Белград, 1 березня 2005 – Самопроголошена Сербська Країна була марiонеткою режиму сербського президента Слободана Милошевича. Вiн мiняв її президентiв, прем’єрiв та мiнiстрiв, вiн же замiсть них вiв переговори з урядом Хорватiї. У серпнi 1995 року, коли хорватськi сили зусiбiч вдарили на самопроголошену сербську республiку й упродовж трьох дiб вiдвоювали її територiю, Белград тримався осторонь. Втiкаючи перед наступом хорватiв, до Сербiї тодi прибуло майже двiстi тисяч країнчан.
Від того часу про самозвану республіку Сербську країну майже не згадували. Белград i Загреб нормалiзували вiдносини й розширили спiвробiтництво. I ось тепер зiйшлися колишнi депутати та обрали уряд. Вони хочуть захищати iнтереси сербiв у Хорватiї шляхом переговорiв зі владою у Загребi, Європейським Союзом та Об’єднаними нацiями.
Милорад Пуповац, один з лiдерiв сербської меншини в Хорватiї й парламентський депутат, вiдразу вiдкинув запропоновану допомогу. Вiн каже, що серби в Хорватiї вiльно обирають своїх представникiв в органах влади на мiсцевому та державному рiвнях. За словами Пуповца, iнiцiатива колишнiх депутатiв супротивна як iнтересам сербiв у Хорватiї, так i добрим вiдносинам мiж Сербiєю та Хорватiєю.
У сесiї самозваного парламенту сербів з Хорватiї взяв участь і Драґан Тодорович, член керiвництва ультранацiоналiстичної Радикальної партії Сербії. Вiн заявив, що так звана республіка Країна досi перебуває пiд хорватською окупацiєю. Уряд сербського прем’єра Воїслава Коштуницi його заяви не коментував. Радник прем’єра Миша Дюркович каже, що йдеться про неформальну дiяльнiсть, яка не пов’язана iз заходами урядiв Сербiї та Хорватiї щодо врегулювання справи бiженцiв. Таким чином Белград, на думку оглядачiв, прагне применшити полiтичну вагу зiбрання, яке вiдбулося в столичному Будинку профспiлок.
Сербськi спостерiгачi зазначають, що обранням уряду у вигнаннi кола, близькi до колишнього президента Слободана Милошевича, прагнуть активiзувати тих, хто досi виступає за створення великої Сербiї. Прем’єр-мiнiстр Хорватiї Iво Санадер з цього приводу каже, що з мрiями про велику Сербiю покiнчили ще в дев’яностi роки.
Від того часу про самозвану республіку Сербську країну майже не згадували. Белград i Загреб нормалiзували вiдносини й розширили спiвробiтництво. I ось тепер зiйшлися колишнi депутати та обрали уряд. Вони хочуть захищати iнтереси сербiв у Хорватiї шляхом переговорiв зі владою у Загребi, Європейським Союзом та Об’єднаними нацiями.
Милорад Пуповац, один з лiдерiв сербської меншини в Хорватiї й парламентський депутат, вiдразу вiдкинув запропоновану допомогу. Вiн каже, що серби в Хорватiї вiльно обирають своїх представникiв в органах влади на мiсцевому та державному рiвнях. За словами Пуповца, iнiцiатива колишнiх депутатiв супротивна як iнтересам сербiв у Хорватiї, так i добрим вiдносинам мiж Сербiєю та Хорватiєю.
У сесiї самозваного парламенту сербів з Хорватiї взяв участь і Драґан Тодорович, член керiвництва ультранацiоналiстичної Радикальної партії Сербії. Вiн заявив, що так звана республіка Країна досi перебуває пiд хорватською окупацiєю. Уряд сербського прем’єра Воїслава Коштуницi його заяви не коментував. Радник прем’єра Миша Дюркович каже, що йдеться про неформальну дiяльнiсть, яка не пов’язана iз заходами урядiв Сербiї та Хорватiї щодо врегулювання справи бiженцiв. Таким чином Белград, на думку оглядачiв, прагне применшити полiтичну вагу зiбрання, яке вiдбулося в столичному Будинку профспiлок.
Сербськi спостерiгачi зазначають, що обранням уряду у вигнаннi кола, близькi до колишнього президента Слободана Милошевича, прагнуть активiзувати тих, хто досi виступає за створення великої Сербiї. Прем’єр-мiнiстр Хорватiї Iво Санадер з цього приводу каже, що з мрiями про велику Сербiю покiнчили ще в дев’яностi роки.