Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:41

У Сполучених Штатах Конгрес нині обговорює можливість формального вибачення перед негритянським населенням країни за кривду, заподіяну афроамериканцям у минулих сторіччях.


Юрій Дулерайн

Нью-Йорк, 7 березня 2005 - Йдеться про безсудові розправи, так зване лінчування, смертні вироки, винесені без належного юридичного процесу.

Чим пояснюється нинішня дискусія в Конгресі щодо вибачення?

Дискусію було приурочено до місячника негритянської історії, який щойно закінчився. Виступи законодавців у Сенаті зводилися до того, що лінчування було не лише злочином, а й найгострішим виявом расизму у Сполучених Штатах після громадянської війни і звільнення негрів. Жертвами судів Лінча були переважно негри. Практично нікого не покарали за ці злочини. Лідери негритянської громади неодноразово зверталися до Конгресу, вимагаючи законодавчим шляхом покласти край судам Лінча, і в Сенаті висувалися відповідні законопроекти, але представники південних штатів щоразу блокували такі пропозиції.

І от тепер 37 сенаторів, тобто понад третина складу верхньої палати Конгресу, включно з Біллом Фристом, лідером республіканської більшості, запропонували резолюцію, де, зокрема, говориться, що законодавці “просять пробачення у жертв лінчування та в нащадків тих жертв за те, що Сенат не спромігся ухвалити закон про заборону лінчування”. Сенат “висловлює найглибші симпатію і жаль щодо жертв лінчування, до тих, кого позбавили життя, людської гідності і конституційного захисту, що гарантовано усім громадянам Сполучених Штатів. Сенат пам”ятає історію лінчування, з тим, щоб такі трагедії не було ані забуто, ані повторено” . Цю резолюцію відтак відправлено на розгляд Юридичної комісії Сенату.

Напрошуються певні паралелі...

Авжеж, напрошуються. Російський парламент, наприклад, міг би висловити принаймні каяття з приводу злочинів, вчинених царською колоніальною владою в Україні за віки кріпаччини. І було б на місці, адже Росія вважає себе спадкоємицею не лише Радянського Союзу, а й царату й зовсім недавно погодилася виплатити царські борги часів Першої Світової війни. То ж моральні борги теж годилося б відшкодувати. Не кажучи вже про період панування комуністичної партії. Подумати лишень: за 86 років, від 1882-го до 1968-го, судом Лінча в Америці було страчено 4742 особи – і сьогодні Сенат урочисто вибачається перед жертвами та їхніми нащадками. Але нелічені мільйони людей стратив комуністичний режим за 70 років панування в Україні, одначе не спадає на думку підвестися у Верховній Раді жодному представникові КПУ, чи як там ті хлопці по-новому називаються, – і бодай вибачитися перед жертвами та їхніми нащадками за масове лінчування. Втім, перепрошую, це вже не моя тема.

Так, мимоволі напрошуються паралелі з нашою власною історією...
XS
SM
MD
LG