Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:59

Вибори в Молдові – наступне випробування для російської політики в СНД.


Марія Щур

Прага, 3 березня 2005 – В Росії побоюються, що після України та Грузії, однозначно проєвропейський курс візьме і Молдова. Напередодні парламентських виборів у Молдові, що мають відбутися у неділю, 6 березня, російські політики перестерігають Молдову від такого вибору. Західні оглядачі, які у випадку українських виборів говорять, що головне питання - демократичність процесу, а не назви партій-переможців.

Перший віце-спікер Державної Думи Росії Любов Сліска заявила у четвер, що Молдова не повинна шукати підтримки Грузії та України, якщо такий союз має антиросійське спрямування. Натомість вона заявила, що вітає об’єднання цих держав з метою забезпечення безпеки, розвитку соціальної сфери, науки та культури. Одночасно пані Сліска висловила здивування тим, як швидко «перефарбувався» молдовський президент. «Мені незрозуміло, яке місце у цій компанії разом з Михаїлом Саакашвілі та Віктором Ющенком займає Володимир Воронин. Як швидко деякі перефарбовуються, щоб утриматися при владі», - сказала віце-спікер російської Думи.

Комуніст Володимир Воронин, президент Молдови, вийшов з довіри Москви після того, як 2003 року відмовився підписувати запропоновану Кремлем федеральну угоду з Придністров’ям та взяв курс на Євросоюз. Від того часу стосунки між Москвою та Кишиневом різко погіршилися. А минулого місяця дійшло до того, що Державна Дума голосами усіх присутніх на той момент депутатів запропонувала російському уряду запровадити економічні санкції проти Молдови у відповідь на «ескалацією молдовським керівництвом тертя з Придністров’я». Також Москва погрожує запровадженням візового режиму для молдован, значна частина яких працює в Росії. Оглядачі, як західні, так і російські, вбачають у цих діях неприхований шантаж, щоб змусити молдовських виборців голосувати за проросійські сили.

На думку аналітика Вашингтонського Центру Стратегічних та Міжнародних Досліджень Януша Буґайського Молдова дійсно стоїть перед історичним геостратегічним вибором: «Молдова, яка тепер межує з країною НАТО і незабаром межуватиме з країною-членом Європейського Союзу, має вирішити, чи вона хоче належати до цієї сфери, чи залишитися у певній сірій зоні, що визначається російським домінуванням та авторитарним способом правління». Одночасно американський аналітик додає, що як і у випадку України, Захід вимагатиме прозорості та демократичності виборів, а не підтримуватиме якісь конкретні сили.

Проте, на відміну від українських виборів, американський дослідник не передбачає і відкритого втручання Кремля: «Росія безперечно діє активно і тут, але мені здається, не так явно. Навряд чи цього разу Путін вітатиме переможця ще до того, як він стане відомим». Але не тому, що Росія немає фаворитів на виборах у Молдові. Просто її політика у цій країні полягає у тому, щоб утримувати країну поділеною таким чином, «щоб вона могла впливати на парламент шляхом економічного та іншого виду тиску».

Про інші види тиску дещо докладніше читачам впливового російського інтернет-видання «Росбізнесконсалтинґ» розповів неназваний колишній співробітник російських спецслужб. «Нехай молдовська "демократія" сама вирішує свої проблеми. Нам немає що там робити. Нам лише потрібно не забувати наших друзів у Придністров''ї та не виводити звідти склади зі зброєю. А вести переговори про вивіз арсеналу можна ще десять років. Придністровці вміють вести свою дуже тонку гру. Біля витоків придністровської армії та державності стояли найкращі люди з цілого Радянського Союзу, із Ризького та Вільнюського ОМОНу. Вони цілком спроможні впоратися із ситуацією, а за потреби, і перемогти у військовому зіткненні», - говорить колишній представник російських спецслужб в інтерв’ю «Росбізнесконсалтинг».
XS
SM
MD
LG