Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:34

Правий рух в Україні: інтерв''ю з членами проводу УНА-УНСО Руслан Зайченко та Микола Карп’юк


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 7 березня 2005 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”, експеримент в мистецтві, науці, політиці і просто у житті...

“Смерть за рідний край, якого зазвичай ми не обираємо, передбачає моральну велич, з якою ніколи не зможе конкурувати смерть за Партію Праці, Американське Медичне Товариство чи навіть за Міжнародну Амністію, оскільки усі вони є лише інституціями, до яких можна вступити, керуючись власним вибором. Смерть за революцію також черпає свою велич з того, що вважається чимось принципово чистим”.

(Бенедикт Андерсон. Праця “Патріотизм і расизм”.)


Цитата ця пересічного обивателя насторожує. Він не хоче боротися і тим більше вмирати. Пересічний громадянин швидше обере європейські ліберальні цінності.

Колись, за часів Французької революції, політиків поділили на правих та лівих. Час додав нові модифікації: ультраправі, ультраліві та інші ультра.

Варто зазначити, що українське політичне життя базується на підміні понять. Провідником правої ідеології з подачі метких провокаторів раптом може виявитись персона на кшталт якогось Козака або ж Корчинського. Націоналізм безграмотно плутають з расизмом, а комуністи без особливих докорів ідеологічного сумління обстоюють московський “третій Рим”.

В цій каші УНА-УНСО має свій, але доволі плутаний імідж. Попередня влада намагалась поставити цих хлопців у контекст власного націоналістичного проекту, метою якого була дискредитація кореневих ідей українського націоналізму. Ті, хто не хотів вписуватись у владні проекти, сіли в тюрму.

Нині на теми правого руху в Україні розмовляють недавні політв’язні, члени проводу УНА-УНСО Руслан Зайченко та Микола Карп’юк.

Націоналістичний проект влади, Кучми, дискредитація того ж самого правого руху, згадаймо того ж самого Козака, Корчинського... Як сьогодні тій гілці УНСО живеться? Яким чином буде розвиватися правий рух в Україні?

Микола Карп’юк

Щодо правого проекту, то ця справа приречена на поразку. А Корчинського не треба асоціювати з правим українським рухом, так як і якимсь чином асоціювати його з якимсь українським рухом. Це просто людина, яка навчилася певним політичних технологіям, використовує їх, щоб на сьогоднішній день мати популярність.

Для нього політика – це бізнес. Йому байдуже якими ідеями користуватися, аби бути на слуху, аби мати якісь піар-ходи, аби бути причетним якоюсь мірою до української політики. Це людина абсолютно безпринципна, яка може служити будь-кому, аби за це платили серйозні кошти, щоб мати можливість впливати якимсь чином на ситуацію в Україні.

Руслан Зайченко

Кучма з’явився набагато пізніше, ніж з’явилася УНА-УНСО. Згадайте, як раніше паплюжили саме поняття “козацтво”, тому що це була легенда, надрив якийсь, енергетика. Все рівно вільне козацтво під час серйозних змагань у 20-х роках, УНА-УНСО з самих початків здобуття незалежності до останнього часу - все минається, а те, що колись було легендою і є легендою, для української нації залишиться. Те, що ми продовжуємо боротьбу, – це показник того.

Андрій Охрімович

Багато хто з колишніх зеків-шістдесятників говорять, що треба поміняти абревіатуру, символіку і таким чином відійти від того, що є забрудненим бізнесменами типу Корчинського.

Микола Карп’юк

З цього приводу збирається конференція у Киві, у якій будуть приймати участь всі існуючі ланки УНА-УНСО, які зараз діють в Україні, ті, хто не відійшов від ідеї, для того, щоби вирішити подальшу долю організації.

Забігати наперед ми не будемо. На часі стоїть питання об’єднання організації в єдину потужну силу, як це було раніше. До цього процесу долучився пан Юрій Шухевич, який завжди був символом нашої організації.

На цій конференції будуть поставлені всі крапки над “і”. Ми надіємося, що після неї організація буде об’єднана, і нам вдасться зібрати в один кулак той потенціал і силу, яка була за ці роки зусиллями і влади, і різних ворожих сил нами втрачена.

Андрій Охрімович

З проповідей Корчинського: “Ми будемо прикрашати міста не будівлями, а руїнами. Міські ансамблі виграють, звільнившись від новобудов... Руїни і запустіння облагороджують обличчя міст”.

Або ще один перл: “У глибокій меланхолії я роздумував над тим, що на Хрещатик ніколи не вдасться перетягнути війну. Ніколи вже не будуть підірвані мости через Дніпро, ніколи загорілі хлопці в брудних камуфляжах не затягнуть ДШК на дзвіницю Святої Софії”.

Пізніше у передачі “Проте” на “1+1” він по суті обстоював авантюрний проект будівництва нового київського мосту.

Ще одна цитата з інтерв''ю Корчинського "Столичным новостям" за вересень 2003-го року: "Я не можу вважати себе серйозним ворогом олігархів, бо ніколи з ними не боровся".

В одному з віршів, порівнюючи свою роль в УНСО з “кормчим”, Корчинський пише:

“Лишь кормчий под кормою жил, пока корабль еще стоял А после разломался. Разбило голову бревно...”

І ще одне поетичне одкровення від Кочинського:

“...кто сдался, А кто властям служил, Кто предал, кто продался”.

Додамо, що ці програмні вірші написано російською мовою.

Руслан Зайченко

Всі наші побратими, які, напевне, є краще за нас, бо загинули першими, вони загинули під цим прапором. Зрадити їм, поміняти прізвища... Мені легше було б сісти, аніж поміняти.

Мені це ім’я, це прізвище дали мої батьки. Ім’я цій організації дали всі ми, ті, хто до останнього часу боремося і будемо боротися.

Андрій Охрімович

На цій конференції вочевидь вам треба буде струсити з себе ті негативні міфи і підтвердити той позитивний міф, який творився і там, і там, і там. Бог з ним. А що ви робили, коли був оранжевий двіжняк?

Микола Карп’юк

Ми активно приймали участь у помаранчевій революції. Більше того, нашими зусиллями було створено координаційний центр взаємодії народних і силових структур. Наша роль у цій революції була достатньо немалою.

Руслан Зайченко

Достатньо потужними були виступи сумських студентів, яких ми проводили по лісах, охороняли від тодішніх правоохоронців, вся якась моральна, фізична підтримка цього руху була від нас.

Пізніше від знайомих дізнавалися, що от Зайченко зі своїми товаришами пішли у сумські ліси проводити сумських студентів на Київ, Зайченко і Ігор Мазур-Тополя вишколює якихось бойовиків для проведення акцій на вулицях. Хоча ми проводили вишколені табори і проводили семінари по Україні для охоронців масових акцій, тих акцій, які потім були на Майдані.

Коли розпускалися мітингуючі 21-го числа, ми і 70 білорусів, які під’їхали до нас, впродовж цього руху тримали достатньо потужну залогу. Коли, кажучи відверто, вже ставало нецікаво... На Контрактовій охорона, розвідка були нашими. Коли ж було це містечко на Хрещатику, охорона була наша.

Коли це вже ставало нецікаво, і багато тих революціонерів, основною функцією яких було охороняти польову кухню, з якої вони їдять, потім знову спати, їсти і знову охороняти, ми відразу самі почали блокувати АП і стояли там до останнього часу.

Багато про що і зараз ще не можна говорити. Тоді була революція, а зараз знову підпадаємо під ряд статей ККУ.

Андрій Охрімович

Роль правої гілки розумового суспільного життя в теперішній час, коли революція перемогла, а контрреволюція причаїлася, яка роль УНА-УНСО?

Микола Карп’юк

Українці у ході помаранчевої революції показали, що вони вже перестали бути просто натовпом і загнаними, затравленими звірками, а показали свою силу, потенціал, але поки що українських народ до кінця не реалізував своїх владних потенцій. Піднімають голови ті, хто вчора забезпечував той режим Кучми...

Тому ми завжди будемо у вістрі подій і наша місія – це місія, в якійсь мірі, вчителів, вихователів, яка полягає у тому, щоб завжди допомагати нашому народові відстоювати свої права, бо яка б влада не була, але завжди треба пам’ятати одне правило життя: “Права не дають, їх беруть”.

Андрій Охрімович

“Праве середовище в Україні справді не створило нових, оригінальних ідей.

Правоцентристи апелюють переважно до ідеологічних схем, напрацьованих кількадесят років тому.

Ультраправі намагаються реанімувати ідеологічні схеми Донцова, забуваючи, що той жив і творив не лише у 20 – 30-х роках, а здійснив еволюцію від переконаного марксиста через інтегральний націоналізм до визнання демократії західного типу.

Ідеологічні потуги Корчинського, які межують з інтелектуальною провокацією, або писання соціал-націоналістів не вражають і не викликають захоплення у більшості населення.

Новітні ідеологи займаються самонавіюванням: “Основну масу у нас становлять свинопаси та гречкосії”, але нема жодних реальних рецептів того, як перетворити цих “свинопасів” та “гречкосіїв” на “козаків”.

(Кость Бондаренко. “Праві в Україні: запекла боротьба за марґінес”.)


Розділення на Схід і Захід... Майдан кричить “Ми разом і нас не роз’єднати, не подолати...” Ми все ж таки знаємо, що розділ такий існує. Яким чином організація планує рівняти цю ситуацію? Будете працювати на Заході, з донецькими, з молоддю...?

Руслан Зайченко

Ми завжди були на вістрі. Можливо, наші сьогоднішні проекти деякі не будуть сприйняті навіть сьогоднішньою владою. Але ми розуміємо, що ми стали більше Україно, стали більше цивілізацією, стали більше Європою.

Наші мрії - похідні на Схід, які ми, починаючи ще з 2003-го року, впроваджували у життя і достатньо потужно виступили. Я згадав один із них – це сумський проект, де невелика група членів організації при нормальному вирішенні проблеми, при аналітичному своєму розборі, що робиться, досягла перемоги.

Я працював в 1996-му році головою Донецької обласної організації УНА-УНСО. Там прекрасні люди, там нарваність росіян і працелюбність українців, там мрійливість греків і якась внутрішня культура татар, там саме той основа, де формується українська нація. Я не хочу відкидати Галичину, Наддніпрянщину...

Андрій Охрімович

Оскільки вам довелося перемацати тюрму незалежної України, щоб ви порадили новій владі, щоб поміняти там, щоб ви змогли допомогти своїм товаришам, з якими ви сиділи, які там залишилися, наприклад?

Микола Карп’юк

Потрібно поміняти всіх міліціонерів, які працюють у цій системі, тому що ставлення будь-якого міліціонера до тих, хто там відбуває покарання, не як до людини, а як до скотини. Цей психологічний момент треба кардинально міняти.

Потрібно пам’ятати, що у тих самих зонах, у тих самих тюрмах – це так само люди, це наші співвітчизники і вони потребують нормальних умов утримання. Постає гостро питання тих, хто відбуває покарання, що вони практично засудженні несправедливо.

Ми прекрасно розуміємо, які у нас були суди, якою була несправедлива система правоохоронних органів, тому там майже половина людей, які відбувають покарання, засудженні несправедливо, тому ці питання також треба було б розглянути.

Це дуже складний процес, і нам у плані забезпечення нормальних умов в пенітенціарній системі йти і йти.

Андрій Охрімович

Поки активісти УНА-УНСО сидять по тюрмах, а суспільством блукає доволі однобоке пострадянське розуміння українського патріотизму, реальні расисти час од часу показують своє звіромордіє. Ми якось забули про скінхедів. Під час революції вони ховались. І це зрозуміло, український народ не любить расистів.

Однак нещодавно вони поновили свою так звану політичну діяльність. Нещодавно у Києві скінхеди побили чорношкірого американського дипломата. Як свідчать його колеги, міліція з’явилася лише тоді, коли нападники завершили справу і зникли з місця злочину.

І на завершення сентенція од Романа Кіся.

“Ми приречені на правий радикалізм, бо інакше нас не буде. Подвійні жорна євразіації та ґлобалізації – нас перетруть, гомогенізують в культурному сенсі, і ми станемо Заходом Сходу і Сходом Заходу, тобто марґіналами, які живуть на межі і властиво не є самими собою.

Радикальна національна ідея є ідеєю самости, ідеєю створення власного цивілізаційного поля (бо якраз ми перебуваємо в чужому, євразійському), ідея культуротворення, творення цивілізації, а не держави. Бо державотворення – це ще один міт і правих, і лівих, і соціалістів, і центристів, фікція, мітологема.

Фактично воно означає розбудову певних бюрократичних структур, у нашому випадку постколоніальних, постсовєцьких, посткомуністичних, які вкрай неефективні.

(Роман Кісь. “Права ідея як засіб подолання української марґінальности”.)


На цьому все. Над цим випуском “Альтернативи” працювали: недавні політв’язні, члени проводу УНА УНСО Руслан Зайченко та Микола Карп’юк. Звук – Сергій Балабанов. Тексти – Віктор Недоступ. Автор програми Андрій Охрімович.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Говорить радіо “Свобода”.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG