Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 15 вересня 2005 року
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми.
Сьогодні середа 15 березня, 20-та година.
З вами передача “Вечірня Свобода”.
Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Тема сьогоднішньої розмови: Забудова української столиці: естетична відповідь викликам часу чи скорозбагачувальна халтура.
Гості: Віталій Черняховський, голова громадської компанії “Форум порятунку Києва”, депутат Деснянської районної ради в Києві; Володимир Греков, член коордонаційної ради форуму порятунку Андрій Миргородський, перший заступник голови комісії з питань містобудування та архітектури, перший заступник головного архітектора міста Києва, депутат Київської міськради. Вітаю гостей та дякую за участь у “Вечірній Свободі”.
Наших слухачів, зокрема киян, прошу долучитися до нашої розмови, якщо у вас є запитання до наших гостей, прошу телефонувати до студії за телефоном: 490 2905.
Українська столиця росте. Панораму міста перебивають будівельні крани, вулиці та провулки перетворюються на будівельні майданчики. Це нормальна річ, оскільки весь світ переживає велику хвилю урбанізації, люди покидають села і прямують до міста в пошуках праці, освіти, кращого життя.
Останній звіт ООН щодо світового населення прогнозує, що в 2 030 році 60% світового населення мешкатиме в містах.
Упродовж історії більшість людей все ж таки жило в сільських місцевостях. В 1800 році всього на всього 3% світового населення жило в містах. Сто років пізніше кількість міських жителів зросла на 11%, хоча в 1900 році лише 12 міст мало більше, ніж мільйон мешканців.
А ось вже в 1955-му році майже 3 мільярди людей жили в містах, 30 відсотків світового населення. 5 років тому, в 2000 році ця чисельність міських жителів зросла до майже 3-ох мільярдів, 47% світового населення, майже половина.
Урбанізація найшвидше просувається в країнах третього світу, де, на жаль, немає відповідної інфраструктури, і нове міське населення не має відповідних умов для нормального життя.
З таким величезним припливом нових міщан міста змінюються. Починається незворотній будівельний бум. Попит на житло зростає, попит який не завжди вчасно можна задовольнити.
Саме в такій будівельній лихоманці сьогодні перебуває українська столиця. Місто стає менш зеленим і більш бетонним, історичні місця опиняються під загрозою, а про естетичні питання щодо архітектури дуже важко щось сказати.
Англомовна київська газета “Київ Пост” нещодавно назвала цей будівельний бум, а зокрема нові плани щодо Майдану Незалежності, гігантоманією.
Сьогодні громадянська кампанія “Форум порятунку Києва” оприлюднила свою позицію з метою не допустити розбазарювання землі та руйнування природи, пам’яток історії і культури в столиці України.
Ця громадська організація створена 5 лютого цього року. Вона об''єднує громадські організації, ініціативні групи громадян, які борються з незаконним ущільненням існуючої забудови, і киян, небайдужих до долі рідного міста.
Перша акція - пікетування Київради з вимогою зняти з розгляду сесії земельні питання – пройшла 24 лютого і виявилася успішною: Київрада перенесла розгляд цих питань на 17 березня.
Мій колега Тарас Марусик приготував матеріал з прес-конференції “Форуму порятунку Києва”.
Тарас Марусик
Депутат Київради, член виконкому координаційної ради “Форуму порятунку Києва” Віталій Комов повідомив, що громадянська кампанія проведе 17 березня пікетування Київради. За його словами, в пікеті візьмуть участь кияни, які протестують проти незаконного будівництва на близько сорока майданчиках.
Віталій Комов (переклад з російської)
Багато людей прийде. Ви знаєте, влада буде ображатися, але сьогодні склалася така ситуація, коли вже ми не можемо не ображатися на владу. І влада повинна це розуміти.
Тарас Марусик
Інший член виконкому “Форуму порятунку Києва” Катерина Борисенко звернула увагу на відірваність київської влади від громади міста.
Катерина Борисенко
Коли хочуть сюди передати звернення, то вони навіть не можуть зайти в Київраду та зареєструвати його нормально в канцелярії, вони його кидають в скриньку і потім невідомо, куди вони з тої скриньки діваються.
Я хочу сказати стосовно ситуації, яка створилася з Київрадою, чому саме так. Київрада дуже тісно співпрацювала з такими структурами, як Кабмін, прокуратура і суди. Зараз склад Кабміну змінився, але зв’язок Київради з судами та Прокуратурою залишається, оскільки це знову ж таки пов’язано із землею.
Виділяються ділянки працівникам суду та прокуратури, і відповідно скарг громадян вони не розглядають.
Тарас Марусик
Координатор “Форуму порятунку Києва”, депутат Деснянської райради столиці Віталій Черняховський сказав, що 17 березня Київрада має намір розглянути питання землевідведення щодо 69 земельних ділянок.
Він також повідомив, що в цілому Київрада ухвалила 61 скандальне рішення, тому громадянська кампанія готова розбити наметове містечко по всьому периметру Київради.
“Коли депутати балотувалися до Київради, - заявив він, - в своїх програмах вони не писали, що будуть “дерибанити” київські землі і відводити собі по 5 земельних діляночок”.
Ще один член виконкому “Форуму порятунку Києва” пан Харченко сказав, що одна сотка в Печерському районі Києва біля Ботанічного саду коштує 35 тисяч американських доларів.
Олександр Марченко
Ви можете собі уявити, як там старожилів виселяють? Виселяє їх одна банда, людей залякують, спалюють садиби, людей убивають. Фактично, ці палацах, побудовані на Печерську, вони в прямому сенсі побудовані на крові людей.
Друга категорія нещасних людей – це жителі, які живуть у центрі. Їх просто відселяють на Троєщину, на Борщагівку, будинки їхні роблять фіктивно аварійними.
Тарас Марусик
А тоді під’їжджає ОМОН і здійснює так зване комісійне виселення. Є випадки, коли люди поверталися з роботи, а всі їхні речі – надворі.
Пан Харченко зупинився також на порушеннях, які вчинила Київрада, коли одним рішенням віддала 30 гектарів заповідного лісу у Феофанії під забудову кабмінівським чиновникам.
Олександр Марченко
Омельченко не побоявся взяти на себе повноваження ВР України переводу 30 гектарів заповідника в зону господарських забудов та роздає високопоставленим чиновникам. Мало того, Янукович попросив Омельченка дати 7 мільйонів гривень для проведень для цих чиновників за наші гроші каналізацій, водопроводу...
Так питаю, ми будемо це терпіти чи ні? Я не буду. Якщо Ви будете, терпіть, будь ласка.
Тарас Марусик
Слово взяв також член виконкому “Форуму порятунку Києва” Володимир Греков.
Володимир Греков
Дорогі кияни сприймають те, що робиться зараз, як якийсь фільм жахів, ніби інопланетна якась бригада роботів на чолі з Олександром Олександровичем Омельченком приземлилася тут і хоче захопити це історичне, світового значення місце і перетворити його на якийсь завод по виробництву залізобетону і так далі, і так далі.
Ми думаємо, що прекрасний принц Віктор та прекрасна принцеса Юлія тільки думають, що вони перемогли. Вони потрапили до зачарованих замків, де з будинку сусіднього з химерами вилетіли залізобетонні химери і закрили їх інформаційним ковпаком, щоб вони тільки у викривленому люстерку все бачили.
Це місто світового значення, і його очолювати повинен не залізобетонний робот-будівельник, а повинна очолювати людина з широким кругозором.
Ірина Халупа
Володимир Греков з прес-конференції, член виконавчого комітету “Форуму порятунку Києва”, один з наших сьогоднішніх гостей.
В інтерв’ю радіо “Свобода” історик та експерт з охорони культурної спадщини, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук Сергій Кот висловив свою думку про руйнування історичного середовища на прикладі зміни затвердженого плану будівництва відомого комплексу в центрі столиці України, на Майдані Незалежности.
Сергій Кот
Одна найскандальніших історій, пов’язаних з діяльністю архітектора Бабушкіна – це, фактично, зміна концепції забудови Майдану Незалежності в частині музею державності.
Сьогодні вже мало хто пам’ятає, що замість колонади видатним діячам української нації, яка мала бути фоном для монументу незалежності, в силу різних ідеологічних дискусій, бо постало питання, чи буде Мазепа, чи не буде, чи буде Петлюра, чи не буде, вирішили це діло пустити під землю і зробити музей державності, де всі сторінки, як будувалася українська незалежність, в історичному контексті були відображені.
В архітектурному дорученні на забудову Майдану Незалежності чітко фігурувало завдання – створення музею державності. Але коли почалося введення в експлуатацію комплексу споруд, то виявилося, що коли туди прийшли музейники, то все сплановано та спроектовано таким чином, що музей не міг там розміститися апріорі. Там ні допоміжних приміщень, ні фондових приміщень, ні архітектура, ні відповідних залів не було закладено в проект.
Тому ми можемо вважати, що замість музею державності заздалегідь, відповідно до концепції самого Бабушкіна, була спланована чергова споруда, яка стала ще одним київським ганделиком, це таке прекрасне сьогодні слово, яке містить в собі звичайнісінькі торгівельні ряди. Замість, так би мовити, скарбниці української державності, замість музею державності, ми дістали ще один магазин.
На превеликий жаль, цей аспект ні в правовому плані, ні в фактичному плані чому досі не є предметом розгляду, хоча, мені здається, тут є питання не лише для громадськості, але й для прокуратури.
Ірина Халупа
Пане Черняховський – чи справді справи дійшли до такого краю, що Київ треба рятувати?
Віталій Черняховський
Дорогі друзі, ми самі живемо в своїх будинках і користуємося місцями будинкової територіями і добре розуміємо цю ситуацію, оскільки на сьогодні я можу стверджувати, що майже кожну сім’ю, майже кожен будинок зачепила ця тема так званого ущільнення забудов.
Давайте вдумаємося, був спланований якийсь мікрорайон або квартал, були побудовані будинки досить висотні, скажімо, на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина міста Києва, де я особисто проживаю. Повірте мені, що спланований він був досить чітко і був досить щільно спланований.
Так де ж логіка? Якщо був запланований дитячий майданчик або майданчик для вигулу собак... Що хіба собак не треба десь вигулювати? Чи вони зникнуть кудись чи що? І уявіть собі ситуацію, що замість цього майданчика діячі з Київради відвели землю деякому дочірньому підприємству “Анастасія Люкс” під будівництво центру дозвілля для молоді.
Питання: навіщо жителям цього мікрорайону цей центр дозвілля, коли поряд знаходиться двоповерхова будівля, так званий господарчий блок, де передбачені ці заклади, і в окружності цих будинків знаходиться 6-7, а то і до 10-ти кафе, так званих генделиків, то про який центр дозвілля йде ще мова? Що, це якийсь спортивний заклад? Ні. Більярд? Є такий більярд. Жителям треба він? Ні.
Тільки вони почули про це, буквально у лічені години було зібрано буквально 600 підписів. 600 підписів (уявіть собі!) – це всього два будинки.
Це дочірне підприємство “Анастасія Люкс” перепродує будівельній компанії “Брюз”, яку очолює Завір Іветович (як там його), і вони починають продавати ці квартири у будинку житловому, вже не у центрі дозвілля.
Люди укладають інвестиційні угоди, вносять гроші будівельній компанії “Брюз” в будинок, якого немає і не буде на цьому місці, тому що жителі категорично проти, вони готові лягти там кістьми, але не допустити будівництво. Абсолютно протизаконна дія. Це робиться нормально на кожному кроці. Розумієте?
Так це хіба не було причиною того, що люди спротивилися цьому і зрозуміли, що треба захищати себе і свій життєвий простір. Хіба ж вони не мають права зі своїми дітьми піти на дитячий майданчик і там спокійно перебувати у тіні дерев, відпочити в альтанках? Чому там має бути незрозуміла будівля?
Тому на сьогодні у влади є вільний вибір: або все-таки зрозуміти, що народ по моїх опитуваннях, а це 90% категорично проти такого ущемлення, вони проти знесення спортивних та дитячих майданчиків, стадіонів, проти нищення зелених зон, парків, скверів.
Якщо влада цього не розуміє, то вона буде зметена. На сьогодні у нас інших варіантів, на жаль, не залишається.
Тому ці чотири тисячі рішень Київради обов’язково треба призупинити, обов’язково треба провести громадський моніторинг кожного цього рішення. Тільки після того, як буде отримана ухвала громади, тоді тільки можна щось будувати.
Найбільш скандальні рішення треба негайно скасувати, тому що це ганьба для громади, це так само, як, згадайте цю ганебну історію з Пуща Водицею, коли 85 депутатів відвели самі собі одну тисячі гектарів заповідних лісів у Пуща Водиці.
Ірина Халупа
І був піднятий великий крик, і, здається, ця процедура була призупинена.
Віталій Черняховський
Пані Ірино, вона не була призупинена. Я не знаю точно, може пан Миргородський мене поправить, але, на мій погляд, приблизно 9 з 11-ти ганебних рішень були скасовані Київрадою, тобто є процедура скасування.
Ми добре знаємо і треба, щоб громадяни знали, що рішення Київради можуть бути скасовані тільки двома шляхами: самою Київрадою або через суд. Але розраховувати на корумпований суд дуже важко. Тому сам орган, який, до речі, кияни обрали, має скасувати ці незаконні (якщо треба пояснити, то я поясню, чому незаконні) рішення.
По-перше, вони всі прийняті з порушенням законодавства, а з них недоцільних, я думаю, близько 80%.
Ірина Халупа
Пане Миргородський, ось конкретні звинувачення у безпорядках, м’яко кажучи. Що Ви можете сказати з цього приводу? Київ стає не кращим, а гіршим не лише з точки зору естетики і природи, але також і моральний ґрунт якось зсувається під київською владою, чи не так?
Андрій Миргородський
Добрий вечір, пані Ірино!
Ірина Халупа
Вітаю Вас також!
Андрій Миргородський
Я хотів би подякувати перш за все, що станція дійсно є демократичною, і є право у нас висловити свою точку зору теж, якось з іншого боку показати чому і як...
Ірина Халупа
Все має дві сторони, пане Миргородський. Тому ви з нами.
Андрій Миргородський
Дякую ще раз.
Я хотів би піти від загальних питань до конкретних.
Щодо зростання щільності забудови міста Києва. Давайте ми з вами трішки порозмислимо у слух, яким ми сьогодні бачимо місто Київ: чи це столиця великої держави, мабуть, самої великої у сучасній Європі, чи це провінційне місце зі своїми звичками, традиціями та існуючими правилами житла?
Ні, сьогодні це динамічне місце, яке рухається вперед. Якщо ми сьогодні не будемо забудовувати місто, то яка альтернатива? Альтернатива є. Давайте знайдемо десь нову площадку і збудуємо нову столицю, де можна буде розмістити всі ділові центри, міністерства, нові житлові будинки, а стару частину міста не будемо чіпати.
Є в нас така зараз можливість чи ні? Я думаю, що немає. Тому у складних умовах сьогодення ми повинні і прислухатися до громадської думки, і зберегти те, що нам дали наші батьки, і у той самий час повинні показати громаді світовій, що це столичне місто, що воно може бути прикрашеним не лише тим, що ми маємо, а й новими спорудами...
Ірина Халупа
Пане Андрію, цього ніхто не перечить. Мені здається, що жителі Києва самі будуть вітати, якщо їхнє місто буде виглядати кращим.
Але йдеться про те, щоби історична щирість і культурний вигляд зберігався, а також, щоби люди також мали можливість сісти десь під деревцем, щоб собака мала можливість побігати і попісяти, перепрошую за слово, по травичці, щоби місто мало зелене серце в середині.
Андрій Миргородський
Так, це наше завдання - зберегти це зелене серце, яке ми зараз маємо, якомога раніше зупинити захват зелених територій у місті. Для цього ведеться велика робота.
На жаль, якщо ви знаєте історію нашої сучасної самостійної України, то десь 5-6 років взагалі випало з нашого містобудування, ми не змогли врятувати інститут генерального плану на той час, всі кадри архітектурні пішли у бізнес, якось заробляли собі на сьогодення, і ми тільки зараз повернулися до того, що якось треба удосконалювати наш генеральний план, озеленювати...
Ірина Халупа
Це щойно тепер Київ до цього дійшов, що треба робити зони?
Андрій Миргородський
Взагалі до цього місто дійшло десь 2-3 роки тому, але містобудівна документація не робиться за один день.
Якщо взяти нормативи, то щоб це зробити по місту Києву, то треба десь 5-6 років. Але ми не маємо цих 5-6 років, ми зараз боремося за те, щоби за рік-два отримати ту документацію, яка нам сьогодні скаже, де, у якій частині міста Києва яка може бути щільність, яка може бути поверховість. Ми сьогодні забороняємо будь-яке втручання у зелені території міста.
Це дуже важко, тому що тиск дуже великий, багато інвесторів бажають будувати на цих територіях. Але у нас є, як і у будь-якого юриста закон чи Кримінальний кодекс, а для нас кодекс – це генеральний план. Те, що сьогодні затверджено як генеральний план, ми виконуємо сьогодні і, може, в нас десь є окремі помилки, це дійсно, це так, але сьогодні все менш і менш ми це робимо.
Ірина Халупа
Мабуть є, бо ось створився Форум порятунку Києва.
Ось пан Миргородський каже, що Київ починає підходити до цієї проблеми зі значним запізненням, і що у них є генеральний план. Що Ви можете сказати, пане Черняховський?
Віталій Черняховський
Так, вони кажуть, що є генеральний план. Я казав в минулому, сьогодні про те, що я стверджую, що 100% рішень Київради прийняті з порушенням чинного законодавства. Чому це так? Тому що є норми законодавства України і ті на території Києва теж обов’язкове для виконання. Що хіба Київ України і норми законодавства Конституції законів України тут не діють, начебто ні і пан Миргородський теж стверджує, що це столиця України.
Так є закони України про планування і добудови території, і там чітко написано, що ще до виділення земельних ділянок має бути опублікована в пресі, а саме це має зробити Київська міська державна адміністрація прямо записана в законі рішення про розробку відповідної містобудівної документації. І про це рішення має бути повідомлено через ЗМІ.
Я підкреслюю, що при прийнятті жодного з 3,5-4-х тисяч рішень Київради така процедура не виконувалася. В статті 6, 7, 8, 9 закони України про основи містобудування передбачують, що має бути забезпечений в рахування суспільних інтересів при плануванні і забудові території. І врахування законних інтересів, і вимог власників і користувачів споруд те саме, не виконується.
Більше того закон України про екологічну експертизу... Громадяни прості може не дочитали до цього закону, але він є, він чинний і було прийнято ВР, і вступив в законну силу, і там написано, що Київрада мала проводити не просто екологічні експертизи після того, як вони вже відвели землю, а виявляється, що треба проводити екологічну експертизу проектів рішень Київради.
Ви уявляєте собі скільки порушень, тобто при прийнятті кожного з рішень Київради порушувалося 3 базові закони України. Про що взагалі мова, про який генплан, тобто, все абсолютно було проігноровано. Я перепрошую пане Греков.
Ірина Халупа
Пан Микола, корінний киянин подзвонив і хоче висловити свої жалі щодо будівельної лихоманки в столиці. Прошу пане Миколо?
Слухач
Я корінний киянин, я жив на Подолі, а зараз я живу на Березняках. Ось цей пан говорить, що треба там щось ущільнювати, переробляти Київ, бо це столиця. Розумієте в 61-му році “Вечірній Київ” писав про те, що на кожного жителя приходиться 286 квадратних метрів зелених насаджень, а цей пан, якого ми назвемо, Омельченко вирубав.
У нас схили Дніпра лисі, в зимній період з низу, з трамвайної лінії з Набережної наскрізь не видно неба, там ніколи нічого не вирубувалося, там підлісок тримав ці схили, а зараз коріння дерев після дощу вимивається.
Тепер візьмемо у них там Конча-Заспа, там були поля, а зараз там позамивали і пани вибачте за вираз так само і він живе там, а не в Києві, а Київ заповнюють.
Ірина Халупа
Так що Ви не задоволені з тим шляхом в якому розвивається Київ і від 60-х років Ви бачите, що все іде на гірше, так?
Слухач
Та його треба гнати із Києва та не тільки з області, а й з України.
Ірина Халупа
Пан Микола, вважає, що треба виганяти мера Омельченка з його посади. Пане Миргородський, все ж таки пан Микола деякі питання порушив. Є якесь законодавство, яке вказує скільки зеленої території призначено для кожної людини. Я знаю, наприклад, що в Японії, де є дуже мало території. Кожний громадянин має певну кількість годин сонячного світла і якщо будується якийсь новий будинок, то враховуються інтереси всіх сусідніх будинків, щоби люди, які живуть у тих будинках отримали свою сонячну дозу. А як з Києвом?
Андрій Миргородський
По-перше, я би хотів тут трішечки підкорегувати мого колегу, котрий сказав, що 100% рішень Київради іде з порушенням. Я хочу нагадати, що набирає чинності будь-які рішення Київради тільки після публікації і публікації ідуть і в газетах “Хрещатик”, і в журналах, і в Інтернеті.
Ірина Халупа
Всі рішення?
Андрій Миргородський
Всі 100%. Щодо мого колеги, то справа в тому, що він корінний киянин і я корінний киянин мабуть він багато посадив дерев на Печерських схилах чи десь в іншому місці, що він бачив, що хтось їх там руйнує і зносить. Я скажу, що це може не зовсім точна інформація, тому що жодного дерева не було знято на Дніпровських схилах, а крім весняної чистки, тому що з верхніх терас-парків, зараз дерева дуже розрослися, неможливо побачити лівий беріг і красиві краєвиди - це тимчасово закриває підростаючи листя.
Ми на деяких ділянках парків це чистимо, це останнє, що робиться в парках по зносу зелених насаджень. Щодо інсоляцій, то в Україні, як в інших цивілізованих країнах діють жорсткі санітарні норми, щодо інсоляції житла та будь-яких будівель в яких знаходяться люди, які там сплять чи працюють.
Тому порушення цих норм карається кримінально і якщо десь, хтось може сказати, що порушені норми по освітленню, яке повинно попадати в віконця житлових будинків, будь ласка, ви нам давайте ці адреси, ми будемо порушувати кримінальну справу.
Ірина Халупа
Пане Миргородський, ось ми чули від пана (слово не розбірливе), що коли планувався новий Майдан Незалежності там був передбачений музей державності тепер цей музей перетворився на генделика. Я це сталося? Буде цей музей державності чи не буде музей державності на Майдані?
Андрій Миргородський
Я вважаю, що там повинен бути музей і дійсно прийде час і торгівлю з якогось пороху повинно прибрати і зробити там міський музей. Я тільки бажав би нагадати нашим слухачам що всі ці будівлі, які зараз збудовані на Майдані Незалежності, вони збудовані не за бюджетні, а за приватні кошти.
Ірина Халупа
Це ж торговий центр?
Андрій Миргородський
Так це приватні кошти. Дійсно Києву не вистачає зараз бюджетних грошей для того, щоб будувати музеї. Але з цього року ви знаєте і Президент звернув увагу, що музеїв не вистачає в місті Києві. І я думаю, новий склад майбутньої ВР чи може нове керівництво сьогодні знайдуть такі гроші і ми не будемо робити таких помилок. В центрі міста повинні бути місця, де люди могли би подивитися історію України, і живопис, і сучасне мистецтво. Я дуже з цим згоден.
Ірина Халупа
Пане Греков, як Ви думаєте, чи “Форум порятунку Києва” врятує Київ від київської влади або може Ви зможете з ними якось домовитися, як це кажуть в народі “І вовк ситий, і коза буде ціла”. Київ буде гарний, але й буде те, що повинно бути?
Володимир Греков
У свій час на першому з’їзді руху, я давав інтерв’ю “СNN” і мене спитали чи можливо, щоб Україна стала незалежною, справді незалежною? Я й сказав можливо, але це дуже важко. Так от я хочу пару слів сказати відносно цього генерального плану так званого, і так далі.
Посилання на генеральний план, а також посилання на європейський вектор столиці України це речі, з боку тих, хто посилається не зовсім коректні. Генеральний план це втаємничена річ на ньому.. секретно, хоча я будучи колись головою комісії з архітектури в Київ міськраді у першому демократичному скликанні конспектував цей генеральний план, я його не складав, але конспектував.
Так от я дійшов до думки, що будівельники власне не повинні бути першими у столиці світового значення, історичній столиці, як в Слов’янській цивілізації так і світової цивілізації. На картах арабських, середньовічних не було Парижу, Лондона, але був Київ. І цей генделик про який ідеться на Майдані Незалежності, він побудований на безцінних археологічних шарах, вони знищені, вони грубо, брутально знищені.
Так само, як знищується весь Київ історичний. Він не досліджений ще й на один процент. Це вам міг би сказати і академік Толочко, і всі інші. Я хочу сказати, що ми хочемо європейських цінностей, але ті, хто нас тягнуть до них зараз голова Київради і так далі, вони не знайомі ні з Альбертом Камю, ні з Геґілем і так далі. І тому вони не мають права виголошувати ці речі.
Ірина Халупа
Дякую, пане Греков. Мені здається, що ми цю тему будемо продовжувати, бо сьогодні ми щойно почали дискусію про забудову української столиці.
Слухайте “Свободу” дорогі слухачі і шануймося!
Київ-Прага, 15 вересня 2005 року
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми.
Сьогодні середа 15 березня, 20-та година.
З вами передача “Вечірня Свобода”.
Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Тема сьогоднішньої розмови: Забудова української столиці: естетична відповідь викликам часу чи скорозбагачувальна халтура.
Гості: Віталій Черняховський, голова громадської компанії “Форум порятунку Києва”, депутат Деснянської районної ради в Києві; Володимир Греков, член коордонаційної ради форуму порятунку Андрій Миргородський, перший заступник голови комісії з питань містобудування та архітектури, перший заступник головного архітектора міста Києва, депутат Київської міськради. Вітаю гостей та дякую за участь у “Вечірній Свободі”.
Наших слухачів, зокрема киян, прошу долучитися до нашої розмови, якщо у вас є запитання до наших гостей, прошу телефонувати до студії за телефоном: 490 2905.
Українська столиця росте. Панораму міста перебивають будівельні крани, вулиці та провулки перетворюються на будівельні майданчики. Це нормальна річ, оскільки весь світ переживає велику хвилю урбанізації, люди покидають села і прямують до міста в пошуках праці, освіти, кращого життя.
Останній звіт ООН щодо світового населення прогнозує, що в 2 030 році 60% світового населення мешкатиме в містах.
Упродовж історії більшість людей все ж таки жило в сільських місцевостях. В 1800 році всього на всього 3% світового населення жило в містах. Сто років пізніше кількість міських жителів зросла на 11%, хоча в 1900 році лише 12 міст мало більше, ніж мільйон мешканців.
А ось вже в 1955-му році майже 3 мільярди людей жили в містах, 30 відсотків світового населення. 5 років тому, в 2000 році ця чисельність міських жителів зросла до майже 3-ох мільярдів, 47% світового населення, майже половина.
Урбанізація найшвидше просувається в країнах третього світу, де, на жаль, немає відповідної інфраструктури, і нове міське населення не має відповідних умов для нормального життя.
З таким величезним припливом нових міщан міста змінюються. Починається незворотній будівельний бум. Попит на житло зростає, попит який не завжди вчасно можна задовольнити.
Саме в такій будівельній лихоманці сьогодні перебуває українська столиця. Місто стає менш зеленим і більш бетонним, історичні місця опиняються під загрозою, а про естетичні питання щодо архітектури дуже важко щось сказати.
Англомовна київська газета “Київ Пост” нещодавно назвала цей будівельний бум, а зокрема нові плани щодо Майдану Незалежності, гігантоманією.
Сьогодні громадянська кампанія “Форум порятунку Києва” оприлюднила свою позицію з метою не допустити розбазарювання землі та руйнування природи, пам’яток історії і культури в столиці України.
Ця громадська організація створена 5 лютого цього року. Вона об''єднує громадські організації, ініціативні групи громадян, які борються з незаконним ущільненням існуючої забудови, і киян, небайдужих до долі рідного міста.
Перша акція - пікетування Київради з вимогою зняти з розгляду сесії земельні питання – пройшла 24 лютого і виявилася успішною: Київрада перенесла розгляд цих питань на 17 березня.
Мій колега Тарас Марусик приготував матеріал з прес-конференції “Форуму порятунку Києва”.
Тарас Марусик
Депутат Київради, член виконкому координаційної ради “Форуму порятунку Києва” Віталій Комов повідомив, що громадянська кампанія проведе 17 березня пікетування Київради. За його словами, в пікеті візьмуть участь кияни, які протестують проти незаконного будівництва на близько сорока майданчиках.
Віталій Комов (переклад з російської)
Багато людей прийде. Ви знаєте, влада буде ображатися, але сьогодні склалася така ситуація, коли вже ми не можемо не ображатися на владу. І влада повинна це розуміти.
Тарас Марусик
Інший член виконкому “Форуму порятунку Києва” Катерина Борисенко звернула увагу на відірваність київської влади від громади міста.
Катерина Борисенко
Коли хочуть сюди передати звернення, то вони навіть не можуть зайти в Київраду та зареєструвати його нормально в канцелярії, вони його кидають в скриньку і потім невідомо, куди вони з тої скриньки діваються.
Я хочу сказати стосовно ситуації, яка створилася з Київрадою, чому саме так. Київрада дуже тісно співпрацювала з такими структурами, як Кабмін, прокуратура і суди. Зараз склад Кабміну змінився, але зв’язок Київради з судами та Прокуратурою залишається, оскільки це знову ж таки пов’язано із землею.
Виділяються ділянки працівникам суду та прокуратури, і відповідно скарг громадян вони не розглядають.
Тарас Марусик
Координатор “Форуму порятунку Києва”, депутат Деснянської райради столиці Віталій Черняховський сказав, що 17 березня Київрада має намір розглянути питання землевідведення щодо 69 земельних ділянок.
Він також повідомив, що в цілому Київрада ухвалила 61 скандальне рішення, тому громадянська кампанія готова розбити наметове містечко по всьому периметру Київради.
“Коли депутати балотувалися до Київради, - заявив він, - в своїх програмах вони не писали, що будуть “дерибанити” київські землі і відводити собі по 5 земельних діляночок”.
Ще один член виконкому “Форуму порятунку Києва” пан Харченко сказав, що одна сотка в Печерському районі Києва біля Ботанічного саду коштує 35 тисяч американських доларів.
Олександр Марченко
Ви можете собі уявити, як там старожилів виселяють? Виселяє їх одна банда, людей залякують, спалюють садиби, людей убивають. Фактично, ці палацах, побудовані на Печерську, вони в прямому сенсі побудовані на крові людей.
Друга категорія нещасних людей – це жителі, які живуть у центрі. Їх просто відселяють на Троєщину, на Борщагівку, будинки їхні роблять фіктивно аварійними.
Тарас Марусик
А тоді під’їжджає ОМОН і здійснює так зване комісійне виселення. Є випадки, коли люди поверталися з роботи, а всі їхні речі – надворі.
Пан Харченко зупинився також на порушеннях, які вчинила Київрада, коли одним рішенням віддала 30 гектарів заповідного лісу у Феофанії під забудову кабмінівським чиновникам.
Олександр Марченко
Омельченко не побоявся взяти на себе повноваження ВР України переводу 30 гектарів заповідника в зону господарських забудов та роздає високопоставленим чиновникам. Мало того, Янукович попросив Омельченка дати 7 мільйонів гривень для проведень для цих чиновників за наші гроші каналізацій, водопроводу...
Так питаю, ми будемо це терпіти чи ні? Я не буду. Якщо Ви будете, терпіть, будь ласка.
Тарас Марусик
Слово взяв також член виконкому “Форуму порятунку Києва” Володимир Греков.
Володимир Греков
Дорогі кияни сприймають те, що робиться зараз, як якийсь фільм жахів, ніби інопланетна якась бригада роботів на чолі з Олександром Олександровичем Омельченком приземлилася тут і хоче захопити це історичне, світового значення місце і перетворити його на якийсь завод по виробництву залізобетону і так далі, і так далі.
Ми думаємо, що прекрасний принц Віктор та прекрасна принцеса Юлія тільки думають, що вони перемогли. Вони потрапили до зачарованих замків, де з будинку сусіднього з химерами вилетіли залізобетонні химери і закрили їх інформаційним ковпаком, щоб вони тільки у викривленому люстерку все бачили.
Це місто світового значення, і його очолювати повинен не залізобетонний робот-будівельник, а повинна очолювати людина з широким кругозором.
Ірина Халупа
Володимир Греков з прес-конференції, член виконавчого комітету “Форуму порятунку Києва”, один з наших сьогоднішніх гостей.
В інтерв’ю радіо “Свобода” історик та експерт з охорони культурної спадщини, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук Сергій Кот висловив свою думку про руйнування історичного середовища на прикладі зміни затвердженого плану будівництва відомого комплексу в центрі столиці України, на Майдані Незалежности.
Сергій Кот
Одна найскандальніших історій, пов’язаних з діяльністю архітектора Бабушкіна – це, фактично, зміна концепції забудови Майдану Незалежності в частині музею державності.
Сьогодні вже мало хто пам’ятає, що замість колонади видатним діячам української нації, яка мала бути фоном для монументу незалежності, в силу різних ідеологічних дискусій, бо постало питання, чи буде Мазепа, чи не буде, чи буде Петлюра, чи не буде, вирішили це діло пустити під землю і зробити музей державності, де всі сторінки, як будувалася українська незалежність, в історичному контексті були відображені.
В архітектурному дорученні на забудову Майдану Незалежності чітко фігурувало завдання – створення музею державності. Але коли почалося введення в експлуатацію комплексу споруд, то виявилося, що коли туди прийшли музейники, то все сплановано та спроектовано таким чином, що музей не міг там розміститися апріорі. Там ні допоміжних приміщень, ні фондових приміщень, ні архітектура, ні відповідних залів не було закладено в проект.
Тому ми можемо вважати, що замість музею державності заздалегідь, відповідно до концепції самого Бабушкіна, була спланована чергова споруда, яка стала ще одним київським ганделиком, це таке прекрасне сьогодні слово, яке містить в собі звичайнісінькі торгівельні ряди. Замість, так би мовити, скарбниці української державності, замість музею державності, ми дістали ще один магазин.
На превеликий жаль, цей аспект ні в правовому плані, ні в фактичному плані чому досі не є предметом розгляду, хоча, мені здається, тут є питання не лише для громадськості, але й для прокуратури.
Ірина Халупа
Пане Черняховський – чи справді справи дійшли до такого краю, що Київ треба рятувати?
Віталій Черняховський
Дорогі друзі, ми самі живемо в своїх будинках і користуємося місцями будинкової територіями і добре розуміємо цю ситуацію, оскільки на сьогодні я можу стверджувати, що майже кожну сім’ю, майже кожен будинок зачепила ця тема так званого ущільнення забудов.
Давайте вдумаємося, був спланований якийсь мікрорайон або квартал, були побудовані будинки досить висотні, скажімо, на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина міста Києва, де я особисто проживаю. Повірте мені, що спланований він був досить чітко і був досить щільно спланований.
Так де ж логіка? Якщо був запланований дитячий майданчик або майданчик для вигулу собак... Що хіба собак не треба десь вигулювати? Чи вони зникнуть кудись чи що? І уявіть собі ситуацію, що замість цього майданчика діячі з Київради відвели землю деякому дочірньому підприємству “Анастасія Люкс” під будівництво центру дозвілля для молоді.
Питання: навіщо жителям цього мікрорайону цей центр дозвілля, коли поряд знаходиться двоповерхова будівля, так званий господарчий блок, де передбачені ці заклади, і в окружності цих будинків знаходиться 6-7, а то і до 10-ти кафе, так званих генделиків, то про який центр дозвілля йде ще мова? Що, це якийсь спортивний заклад? Ні. Більярд? Є такий більярд. Жителям треба він? Ні.
Тільки вони почули про це, буквально у лічені години було зібрано буквально 600 підписів. 600 підписів (уявіть собі!) – це всього два будинки.
Це дочірне підприємство “Анастасія Люкс” перепродує будівельній компанії “Брюз”, яку очолює Завір Іветович (як там його), і вони починають продавати ці квартири у будинку житловому, вже не у центрі дозвілля.
Люди укладають інвестиційні угоди, вносять гроші будівельній компанії “Брюз” в будинок, якого немає і не буде на цьому місці, тому що жителі категорично проти, вони готові лягти там кістьми, але не допустити будівництво. Абсолютно протизаконна дія. Це робиться нормально на кожному кроці. Розумієте?
Так це хіба не було причиною того, що люди спротивилися цьому і зрозуміли, що треба захищати себе і свій життєвий простір. Хіба ж вони не мають права зі своїми дітьми піти на дитячий майданчик і там спокійно перебувати у тіні дерев, відпочити в альтанках? Чому там має бути незрозуміла будівля?
Тому на сьогодні у влади є вільний вибір: або все-таки зрозуміти, що народ по моїх опитуваннях, а це 90% категорично проти такого ущемлення, вони проти знесення спортивних та дитячих майданчиків, стадіонів, проти нищення зелених зон, парків, скверів.
Якщо влада цього не розуміє, то вона буде зметена. На сьогодні у нас інших варіантів, на жаль, не залишається.
Тому ці чотири тисячі рішень Київради обов’язково треба призупинити, обов’язково треба провести громадський моніторинг кожного цього рішення. Тільки після того, як буде отримана ухвала громади, тоді тільки можна щось будувати.
Найбільш скандальні рішення треба негайно скасувати, тому що це ганьба для громади, це так само, як, згадайте цю ганебну історію з Пуща Водицею, коли 85 депутатів відвели самі собі одну тисячі гектарів заповідних лісів у Пуща Водиці.
Ірина Халупа
І був піднятий великий крик, і, здається, ця процедура була призупинена.
Віталій Черняховський
Пані Ірино, вона не була призупинена. Я не знаю точно, може пан Миргородський мене поправить, але, на мій погляд, приблизно 9 з 11-ти ганебних рішень були скасовані Київрадою, тобто є процедура скасування.
Ми добре знаємо і треба, щоб громадяни знали, що рішення Київради можуть бути скасовані тільки двома шляхами: самою Київрадою або через суд. Але розраховувати на корумпований суд дуже важко. Тому сам орган, який, до речі, кияни обрали, має скасувати ці незаконні (якщо треба пояснити, то я поясню, чому незаконні) рішення.
По-перше, вони всі прийняті з порушенням законодавства, а з них недоцільних, я думаю, близько 80%.
Ірина Халупа
Пане Миргородський, ось конкретні звинувачення у безпорядках, м’яко кажучи. Що Ви можете сказати з цього приводу? Київ стає не кращим, а гіршим не лише з точки зору естетики і природи, але також і моральний ґрунт якось зсувається під київською владою, чи не так?
Андрій Миргородський
Добрий вечір, пані Ірино!
Ірина Халупа
Вітаю Вас також!
Андрій Миргородський
Я хотів би подякувати перш за все, що станція дійсно є демократичною, і є право у нас висловити свою точку зору теж, якось з іншого боку показати чому і як...
Ірина Халупа
Все має дві сторони, пане Миргородський. Тому ви з нами.
Андрій Миргородський
Дякую ще раз.
Я хотів би піти від загальних питань до конкретних.
Щодо зростання щільності забудови міста Києва. Давайте ми з вами трішки порозмислимо у слух, яким ми сьогодні бачимо місто Київ: чи це столиця великої держави, мабуть, самої великої у сучасній Європі, чи це провінційне місце зі своїми звичками, традиціями та існуючими правилами житла?
Ні, сьогодні це динамічне місце, яке рухається вперед. Якщо ми сьогодні не будемо забудовувати місто, то яка альтернатива? Альтернатива є. Давайте знайдемо десь нову площадку і збудуємо нову столицю, де можна буде розмістити всі ділові центри, міністерства, нові житлові будинки, а стару частину міста не будемо чіпати.
Є в нас така зараз можливість чи ні? Я думаю, що немає. Тому у складних умовах сьогодення ми повинні і прислухатися до громадської думки, і зберегти те, що нам дали наші батьки, і у той самий час повинні показати громаді світовій, що це столичне місто, що воно може бути прикрашеним не лише тим, що ми маємо, а й новими спорудами...
Ірина Халупа
Пане Андрію, цього ніхто не перечить. Мені здається, що жителі Києва самі будуть вітати, якщо їхнє місто буде виглядати кращим.
Але йдеться про те, щоби історична щирість і культурний вигляд зберігався, а також, щоби люди також мали можливість сісти десь під деревцем, щоб собака мала можливість побігати і попісяти, перепрошую за слово, по травичці, щоби місто мало зелене серце в середині.
Андрій Миргородський
Так, це наше завдання - зберегти це зелене серце, яке ми зараз маємо, якомога раніше зупинити захват зелених територій у місті. Для цього ведеться велика робота.
На жаль, якщо ви знаєте історію нашої сучасної самостійної України, то десь 5-6 років взагалі випало з нашого містобудування, ми не змогли врятувати інститут генерального плану на той час, всі кадри архітектурні пішли у бізнес, якось заробляли собі на сьогодення, і ми тільки зараз повернулися до того, що якось треба удосконалювати наш генеральний план, озеленювати...
Ірина Халупа
Це щойно тепер Київ до цього дійшов, що треба робити зони?
Андрій Миргородський
Взагалі до цього місто дійшло десь 2-3 роки тому, але містобудівна документація не робиться за один день.
Якщо взяти нормативи, то щоб це зробити по місту Києву, то треба десь 5-6 років. Але ми не маємо цих 5-6 років, ми зараз боремося за те, щоби за рік-два отримати ту документацію, яка нам сьогодні скаже, де, у якій частині міста Києва яка може бути щільність, яка може бути поверховість. Ми сьогодні забороняємо будь-яке втручання у зелені території міста.
Це дуже важко, тому що тиск дуже великий, багато інвесторів бажають будувати на цих територіях. Але у нас є, як і у будь-якого юриста закон чи Кримінальний кодекс, а для нас кодекс – це генеральний план. Те, що сьогодні затверджено як генеральний план, ми виконуємо сьогодні і, може, в нас десь є окремі помилки, це дійсно, це так, але сьогодні все менш і менш ми це робимо.
Ірина Халупа
Мабуть є, бо ось створився Форум порятунку Києва.
Ось пан Миргородський каже, що Київ починає підходити до цієї проблеми зі значним запізненням, і що у них є генеральний план. Що Ви можете сказати, пане Черняховський?
Віталій Черняховський
Так, вони кажуть, що є генеральний план. Я казав в минулому, сьогодні про те, що я стверджую, що 100% рішень Київради прийняті з порушенням чинного законодавства. Чому це так? Тому що є норми законодавства України і ті на території Києва теж обов’язкове для виконання. Що хіба Київ України і норми законодавства Конституції законів України тут не діють, начебто ні і пан Миргородський теж стверджує, що це столиця України.
Так є закони України про планування і добудови території, і там чітко написано, що ще до виділення земельних ділянок має бути опублікована в пресі, а саме це має зробити Київська міська державна адміністрація прямо записана в законі рішення про розробку відповідної містобудівної документації. І про це рішення має бути повідомлено через ЗМІ.
Я підкреслюю, що при прийнятті жодного з 3,5-4-х тисяч рішень Київради така процедура не виконувалася. В статті 6, 7, 8, 9 закони України про основи містобудування передбачують, що має бути забезпечений в рахування суспільних інтересів при плануванні і забудові території. І врахування законних інтересів, і вимог власників і користувачів споруд те саме, не виконується.
Більше того закон України про екологічну експертизу... Громадяни прості може не дочитали до цього закону, але він є, він чинний і було прийнято ВР, і вступив в законну силу, і там написано, що Київрада мала проводити не просто екологічні експертизи після того, як вони вже відвели землю, а виявляється, що треба проводити екологічну експертизу проектів рішень Київради.
Ви уявляєте собі скільки порушень, тобто при прийнятті кожного з рішень Київради порушувалося 3 базові закони України. Про що взагалі мова, про який генплан, тобто, все абсолютно було проігноровано. Я перепрошую пане Греков.
Ірина Халупа
Пан Микола, корінний киянин подзвонив і хоче висловити свої жалі щодо будівельної лихоманки в столиці. Прошу пане Миколо?
Слухач
Я корінний киянин, я жив на Подолі, а зараз я живу на Березняках. Ось цей пан говорить, що треба там щось ущільнювати, переробляти Київ, бо це столиця. Розумієте в 61-му році “Вечірній Київ” писав про те, що на кожного жителя приходиться 286 квадратних метрів зелених насаджень, а цей пан, якого ми назвемо, Омельченко вирубав.
У нас схили Дніпра лисі, в зимній період з низу, з трамвайної лінії з Набережної наскрізь не видно неба, там ніколи нічого не вирубувалося, там підлісок тримав ці схили, а зараз коріння дерев після дощу вимивається.
Тепер візьмемо у них там Конча-Заспа, там були поля, а зараз там позамивали і пани вибачте за вираз так само і він живе там, а не в Києві, а Київ заповнюють.
Ірина Халупа
Так що Ви не задоволені з тим шляхом в якому розвивається Київ і від 60-х років Ви бачите, що все іде на гірше, так?
Слухач
Та його треба гнати із Києва та не тільки з області, а й з України.
Ірина Халупа
Пан Микола, вважає, що треба виганяти мера Омельченка з його посади. Пане Миргородський, все ж таки пан Микола деякі питання порушив. Є якесь законодавство, яке вказує скільки зеленої території призначено для кожної людини. Я знаю, наприклад, що в Японії, де є дуже мало території. Кожний громадянин має певну кількість годин сонячного світла і якщо будується якийсь новий будинок, то враховуються інтереси всіх сусідніх будинків, щоби люди, які живуть у тих будинках отримали свою сонячну дозу. А як з Києвом?
Андрій Миргородський
По-перше, я би хотів тут трішечки підкорегувати мого колегу, котрий сказав, що 100% рішень Київради іде з порушенням. Я хочу нагадати, що набирає чинності будь-які рішення Київради тільки після публікації і публікації ідуть і в газетах “Хрещатик”, і в журналах, і в Інтернеті.
Ірина Халупа
Всі рішення?
Андрій Миргородський
Всі 100%. Щодо мого колеги, то справа в тому, що він корінний киянин і я корінний киянин мабуть він багато посадив дерев на Печерських схилах чи десь в іншому місці, що він бачив, що хтось їх там руйнує і зносить. Я скажу, що це може не зовсім точна інформація, тому що жодного дерева не було знято на Дніпровських схилах, а крім весняної чистки, тому що з верхніх терас-парків, зараз дерева дуже розрослися, неможливо побачити лівий беріг і красиві краєвиди - це тимчасово закриває підростаючи листя.
Ми на деяких ділянках парків це чистимо, це останнє, що робиться в парках по зносу зелених насаджень. Щодо інсоляцій, то в Україні, як в інших цивілізованих країнах діють жорсткі санітарні норми, щодо інсоляції житла та будь-яких будівель в яких знаходяться люди, які там сплять чи працюють.
Тому порушення цих норм карається кримінально і якщо десь, хтось може сказати, що порушені норми по освітленню, яке повинно попадати в віконця житлових будинків, будь ласка, ви нам давайте ці адреси, ми будемо порушувати кримінальну справу.
Ірина Халупа
Пане Миргородський, ось ми чули від пана (слово не розбірливе), що коли планувався новий Майдан Незалежності там був передбачений музей державності тепер цей музей перетворився на генделика. Я це сталося? Буде цей музей державності чи не буде музей державності на Майдані?
Андрій Миргородський
Я вважаю, що там повинен бути музей і дійсно прийде час і торгівлю з якогось пороху повинно прибрати і зробити там міський музей. Я тільки бажав би нагадати нашим слухачам що всі ці будівлі, які зараз збудовані на Майдані Незалежності, вони збудовані не за бюджетні, а за приватні кошти.
Ірина Халупа
Це ж торговий центр?
Андрій Миргородський
Так це приватні кошти. Дійсно Києву не вистачає зараз бюджетних грошей для того, щоб будувати музеї. Але з цього року ви знаєте і Президент звернув увагу, що музеїв не вистачає в місті Києві. І я думаю, новий склад майбутньої ВР чи може нове керівництво сьогодні знайдуть такі гроші і ми не будемо робити таких помилок. В центрі міста повинні бути місця, де люди могли би подивитися історію України, і живопис, і сучасне мистецтво. Я дуже з цим згоден.
Ірина Халупа
Пане Греков, як Ви думаєте, чи “Форум порятунку Києва” врятує Київ від київської влади або може Ви зможете з ними якось домовитися, як це кажуть в народі “І вовк ситий, і коза буде ціла”. Київ буде гарний, але й буде те, що повинно бути?
Володимир Греков
У свій час на першому з’їзді руху, я давав інтерв’ю “СNN” і мене спитали чи можливо, щоб Україна стала незалежною, справді незалежною? Я й сказав можливо, але це дуже важко. Так от я хочу пару слів сказати відносно цього генерального плану так званого, і так далі.
Посилання на генеральний план, а також посилання на європейський вектор столиці України це речі, з боку тих, хто посилається не зовсім коректні. Генеральний план це втаємничена річ на ньому.. секретно, хоча я будучи колись головою комісії з архітектури в Київ міськраді у першому демократичному скликанні конспектував цей генеральний план, я його не складав, але конспектував.
Так от я дійшов до думки, що будівельники власне не повинні бути першими у столиці світового значення, історичній столиці, як в Слов’янській цивілізації так і світової цивілізації. На картах арабських, середньовічних не було Парижу, Лондона, але був Київ. І цей генделик про який ідеться на Майдані Незалежності, він побудований на безцінних археологічних шарах, вони знищені, вони грубо, брутально знищені.
Так само, як знищується весь Київ історичний. Він не досліджений ще й на один процент. Це вам міг би сказати і академік Толочко, і всі інші. Я хочу сказати, що ми хочемо європейських цінностей, але ті, хто нас тягнуть до них зараз голова Київради і так далі, вони не знайомі ні з Альбертом Камю, ні з Геґілем і так далі. І тому вони не мають права виголошувати ці речі.
Ірина Халупа
Дякую, пане Греков. Мені здається, що ми цю тему будемо продовжувати, бо сьогодні ми щойно почали дискусію про забудову української столиці.
Слухайте “Свободу” дорогі слухачі і шануймося!
