував розколом у новому уряді завершився мирно рішенням про те, що з 1 березня на цей вид бізнесу буде накладено податок на додану вартість розміром у 20%. Таким чином було покладено край відшкодуванню ПДВ з українського бюджету за експорт російської нафти. Міністр юстиції Роман Зварич, здається, був задоволений цим рішенням. Ось, що він сказав нашій київській колезі Марині Пирожук про юридичний бік цієї справи та про роль у ній своєї дружини:

Тим часом в Росії вважають, що рішення про запровадження ПДВ на російську нафту ухвалено через те, що український уряд планує за рахунок цих коштів збільшити наповнення бюджету. Як пояснює кореспондент газети Комерсант, запровадження 20% ПДВ призведе до подорожчання російської нафти практично до світових цін, а отже проблема реекспорту відпаде сама собою. Крім цього, уряд отримає від нового податку близько 1 мільярда доларів. За даними газети, ПДВ за весь минулий рік в Україні склав близько 3 мільйонів доларів.

Ми продовжуємо нафтову тему. Після зустрічі з прем’єр міністром України Юлією Тимошенко голова компанії Лукойл Ваґіт Алкеперов повідомив про плани своєї компанії інвестувати 300 мільйонів доларів в економіку України. Йдеться про модернізацію Одеського нафтопереробного заводу та початок будівництва під Києвом заводу з виробництва мастил. Вартість цього проекту сягне 20 мільойнів доларів і розрахована на півтора року. За словами Ваґіта Алкеперова, розмов про реприватизацію його компанія не боїться.

Чи буде Україна співпрацювати з Росією в рамках ЄЕП? Президент України Віктор Ющенко говорить, що так, але практичною реалізацією його слів буде займатися міністерство економіки. З його головою, Сергієм Терьохним говорила Марина Пирожук.

24-02-PAV-U

Індустріальний Союз Донбасу вірогідно програв конкурс на приватизацію польського металургійного заводу - Гута Ченстохова. У середу ввечері організатори конкурсу повідомили про те, що конкурент ІСД британсько-індійська фірма Міттал Стіл Холдінг (Mittal Steel Holding) отримала виключне право на подальші переговори по приватизації Гути Ченстохова.

Повідомляє Володимир Павлів.

Спроби нового уряду боротися із контрабандою, а також ущільнення кордону з польського боку, призвела до того, що на кордоні з Польщею знову з’явилися довжелезні черги. Тепер, щоб потрапити у сусідню державу українцям потрібно простояти в автомобільній черзі близько 10 годин. Чим спричинена ця ситуація на українсько - польському кордоні з’ясовувала моя колега Галина Терещук, яка сьогодні побувала на митному переході Краковець-Корчово

Михайло, підприємець з Городка, український пропускний пункт перетнув, простоявши 8 годин. Відколи український уряд оголосив війну контрабанді, він сам почав тричі на тиждень їздити на польські гуртівні за товаром для власної крамниці. На 200 євро провозить промисловий товар без сплати мита, за продукти його потрібно платити. Раніше Михайло купував усе необхідне в Україні. Адже польський товар сюди перевозився контрабандою, за якою стояли високі посадовці. Михайло розповів, що уже тиждень черги на кордоні не зникають 045 --На мій бізнес впливає те, що українські митники не пропускають з товаром з Польщі, не можу нічого перевезти з продуктів, навіть телевізор не перевезеш без сплати мита. Хоча за законом можу…

За словами Михайла, якщо найближчим часом український уряд не перегляне розмір мита на ввезення товарів з за кордону, тобто не зменшить його, то ціни й далі зростатимуть в Україні. Уже на продукти і техніку вони стали вищі. Помітно меншає товарів на полицях у львівських крамницях. Водночас невдовлені й польські підприємці. Вони втратили постійних клієнтів, на гуртівнях псуються продукти.050

--Щоб не було хабарів треба зробити нормальне мито, щоб люди їхали і держава матиме в бюджет і люди будуть задоволені по обидва боки кордону. Інші люди на кордоні пояснювали черги посиленням контролю на польські стороні. 055 057 --Поляки дуже погано пропускають. --Поляки довго перевіряють, кожну машину беруть на комп»ютер вводити.

Прикордонники Західного регіонального управління причиною виникнення черг на кордоні вважають те, що з 14 лютого польська сторона ввела комп»ютерну систему і тепер окрім прикордонників, ще й митники вводять усю інформацію про авто і товар, який ввозиться на територію Польщі. Якщо раніше за годину польська сторона пропускала до 100 авто з українського кордону, то нині наполовину менше. Водночас при в»їзді з Польщі в Україну черг немає, але тут уже українці мають проблеми із митниками.

--Везеш інколи трохи якогось сала чи ковбаси і тебе не пропускають , а поруч спокійно проїжджає завантажена цими продуктами машина. Як це назвати?

На це питання бізнесмена зі Львова прем''єр-міністр Юлія Тимошенко відповіді не дала, натомість вона ініціює термінове ухвалення закону про зниження митних зборів.

Як сказала Тимошенко в кінці наради з підприємцями-імпортерами, вона пропонуватиме парламенту вже у наступний вівторок в терміновому режимі "проголосувати нові ставки ввізного мита, які вас влаштують".

Тимошенко пояснила, що відповідний законопроект уряд розробить до кінця поточного тижня. "Наша мета – якнайшвидше змінити ставки ввізного мита, щоб уникнути тіньових схем".

Тимошенко закликала підприємців "за жодних умов не давати хабарі". "Не годуйте цю систему. Її неможливо нагодувати! Чим більше її годуєш, тим більший в неї апетит, а в кінці з''їдять і вас!".

Також Тимошенко пообіцяла взагалі скасувати "митні збори за митні послуги".

Поява України на туристичній карті світу зацікавила не лише охочих до екзотики західних європейців. Майже сусіди із Сербії також проявляють більший інтерес до України. Там днями вийшов перший українсько-сербський словник, який видала міжнародна туристична компанія Меркур. Слово нашому кореспонденту в Сербії Михайлові Рамачу.

Внутрішнім туристичним ринком України зацікавився і найбільший у Європі туристичний концерн TUI, штаб-квартиру якого розташовано в Німеччині. Як повідомив один з менеджерів компанії, відповідні переговори вже ведуться.

Розповідає Надія Кандиба.

Після вступу України до Світової організації торгівлі всі тарифи на імпорт будуть у середньому зменшені у 8 разів, заявив міністр економіки Сергій Терьохін.

Але не всі виробники в Україні радіють із цих перспектив. Наприклад українські автомобілеквиробники побоюються конкуренції з боку потужніших західних та й східних компаній. Про свої побоювання у рубриці «Власна справа» Ірині Білій розповідав почесний президент корпорації “АІС”, однієї з найбільших в Україні, Дмитро Святаш. Нині він у парламенті, але за власну справу, подібно багатьом іншим депутатам, що прийшли з бізнесу, продовжує вболівати. На думку Дмитра Святаша, автомобільній галузі потрібен захист держави.

Втім, це суперечить принципам входження України до Світової організації торгівлі, члени якої мають дотримуватися єдиної тарифної політики. Тому, Дмитро Святаш переконаний, що допоки український ринок не структурується за вітчизняними виробниками, Україні передчасно вступати до цієї поважної міжнародної спільноти: Корпорація “АІС”, почесним президентом якої є Дмитро Святаш, займає друге місце на автомобільному ринку України. Основний вид діяльності - продаж і поставка нових автомобілів та автобусів. Крім цього Корпорація також здійснює закупівлю машинокомплектів для подальшої зборки автомобілів ГАЗ і УАЗ на Кременчуцькому Автозборочному заводі. Докладніше про досягнення та успіхи корпорації за понад як 13-річну діяльність розповідає Дмитро Святаш: Щоправда, сьогодні Дмитро Святаш дещо відійшов від проблем, а відтак і успіхів Корпорації, оскільки вирішує значно масштабніші проблеми в парламентському кріслі. Хоча досвід створення власної справи дав можливість ліпше усвідомити проблеми вітчизняного виробника.

1897 року у Києві працювало 5064 купців, і серед них більшість складали представники родин, в яких кілька поколінь належало до купецького стану. Переважно із цього середовища тоді формувалася торгово-промислова буржуазія. Про торгівельну діяльність представників трьох ґенерацій однієї з таких родин – київських купців Берестовських, – розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

1834 року представники старовинної київської купецької родини Берестовських заснували фірму з торгівлі мануфактурними товарами. Згодом її очолив купець другої гільдії, гласний Міської думи Олексій Берестовський. 1853 року він придбав на вулиці Софіївській на північному схилі Хрещатицької долини садибу площею 15 сотих гектара. Там за проектом архітектора Павла Спарро він звів у стилі пізнього класицизму двоповерховий цегляний особняк на 20 кімнат. Власник також побудував стайню, корівник, курник, льодовні, льохи, дров’яники, комори, сараї, розбив фруктовий сад на 36 дерев з фонтаном та альтанкою. Через 4 роки Берестовський купив ще і сусідню садибу. Після смерті Олексія Берестовського нерухомість родини успадкували двоє з п’яти його синів – Володимир та Герасим. Вони розділили садибу на дві частини, проте спільно володіли підприємством та фірмовим магазином на Хрещатику – у будинку на місці нинішнього універмагу. Коли ж кожен із братів створив власну родину, вони розділили підприємство. Купець другої гільдії Володимир Берестовський помер у віці 58 років, і справу очолила його дружина Марія. Мануфактурний магазин купчихи першої гільдії Берестовської був одним з трьох найбільших у місті. Напередодні свят власниця завжди проводила великі розпродажі із знижками 10 відсотків, а на килимові доріжки, тюль, меблеві тканини та ковдри знижка сягала двадцяти відсотків. Стабільні прибутки дали змогу Марії Берестовській перебудувати родинний особняк за проектом архітектора Олександра Хойнацького. В останній чверті ХІХ століття у володіння підприємством вступив син Володимира та Марії Берестовських Олександр. Реклама запевняла тоді, що фірма Берестовських (цитата) «користується репутацією сумлінного, солідного магазину по всій Росії». Олександр працював в обліковому комітеті з торгово-промислових кредитів Київської контори Держбанку. Він був старостою церкви при Інституті шляхетних дівчат, отримав звання потомственного почесного громадянина Києва. Разом із двоюрідним братом Миколою та дядьком Феодосієм Олександр входив до Ради старшин Київського купецького зібрання. 1919 року особняк Берестовських на вулиці Софіївській конфіскували більшовики, і відтоді в ньому розміщувалися різноманітні державні установи. А над його фасадом жовтого кольору і сьогодні можна побачити 2 пари путті, що тримають картуші з вензелями Марії Берестовської.

Віталій Пономарьов, радіо «Свобода», Київ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG