Аудіозапис програми:
Київ, 15 березня 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Мешканець Івано-Франківська виграв суд проти обленерго;
- “Судді – найбільші порушники прав людини в Україні” – вважають українські правозахисники;
- Порушення соціальних прав освітян.
Мешканець Івано-Франківська зумів виграти судову справу у відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго». Споживачеві комунальних послуг, який обстоював свої права, довелося понад 5 років брати участь у протистоянні з монополістом на енергетичному ринку області. Іванофранківець усе ж зумів довести, що навіть такі безнадійні справи можна вирішувати справедливо.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Понад 5 років тому мешканець міста Івано-Франківська Юрій Васідлов вирішив домогтися надання йому якісних комунальних послуг. Зважаючи на сувору зиму, коли в його квартирі температура сягала кількох градусів тепла, Юрій Васідлов перестав платити за постачання теплової енергії.
Сам івано-франківець так коментує початок боротьби за свої права споживача комунальних послуг:
Юрій Васідлов
Я почав скаржитись. Спочатку до ЖЕО № 8, потім до міськвиконкому. Ці скарги не мали ніякої відповіді.
Іван Костюк
Однак Юрій Васідлов не припиняв надсилати звернення. Врешті за допомогою депутата міськради до його помешкання почали приходити комісії.
Кілька разів вони спеціально сертифікованими приладами вимірювали температуру і встановлювали, що вона значно нижча від визначених норм.
На той час котельня, яка обслуговувала будинок Юрія Васідлова, належала підприємству «Прикарпаттяобленерго».
З непоступливим споживачем намагалися домовитись. Однак коли це зробити не вдалося, його вирішили змусити поступитися іншим способом.
Юрій Васідлов
Почали ходити комісії до мене. Один раз заміряли – низька температура, другий раз – низька. І нарешті їм вдалося в день, коли була відлига, наміряти 18 градусів тепла. Буквально через два дні після цього вимірювання я мав справу у суді, де мені виставили рахунок за невиплати. А я на якомусь рівні своєї боротьби перестав платити за ненадані послуги. І мені виставили увесь цей борг.
Іван Костюк
Борг становив на той час близько тисячі трьохсот гривень. Найцікавішим же було те, що на боці «Прикарпаттяобленерго» виступив прокурор міста, який мав би захищати споживача. Юрій Васідлов був буквально шокований такою позицією міського прокурора.
Юрій Васідлов
Сам по собі позов міського прокурора виглядає дуже дивно. І для мене, тоді ще недосвідченого, цей позов також виглядав дуже дивно. Прокурор начебто захищав інтерес держави. А держава мала б обстоювати інтереси споживача.
Щоб я довго не розповідав, це було враження викручування рук. І коли їм це не вдалося, я почув, як суддя з прокурором пошепки говорять: «Я ж казав, що тут так просто не вдасться».
Там почались інші маніпуляції. Зробили мою фальшиву неявку в суд.
Іван Костюк
Упродовж 5-ти років Юрію Васідлову довелося стати справжнім судознавцем. Він програв перше засідання суду, і його змусили заплатити заборговані кошти.
Однак івано-франківець не припиняв боротьби із «Прикарпаттяобленерго» за свої права і звернувся до громадського фонду «Право та демократія» з міста Львова. Юристи фонду домоглися перегляду справи.
Керівник юридичної приймальні фонду «Право і демократія» Андрій Бурий наголошує, що суд над споживачем комунальних послуг проводився з багатьма порушеннями, зокрема прокурор не мав права виступати на боці «Прикарпаттяобленерго».
Андрій Бурий
По-перше, прокурор не мав права цього робити. По-друге, «Прикарпаттяобленерго» не мало договірних відносин з паном Юрієм Васідловим. Відповідно з позовними заявами до пана Юрія мало право звертатися лише ЖЕО.
Отож, ми з паном Юрієм довели, що вони не мали права подавати судового позову, оскільки «Прикарпаттяобленерго» не мало з ним договірних відносин.
Іван Костюк
Юрій Васідлов все ж таки виграв судову справу. Йому не треба платити нарахований борг за комунальні послуги. Однак ніхто не збирається йому компенсувати моральні збитки. Не йдеться також про велику кількість фактично намарне витраченого часу.
Продовжувати судову тяганину, вимагаючи компенсації, івано-франківець не хоче. Адже для цього необхідно подавати зустрічний судовий позов. Юрій Васідлов стверджує, що втомився відвідувати судові засідання. Однак для нього принциповим було довести, що свої права можна обстояти, навіть якщо для цього доведеться витратити не один рік.
Надія Шерстюк
Українські судді найбільші порушники прав людини в Україні, вважають українські правозахисники, які цими днями у Львові обговорювали пропозиції щодо реформування законодавства України в галузі судочинства. 16 березня у Верховній Раді України заплановані слухання щодо змін у судовій системі. Там будуть розглянуті і пропозиції правозахисників.
Моя колега Галина Терещук продовжує тему.
Галина Терещук
Представники 30 правозахисних організацій вдруге зібрались на всеукраїнську конференцію під гаслом «Народу - чесний суд». Вони дискутували щодо питання ухвалення закону про правозахисні організації, а також на тему дострокового припинення повноважень уповноваженої з прав людини Верховної Ради України Ніни Карпачової.
Остання, на думку правозахисників, не займається захистом прав людини, а радше своєю піар-кампанією.
До слова, Ніна Карпачова, яка була запрошена організаторами, на конференцію не прибула.
Втім, головне запитання конференції усе ж не стосувалось пані Карпачової, учасників більше цікавило, як саме проводити реформу судів, змінити судову систему.
За словами правозахисників, їхньою думкою ніхто не цікавиться, дослухаються до адвокатів, суддів, а натомість забувають про самих людей, яким вони хотіли б бачити український суд. Адже згідно з соціологічними опитуваннями, більшість громадян України вважають суди корумпованими і не довіряють суддям.
Денис Костржевський голова «Партії правозахисту» зазначив в інтерв’ю радіо «Свобода», що змінювати судову систему потрібно комплексно, тобто має відбутись як зміна процедурних аспектів і судового законодавства, так і необхідно провести кадровий відбір. До того ж судді раз у 4 роки повинні обиратись народом.
Денис Костржевський
Проблема суддів є лиш похідною від проблем прав людини, тому що права людей можна захищати. Це єдиний законний шлях. Якщо суди зараз в Україні працюють неефективно і непрозоро, повільно, якщо вони корумповані, то вирішивши проблеми судів, ми зможемо ефективно захищати права людей.
Галина Терещук
У своїй резолюції правозахисники зазначили, що сьогодні в Україні відсутня відповідальність суддів. Заяви про злочини суддів мають перевірятись обласними прокурорами і представниками Генпрокуратури, а не колегами по фаху.
Учасники конференції зауважили, що для перегляду судового рішення достатньо лише бажання громадянина, а єдиною причиною для відмови в ухваленні апеляції може бути несплата визначеного мита.
Вимагають правозахисники розробити механізми перегляду судових рішень за останні 5-8років.
Правозахисник Анатолій Комаров вважає, яка б не була влада, вона завжди порушує права людини. Він навів десятки прикладів як, зокрема на Львівщині, судді ухвалюють несправедливі рішення, а подекуди й абсурдні, працює ціла система вибивання грошей у людей, починаючи від райвідділу до суду.
Анатолій Комаров
Працює система провокаторів, а суди покривають ту міліцію з тими провокаторами. Якби суд працював би відповідно, а не бавився у ті дурниці, що вибивають на судах, то їм не було б сенсу таким чином заробляти. Але ж заробляють – хапають кого попало.
Галина Терещук
У Львові правозахисники підтримали ініціативу міністра юстиції України, який зобов’язує суддів друкувати на своїх сайтах усі рішення їхнього суду. Адже це дозволить оцінити професійний рівень суддів і суттєво обмежить кількість замовлених, чи то пак проданих, судових рішень, переконані правозахисники.
Надія Шерстюк
Відомий британський медійник, фахівець з питань свободи слова у Британській спілці журналістів Тім Арнольд сподівається, що нова українська влада захищатиме права журналістів, про що свідчить і розв’язання справи Георгія Гонгадзе.
Про правозахисні проблеми з Тімом Арнольдом розмовляє наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Тіме, як Ви розумієте таке поняття, як свобода слова?
Тім Арнольд
Мені здається, що будь-який британський журналіст, доки не потрапив з редакційним завданням до СНД, не уявляє, як можуть порушуватись права його братів і сестер. Він поняття не має, до чого може реакційна влада довести журналістику.
Пробачте мої емоції, але я не можу спокійно говорити про проблеми української журналістики: мені розповіли у Києві про журналістів, які стали жертвами старої влади.
Я працював свого часу у північній Ірландії, там було складно, але тепер я зрозумів, що моїм українським колегам на Батьківщині було значно складніше!
Я знаю: мої емоції не допоможуть ні Вам, ні Вашим колегам, але нехай це буде моральною підтримкою британських журналістів.
Богдана Костюк
Які враження у Вас від Києва, від спілкування з київськими журналістами і митцями?
Тім Арнольд
Свобода слова – це складова та умова існування вільної держави. Нікому не вдається іти шляхом демократії без вільних ЗМІ.
У мене немає великого досвіду у дискусіях довкола цих питань, але як член Британської спілки журналістів, зазначу, що ми підтримуємо демократичні зміни в українському суспільстві, створення відкритого, вільного конкурентоспроможного інформаційного простору.
Ми переймаємося також відсутністю свободи слова, порушенням прав журналістів у багатьох державах колишнього Радянського Союзу, це турбує нас.
Надія Шерстюк
У січні 2005-го року працівники міжнародної школи “Меридіан” створили первинну організацію Вільної профспілки працівників освіти і науки України. Про це рішення повідомили директорові школи Святославу Руліковському. Проте конструктивного діалогу з адміністрацією навчального закладу не вийшло.
Микола Закалюжний
Як зазначає лідер Вільної профспілки працівників міжнародної школи "Меридіан" Олексій Максименко, проблеми в організації почалися, як тільки про її створення дізнався директор.
В чому причина? Говорить лідер профспілки.
Олексій Максименко
Профспілку було створено, тому що по три місяці не виплачувалась зарплата. Батьки здають по 500 доларів на місяць за навчання одного школяра. Тому колективом було ухвалено рішення створити профспілку.
Мені директор заборонив заходити на територію школи. Коли збирається більше трьох осіб, директор потім викликає всіх по одному: “Більше двох-трьох не збирайтеся і до керівника профспілки не підходьте".
Микола Закалюжний
Чому адміністрація школи в особі її директора сприйняла у штики створення вільної профспілки? Продовжує Олексій Максименко.
Олексій Максименко
Зарплата диференційована. Українським учителям платять вдесятеро менше. Навантаження в них навпаки більше. Через те, що у нас таке складне економічне становище в країні, вони говорять: “Кому не подобається, то звільняйтеся. І все. Ми наберемо нових працівників”.
Зараз відбувається тиск під будь-якими приводами, і люди навіть відходять.
Микола Закалюжний
Зрештою, проти того, щоб Олексій Максименко був членом профспілки, не те, що головою організації, сам директор Святослав Руліковський і не заперечує.
Ось його аргументи.
Святослав Руліковський
Коли був перший лист про створення профспілкової організації вільної профспілки, то у тому листі було вказано про те, що керівником профспілки є один з водіїв маршрутки нашої, працює не на постійній основі, який вранці приїхав, а вечором поїхав і все. Він не має прямого відношення до школи. Коли запитали Олексія Володимировича, на якій підставі він став членом і керівником профспілки? Нашим договором, який укладено між школою і водієм не передбачено. Є лише дві статті договору. По-перше, водій надає школі послуги по забезпеченню транспорту і перевезенню дітей, а школа своєчасно розраховується з водієм. Все”.
Тобто, не має водій права втручатися у життя шкільного колективу – він не зарахований у нас в штаті.
Я сказав, що якщо він буде втручатися таким чином, то ми маємо право розірвати договір. Це дійсно було мною сказано.
Микола Закалюжний
Щоправда наведена директором школи аргументація суперечить Конвенції Міжнародної організації праці про свободу асоціації та захист прав на організацію, у якій зазначається, що "працівники ... мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу", а стаття 4-а цієї Конвенції застерігає, що "організації працівників не підлягають розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному порядку".
Втім, що стосується звинувачень Олексія Максименка на свою адресу директор школи їх відкинув.
Святослав Руліковський
У нас працює декілька вчителів, які володіють англійською мовою, які ведуть викладання предметів англійською мовою. Ясно, що їхня праця оплачується вище незалежно від громадянства і національності.
Іноді буває затримка, але вона може бути максимум тиждень. Цьому є також об’єктивні обставини: школа приватна, ми існуємо за рахунок батьківських внесків, просто третина батьків своєчасно не можуть сплатити.
Це просто спекуляція. Ніхто не заперечує проти існування профспілки у школі.
Микола Закалюжний
Яким чином продовжуватиметься конфлікт, невідомо, проте, первинна організація вільної профспілки міжнародної школи "Мередіан" звернулася за допомогою до Конфедерації вільних профспілок України, членом якої вона є.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
Київ, 15 березня 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
- Мешканець Івано-Франківська виграв суд проти обленерго;
- “Судді – найбільші порушники прав людини в Україні” – вважають українські правозахисники;
- Порушення соціальних прав освітян.
Мешканець Івано-Франківська зумів виграти судову справу у відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго». Споживачеві комунальних послуг, який обстоював свої права, довелося понад 5 років брати участь у протистоянні з монополістом на енергетичному ринку області. Іванофранківець усе ж зумів довести, що навіть такі безнадійні справи можна вирішувати справедливо.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Понад 5 років тому мешканець міста Івано-Франківська Юрій Васідлов вирішив домогтися надання йому якісних комунальних послуг. Зважаючи на сувору зиму, коли в його квартирі температура сягала кількох градусів тепла, Юрій Васідлов перестав платити за постачання теплової енергії.
Сам івано-франківець так коментує початок боротьби за свої права споживача комунальних послуг:
Юрій Васідлов
Я почав скаржитись. Спочатку до ЖЕО № 8, потім до міськвиконкому. Ці скарги не мали ніякої відповіді.
Іван Костюк
Однак Юрій Васідлов не припиняв надсилати звернення. Врешті за допомогою депутата міськради до його помешкання почали приходити комісії.
Кілька разів вони спеціально сертифікованими приладами вимірювали температуру і встановлювали, що вона значно нижча від визначених норм.
На той час котельня, яка обслуговувала будинок Юрія Васідлова, належала підприємству «Прикарпаттяобленерго».
З непоступливим споживачем намагалися домовитись. Однак коли це зробити не вдалося, його вирішили змусити поступитися іншим способом.
Юрій Васідлов
Почали ходити комісії до мене. Один раз заміряли – низька температура, другий раз – низька. І нарешті їм вдалося в день, коли була відлига, наміряти 18 градусів тепла. Буквально через два дні після цього вимірювання я мав справу у суді, де мені виставили рахунок за невиплати. А я на якомусь рівні своєї боротьби перестав платити за ненадані послуги. І мені виставили увесь цей борг.
Іван Костюк
Борг становив на той час близько тисячі трьохсот гривень. Найцікавішим же було те, що на боці «Прикарпаттяобленерго» виступив прокурор міста, який мав би захищати споживача. Юрій Васідлов був буквально шокований такою позицією міського прокурора.
Юрій Васідлов
Сам по собі позов міського прокурора виглядає дуже дивно. І для мене, тоді ще недосвідченого, цей позов також виглядав дуже дивно. Прокурор начебто захищав інтерес держави. А держава мала б обстоювати інтереси споживача.
Щоб я довго не розповідав, це було враження викручування рук. І коли їм це не вдалося, я почув, як суддя з прокурором пошепки говорять: «Я ж казав, що тут так просто не вдасться».
Там почались інші маніпуляції. Зробили мою фальшиву неявку в суд.
Іван Костюк
Упродовж 5-ти років Юрію Васідлову довелося стати справжнім судознавцем. Він програв перше засідання суду, і його змусили заплатити заборговані кошти.
Однак івано-франківець не припиняв боротьби із «Прикарпаттяобленерго» за свої права і звернувся до громадського фонду «Право та демократія» з міста Львова. Юристи фонду домоглися перегляду справи.
Керівник юридичної приймальні фонду «Право і демократія» Андрій Бурий наголошує, що суд над споживачем комунальних послуг проводився з багатьма порушеннями, зокрема прокурор не мав права виступати на боці «Прикарпаттяобленерго».
Андрій Бурий
По-перше, прокурор не мав права цього робити. По-друге, «Прикарпаттяобленерго» не мало договірних відносин з паном Юрієм Васідловим. Відповідно з позовними заявами до пана Юрія мало право звертатися лише ЖЕО.
Отож, ми з паном Юрієм довели, що вони не мали права подавати судового позову, оскільки «Прикарпаттяобленерго» не мало з ним договірних відносин.
Іван Костюк
Юрій Васідлов все ж таки виграв судову справу. Йому не треба платити нарахований борг за комунальні послуги. Однак ніхто не збирається йому компенсувати моральні збитки. Не йдеться також про велику кількість фактично намарне витраченого часу.
Продовжувати судову тяганину, вимагаючи компенсації, івано-франківець не хоче. Адже для цього необхідно подавати зустрічний судовий позов. Юрій Васідлов стверджує, що втомився відвідувати судові засідання. Однак для нього принциповим було довести, що свої права можна обстояти, навіть якщо для цього доведеться витратити не один рік.
Надія Шерстюк
Українські судді найбільші порушники прав людини в Україні, вважають українські правозахисники, які цими днями у Львові обговорювали пропозиції щодо реформування законодавства України в галузі судочинства. 16 березня у Верховній Раді України заплановані слухання щодо змін у судовій системі. Там будуть розглянуті і пропозиції правозахисників.
Моя колега Галина Терещук продовжує тему.
Галина Терещук
Представники 30 правозахисних організацій вдруге зібрались на всеукраїнську конференцію під гаслом «Народу - чесний суд». Вони дискутували щодо питання ухвалення закону про правозахисні організації, а також на тему дострокового припинення повноважень уповноваженої з прав людини Верховної Ради України Ніни Карпачової.
Остання, на думку правозахисників, не займається захистом прав людини, а радше своєю піар-кампанією.
До слова, Ніна Карпачова, яка була запрошена організаторами, на конференцію не прибула.
Втім, головне запитання конференції усе ж не стосувалось пані Карпачової, учасників більше цікавило, як саме проводити реформу судів, змінити судову систему.
За словами правозахисників, їхньою думкою ніхто не цікавиться, дослухаються до адвокатів, суддів, а натомість забувають про самих людей, яким вони хотіли б бачити український суд. Адже згідно з соціологічними опитуваннями, більшість громадян України вважають суди корумпованими і не довіряють суддям.
Денис Костржевський голова «Партії правозахисту» зазначив в інтерв’ю радіо «Свобода», що змінювати судову систему потрібно комплексно, тобто має відбутись як зміна процедурних аспектів і судового законодавства, так і необхідно провести кадровий відбір. До того ж судді раз у 4 роки повинні обиратись народом.
Денис Костржевський
Проблема суддів є лиш похідною від проблем прав людини, тому що права людей можна захищати. Це єдиний законний шлях. Якщо суди зараз в Україні працюють неефективно і непрозоро, повільно, якщо вони корумповані, то вирішивши проблеми судів, ми зможемо ефективно захищати права людей.
Галина Терещук
У своїй резолюції правозахисники зазначили, що сьогодні в Україні відсутня відповідальність суддів. Заяви про злочини суддів мають перевірятись обласними прокурорами і представниками Генпрокуратури, а не колегами по фаху.
Учасники конференції зауважили, що для перегляду судового рішення достатньо лише бажання громадянина, а єдиною причиною для відмови в ухваленні апеляції може бути несплата визначеного мита.
Вимагають правозахисники розробити механізми перегляду судових рішень за останні 5-8років.
Правозахисник Анатолій Комаров вважає, яка б не була влада, вона завжди порушує права людини. Він навів десятки прикладів як, зокрема на Львівщині, судді ухвалюють несправедливі рішення, а подекуди й абсурдні, працює ціла система вибивання грошей у людей, починаючи від райвідділу до суду.
Анатолій Комаров
Працює система провокаторів, а суди покривають ту міліцію з тими провокаторами. Якби суд працював би відповідно, а не бавився у ті дурниці, що вибивають на судах, то їм не було б сенсу таким чином заробляти. Але ж заробляють – хапають кого попало.
Галина Терещук
У Львові правозахисники підтримали ініціативу міністра юстиції України, який зобов’язує суддів друкувати на своїх сайтах усі рішення їхнього суду. Адже це дозволить оцінити професійний рівень суддів і суттєво обмежить кількість замовлених, чи то пак проданих, судових рішень, переконані правозахисники.
Надія Шерстюк
Відомий британський медійник, фахівець з питань свободи слова у Британській спілці журналістів Тім Арнольд сподівається, що нова українська влада захищатиме права журналістів, про що свідчить і розв’язання справи Георгія Гонгадзе.
Про правозахисні проблеми з Тімом Арнольдом розмовляє наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Тіме, як Ви розумієте таке поняття, як свобода слова?
Тім Арнольд
Мені здається, що будь-який британський журналіст, доки не потрапив з редакційним завданням до СНД, не уявляє, як можуть порушуватись права його братів і сестер. Він поняття не має, до чого може реакційна влада довести журналістику.
Пробачте мої емоції, але я не можу спокійно говорити про проблеми української журналістики: мені розповіли у Києві про журналістів, які стали жертвами старої влади.
Я працював свого часу у північній Ірландії, там було складно, але тепер я зрозумів, що моїм українським колегам на Батьківщині було значно складніше!
Я знаю: мої емоції не допоможуть ні Вам, ні Вашим колегам, але нехай це буде моральною підтримкою британських журналістів.
Богдана Костюк
Які враження у Вас від Києва, від спілкування з київськими журналістами і митцями?
Тім Арнольд
Свобода слова – це складова та умова існування вільної держави. Нікому не вдається іти шляхом демократії без вільних ЗМІ.
У мене немає великого досвіду у дискусіях довкола цих питань, але як член Британської спілки журналістів, зазначу, що ми підтримуємо демократичні зміни в українському суспільстві, створення відкритого, вільного конкурентоспроможного інформаційного простору.
Ми переймаємося також відсутністю свободи слова, порушенням прав журналістів у багатьох державах колишнього Радянського Союзу, це турбує нас.
Надія Шерстюк
У січні 2005-го року працівники міжнародної школи “Меридіан” створили первинну організацію Вільної профспілки працівників освіти і науки України. Про це рішення повідомили директорові школи Святославу Руліковському. Проте конструктивного діалогу з адміністрацією навчального закладу не вийшло.
Микола Закалюжний
Як зазначає лідер Вільної профспілки працівників міжнародної школи "Меридіан" Олексій Максименко, проблеми в організації почалися, як тільки про її створення дізнався директор.
В чому причина? Говорить лідер профспілки.
Олексій Максименко
Профспілку було створено, тому що по три місяці не виплачувалась зарплата. Батьки здають по 500 доларів на місяць за навчання одного школяра. Тому колективом було ухвалено рішення створити профспілку.
Мені директор заборонив заходити на територію школи. Коли збирається більше трьох осіб, директор потім викликає всіх по одному: “Більше двох-трьох не збирайтеся і до керівника профспілки не підходьте".
Микола Закалюжний
Чому адміністрація школи в особі її директора сприйняла у штики створення вільної профспілки? Продовжує Олексій Максименко.
Олексій Максименко
Зарплата диференційована. Українським учителям платять вдесятеро менше. Навантаження в них навпаки більше. Через те, що у нас таке складне економічне становище в країні, вони говорять: “Кому не подобається, то звільняйтеся. І все. Ми наберемо нових працівників”.
Зараз відбувається тиск під будь-якими приводами, і люди навіть відходять.
Микола Закалюжний
Зрештою, проти того, щоб Олексій Максименко був членом профспілки, не те, що головою організації, сам директор Святослав Руліковський і не заперечує.
Ось його аргументи.
Святослав Руліковський
Коли був перший лист про створення профспілкової організації вільної профспілки, то у тому листі було вказано про те, що керівником профспілки є один з водіїв маршрутки нашої, працює не на постійній основі, який вранці приїхав, а вечором поїхав і все. Він не має прямого відношення до школи. Коли запитали Олексія Володимировича, на якій підставі він став членом і керівником профспілки? Нашим договором, який укладено між школою і водієм не передбачено. Є лише дві статті договору. По-перше, водій надає школі послуги по забезпеченню транспорту і перевезенню дітей, а школа своєчасно розраховується з водієм. Все”.
Тобто, не має водій права втручатися у життя шкільного колективу – він не зарахований у нас в штаті.
Я сказав, що якщо він буде втручатися таким чином, то ми маємо право розірвати договір. Це дійсно було мною сказано.
Микола Закалюжний
Щоправда наведена директором школи аргументація суперечить Конвенції Міжнародної організації праці про свободу асоціації та захист прав на організацію, у якій зазначається, що "працівники ... мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу", а стаття 4-а цієї Конвенції застерігає, що "організації працівників не підлягають розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному порядку".
Втім, що стосується звинувачень Олексія Максименка на свою адресу директор школи їх відкинув.
Святослав Руліковський
У нас працює декілька вчителів, які володіють англійською мовою, які ведуть викладання предметів англійською мовою. Ясно, що їхня праця оплачується вище незалежно від громадянства і національності.
Іноді буває затримка, але вона може бути максимум тиждень. Цьому є також об’єктивні обставини: школа приватна, ми існуємо за рахунок батьківських внесків, просто третина батьків своєчасно не можуть сплатити.
Це просто спекуляція. Ніхто не заперечує проти існування профспілки у школі.
Микола Закалюжний
Яким чином продовжуватиметься конфлікт, невідомо, проте, первинна організація вільної профспілки міжнародної школи "Мередіан" звернулася за допомогою до Конфедерації вільних профспілок України, членом якої вона є.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Михайло Петренко.
На все добре, шановні слухачі!
