Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:08

Юрій Єхануров: «Тимошенко поки що не була вимушена робити непопулярні кроки. А це треба буде робити».


«Главред» - 15/03/05


У партії, яку побудували для Ющенка, Юрій Єхануров – третя людина. Якщо рахувати від самого Ющенка. І перша людина, якщо рахувати від початку центрального керівництва. Бо Єхануров – керівник Виконкому Народного Союзу.

Наразі професор університету Юрій Єхануров – зразковий студент. Студіює книжки з партійного будівництва. Бо збирається (разом з соратниками, звісно) побудувати масову партію під одну людину. Принаймні тезою “Мільйон для Ющенка” найлегше пояснити завдання нової партії. Багато чого іншого пояснити складно. Наприклад, яким саме чином істинні помаранчеві збираються захищатися від перефарбованих? І чому, власне, це потрібно робити? Хіба ми вже не проходили мега-партії і мега-блоки, котрі так не любили епітету “владний”...


«Знаєте, народ у нас душевний, і пише один на одного дуже багато»

Юрію Івановичу, одним з головних закидів, які зараз лунають на адресу Народного Союзу, є відсутність ідеології. Голова Ради партії пояснив, що ваша ідеологія - це вільний заможний європеєць. Тобто незрозуміло, це дискредитований в Європі лібералізм чи соціал-демократія? Ви могли б розшифрувати свою доктрину?

По-перше, мені здається, що всі “чисті” ідеології вже себе дискредитували. Стосовно себе я завжди вважав, що я – помірний ліберал. Але є реалії життя, і європейські країни в основному сповідують сьогодні соціальну економіку. Тому говорити про чисту ідеологію стосовно партії, яка підтримана народом, – а наша партія підтримана, бо люди проголовували за президента Віктора Ющенка, – важко. Немає однієї чітко спрямованої ідеології. Напевне, те, що Українська Народна Партія і Народний Рух не пішли у процес, свідчить про те, що вони займатимуть чітко виражену праву нішу. Оскільки лівий спектр давно і міцно закріплений за комуністами, то очевидно, що наша партія претендуватиме на весь широкий центр.

Члени вашої партії, от і ви зараз, постійно наголошують на тому, що за Ющенка проголосували багато людей. Уточнююче запитання: якщо Віктор Андрійович раптом вирішить вийти з вашої партії, на якій ідеології вона триматиметься? Вона тоді взагалі існуватиме?

Звичайно, існуватиме. Але коли ми говоримо про Ющенка, то маємо на увазі в першу чергу те, що люди об’єдналися навколо його фігури, навколо тих ідей, які він проголошував під час виборів. І якщо читати підручники – а я вже вимушений читати книжки про партійне будівництво – то там прямо написано, що може бути створена партія під лідера. Тобто треба створити такий механізм, який має забезпечити виконання програми Президента.

Ваша головна теза – масова партія. Але останнім часом з регіонів надходить багато сигналів про те, що в партію Ющенка починають саме масово вступати люди, які пройшли вже кілька партій влади – НДП, “За Єду!”, СДПУ(о). Чи впевнені ви, що вас не засмокче це болото?

Дві відповіді на це запитання. Перша стосується того, що зараз по всій Україні відбувають регіональні конференції. Понад 60 їх відбулося тільки за останні дні. І на засіданні партії це питання розглядалося, ми знаємо, що маємо право проводити такі заходи тільки після реєстрації партії Мінюстом. Протягом квітня-першої декади травня будуть проведені такі конференції у всіх регіонах, після цього у містах і селах. І тільки ці конференції будуть легітимні.

По-друге, я цілком погоджуюсь з тим, що є загроза того, що люди, які були при владі, членами партій влади, знову перефарбуються, і захочуть іти в наші лави. Ми зараз намагаємося поставити певні загородки. Зокрема, для того, щоб вступити у партію, потрібно дві рекомендації від членів партії. Зараз вступити у партію можуть тільки ті, хто був на установчому з’їзді. Розробляються і інші заходи щодо унеможливлення, як ви кажете, болота...

До речі, про з’їзд. Там було кілька конфліктів. Зокрема, Полтавська делегація виступала проти мера Надоші, який не дуже-то підтримував Ющенка до його перемоги. Яким чином подібні персонажі проникають у партію?

Знаєте, народ у нас душевний, і пише один на одного дуже багато. Про того ж Надошу ви можете прочитати й інші речі.

Щодо конфліктів на з’їзді, то найбільший був пов''язаний з так званою групою Талишева з Донецької області. Частина цих людей була учасниками, частина – гостями з’їзду. Вони намагалися зірвати з’їзд, наскільки я пам’ятаю, біля 300 людей не голосували за обрання Ради партії. Що ж, це їхнє право.

Ще один скандал, котрий можна було зафіксувати у кулуарах з’їзду, був пов’язаний з принципом підбору делегатів. Яким чином обиралися делегати з’їзду, і головне, за якими критеріями?

Був організаційний комітет десь з 70 осіб. За ними закріплювалися певні регіони, вони контактували з тамтешніми активістами, і вже тоді визначали делегатів. Такий був механізм. Нормальний механізм, який використовується багатьма партіями. Я хочу наголосити: партія утворилася з нуля, з фізичних осіб, і ніякого об’єднавчого процесу не було. Саме тому і виникли оці протиріччя (конфлікти щодо делегатів – Ред.). В кожній області є групи людей, які “дружать” один проти одного. Це стандартно.

Юрію Івановичу, що означає – “партія виникла з нуля”, якщо половину списку Ради займають керівники всіх обласних штабів, які працювали на виборчій кампанії Ющенка?

Йдеться про те, що немає об’єднання партії, а вступають у партію фізичні особи. Кожен, хто був учасником з’їзду, власноруч написав заяву про вступ до партії. І другу заяву він написав про те, що не є членом іншої партії. Відповідно, колишні партійці подали заяву, щоб їх звільнили від обов’язків члена партії. Ясно, що зараз ми мусимо дотримуватися юридичної процедури, і тому багато людей вступлять у Народний Союз тільки тоді, коли відбудуться з’їзди тих партій, членами яких вони були раніше.

Тобто фактично голови партій – Павленко, Порошенко, Білозір та інші – вступили у вашу партію нелегітимно?

Павленко, наскільки мені відомо, встиг провести зібрання вищого керівного органу партії. Порошенко заявив, що в нього є процедура, він подав заяву про складання повноважень голови “Солідарності”, але тепер чекає на рішення.

Давайте поговоримо про тих ваших колег по блоку “Наша Україна”, які не так швидко визначилися, як названі люди. Зокрема, мова про “Реформи і Порядок”. Логіка деяких з них така: ми 10 років будували партію, розбудовували структури, а тепер прийшов Ющенко з Безсмертним і Єхануровим, і кажуть: “Ні, хлопці, це все нам не потрібно, давайте з нуля”. Люди ображені таким підходом, чому треба було все починати з нуля, а не йти шляхом об’єднання партій?

Право членів інших партій залишатися в тих партіях, де вони є. І нехай їм Бог помагає. Партія “Реформи і порядок” – наголошую – вступила в переговорний процес, вони беруть участь у нарадах керівництва партії Народний Союз “Наша Україна”. Уповноважений для участі в переговорних процесах – народний депутат Володимир Філенко.

До речі, про Володимира Філенка, Володимира Бондаренка, Івана Васюника. Частина членів ПРП, яких вважають близькими до Романа Безсмертного, вже записалися у вашу партію. А з рештою ви ведете, як кажете, переговорний процес. На ваш погляд, це не призведе до конфлікту?

Конфлікту між ким і ким?

Принаймні, між партійцями “Реформ і Порядку”. Виходить, ви одних забрали до себе, а з іншими тепер торгуєтеся?

Ніхто нікого не забирав. Ми маємо справу з досвідченими політиками, які добре знають, що вони роблять. І той, хто подав заяву, знав, що він робив. І той, хто не подав заяву, розумів, чому він це робить. Тому якщо Володимир Бондаренко прийняв таке рішення 5 числа вранці, то це нічого не означає порівняно з Васюником, який прийняв його раніше, чи з Володимиром Філенком, який прийме це рішення пізніше.

Повертаючись до вашої тези про Божу поміч, що, тим, кому Бог не допомагає, повинен допомогти адмінресурс? Так вас розуміти?

Щодо адмінресурсу, то сьогодні нема про що говорити.

Якщо губернатори мають бажання вступити до вашої партії, у вас повно членів уряду, то невже ви думаєте, що вам повірять щодо незастосування адмінресурсу?

Не знаю, повірять чи ні. Можу сказати одне: ще партії немає, а вже говорять про адміністративний ресурс. А я так розумію, що ні ЗМІ, ні демократична Україна, тобто громадськість, не дозволять застосувати адміністративний ресурс в тих обсягах, які були раніше. Коли чесно, то я взагалі противник, коли керівник вступає в якусь партію, і підлеглий теж хоче вступити в цю партію. Я б взагалі поставив питання про те, щоб державні службовці департизувалися. Але сьогодні є те, що є.

Вас можна так розуміти, що ви проти, щоб Ющенко – державний службовець першого рангу – очолював створену під нього ж партію?

Ні, мене так не можна розуміти. І Президент не очолює партію, він є рядовим членом партії, почесним головою, тобто не займає ніяких посад в партії.

А функції почесного голови які?

Повторюся – рядовий член партії. Відповідно до статуту, почесний голова не має ніяких функцій. І, повертаючись до вашого запитання, хочу сказати: це партія побратимів. Поряд з Ющенком – люди, які поряд з ним не тільки коли він став Президентом, а дуже давно. Вони поряд з того часу, коли місце біля лідера не було таким теплим, а навпаки, було холоднішим, ніж сьогоднішня зима.

“Нам не треба масовість в обмін на якість”

Багато аналітиків порівнюють партію Ющенка з НДП. Як вам таке порівняння?

Ніяк. Я був в НДП свого часу і вийшов звідти. Ющенко був на установчому з’їзді.

Він був членом партії.

Та не був він членом партії, вони його взяли, записали, квиток виписали. Але ж він ніякої участі у тому всьому не брав.

Отже, запитання про порівняння.

Це принципово різні структури. Якщо вони записували туди всіх, кого можна і не можна, то ми ставимо питання про відбір членів партії. Тобто бажаючих вступити в партію дуже багато, і ми думаємо дуже серйозно про те, що окремим людям хочеться перелицюватися, і прийти для того, щоб бути ближче до партії, яка очолюється і чиїм реальним духовним лідером є Віктор Ющенко. Але нам не треба масовість в обмін на якість. Це дуже серйозна проблема, і ми знайдемо, як її вирішити.

Скільки “незаплямованих” членів буде у вашій партії?

Мільйон. Але це не стільки цифра, скільки орієнтир, системна річ. Партія орієнтована на лідера – це системна річ, масова партія – це системна річ також.

Якщо партія орієнтована на лідера, в партію входять члени уряду, чому вам так не подобається визначення “партія влади”?

Бо це не партія влади. Це партія реалізації програми Президента – скоріше так. Ти згоден з цією програмою, готовий її реалізовувати, - іди до нас, і давайте це робити. Все одно портфелів не вистачить на всіх, портфелів завжди малувато. Завжди у всіх партіях була еліта, і буде завжди, хто б що не говорив. Найголовніше – система комунікацій: чи буде почута людина, яка є членом партії, чи бачать її вожді? Оце – завдання максимум: контроль суспільства, громади над владою.

Як формується еліта партії? Зокрема, хто формував список Ради партії і за яким принципом?

Принципи були такі: у Раду увійшли народні депутати, які написали заяви про вступ до партії. Плюс по три особи від регіонів. Але, на жаль, у нас не вийшло рівно по три, не всі регіони були на з’їзді повноцінно представлені. Але залишені тридцять місць у Раді партії. Також увійшли представники тих партій, які мають намір саморозпуститися. Дискусія з приводу персонального складу Ради велась тиждень, кожного дня о 20 годині починалася, і – три години. Було таємне голосування членів оргкомітету, тобто процедура витримана.

На жаль, список Ради і досі не оприлюднено. Але з того, що ми почули на з’їзді, вже виникають запитання. Зокрема, пам’ятаю, що у Раді є такі люди, як Станіслав Сташевський, Тарас Довгий – брат Станіслава. Вони як потрапили до Ради?

Сташевський – народний депутат, він написав заяву про вступ до партії. Теж саме і Довгий.

Вибачте, а якщо народний депутат Віктор Пінчук чи Нестор Шуфрич зараз напише таку заяву, ви й їх візьмете?

Не знаю, це залежатиме від того, яке рішення прийме Рада партії.

Якщо ви включили в список партії народних депутатів, це означає що ці люди фактично перекочують в новий парламент?

Ні.

Де гарантії?

А де гарантія, що перекочують? Іде розмова, буде з’їзд визначати...

А що за дивний підхід: безапеляційно депутатів записують в Раду партії. Чим вони краще, скажімо, керівника штабу обласного, який робив вибори ?

Була у нас дискусія. Кілька днів визначалися лише щодо фізичних осіб, а потім зрозуміли, що треба принципи виробляти. Тому такий виробили: народний депутат має право бути членом Ради.

Але чому? Що зробив, наприклад, Тарас Довгий для Ющенка? Це грошовий мішок?

Ні. Тарас Довгий працював на кампанію.

Ким?

Питання до штабу, але я свідчу, що він працював в кампанії.

“Наші працівники штабу можуть бути політтехнологами в усьому світі”

Свого часу була кулуарна інформація, що президент Ющенко щодня телефонував Безсмертному і запитував: “Ну що, як там моя партія?”. Не відомо, наскільки це правда, але запитання ось у чому: те, що Безсмертний став першим серед рівних, свідчить про особливу довіру з боку Президента, чи ні?

Я не знаю, хто кому і чому телефонував, мене там не було. Але я переконаний: Безсмертний – людина Ющенко, команди Ющенко. І, звісно, між членами команди є довіра.

Чи ви можете підтвердити чи спростувати інформацію, що Роман Безсмертний пропонував Ющенкові визначити квоти у майбутньому блоці ще до призначення Тимошенко прем’єром, і що це була однією з умов проходження Юлії Володимирівни через парламент? Адже таким чином можна було б дещо усмирити амбіції прем’єра.

Ні, мені про це нічого не відомо. Для мене дуже багато нової інформації сьогодні від вас прозвучало.

А для нас було новиною те, що Ющенко прямо на з’їзді записав Литвина у свій блок.

Давайте ставити чітко акценти: Віктор Андрійович запропонував Литвину іти в одному блоці.

Хіба? Адже Ющенко сказав – майже дослівно – що на наступні вибори підемо втрьох: Народний Союз, Блок Юлії Тимошенко і Народна партія. Хіба це не ультиматум?

Ви згадайте контекст. Це скоріше було звернення до Тарасюка, до Костенка, до Стретовича і до інших шановних партій, які входять до блоку “Наша Україна”. Ющенко сказав, що наші двері (партії – Ред.) відкриті, і що суб’єктів блоку буде три. Він фактично сказав, або ви йдете сюди (в Народний Союз – Ред.), або ви будете іти окремо.

Навіть у такому контексті, по відношенню до Литвина це було схоже на ультиматум, а не на запрошення.

Читайте “Голос України” в якому чітко написано, що цю пропозицію Володимир Михайлович сприйняв, і він її розглядає.

Чи правда, що в цьому мегаблоці квоти будуть розподілятися по такому принципу: 50% партії Ющенка, 25 – Юлії Тимошенко, 25 – Володимиру Литвину?

Якщо буде блок, то питання квот буде розглядатися в листопаді. Ми маємо величезний досвід роботи по складенню блоку, ми цим займаємося з літа 2001 року, і пройшли таку школу, що наші працівники штабу можуть бути політтехнологами в усьому світі.

Для вас є принципова різниця – іти з Литвином чи з Народною партією України?

Мова йшла про НПУ на чолі з Литвином. І про партію “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко.

Чи усвідомлює керівництво партії Ющенка, що в листопаді Юлія Тимошенко може зробити такий собі “хід конем”: піти в відставку за власним бажанням, оголосити себе опозицією, зібрати Майдани по Україні, і виграти парламентські вибори без Ющенка? Ви маєте запобіжні заходи проти такого сценарію?

Я думаю, що бути прем’єр-міністром дуже привабливо, і не думаю, що в неї буде можливість для такого ходу.

“Я за священну приватну власність”

Бути прем’єр-міністром в умовах, коли всі призначення відбуваються за угодою з Романом Безсмертним, тому що він займається адміністративною реформою. Коли Пинзеник не радиться при написанні бюджету. Коли Тимошенко візує постанову Кабміну, яку може скасувати Президент, як це було з Романом Зваричем. Це привабливо з точки зору вас як досвідченого політика?!

Я не хочу бути на її місці, а з моєї точки зору цього не видно.

Ви задоволені портфелем голови Виконкому партії, чи претендуватимете на портфель в виконавчий владі?

Я маю досвід роботи у всіх гілках влади, і зараз в мене дуже цікава робота. Я багато що створював в житті. Колись я створював Трест, і десять років був керуючим Тресту. Потім я створював Держкомпідприємництво, Фонд Держмайна... У мене є досвід роботи по створенню великих речей. У партійному будівництві я вперше приймаю участь, і це велика справа. Мені дуже цікаво.

Ви колись пообіцяли “Главреду”, що перша кадрова хвиля буде піною. Зараз ви погоджуєтесь зі своєю ж думкою, чи заперечите її?

Спостерігайте. А коли я залишуся без роботи, я піду в “Главред” експертом. Бо все, про що я говорю, воно десь має місце. Я радий, що я дав те інтерв’ю до виборів.

Задекларуйте публічно, яку фракцію ви хочете мати в 2006 році, щоб вважати свою місію у партії Ющенка успішною?

Найбільша фракція в парламенті. Та, яка відповідно до нового законодавства, дозволить висунути прем’єр-міністра з нашої партії.

Повертаючись до Кабміну, у вас як у економіста які емоції викликають дії уряду?

Я радію новому уряду. І дивуюсь йому.

Тобто, радієте катанню на ковзанах, а дивуєтеся постановам, чи навпаки?

Думаю, що ми отримаємо на днях бюджет, і ми зрозуміємо, з яким ми урядом маємо справу. Я чекаю цей бюджет.

Тобто ви вважаєте, що це буде перший показник роботи уряду?

Так, перший показник серйозної реальної політики уряду, бо бюджет – це концентрована політика.

Чи можна, на ваш погляд, погодитися з тим, що першим тестом на новизну влади став конфлікт між урядом і родиною Романа Зварича. Адже ми побачили, що влада так само зав’язана на бізнесі, що все знову вирішується не публічно, на користь певних осіб – раніше одних, тепер інших. Як вона вам - Україна без Кучми?

Є відчуття того, що зміни відбуваються, і я добре розумію, що важко їх зараз відчути. Але вони є! Бюджет буде вимагати серйозних змін у законодавстві, попередньо представник уряду у парламенті попросив прийняти чотири закони, які стосуються і пенсій, і митної служби. Але ми чекаємо далі і серйозніших законів, які мають змінити економічне життя країни, і ці закони будуть. Я можу сказати так: найвдаліше призначення – це міністр фінансів, тому що більш професійної людини в країні немає. І якщо податкова буде підпорядковуватися міністерству фінансів, то буде і адміністративна реформа дійсною, а не словесною. Тобто є цілий ряд контрольних датчиків, який буде свідчити про те, куди рухається країна. Найважливіше зараз – щоб люди відчули, що закінчилася говорильня про реприватизацію, про люстрацію... Коли вся ця болтовня закінчиться, і коли підуть реальні дії, тоді буде зрозуміло, що ми маємо справу з серйозними людьми. І я хотів би, щоб ми не недооцінювали людей, які сьогодні є в уряді.

Ми не недооцінюємо. Здається, навіть навпаки – переоцінювали...

Щодо їхнього професіоналізму, згадайте Литвина: перші тижні на посаді спікера він тільки всіх дивував. А зараз – справжній політик.

Призначення Порошенка керівником РНБОУ означає чи ні, що Президент Ющенко боїться довіряти цьому Кабінету міністрів?

По-перше, Ющенко нічого не боїться. По-друге, призначення Порошенко означає призначення Порошенко. Прийде осінь, будуть введені в дію зміни до Конституції, тоді будемо оцінювати модель влади.

Чому Ющенко підписує укази, які суперечать Конституції?

Ви уявляєте собі, що реально ще не сформований Державний секретаріат. Є проблеми.

Президент – гарант Конституції. І не може списувати правовий нігілізм на клерків.

Погоджуюся. Але сам той факт, що ми зараз з вами це обговорюємо, свідчить, що вже щось в країні змінилося. Я на форумі “Бізнес – влада” сказав, що “влада буде такою, якою дозволить їй бути наше громадське суспільство, наші ЗМІ”. От ви будете тикати Ющенкові на його промахи – він їх не робитиме. Перші 100 днів ми повинні дати їм попрацювати, а потім буде все ж таки жорсткий контроль, в тому числі, і партійний контроль.

Опозиція до Президента і до прем’єр-міністра – одне й те саме?

Не думаю.

Хто може очолити опозицію до прем’єра? Це буде внутрішня опозиція влади?

Мені важко зараз казати. Юлія Володимирівна дуже досвідчений політик, і те, що до неї в партію “Батьківщина” масово вступають есдеки на Львівщині, те, що “Регіони України” дуже добре до неї ставляться, - це теж свідчення її тонкої політики щодо суперників.

Але Тимошенко поки що не була вимушена робити дуже непопулярні кроки. А це треба буде робити. І буде цікаво, коли підуть не наміри, не декларації, а конкретні речі, як вона поводитиметься. Тому що опозиція не виникає віртуально, всі чекають реальних кроків. От зараз вона (прем’єр – Ред. ) загнала себе в кут з реприватизацією. Де вона? Де конкретні юридичні кроки?

А ви за реприватизацію? Чи за націоналізацію?

Я за священну приватну власність. Я за те, щоб не ворушити вулик, в якому сам загинеш.

Складається враження, що конфлікт Президента з прем’єр-міністром має відбутися. Питання до вашої політичної інтуїції, хто переможе?

(Сміється) Я такі речі не коментую. Я теж умію задавати такі питання.

http://www.glavred.info/ukr/

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG