Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 03:01

“Права людини: українська реальність”: Події 9-го березня 2001-го року: член УНА-УНСО Микола Карпюк про кримінальні справи проти своїх однопартійців і про українську пенітенціарну систему; 15 березня – Міжнародний день захисту прав споживачів; “Кримська світлиця” єдиний україномовний часопис на півострові - припинив своє існування.


Надія Шерстюк

Аудіозапис програми:

Київ, 10 березня 2005 року.

Надія Шерстюк

Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.

Вітаємо вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі такі теми:

-

Події 9-го березня 2001-го року: член УНА-УНСО Микола Карпюк про кримінальні справи проти своїх однопартійців і про українську пенітенціарну систему;

-

15 березня – Міжнародний день захисту прав споживачів;

-

«Кримська світлиця» єдиний україномовний часопис на півострові - припинив своє існування.

4 роки тому, 9-го березня 2001-го року, у Києві на розі вулиць Банкової і Лютеранської відбулися сутички між правоохоронцями і опозицією, учасниками акції “Україна без Кучми!”

Тоді заарештували багатьох членів УНА-УНСО. Їх звинуватили в організації масових заворушень, і Голосіївський суд Києва засудив 18-ох УНСОвців до позбавлення волі. Останнім звільнився член проводу організації Микола Карпюк.

З ним розмовляє з ним мій колега Андрій Охрімович.

Андрій Охрімович

Скільки чоловік тоді пішло в тюрму?

Микола Карпюк

9-го березня 2001-го року ввечері були проведені масові арешти. Було заарештовано близько 200 членів нашої організації. Були проведені арешти студентів львівських з комітету “За правду!”. Їх заарештовували на залізничному вокзалі. Предметом арешту було те, що людина розмовляє українською.

Була встановлена комендантська година. Їх хватали на вулиці без всяких підстав.

В цілому було заарештовано близько 300 чоловік і проти 15-ти з них були порушені кримінальні справи по масових безпорядках.

Андрій Охрімович

По вашій справі було таке, що вас випустили на підписку, наскільки я знаю, а потім відразу було заарештовано. Там все було пов’язано з провокацією. Трошки про деталі цієї провокації.

Микола Карпюк

Я відсидів 10 діб, потім три доби у слідчому ізоляторі СБУ. Потім мене відпустили на підписку про невиїзд.

13-го вересня 2002-го року мене було знову заарештовано по сфабрикованій справі, що нібито пограбування. Насправді відбулася така ситуація, коли я зі своїм побратимом по організації, з дружиною і подругою моєї дружини вийшли після достатньо серйозної розмови, яку я проводив, і підійшли два молодики до наших дівчат і почали їх брутально ображати.

Ми трошки вперед відпустили наших дівчат. Мій побратим відразу кинувся захищати їх, а я трошки затримався, оскільки у мене був портфель з документами, і я шукав місце, де його поставити. Коли я підбіг до місця події, то мій побратим вже лежав. Це був Г.Ляхович.

Я сказав нахабі, щоб він попросив вибачення у моєї дружини, однак він дістав ніж і став у бойову стійку. У результаті – кількома ударами я вибив цей ніж і повалив його на землю.

Потім нас затримала міліція. І, як стало вже відомо на судовому процесі, Г.Ляховичу підкинули піджак цього потерпілого. Нас було звинувачено у злісному хуліганстві.

Андрій Охрімович

Ви тоді отримали який термін?

Микола Карпюк

Додатково до масових безпорядків я отримав ще рік позбавлення волі по цій, але за сукупністю вироків півроку мені добавили ще по цій кримінальній справі.

Андрій Охрімович

Просто кажучи, ми маємо справу з такими речами, як службовий злочин з боку міліції в сенсі організації провокацій.

Ви пам’ятаєте, хто вів Вашу справу? Чи не збираєтеся Ви подавати судовий позов на тих, хто організовував провокації проти Вас і забрав у Вас кілька років життя на волю?

Микола Карпюк

Я вже давно простив своїм ворогам.

Я в принципі не вважаю їх ворогами, оскільки розумію, що ці люди просто були виконавцями замовлення і не могли нікуди дітися.

Я з боку працівників правоохоронних органів у ті моменти бачив багато співчуття, але я розумів, що у тій ситуації вони нічого не можуть вдіяти, оскільки справа є абсолютно замовною.

Андрій Охрімович

Що Ви хотіли б побажати новому керівництву у пенітенціарну систему в сенсі прав людини, умов утримання?

Микола Карпюк

Я зараз склав би серйозну комісію для перегляду всіх тих кримінальних справ, по яких сидять люди. З них, як мінімум, половина сидить або занадто сильне несе покарання, або взагалі по сфабрикованих справах.

Існуюча зараз пенітенціарна система калічить людей, принижує честь і гідність, ліквідовує все людське і все, що може бути в людині. Тому треба повернутися до цих людей обличчям і створити умови, за яких людина дійсно перевиховувалася б.

Андрій Охрімович

Ви вірите, що нова влада це зробить?

Микола Карпюк

Ні, не вірю. Система, яка була, такою і лишилася.

Я свідомо дивлюся на процес відродження української держави, що це є перехідний етап, тому ми мусимо пережити цей перехідний етап. Можливо після виборів 2006-го року, можливо трохи пізніше ми таки станемо на шлях реальної розбудови справжньої держави.

Надія Шерстюк

Низькі зарплати та пенсії, брак коштів – все це та інше породжує необхідність значної кількості людей шукати дешеві продукти та товари широкого вжитку. Це нерідко призводить то того, що спритні ділки використовують цю ситуацію, залишаючи споживача з неякісними продуктами і товарами.

“Наскільки часто ви опиняєтеся у подібній ситуації?” – запитали ми у пересічних киян.

Микола Закалюжний

Чи доводилося Вам купувати неякісні продукти харчування чи товари широкого вжитку?

Респондент

Доводилося. Наприклад, ковбасу.

Микола Закалюжний

І що Ви робили?

Респондент

Повертала. Кричали, сварилися, що такого бути не може, але я повертала.

Респондент

У мене сусід купив італійські черевики за 500 гривень. За місяць підошви потріскалися.

Микола Закалюжний

Йому повернули гроші?

Респондент

Ні, чек загубив. Йому нічого не повернули.

Респондент

В магазинах - ні, а на базарі - так.

Микола Закалюжний

Що Вам доводилося на базарі купувати неякісного?

Респондент

І м’ясо, і рибу, і яйця.

Микола Закалюжний

Ну і як, Ви повертаєте ці продукти?

Респондент

Ні, викидаємо.

Микола Закалюжний

А якщо мова йде про одяг чи радіоапаратуру?

Респондент

Там є закон про захист прав споживачів, то там це регулюється.

Микола Закалюжний

І Ви захищаєте свої права?

Респондент

Так.

Респондент

Неякісні? Ні, не доводилося.

Респондент

Або у супермаркеті, або на базарі. Все нормально.

Респондент

Звичайно, що доводилося. Тільки що конкретно, то не можу сказати нічого. Більше дружина і дочка купують, а я мало цим займаюся.

Але бували такі моменти, що незадоволена моя жінка, ніби і гарне купила, а насправді воно і розлізлося швиденько.

Микола Закалюжний

А що у таких випадках робила жінка?

Респондент

Викидала. Треба було знову збирати копійки, щоби купити заново.

Микола Закалюжний

Не повертала назад?

Респондент

Ні, бо це ще більша морока. Краще викинути і купити нове, але вже з більшим досвідом. Що ж ви зробите? Таке життя.

Надія Шерстюк

Як захистити у такій ситуації права споживачів, і на якій стадії перебуває система їхніх правових гарантій, наш колега Микола Закалюжний напередодні Всесвітнього дня споживача з’ясовував у президента Української асоціації споживачів Олега Самчишина.

Микола Закалюжний

Які є найбільш характерні порушення прав споживача?

Олег Самчишин

На чому більше попадаються споживачі, що вони не знають, з ким мають справу: як магазин називається, хто власник?

У таких випадках завжди треба уточнювати, з ким ви маєте справу, хто вам має дати товарний чек чи фіскальний. Треба вивчати продукцію, дивитися, щоби була інструкція на зрозумілій для вас мові і подивитися умови гарантії.

Микола Закалюжний

Якщо порушили права споживача, можливо, він не зорієнтувався, то яким чином ваша організація може допомогти?

Олег Самчишин

Ми надаємо консультації, подаємо, звичайно, правові документи досудового порядку, тому що на суди вже мають працювати адвокати. Тобто, всі споживчі конфлікти виникають від того, що жодна із сторін не знає, як себе грамотно вести.

Всі стосунки в разі порушення прав треба звести до формальності. Ми у цьому випадку надаємо поради, як це зробити, тобто написати претензію чи дати усну консультацію, якою можна було б грамотно скористуватися конкретно у тій чи іншій ситуації.

Наприклад, до нас дуже часто звертаються люди, які купують недорогі речі, а це, як правило, представники з середніми доходами. Кажуть, що пішов на базар, купив річ, повертаюся туди, а там ніхто не хоче навіть розмовляти зі мною. Звертається людина до адміністрації ринку, а там говорять: “Вибачте, ми не відповідаємо за ваші ділові стосунки з продавцем”. Формально вони праві.

Що робити споживачу у такій ситуації? Тоді він звертається до нас. Ми пишемо папери. Звертаються у державні органи, вони там можливо щось допомагають.

Якби була таки ситуація, щоб надали право державним інспекторам перевіряти, і не тільки накладати стягнення, а у розумних межах стягувати завдані збитки споживачеві, а потім надати право продавцю у судовому порядку це адміністративне право оспорювати.

Адже контролюючі органи мають право доход держбюджету стягувати, то чому вони не можуть стягувати на користь споживача. Це буде просто доступ споживачів до правосуддя більш простіший, більш доступний, а так споживач не хоче зв’язуватися з цією проблемою, а суд має перспективу затягнутися на кілька років. У результаті споживачі не можуть так реалізувати свої права, як би їм хотілося.

Надія Шерстюк

У Криму знову припинила вихід єдина в автономії україномовна газета “Кримська світлиця”. Представники української громади кажуть, що і нова влада ігнорує права та інтереси півмільйона етнічних українців Криму, які перебувають тут у меншості.

Детальніше про це розповідає наш кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Вперше за 13 років свого існування газета “Кримська світлиця” офіційно припинила свій вихід. Загроза закриття цього популярного в Криму видання торік виникала кілька разів, але тоді журналістам вдавалося знаходити вихід із непростих ситуацій.

Проте цього разу колектив єдиної в Криму україномовної газети оголосив, що через фінансову скруту призупиняє випуск “Кримської світлиці”. Причина банальна – відсутність коштів через позбавлення її у 2003 році державної підтримки.

Тодішній український уряд Віктора Януковича відмовив цій газеті у бюджетному фінансуванні, хоча, наприклад торік на підтримку російськомовної преси в Криму було виділено понад два з половиною мільйони гривень.

За визначенням представників громадськості, ця газета давно вже стала своєрідним центром культури і духовності української меншини в Кримській автономії. І саме це викликає найбільшу стурбованість кримчан.

Каже відомий кримський журналіст і громадський діяч Олександр Польченко.

Олександр Польченко

Та влада, яка була, забрала у держави український Крим, вона у нас, українців, забрала наші культурні надбання, через які ми могли проявитися тут як українці, як український народ. Тому треба не тільки Крим зробити українським, тобто належним до держави України, не відірваним, а щоб і українці, які тут проживають, мали і театр, якого немає тут, свої бібліотеки українські і, хоча б поки що, єдину україномовну газету.

Тому, що те, що робить “Світлиця”, - це і для виховання дітей, і для україномовного читача вона замінює тут, в Криму, всі газети і всі духовні центри, яких тут немає.

Володимир Притула

Вважає відомий кримський журналіст і громадський діяч Олександр Польченко.

Головний редактор “Кримської світлиці” Віктор Качула каже, що найбільшою проблемою, для колективу газети є відсутність жодної відповіді від Президента, уряду чи парламенту України, куди зверталися і журналісти і представники кримської громадськості.

Віктор Качула розповідає про реакцію з Києва.

Віктор Качула

Нам вистачило б і півслова, якби хтось нас підтримав хоча б морально, сказав би, що, люди добрі, ви ж розумієте, яка ситуація в державі: дірок багато фінансових, проблем багато, до всього руки не доходять, працюйте, будьте впевнені, що ті борги, які над вами нависають, ми покриємо, повернемо і поставимо газету на ноги. Цього немає.

Борги висять, плодити їх далі, не маючи гарантії того, що державі ця газета потрібна, наш Крим потрібен – це просто це нерозумно.

Ми скільки могли трималися перед виборами, стояли, бо знали, що крім нас тут немає газети, яка без грошей, яка, не відпрацьовуючи якісь політичні моменти, просто, як совість підказує, відстоювала народного кандидата в Президенти Ющенка. Ми мусили вистояти, бо знали, що якщо не ми, то хто?

Володимир Притула

Голова Всекримського товариства “Просвіта” Сергій Савченко каже, що ситуація довкола “Кримської світлиці” викликає подив і занепокоєння ігноруванням новою київською владою інтересів і прав етнічних українців у Криму.

Сергій Савченко

Справа у тому, що “Кримська світлиця” була створена за Кравчука. Так чи інакше 10 років вона вижила за президентства Кучми. Дуже прикро буде і соромно нам, якщо закриється вона саме при народному Президентові В.А.Ющенкові.

В Криму українці – це національна меншина де-факто. Це закриття, це порушення їх прав на отримання інформацію рідною мовою.

Володимир Притула

Додам, що днями уряд Москви оприлюднив своє рішення про бюджетну підтримку іншої газети, яка виходить в Криму – “Русскій мір”. І процитую уривок зі звернення журналістів “Кримської світлиці”: “Яких же випробувань треба зазнати єдиній українській просвітницькій газеті в Криму, щоб українська держава, нарешті, звернула на неї увагу?”

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Наталія Антоненко.

На все добре, шановні слухачі!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG